Водойми Хустщини волають по допомогу

Фото Агнеси Куртяк

Фото Агнеси Куртяк

Водойми Хустщини волають по допомогу

 

Сміття – одна з вічних проблем не тільки нашого краю, але й усього світу. Однак побутові відходи накопичуються не лише біля урн чи на сміттєзвалищах, а також, на жаль, на берегах водойм та в руслах річок.

Відходи беруть нас «за горло»

Протягом цілого квітня в Хусті й районі тривав місячник саночищення та благоустрою. Але чи багато позитивного вдалося зробити за цей час чиновникам, громадським активістам та пересічним краянам? На жаль, ні. Навпаки, з потеплінням відкрився «сезон шашликів», і на лоні природи з’явилася нова «партія» непотребу, починаючи від старих газет та журналів, порожніх консервних банок, обгорток й упаковок і закінчуючи битим посудом, зношеним одягом та поламаною побутовою чи офісною технікою…

Особливо хвилюють гирла річок. Як розповідають старожили, колись у таких крихітних водоймах, як Млиновиця та Хустець, які протікають через увесь Хуст, водилися величезні окуні, карасі, можна було наловити чимало смачної та, головне, здорової риби. А що маємо зараз? Замість підводних мешканців у брудній воді плавають хіба що пластикові пляшки…

Слід зазначити: забруднення води через людське втручання призводить до порушення циклів цілої екосистеми. Екологи вже давно б’ють на сполох і закликають людей не плювати у власний колодязь. Проте чи можна достукатися до сердець окремих краян?

«Так роблять усі»

Чомусь у всіх бідах мешканці Хустщини звикли звинувачувати представників влади. Якщо йдеться про сміття, то найбільше нарікань лунає на адресу мера й голови РДА, а також на котів і собак, які розтягують побутові відходи. Дивно, але власної причетності до проблеми забруднення природи ніхто (або майже ніхто) не відчуває… А головна біда в тому, що деякі наші земляки, залишаючи за собою купи непотребу на галявині чи біля води, живуть за гаслом: «А після нас хай і трава не росте»… Як не прикро, та в багатьох із нас немає поваги до оточуючих.

«Так роблять усі», «Тут і до мене було брудно», «Хтось це прибере» – несміливі спроби виправдатися тих, хто в глибині душі розуміє: залишати після себе сміття – це дикунство. Проте… наші чисті гірські ріки поступово перетворюються на стихійне сміттєзвалище. Кілька років тому одна зі столичних фірм зробила берегоукріплення на Тисі, Ріці, прочистила гирла водних артерій краю. Однак зараз найбільша річка Закарпаття схожа на контейнер для збору пет-пляшок і несе в Дунай тонни пластику. Від подібного лиха потерпають і менші річки, в руслах яких виникають цілі сміттєві затори.

– Треба мінятися, почати жити за принципом «Не смітити», бо ефективність прибирання все ж низька, – каже заступник Хустського міського голови з комунальних питань Микола Аннишинець. – Важливо усвідомити масштаби обсягів відходів, які накопичуються у воді та отруюють її. Бо якщо не за рівнем життя, то принаймні за кількістю сміття наша держава не відстає від середньоєвропейського показника. За прогнозами як закордонних, так і вітчизняних фахівців, екологічна ситуація в регіоні, без перебільшення, наближається до критичної.

Вільшанське водосховище «потопає» у смітті

Останнім часом найбільшу штучну водойму області, якій уже більше ніж півсторіччя, просто заполонив пластик. Річ у тім, що весь непотріб, котрий краяни викидають у Тереблю, збирається саме тут. Через це навіть Теребле-Ріцька ГЕС втрачає потужність.

– На жаль, у селі немає жодного офіційного сміттєзвалища, тож мешканці і Вільшан, і кількох прилеглих населених пунктів викидають увесь мотлох на узбережжя або просто в річку. В підсумку рівень води піднімається, і сміття опиняється у водосховищі, – зауважує директор ГЕС Олег Ігнатко. – Відтак побутовий непотріб захаращує і поверхню водосховища, і гідроагрегати електростанції. Для того, аби тимчасово очистити штучне озеро від пластику, доводиться залучати фірми-підрядники, бо власними силами зібрати все сміття не вдається. Тільки впродовж трьох останніх років із водойми «наловлено» та вивезено понад 10 тисяч мішків пет-пляшок. Тож для того, щоб вирішити питання сміття раз і назавжди, потрібно провести належним чином роз’яснювальну роботу з населенням і, найголовніше, вирішити проблему з утилізацією відходів у гірських районах Закарпаття.

Чи є вихід?

Слід зазначити, що на нарадах Хустської міської ради та райдержадміністрації неодноразово порушувалося питання створення підприємства, яке б займалось утилізацією відходів, однак усе впирається в кошти. Проте… чому б не знайти інвесторів, адже за кордоном уміють заробляти навіть на смітті!

Гадаю, найбільш ефективним засобом боротьби з екологічними правопорушниками було б накладення штрафів та залучення краян до громадських робіт, зокрема до прибирання. Але що робити зі сміттям, яке вже накопичилось у водоймах?

Спалення побутових відходів, зібраних під час «суботників», набуло досить широкого поширення протягом останніх років. Перевагою процесу є можливість використати непотріб як енергетичну сировину, однак недоліком є забруднення атмосфери.

Отож поки із будівництвом сміттєпереробних заводів справи в нас не дуже обнадійливі й немає чітко налагодженої системи роздільного збору, потрібно насамперед навчитися правильно поводитися з домашніми відходами: не викидати їх у недозволених місцях, не залишати за собою «слідів» на природі, пам`ятати про те, що в захаращенні довкілля винні в першу чергу ми самі, тож і боротьба зі сміттям лежить на наших власних плечах.

 

 Марина АЛДОН

 «Карпатський об’єктив»

 

Сміття – одна з вічних проблем не тільки нашого краю, але й усього світу. Однак побутові відходи накопичуються не лише біля урн чи на сміттєзвалищах, а також, на жаль, на берегах водойм та в руслах річок. Відходи беруть нас «за горло» Протягом цілого квітня в Хусті й районі тривав місячник саночищення та благоустрою. Але чи багато позитивного вдалося зробити за цей час чиновникам, громадським активістам та пересічним краянам? На жаль, ні. Навпаки, з потеплінням відкрився «сезон шашликів», і на лоні природи з’явилася нова «партія» непотребу, починаючи від старих газет та журналів, порожніх консервних банок, обгорток й упаковок і закінчуючи битим посудом, зношеним одягом та поламаною побутовою чи офісною технікою… Особливо хвилюють гирла річок. Як розповідають старожили, колись у таких крихітних водоймах, як Млиновиця та Хустець, які протікають через увесь Хуст, водилися величезні окуні, карасі, можна було наловити чимало смачної та, головне, здорової риби. А що маємо зараз? Замість підводних мешканців у брудній воді плавають хіба що пластикові пляшки… Слід зазначити: забруднення води через людське втручання призводить до порушення циклів цілої екосистеми. Екологи вже давно б’ють на сполох і закликають людей не плювати у власний колодязь. Проте чи можна достукатися до сердець окремих краян? «Так роблять усі» Чомусь у всіх бідах мешканці Хустщини звикли звинувачувати представників влади. Якщо йдеться про сміття, то найбільше нарікань лунає на адресу мера й голови РДА, а також на котів і собак, які розтягують побутові відходи. Дивно, але власної причетності до проблеми забруднення природи ніхто (або майже ніхто) не відчуває… А головна біда в тому, що деякі наші земляки, залишаючи за собою купи непотребу на галявині чи біля води, живуть за гаслом: «А після нас хай і трава не росте»… Як не прикро, та в багатьох із нас немає поваги до оточуючих. «Так роблять усі», «Тут і до мене було брудно», «Хтось це прибере» – несміливі спроби виправдатися тих, хто в глибині душі розуміє: залишати після себе сміття – це дикунство. Проте… наші чисті гірські ріки поступово перетворюються на стихійне сміттєзвалище. Кілька років тому одна зі столичних фірм зробила берегоукріплення на Тисі, Ріці, прочистила гирла водних артерій краю. Однак зараз найбільша річка Закарпаття схожа на контейнер для збору пет-пляшок і несе в Дунай тонни пластику. Від подібного лиха потерпають і менші річки, в руслах яких виникають цілі сміттєві затори. – Треба мінятися, почати жити за принципом «Не смітити», бо ефективність прибирання все ж низька, – каже заступник Хустського міського голови з комунальних питань Микола Аннишинець. – Важливо усвідомити масштаби обсягів відходів, які накопичуються у воді та отруюють її. Бо якщо не за рівнем життя, то принаймні за кількістю сміття наша держава не відстає від середньоєвропейського показника. За прогнозами як закордонних, так і вітчизняних фахівців, екологічна ситуація в регіоні, без перебільшення, наближається до критичної. Вільшанське водосховище «потопає» у смітті Останнім часом найбільшу штучну водойму області, якій уже більше ніж півсторіччя, просто заполонив пластик. Річ у тім, що весь непотріб, котрий краяни викидають у Тереблю, збирається саме тут. Через це навіть Теребле-Ріцька ГЕС втрачає потужність. – На жаль, у селі немає жодного офіційного сміттєзвалища, тож мешканці і Вільшан, і кількох прилеглих населених пунктів викидають увесь мотлох на узбережжя або просто в річку. В підсумку рівень води піднімається, і сміття опиняється у водосховищі, – зауважує директор ГЕС Олег Ігнатко. – Відтак побутовий непотріб захаращує і поверхню водосховища, і гідроагрегати електростанції. Для того, аби тимчасово очистити штучне озеро від пластику, доводиться залучати фірми-підрядники, бо власними силами зібрати все сміття не вдається. Тільки впродовж трьох останніх років із водойми «наловлено» та вивезено понад 10 тисяч мішків пет-пляшок. Тож для того, щоб вирішити питання сміття раз і назавжди, потрібно провести належним чином роз’яснювальну роботу з населенням і, найголовніше, вирішити проблему з утилізацією відходів у гірських районах Закарпаття. Чи є вихід? Слід зазначити, що на нарадах Хустської міської ради та райдержадміністрації неодноразово порушувалося питання створення підприємства, яке б займалось утилізацією відходів, однак усе впирається в кошти. Проте… чому б не знайти інвесторів, адже за кордоном уміють заробляти навіть на смітті! Гадаю, найбільш ефективним засобом боротьби з екологічними правопорушниками було б накладення штрафів та залучення краян до громадських робіт, зокрема до прибирання. Але що робити зі сміттям, яке вже накопичилось у водоймах? Спалення побутових відходів, зібраних під час «суботників», набуло досить широкого поширення протягом останніх років. Перевагою процесу є можливість використати непотріб як енергетичну сировину, однак недоліком є забруднення атмосфери. Отож поки із будівництвом сміттєпереробних заводів справи в нас не дуже обнадійливі й немає чітко налагодженої системи роздільного збору, потрібно насамперед навчитися правильно поводитися з домашніми відходами: не викидати їх у недозволених місцях, не залишати за собою «слідів» на природі, пам`ятати про те, що в захаращенні довкілля винні в першу чергу ми самі, тож і боротьба зі сміттям лежить на наших власних плечах. Марина АЛДОН «Карпатський об’єктив»Джерело: karpatskijobjektiv.com
Сміття – одна з вічних проблем не тільки нашого краю, але й усього світу. Однак побутові відходи накопичуються не лише біля урн чи на сміттєзвалищах, а також, на жаль, на берегах водойм та в руслах річок. Відходи беруть нас «за горло» Протягом цілого квітня в Хусті й районі тривав місячник саночищення та благоустрою. Але чи багато позитивного вдалося зробити за цей час чиновникам, громадським активістам та пересічним краянам? На жаль, ні. Навпаки, з потеплінням відкрився «сезон шашликів», і на лоні природи з’явилася нова «партія» непотребу, починаючи від старих газет та журналів, порожніх консервних банок, обгорток й упаковок і закінчуючи битим посудом, зношеним одягом та поламаною побутовою чи офісною технікою… Особливо хвилюють гирла річок. Як розповідають старожили, колись у таких крихітних водоймах, як Млиновиця та Хустець, які протікають через увесь Хуст, водилися величезні окуні, карасі, можна було наловити чимало смачної та, головне, здорової риби. А що маємо зараз? Замість підводних мешканців у брудній воді плавають хіба що пластикові пляшки… Слід зазначити: забруднення води через людське втручання призводить до порушення циклів цілої екосистеми. Екологи вже давно б’ють на сполох і закликають людей не плювати у власний колодязь. Проте чи можна достукатися до сердець окремих краян? «Так роблять усі» Чомусь у всіх бідах мешканці Хустщини звикли звинувачувати представників влади. Якщо йдеться про сміття, то найбільше нарікань лунає на адресу мера й голови РДА, а також на котів і собак, які розтягують побутові відходи. Дивно, але власної причетності до проблеми забруднення природи ніхто (або майже ніхто) не відчуває… А головна біда в тому, що деякі наші земляки, залишаючи за собою купи непотребу на галявині чи біля води, живуть за гаслом: «А після нас хай і трава не росте»… Як не прикро, та в багатьох із нас немає поваги до оточуючих. «Так роблять усі», «Тут і до мене було брудно», «Хтось це прибере» – несміливі спроби виправдатися тих, хто в глибині душі розуміє: залишати після себе сміття – це дикунство. Проте… наші чисті гірські ріки поступово перетворюються на стихійне сміттєзвалище. Кілька років тому одна зі столичних фірм зробила берегоукріплення на Тисі, Ріці, прочистила гирла водних артерій краю. Однак зараз найбільша річка Закарпаття схожа на контейнер для збору пет-пляшок і несе в Дунай тонни пластику. Від подібного лиха потерпають і менші річки, в руслах яких виникають цілі сміттєві затори. – Треба мінятися, почати жити за принципом «Не смітити», бо ефективність прибирання все ж низька, – каже заступник Хустського міського голови з комунальних питань Микола Аннишинець. – Важливо усвідомити масштаби обсягів відходів, які накопичуються у воді та отруюють її. Бо якщо не за рівнем життя, то принаймні за кількістю сміття наша держава не відстає від середньоєвропейського показника. За прогнозами як закордонних, так і вітчизняних фахівців, екологічна ситуація в регіоні, без перебільшення, наближається до критичної. Вільшанське водосховище «потопає» у смітті Останнім часом найбільшу штучну водойму області, якій уже більше ніж півсторіччя, просто заполонив пластик. Річ у тім, що весь непотріб, котрий краяни викидають у Тереблю, збирається саме тут. Через це навіть Теребле-Ріцька ГЕС втрачає потужність. – На жаль, у селі немає жодного офіційного сміттєзвалища, тож мешканці і Вільшан, і кількох прилеглих населених пунктів викидають увесь мотлох на узбережжя або просто в річку. В підсумку рівень води піднімається, і сміття опиняється у водосховищі, – зауважує директор ГЕС Олег Ігнатко. – Відтак побутовий непотріб захаращує і поверхню водосховища, і гідроагрегати електростанції. Для того, аби тимчасово очистити штучне озеро від пластику, доводиться залучати фірми-підрядники, бо власними силами зібрати все сміття не вдається. Тільки впродовж трьох останніх років із водойми «наловлено» та вивезено понад 10 тисяч мішків пет-пляшок. Тож для того, щоб вирішити питання сміття раз і назавжди, потрібно провести належним чином роз’яснювальну роботу з населенням і, найголовніше, вирішити проблему з утилізацією відходів у гірських районах Закарпаття. Чи є вихід? Слід зазначити, що на нарадах Хустської міської ради та райдержадміністрації неодноразово порушувалося питання створення підприємства, яке б займалось утилізацією відходів, однак усе впирається в кошти. Проте… чому б не знайти інвесторів, адже за кордоном уміють заробляти навіть на смітті! Гадаю, найбільш ефективним засобом боротьби з екологічними правопорушниками було б накладення штрафів та залучення краян до громадських робіт, зокрема до прибирання. Але що робити зі сміттям, яке вже накопичилось у водоймах? Спалення побутових відходів, зібраних під час «суботників», набуло досить широкого поширення протягом останніх років. Перевагою процесу є можливість використати непотріб як енергетичну сировину, однак недоліком є забруднення атмосфери. Отож поки із будівництвом сміттєпереробних заводів справи в нас не дуже обнадійливі й немає чітко налагодженої системи роздільного збору, потрібно насамперед навчитися правильно поводитися з домашніми відходами: не викидати їх у недозволених місцях, не залишати за собою «слідів» на природі, пам`ятати про те, що в захаращенні довкілля винні в першу чергу ми самі, тож і боротьба зі сміттям лежить на наших власних плечах. Марина АЛДОН «Карпатський об’єктив»Джерело: karpatskijobjektiv.com

Нижньобистрянці знають про ГЕС більше, ніж заслані «фахівці»…

фото гес2

Нижньобистрянці знають про ГЕС більше, ніж заслані «фахівці»…


«Нарцисова Долина» пройшлася слідами подій навколо будівництва малої гідроелектростанції на Хустщині

Незважаючи на те, що питання спорудження будівництва малої ГЕС у Нижньому Бистрому на Хустщині вже обговорюється близько трьох років, громада села та району попросила забудовників вкотре розказати про плани, перспективи, користь, можливі загрози від будівництва даної ГЕС. Відтак 21 травня у Хусті представники ТОВ «Акванова Девелопмент» за участі фахівців– екологів, іхтіологів, науковців, громади Нижнього Бистрого, районної влади та громадських активістів детально зупинилися на всіх етапах будівництва ГЕС. Після представники ТОВ «Акванова Девелопмент» у вівторок 27 травня приїхали на чергову зустріч з громадою у сам Нижній Бистрий.

«Обладнання такого типу використовують в Україні вперше»

Презентація у райцентрі Хустщини викликала неабиякий інтерес: зала засідань місцевої райради, де проходила розмова, була переповнена. Презентувала проект представник замовника ТОВ «Акванова– Девелопмент» Листрова Юлія. Пані Юлія зокрема повідомила спочатку про саме ТОВ «Акванова Девелопмент», яка займається спорудженням і реконструкцією малих ГЕС по всій Україні. Відтак детально зупинилася на параметрах проекту малої ГЕС у Нижньому Бистрому та принципах її роботи. Із презентації та графічного матеріалу видно, що мала ГЕС працюватиме вже після турбін Теребле– Ріцької ГЕС у середній течії р. Ріка.

фото гес1
Майбутня електростанція зможе запобігати паводкам, не змінюватиме склад річкової води, пропускатиме рибу через спеціальні рибоходи та очищуватиме річку від сміття. Таким регулюючим засобом стане надувна гребля, яка працюватиме за умови високого рівня води у річці та спеціальні смітєочищувальні машини. В разі виникнення повені надувна гребля автоматично здувається, внаслідок чого підтоплення практично зводиться до нуля. З правої сторони греблі розміщена рибопропускна споруда, яка дозволить рибі та іншим водним тваринам подолати побудовану дамбу. Коли в літній період річка міліє, греблю спускають, і вона не перешкоджатиме руху потоку. Обладнання такого типу використовують в Україні вперше, це може слугувати вдалим прикладом для інших проектів.

ГЕС не тільки не завадить, а й зніме окремі проблеми

На презентації був присутній і представник Всеукраїнської екологічної ліги та Форуму екологічного порятунку Закарпаття Олег Лукша. До слова, фахівці Всеукраїнської екологічної ліги з Києва ще на початку проектування дали позитивний висновок щодо місця розташування МГЕС у Нижньому Бистрому, оскільки за Чехословаччини тут уже був прокладений дериваційний канал для млина чи лісопилки. Відтак екологи цієї організації дійшли висновку, що дана ГЕС не створюватиме екологічних і природоохоронних проблем, навпаки – має зняти деякі існуючі проблеми.
Про флору і фауну навколо майбутньої ГЕС доповідали фахівці біологи та іхтіологи сусідньої Львівської області: гідробіолог, незалежний експерт– еколог, кандидат біологічних наук, представник ПП «Центр ЛТД» Микитчак Тарас та іхтіолог, незалежний експерт з екології карпатської іхтіофауни, член громадської організації «Громадський інститут охорони природи» (м. Львів) Володимир Лєснік. Природознавці розповіли про свої дослідження води, риби та навколишнього середовища у контексті впливу на нього МГЕС. Спеціалісти з’ясували, що вплив ГЕС на флору і фауну навколо неї є мінімальним. Гірше на забруднення річки Ріка впливає сміттєзвалище у Міжгір’ї та потік того ж сміття, яке викидають у річку самі ж жителі Хустщини.
У свою чергу заступник генерального директора, технічний директор ПАТ «Закарпаттяобленерго» Білак Олександр зупинився на важливості розробки альтернативних джерел електроенергії. На його думку, малі ГЕС, побудовані на водних артеріях Закарпаття за умови застосування досконалих технологій, можуть стати альтернативним екологічно безпечним джерелом енергії і значно заощадити запаси вугілля, мазуту, нафти та газу.

Нижньобистрянці краще знають, що їм потрібно


Загалом презентації проекту попри те, що її кілька разів намагалися зірвати агресивно налаштовані провокатори, що представляли противників майбутнього будівництва, дала чимало вичерпних відповідей на запитання громади. І про те, що насправді самі жителі населеного пункту не налаштовані проти будівництва, свідчать їхні ж розмови, активне обговорення, цікавість до проекту. Більше того: спілкуючись із людьми, котрі прийшли на зустріч із забудовниками, можна дійти висновку, що жителі Нижнього Бистрого добре знають, що таке гідроелектростанція. Ба навіть краще за окремих фахівців, котрі приїжджають розказувати їм страшилки про величезну екологічну небезпеку від ГЕС, адже у кінці села вже десятки років працює Теребле-Ріцька ГЕС. Місцева жителька пані Ольга прийшла на зустріч із забудовниками з фотографіями старого млина. Вона – онука власника лісопилки, на місці якої зараз будують малу ГЕС. Жінка каже, що питання щодо заборони будівництва малої ГЕС у селі не стоїть. Його більше штучно створюють заслані активісти з– за меж району. «Почали, то хай будують, – каже жінка. – Головне, щоб не приносило шкоди ані населенню, ані майбутнім поколінням».

«Особливість цього будівництва – це те, що проект італійський і відповідає високим європейським стандартам», – запевнив директор будівництва Юрій Пінковський.
«Така зустріч із громадою села вже не перша, – розповідає представник ТОВ «Акванова Девелопмент» Богдан Кинів. – Вперше ми спілкувалися з місцевими жителями вже майже чотири роки тому. Ще тоді громада села надала згоду на будівництво малої ГЕС, був складений план соціальних заходів, спрямованих на допомогу селу, який реалізовується й нині і буде продовжений на наступні роки. До речі, зараз на об’єкті працює 24 чоловік, семеро з них – місцеві…»
Залучення людей до робіт на об’єкті – одне з ключових питань, яке важливе не тільки для села, але й для самого підприємства. Адже соціальних проблем у Нижньому Бистрому, як, власне і в багатьох селах області, не бракує. Відтак замовники проекту найближчим часом планують долучитися до таких питань, як працевлаштуванням місцевого населення, допомога у розвиток інфраструктури села: школи, нового футбольного поля тощо.
На завершення зустрічі замовники будівництва ГЕС пообіцяли і надалі спілкуватися з громадою села і вводити їх у курс справи. Наразі ж громада впевнено каже своє «так», проте нагадує, аби забудовники не забули про обіцянки допомогти у розбудові й розвитку села.

Анна Перец

У Хусті змагалися за Кубок «Шкільної футбольної ліги»

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

У Хусті змагалися за Кубок «Шкільної футбольної ліги»

Недитячі пристрасті вирували впродовж двох днів на міському стадіоні «Карпати»: юні футболісти змагалися за кубок «Шкільної футбольної ліги». Ініційовані школярами та підтримані управлінням освіти, релігій та у справах національностей виконавчого комітету Хустської міської ради, і, особисто, міським головою Володимиром Кащуком, змагання з футболу викликали неабиякий інтерес серед школярів. – Я радий, що добра традиція проведення футбольних змагань серед учнівської молоді міста над Тисою має продовження і нині. Для вас – це відповідальне випробування майстерності, сили волі й духу, важлива сходинка на шляху до успіху, чемпіонських титулів, а для когось, можливо,  і  олімпійського золота. Тож нехай нинішні змагання стануть справжнім святом для кожного, додадуть вам оптимізму й віри в свої сили і нехай переможе найкращий», – наголосив, звертаючись до учасників змагань міський голова Володимир Кащук. Вісім команд, що представляли навчальні заклади міста показали безкомпромісну та захоплюючу гру. Вже згодом, футбольні баталії визначили і переможців шкільної ліги. Володарями перехідного Кубка стала команда спеціалізованої школи №3, друге місце посіла команда загальноосвітньої школи №5 і третє місце за командою гімназії-інтернат. За результатами зіграних матчів було визначено та нагороджено грамотами  «Кращого захисника» та «Кращого півзахисника», «Кращого воротаря» та «Кращого нападаючого». Подяками міського голови відзначили і суддів змагань – Богдана Швеця (головний суддя), Анатолія Рацина та Степана Шутка.

Леся Медвідь

OLYMPUS DIGITAL CAMERAOLYMPUS DIGITAL CAMERA

Великі перегони в Хусті

IMAG0462

Великі перегони в Хусті

Побачивши на одній з вулиць Хуста машину чоловіка, який підозрювався в скоєнні ряду злочинів і знаходився в розшуку, дільничний інспектор хустської міліції Михайло Підгорняк вирішив затримати та доставити  його до міськвідділу міліції.

Спільно з працівником ДАІ Петром Корнутою вони зупинили чорний джип «Гранд Черокі» на іноземних номерах, в якому перебував підозрюваний, навул.Пушкіна в м.Хуст.

Водію було запропоновано вийти з машини, однак той відмовився це зробити, заблокував двері та почав рух назад. Для того, щоб автомобіль не зміг виїхати з місця, він був заблокований ззаду іншим автомобілем, а спереду рух заблокував дільничний Підгорняк. Однак водій різко рвонув  з місця вперед, просто на правоохоронців. Міліціонер встиг стрибнути на капот автомобіля та закріпився на ньому, маючи намір затримати злочинця.

IMAG0466

Проїхавши близько кілометра вулицями міста, автомобіль заїхав на бездоріжжя  між залізничною колією та дворами на вул.Ломоносова, де й застряг. Скориставшись цим, Михайло Підгорняк підійшов до дверцят водія і підручною гілкою розбив скло та намагався витягнути злочинця з салону й доставити до міськвідділу міліції.

Однак водій джипа натиснув на педаль газу, й машина вискочила з ями та продовжила рух вперед. Невдовзі злочинець зник з поля зору правоохоронця. Пройшовши за слідом автомобіля,  дільничний виявив даний автомобіль, який був  заблокований на бездоріжжі. Однак водія у салоні вже не було.

Правоохоронець негайно повідомив про інцидент керівництво міськвідділу міліції,  на місце пригоди прибула слідчо-оперативна група. Автомобіль було доставлено на штрафмайданчик міськвідділу міліції.

IMAG0460

Під час огляду в салоні авто  правоохоронці виявили та вилучили пластмасовий запаяний шприц із білою кристалічною речовиною, схожою на наркотик. Дану речовину направлено на експертизу в НДЕКЦ при УМВС області. 

Особу зловмисника встановлено – це 30-річний житель Хустського району І., раніше судимий, щодо якого є ухвала Тячівського районного суду про затримання й доставлення його в суд під конвоєм. Тому зловмисник і втікав від правоохоронців, наражаючи їх на небезпеку…

Наразі його розшукують. Слідчим відкрито кримінальне провадження за ст.345.ч.2 Кримінального кодексу України (Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу), за що передбачено обмеженням або позбавлення волі на строк до п’яти років.

IMAG0459

У ході інциденту сам дільничний зазнав тілесних ушкоджень: медики діагностували в нього травми коліна, передпліччя та кисті руки.  

 

Агнеса Куртяк,

Хустський МВ УМВС

 

Хустська ОДПІ провела свято талантів

DSC01336

Визначено переможців конкурсу «Очима дитини про бюджет країни» відХустської ОДПІ

Як і зазвичай, в Хустській ОДПІ особливу увагу приділяють роботі з молодим, підростаючим поколінням задля своєчасного початку формування високої економічної грамотності та культури у школярів – майбутніх платників податків і вважають її такою ж важливою, як адміністрування податків, оскільки виховання сумлінного платника податків починається з дитинства.

DSC01326

Цього року вже не вперше Хустська ОДПІ ГУ Міндоходів у Закарпатській області провела Перший (районний) етап Всеукраїнського конкурсу дитячої творчості «Очима дитини про бюджет країни – 2014». Вже вкотре дивують нас своїми талантами юні майстри слова та пензля, а в цьому році і нового напрямку – комп’ютерної графіки і анімації.

DSC01312

По цьогорічних роботах, що надійшли на конкурс, журі зробило загальний висновок, що діти досить добре орієнтуються в сьогоденні і на відміну від багатьох дорослих розуміють необхідність сплати податків для нормального розвитку держави та щасливого дитинства, добробуту кожної родини.

DSC01349

27 травня 2014 року у Хустському районному Центрі позашкільної роботи відбулось урочисте нагородження переможців першого етапу Всеукраїнськогоконкурсу.

DSC01358

Відкрила урочистості директор центру Ганна Антонюк, яка повідомила присутніх про проведену роботу учнями шкіл району під час занять у творчих гуртках протягом навчального року.

DSC01364

На урочистому дійстві перший заступник начальника Хустської ОДПІ Володимир Пасічник привітав дітей учасників конкурсу, побажав нових здобутків у навчанні та вручив переможцям почесні грамоти Хустської ОДПІ за призові місця.

4442

На закінчення свята, вихованці творчих гуртків подякували присутнім та гостям святковим концертом.

 

За матеріалами Хустської ОДПІ

  ГУ Міндоходів у Закарпатській області