Проблеми та здобутки освітньої галузі Хуста

Проблеми та здобутки освітньої галузі Хуста

Реформування у сфері освіти  – тема, на жаль, актуальна. Часто зміни у навчальних програмах дуже негативно впливають на успішність учнів, та й самі вчителі вкрай незадоволені вічними експериментами в роботі з дітьми. Звичайно, у будь-якій галузі повинен бути прогрес, але здійснювати ноу-хау потрібно плавно, а не систематичними стрибками, які шокують як педагогів, так і батьків та школярів. Шкода, що цього довго не розуміли у Міністерстві…

Мочарник-Василь-ВасильовичТож як позначилися реформи на учнях міста над Тисою, з якими здобутками вони закінчують навчальний рік, а також як оздоровлюватимуться влітку? Про це та інше ми попросили розповісти начальника управління освіти, релігій та у справах національностей Хустської міської ради В.В.Мочарника.

 – Василю Васильовичу, підходить до фінішу навчальний рік. Яким він був для хустських школярів?

– Загалом непоганим. У 2013-2014 рр. учні навчальних закладів Хуста здобули 43 перемоги на предметних олімпіадах  третього рівня та одну – на всеукраїнському етапі. Звичайно, це хороший показник для невеликого містечка. Торік у нас було трохи більше переможців (48 дітей), та переважно наші учні виборювали треті місця. Цьогоріч же, здебільшого хустські школярі посідали перші-другі сходинки наукового п’єдесталу. Крім того, маємо шість переможців обласного туру захисту робіт Малої академії наук. Отже, якісний показник суттєво покращився.

– А як щодо постійних змін навчальних програм, проблем із книжками, неякісних підручників? Скажімо, у початкових класах є такі задачі з математики, які батькам важко вирішити, а в підручниках з української мови – маса граматичних та стилістичних помилок…

– Звичайно, від реформ, які впродовж останніх років проводились у освіті дуже часто, відчувається втомленість. Стосовно підручників – то вони є бібліотеках, але деколи виникає нестача книг певних авторів. Маю надію, що в найближчий час ці питання вирішаться. Щодо якості підручників, цілковито погоджуюся, що їхній рівень часто залишає бажати кращого. Викладення матеріалів заскладне для середньостатистичного школяра, часто автори використовують незрозумілу для дітей наукову термінологію, від чого взагалі у деяких учнів зникає інтерес до певних дисциплін.

– Що можете сказати про зміцнення матеріально-технічної бази учбових установ у цьому році? Чи проводились якісь ремонти?

– Так. Зокрема, у СШ І-ІІІ ст. № 1 імені Августина Волошина на 97 відсотків зроблено ремонт їдальні. Проте завершити його не можемо через брак коштів. На жаль, зараз держава переживає не найлегші часи і це відчувається в усіх сферах життя.

Слід зазначити, що харчоблок та їдальня першої школи знаходиться у приміщенні, побудованому на початку 30-х років. Отож, потреба у капітальному ремонті виникла вже давно. Площа їдальні стала замалою для такої кількості учнів, яка тут навчається зараз. Але радує те, незабаром діти їстимуть у світлій новенькій їдальні. До слова, здійснити капремонт вже існуючого пристосованого приміщення раніше ніяк не виходило, адже коштів завжди бракувало. Цього року врешті вдалося стартувати у реалізації запланованого. Тож наразі замінено вікна та двері їдальні, змонтовано ошатну підвісну стелю. Стіни у приміщенні викладено плиткою, замінено електропроводку, оновлено каналізацію. Залишилося ще кілька штрихів, але через нестачу грошей запуск їдальні затягується…

Крім того, у фінансові питання впирається і добудова приміщень для нових груп у ДНЗ №8 та відкриття харчоблоку у ДНЗ №5. Але нам вдалося зробити ремонт водопровідної системи у ДНЗ №1, а у ДНЗ №3 «Дзвіночок» вже незабаром запрацюють дві додаткові групи. Ремонтні роботи майже завершилися і незабаром планується відкриття груп із капітальним ремонтом, новою підлогою, стелею та комунікаціями. Це дасть змогу охопити дошкільною освітою ще 40 дітей. Взагалі потреба у додаткових приміщеннях для дошкільнят неабияка, адже показник народжуваності зріс, а місць у дошкільних установах для дітлахів бракує.

– А як проходитиме літнє оздоровлення дітей? Пришкільні табори денного перебування нарешті відмінили, Крим, на жаль, ми втратили… Чи є якісь альтернативи?

– Справді, Міністерство освіти і науки України  ініціювало внесення змін до законодавчих документів про оздоровлення і відпочинок дітей з метою виключення таборів з денним перебуванням із типів дитячих закладів оздоровлення та відпочинку. Урядовці мотивували таке рішення тим, що пришкільні табори не забезпечували повноцінного відпочинку дітей, їхнього розвитку і дозвілля. Отже, табори при школах під час канікул не працюватимуть. Щодо Криму, то на превеликий жаль, у цьому році туди ми діток точно не відправлятимемо, хоча раніше щороку в «Артек» їздили не менше 50 учнів міських шкіл. Щодо інших приморських регіонів, теж поки що ситуація незрозуміла, адже в державі напружена ситуація, а ризикувати дітьми ніхто не хоче і не буде. Однак, у будь-якому разі, ми шукаємо альтернативні варіанти таборів на території Львівщини, Словаччини та Угорщини і, переконаний, наших школярів буде оздоровлено. З іншого боку, на базі турбази «Нарцис» Хуст може прийняти приблизно п’ять сотень дітей із інших регіонів України. Хочеться докласти максимум зусиль для того, щоб оздоровчий період приніс кожному школяру масу позитивних емоцій, зміцнив здоров’я та додав наснаги для подальшого навчання і творчого самовдосконалення.

 – Спасибі за вичерпні та об’єктивні відповіді. Вдалого вам завершення нелегкого навчального року.

Розмову вела Марина Штефуца

У Хусті за «круглим столом» зібрались правоохоронці

міліція

У Хусті за «круглим столом» правоохоронці та голова ОВК обговорювали питання про забезпечення безпеки проведення позачергових виборів Президента України

У зв’язку із складною ситуацією , яка склалася в Україні за ініціативою начальника міліції Василя Турдая разом із заступником міліції Михайлом Ігнатком ,начальником дільничних інспекторів міліції Василем Сливка, начальником сектору по охороні громадського порядку Віталієм Нодь, було проведено зустріч із головою ОВК №72 Юлією Дякун та секретарем Василем Скундзя.

Голова ОВК Юлія Дякун наголосила на безпеці приміщень для голосування та приміщень окружних виборчих комісій.

А ще одним із головних питань обговорювалась безпека виборчої документації. Транспортування бюлетенів, протоколів, списків виборців повинно бути здійснене, у тому числі, з використанням спецзасобів, для того щоб вони у безпечній формі, потрапили до місць призначення, не були ні викрадені, ні знищені

Правоохоронці повідомили, що ними розроблено план заходів щодо забезпечення правопорядку і громадської безпеки під час проведення передвиборної кампанії та виборів Президента України.

«Проводяться ретельні інструктажі особового складу, працівники націлюються на витримку, уникнення провокацій, ввічливе ставлення до громадян, особливо під час проведення передвиборної агітації, ужиття рішучих заходів для припинення протиправних дій, суворе дотримання законодавства України. До охорони виборчих бюлетенів та громадського порядку в приміщеннях дільничних виборчих комісій буде залучено весь особовий склад працівників міліції,  – каже її очільник Василь Турдай.

Агнеса Куртяк,

Хустський МВ УМВС

Як горінчовці проводжали овець на Полонину…

ВУВЦІ

Як горінчовці проводжали овець на Полонину…

Жителі мальовничого села Горінчова вже третій рік поспіль беруть активну участь у відродженні давніх традицій нашого народу. Як і в попередні роки, в урочистій атмосфері місцевими священиками тут було освячено овець перед відправленням їх на Полонину.

Багато горінчовців пам’ятає, як колись давно, ще в часи Радянського Союзу у Горінчові святили овець. І освячували їх саме в день святого Юрія – покровителя землеробства і скотарства. Кожна вівця, яка йшла у далеку дорогу, освячувалася. Завдяки цьому було спокійніше і вівчарям, і господарям …

ВУВЦ6І

У Горінчові і зараз багато людей активно займається вівчарством. І з кожним роком поголів’я цих тварин у селі збільшується. Багато мешканців тримають вівці у своїх домашніх господарствах, не мішаючи з іншими і не відправляючи їх на Полонину. У когось є 10-15 голів, та є у селі господарі, які тримають по 50 і більше. От, наприклад, один із мешканців села, Іван Петрина має 150 овець. Каже, що скільки себе пам’ятає – вдома були вівці. Активно займатися вівчарством почав близько 10 років тому. Щороку він наймає вівчарів і відправляє своїх овець на Полонину. Інколи і сам їх там випасає.

Як каже Іван Петрина, овець тримати досить складно, бо ж лише 4 місяці дають сир, а 8 – потрібно на них укладати. Доводиться ще йти й на заробітки, бо ж на вівчарстві прожити не можна. Та й держава колись допомагала, а за останні 4 роки не дала ані копійки. Вівчарство бізнесом не назвеш. Це – лише хобі. Тож, і займаються ним лише справжні ентузіасти. Ентузіастами можна назвати і вівчарів, які випасають горінчовських овець на Полонині. Ще зовсім молоді хлопці – Василь, Віталій Талапки та Михайло Попович повністю присвятили своє життя цій складній справі. Вони залишають домівки і йдуть у гори. Як там живуть –  розповіли і нам.

 ВУВЦ2І

«Збиваєме колибу тамки, – каже Михайло Попович, – матраци си простеляєме; на огни вариме си їсти в котликови. Оден из вуцями, другий ватажит. У 5 часу встаєме дойити,- додає він, – у 7 часу оби вже пушли гет, а в 11 заганяєме, подойили – у 3 маймай упустили и так у 5 увечері загнали, здойили, и маймай упустили їх на удвичур».

 Як кажуть хлопці, диких звірів у далеких горах не бояться, бо за останні роки бачили там лише кабана, хоч чули, що є тут і вовки і ведмеді… Овець пильно стережуть, бо ж за кожну несуть відповідальність.

Так, вівчарем може стати не кожен. Цієї справи не навчитися – вівчарем потрібно народитися. До речі, зараз хлопці випасатимуть на Полонині близько трьохсот овець, а в минулі роки їх було ще більше, бо ж горінчовські отари змішували із вівцями з сусідніх сіл. Ця традиція мала назву «Мішання». Потім було відновлено і традицію освячення.

Так, це чудове дійство вже третій рік поспіль проводиться на території  господарського двору у Горінчові. Як і минулоріч, овець освячували місцеві священики – отець Димитрій та отець Іоанн. Продовжував дійство чудовий концерт за участі гуртів та вокалістів зі всієї Хустщини.

Освячення овець перед відправленням їх на Полонину – чудова справа, яку, сподіваємось, горінчовці продовжать і надалі, бо ж відновлення кожної древньої традиції дає нам можливість хоча б трошки поринути в минуле, чогось хорошого навчити наше молоде, підростаюче покоління. І дуже добре, що є у нашому районі ентузіасти, які ці традиції не забувають і успішно їх відроджують.

Оксана Горват