У Хусті буде парк із фонтаном та євро майданчиком для ігор
Реконструкція парку відпочинку в Хусті є одним з пріоритетних проектів влади після облаштування центральної міської площі та ремонту доріг. На жаль, культурно -дозвіллєва установа закрита для краян уже більше, ніж 16 років. Молоді мами не мають, куди піти з дітьми у вихідний. Люди старшого віку з ноткою меланхолії в голосі згадують старі радянські часи, коли центральний міський парк був місцем активного відпочинку для хустян. Там збиралася і юнь для проведення спортивних заходів, і малеча для рухливих ігор на свіжому повітрі, і пенсіонери, щоб погомоніти на лавичках про життя-буття, або пограти в шахи.
Отож ми попросили Хустського міського голову В.П. Кащука розповісти про те, які плани у міськради щодо реконструкції парку, коли нарешті колишня столиця Карпатської України матиме осередок для дитячих розваг.
-Володимире Павловичу, скажіть, будь ласка, чому ремонт парку так затягнувся?
-Перш за все зазначу, що мене дуже хвилює питання запуску парку. Стосовно реконструкції, на жаль, були суб’єктивні та об’єктивні причини більш ніж десятилітнього періоду «застою». Нам довелось переробляти проект парку, ми вирішили його «окультурити», озеленити, осучаснити… Адже парк – це не просто територія для атракціонів, а спеціальна обмежена територія, виділена переважно з метою рекреації, відпочинку. В побуті слово «парк» майже тотожне зі словом «сад». Тому дійсно хочеться, щоб мешканці міста мали гарне, ошатне та затишне містечко для проведення вільного від роботи часу.Згідно проектно-кошторисної документації, ми оновимо практично все – від фонтану до нової трави і зелених насаджень.
Щодо «затягування» ремонтних робіт на території парку, то мушу назвати ще один важливий чинник – це берегоукріплення вздовж гирла річки Хустець. Питання актуальне не тільки у плані естетичної краси парку, але й має на меті недопущення затоплення певних міських вулиць під час підняття рівня води у річці. Виконавцем робіт є Хустська ПМК-240. Реалізація проекту розпочата ще у 2011 році. Складається він із трьох етапів. Перший, уже завершений – це регулювання русла та безпосередньо берегоукріплення Хустеця від об’їзної дороги до відділку міліції. Друга ділянка – від УМВС до адмінбудівлі Хустського райсуду і третя – від суду до вулиці Шевченка (вздовж поліклініки, центрального міського ринку). На ці роботи передбачалось витратити 24,5 млн. гривень. Проект фінансується із держбюджету (не з міського чи обласного), згідно програми протипаводкової безпеки населених пунктів у басейні Тиси. Слід зазначити, що наразі триває друга фаза робіт. Торік ми активно попрацювали, та, на жаль, у кінці року фінансування призупинилось, що призвело до того, що у березні ми не змогли приступити до реконструкції. Зараз питання знаходиться і на обласному контролі, і на контролі комітету водного господарства України. Є надія, що в другому півріччі відновиться фінансування і берегоукріплення вздовж території річки Хустець, яка омиває парк, буде завершено.
– Не є секретом те, що Хуст виграв грант на розвиток туризму у рамках міжнародного проекту «Сніна – Хуст». Чи допомагають словаки з облаштуванням парку?
-Так. Співпраця між Хустом та словацьким містом Сніна розпочалася ще кілька років тому. Першим кроком було знайомство з регіонами та окреслення спільних можливостей заради розвитку у рамках європейських фондів. Наразі наші стратегічні партнери допомогли нам із закупівлею переносної сцени, яка є однією з найкращих у області. Її, для проведення різних культурних, дозвіллєвих, політичних заходів, можна встановлювати як у центрі міста, так і в парку. Крім того, за кошти словаків у парку відпочинку будують майданчик для рухливих ігор (на суму 471,275 тис. грн., з яких вже витрачено – 135,660 тис. грн.), а також на місці старого непрацюючого роблять новий сучасний фонтан (загальна вартість якого становить 582,605 грн., а обладнання для нього – 387,821 тис. грн., використано вже – 159,178 тис. грн.) та планують встановити обладнання для охоплення парку WI – FI покриттям.
-А що ще зроблено в парку і що планується зробити у цьому році?
-Наразі вже встановлено центральні ворота на обох входах, частково зроблено огорожу, проведено освітлення, систему підземного водопостачання для поливу газонів та фонтану, каналізацію…
Щодо планів, то після корегування, новий проект зараз саме проходить експертизу, далі буде проведено тендер і з 1 серпня плануємо приступити вже до серйозної роботи. У цьому році хочемо зробити праву частину парку до фонтану.
-Що буде в парку крім фонтану та грального майданчику?
-Адмінбудинок, підсобні приміщення для розташування в них обладнання для благоустрою та обслуговування парку, біотуалети, світильники, лавички… Будемо запрошувати шахматистів для проведення там спеціальних турнірів, мами зможуть цікаво провести час із дітьми на свіжому повітрі, молодь матиме місце для вечірніх прогулянок чи для катання на роликах, скейтах, велосипедах…
Але головне для малечі – атракціони! Для цього плануємо залучити підприємців, провести тендер. Тож на конкурсній основі там встановлюватиме гойдалки, каруселі, батути, альтанки, гірки той, у кого проект буде кращим, цікавішим.Оскільки відпочинок кожний розуміє по-своєму, то й пропозиції, гадаю, надходитимуть різноманітні. Хочеться, звісно, для наших малюків запропонувати якомога більшу кількість розваг.
-І на завершення нашої розмови скажіть, будь ласка, чи дорого обійдеться реконструкція парку?
-З початку будівництва вже виконано робіт на суму 2152,247 тис. грн., загалом же кошторисна вартість складає 5343,929 тис. грн. Безумовно, це чималі суми, але, на жаль, здешевити не можна.
Хочу наголосити, що сучасне життя, бодай невеликого міста, настільки урбанізоване, що людям не вистачає «дотику» природи. Багатоповерхівки, торгові центри, готелі відсувають на задній план насадження. Але, незважаючи на очевидний технічний прогрес, усі ми є часткою природи, радіємо деревам та квітами, у оточенні зелені відчуваємо спокій і умиротворення.
Міська влада намагаються приділяти увагу розвитку паркових зон, справедливо вважаючи їх життєво необхідними для краян. Облагороджуючи зовнішній вигляд міста, ми повинні пам’ятати, що сама природа щедро наділила наш край благодатним кліматом, чистими гірськими потічками та ріками, мальовничими ландшафтами, тож цей безцінний дар маємо берегти і примножувати.
-Хочеться щиро побажати вам успіхів і дякую за розмову.
Розмовляла Марина Штефуца
«Карпатський об’єктив»
