Водій автобуса, що прямував із Франкіщини, відмовився доставляти пасажирів до Закарпаття

сніг

Водій автобуса, що прямував із Франкіщини, відмовився доставляти пасажирів до Закарпаття

Автобус “Івано-Франківськ-Ужгород” виїхав з Івано-Франківська Автостанція №2 (район Пасічна) об 11:20.За кермом – водій Кохан Ярослав

Приблизно о 14:00-14:30 автобус зупинився через негоду (сніг і ожеледиця), проїхавши останній пункт Івано-Франківської області с. Вишків, Долинський район. Тобто на самому перевалі в снігу, хурделиці.
У автобуса була літня резина, і водій відмовився їхати далі. Водій абсолютно нічого не зробив, щоб якось допомогти пасажирам, бо це ліс, людей нема, транспорт їде рідко.
Він не повернув гроші, не пересадив на інший автобус Львів-Хуст, який був там близько 16:00, не зв’язався з МНС. Він просто оголосив, що автобус переночує на перевалі. Люди почали вибиратись своїми силами, за свої гроші. Також у автобусі була пасажирка старшого віку, що зламала ногу. Швидку викликала я із Хуста, телефонуючи на відділення МНС м. Долини. Іра, не маючи можливості вибратись сама, мерзла в автобусі із іншими пасажирами (мужики, якійсь вояки), які разом з водієм грілись алкоголем і не особливо хотіли повертатися в Долину, хотіли в Закарпаття. Я не знаю чому вони так, може їм все рівно де мерзнути, чи в автобусі, чи на вокзалі, чи їм просто було байдуже. Близько 23:30, зібравши останні сили, у весняному пальто, на морозі, Іра відійшла від автобуса на 1-1,5 км, щоб знову мені подзвонити (там, де стояв автобус немає мережі, і вперше вона дзвонила о 18:30), що до теперішнього часу її ніхто не забрав, хоча я спілкувалась із диспетчером Долинського МНС із 19:00 щогодини і благала допомогти Ірі – відвезти в Долину до батьків. Врешті-решт, це їхня робота – рятувати людей із таких ситуацій. Близько 02:00 її забрали МНС-ники із Долини на якійсь бойовій машині, зараз вона в лікарні. У неї була висока температура, їй через крапельниці вводять медикаменти, болить усе тіло. Слава Богу, обмороження немає.

Катерина Штефуца

P.S. Авторський текст опубліковано без змін.

Закарпатці милувалися сонячним затемненням

P3204006

Закарпатці милувалися сонячним затемненням

20 березня закарпатці мали змогу стати свідками унікального астрономічного явища – часткового сонячного затемнення. Повне затемнення, могли побачити мешканці півночі Атлантичного океану та в Арктиці.

P3203998
Ясне безхмарне небо дозволило протягом кількох годин спостерігати, як місяць затулив чатину сонячного диска.
До речі, цьогоріч затемнення проходило майже одночасно з весняним рівноденням, яке припадає на 21 березня. Але це випадковість, кажуть астрономи. Слід зазначити, що це було найбільше за останні 16 років затемнення головного світила нашої сонячної системи. Максимальна тривалість повної фази затемнення тривала – 2 хвилини 47 секунд.

 

Марина АЛДОН

Боєць АТО зустрівся з юною художницею

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Боєць АТО зустрівся з юною художницею

Цими днями у Хустській СШ І-ІІІ ст. №1 імені А. Волошина побував боєць 128 бригади, хустянин Михайло Коваленко. Воїн зустрівся з переможницею конкурсу малюнків серед учнів міста. Виграла творчий поєдинок четвертокласниця Ніколь Пашко. За цікаву неординарну роботу пан Михайло привітав дівчинку та поспілкувався з її однокласниками.
-Я намалювала голуба миру та веселку, малюнок оздобила написами «Слава Україні!», «Героям слава!» і «Повертайтеся живими!», – каже обдарована школярка. – На зворотній стороні залишила номер телефону.
Пана Михайла розчулила робота дівчинки і він зателефонував їй, а потім – неодноразово спілкувався з маленькою художницею. Ніколь теж просила рідних зв’язуватися з бійцем і цікавитися, як у нього справи, дуже раділа, коли він зміг приїхати до Хуста.
Наразі Михайло Коваленко знову перебуває у зоні бойових дій, а Ніколь Пашко молиться за нього і чекає на повернення воїна, якого називає своїм Героєм.
Марина АЛДОН