Податковий календар на березень

3842_a77d0bdd

Податковий календар на березень

Вашій увазі податковий календар на березень поточного року.

11 березня (середа)

Закінчується термін сплати:

– податку на прибуток підприємства за 2014 рік.

13 березня (п’ятниця)

Закінчується термін подання:

– звіту про використання РРО та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) та довідки про використані розрахункові книжки за лютий 2015 року, якщо не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв’язку.

Закінчується термін сплати:

– авансових платежів з податку на доходи фізичних осіб фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності на загальній системі оподаткування;
– авансових платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності (крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування).

16 березня (понеділок)

Закінчується термін подання:

– заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування з II кварталу 2015 року та розрахунку доходу за попередній календарний рік.

20 березня (п’ятниця)

Закінчується термін подання:

– декларації з податку на додану вартість за лютий 2015 року;
– декларації з акцизного податку за лютий 2015 року;
– податкової декларації зі збору за користування радіочастотним ресурсом України за лютий 2015 року;
– податкової декларації зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності за лютий 2015 року;
– звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (форма № Д4 (місячна)) за лютий 2015 року;
– заяви про відмову від спрощеної системи оподаткування з II кварталу 2015 року.

Закінчується термін сплати:

– авансового внеску з єдиного податку за березень 2015 року платниками, віднесеними до 1 та 2 груп;
– єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з доходу за лютий 2015 року.

30 березня (понеділок)

Закінчується термін сплати:

– податку на додану вартість за лютий 2015 року;
– акцизного податку за лютий 2015 року;
– збору за користування радіочастотним ресурсом України за лютий 2015 року;
– збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ за лютий 2015 року;
– плати за землю за лютий 2015 року, крім громадян;
– податку на доходи фізичних осіб з нарахованого, але не виплаченого доходу, за лютий 2015 року;
– авансових внесків з податку на прибуток за березень 2015 року;
– військового збору з нарахованого, але не виплаченого доходу, за лютий 2015 року.

Примітка: Піклуючись про рівномірне наповнення дохідної частини бюджетів, про своєчасне надходження платежів до бюджету, зобов’язання по податках слід сплатити у перші дні цього періоду, не чекаючи його останнього дня.

Хустська ОДПІ

Хустський замок – одна з резиденцій графа Дракули?

Хуст легендарний

cf2455912988048c508bd8ce6ce94f22_600x1000
Хустський замок – одна з резиденцій графа Дракули?

Нещодавно світ сколихнула звістка про те, що легендарний замок графа Дракули в Румунії виставили на аукціон. Ціна виявилась чималою – 80 млн. доларів. Охочих придбати фортецю, у якій колись мешкав кровожерливий граф, незважаючи на фантастичну вартість та занедбаність будівлі, виявилось чималою, однак через бюрократичні перепони, фортифікаційна споруда досі залишається у власності родини Габсбургів.

Хто такий Влад Дракула?

Містичні оповіді про вампірів у наш час відомі навіть дітям. Любителі жахів із небувалим ентузіазмом «смакують» фантастичними повістями про кровопивць, а письменники у своїх творах наділяють химерних «героїв» надлюдськими здібностями. Чи був таким Влад Дракула? І ким він був взагалі? Щоб з’ясувати, заглянемо спочатку до Вікіпедії.
0_820a5_90f20788_orig

«Влад III (Дракул, Влад Цепеш, рум. Vlad Ţepeş, Влад Наштрикувач, та Влад Дра́кула рум. Vlad Drăculea — «син дракона» чи «син диявола») — валаський князь і воєвода (1448, 1456–1462, 1476), румунський національний герой. Вів непримиренну боротьбу проти османського поневолення Валахії, за що здобув репутацію жорстокого правителя. Сприяв і вітав розвиток торгівлі та ремесел — у центральному Державному історичному архіві Львова зберігається його грамота, дарована львівським купцям», – йдеться в електронному виданні.
Сьогодні точно відомо, що прізвисько «Це́пеш» («Наштрикувач», від рум. ţeapă — паля) румунський князь отримав від підданих за жорстокість у розправі з ворогами та власними громадянами, яких саджав на палю, а Драг, або Дракула – завдяки членству пращурів у елітному лицарському ордені Дракона.
Вважається, що сумнозвісний «чорний князь», майстерно перетворений ірландським романістом Бремом Стокером у літературного персонажа – вампіра-кровопивцю, жив не тільки у місті Бран, але й на території сучасного Закарпаття, яке в ті часи переходило з рук в руки, від правителя до правителя. Слід зазначити, що у відомому на весь світ замкові Бран Влад III Цепеш (прототип Дракули) зупинявся всього лише один раз, але роман «Дракула», що вийшов у світ у 1898 році, зробив його популярним настільки, що до цитаделі масово ринули туристи. Нині фортеця посідає друге місце в рейтингу найдорожчої нерухомості Forbes і оцінюється в 140 млн. доларів.
Дослідники творчості Стокера вважають, що вигаданого Дракулу не слід ототожнювати з волоським правителем, хоча в самому романі є застереження про можливу схожість.
Але повернемося до України.

«Орлине гніздо» Цепеша в Хусті

До наших часів дійшло багато розповідей та легенд про будівництво Хустського замку. Згідно переказів, фортеця зводилась за рахунок місцевого населення. Краяни змушені були платити феодалові данину м’ясом, маслом, молоком та іншими продуктами. Цементний розчин, який скріплював між собою величезні камені – стіни замку, готувався із яєць, які приносили хустяни, самі роками не знаючи їхній смак. Часто люд взагалі голодував, терпів гноблення та важко працював на поміщика. Навіть після зведення могутньої цитаделі на горі, замок кілька разів доводилось реставрувати, бо мури зазнавали руйнації із-за ворожих нападів. А за саму фортецю, яка була безмовним охоронцем соляного шляху і розташовувалась на дуже зручному місці Мараморощини, не раз точилися запеклі бої між представниками різних держав. Тож, як свідчать уже архівні документи, граф Дракула справді володів Хустським замком.
Зокрема, історик, завідувач кафедрою туризму УжНУ Федір Шандор пише, що: «Влад Цепеш мав безпосереднє відношення до Закарпаття. У 1329 році угорський король за особливі заслуги перед короною і Його Величністю подарував рицарю Драгу, Хустський замок з околицями, які на той час складали майже третину Закарпаття. Деякі дослідники династії Дракула, вважають що власник два роки поспіль прожив у Хустському замку».

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Проте інші дослідники переконані, що хоча офіційна штаб-квартира «князя темряви» розташовувалася в Хусті, та де-факто брати Влад і Вальк жили в селі, розташованому у 34 кілометрах від міста над Тисою, яке від імені Драгів і отримало сучасну назву – Драгово.
Цікаво, що згідно сучасних досліджень та архівних документів, «угорський король частенько брав у борг від Драга гроша, а віддавав землями. Тому незабаром володіння Драга зросли у кілька разів, а сам лицар знахабнів і почав вимагати від монарха додаткових привілеїв. Бідний король зрозумів, що виростив монстра, і вирішив від нього «спекатися». Але воювати проти Драга було справою марною, тому в сусідньому Виноградівському замку правитель поселив ще одного завзятого воїна — барона Пітера Берені, і доручив йому збутися Драга будь-яким способом. У ході безконечних боїв барон витіснив Драга з рівнини і змусив переселитися в гори Трансільванії, де рід Драгів або Дракул живе донині» (видання «Замки України»).
Слід зазначити, що на Хустщині досі збереглися прізвища з коренем «Драг» – Драгула, Драгушинець, Драгуський тощо. Однак, якщо співставити дати і вивчити хронологію, то виходить, що власником Хустського замку був не всім відомий Влад Дракула, який народився 14 листопада 1431 року (замок же перейшов династії Цепеш у 1329 році), а його дід, на жаль, теж дуже кровожерливий володар.
До слова, за минулий рік замок Бран у Румунії завдяки відвідувачам із усього світу приніс своїм власникам 1,2 млн. євро чистого прибутку. Було б добре, якби славнозвісний Хустський замок теж був більш відомим туристам і допомагав залучати додаткові надходження до місцевої казни.

Марина АЛДОН

Кому завдячує місто над Тисою величним замком?

До 925-річчя Хуста

img_1_big
Кому завдячує місто над Тисою величним замком?

Уже кілька років Мукачево відзначає день небесного покровителя – Святого Мартина. А чи є опікун у славного геройськими подвигами містян Хуста?
Багато хто з дослідників вважає, що протекторат над містом потрібно надати святій Єлизаветі, адже унікальна кам’яна готична церква-фортеця зведена у ХІІІ сторіччі саме на її честь, є найстарішою, дивом вцілілою до цих пір, архітектурною пам’яткою Хуста. Єлизавета Угорська (яку римо-католики та протестанти вшановують 17 листопада) була дочкою короля Андраша ІІ та дружиною французького правителя Людовика IV. Усе життя жінка займалася доброчинністю, допомагала бідним, власним коштом будувала лікарні та просвітницькі заклади. Однак до Хуста благодійниця, на жаль, не мала абсолютно ніякого стосунку.
Згідно іншої версії, опікуном міста над Тисою слід вважати людину, яка мала до населеного пункту пряме відношення – будувала славнозвісний замок, від якого, як не прикро, нам залишились тільки поруйновані останки. Тож хто подарував хустянам сповнену легенд фортецю, руїни якої оздоблюють герб міста?
Щоб розібратися, вдамося до пояснень Вікіпедії.
«Ху́стський за́мок — фортифікаційна споруда, що існувала в XI—XIII століттях у місті Хусті (Закарпатська область, Україна). Замок був побудований як угорська королівська фортеця для захисту соляного шляху з Солотвина, зокрема Хустських воріт, і прикордонних районів. Його будівництво почалося в 1090 році та було закінчено за короля Бели ІІІ у 1191 році», – йдеться у найвідомішому у світі електронному виданні.
Почнемо з того, що перехід через Карпати у 896 р. (у літописі Нестора у 898 р.) угорських племен під проводом старого вождя Альмоша та його сина Арпада і створення ними держави у пониззі Тиси й Дунаю, суттєво вплинули на хід історії нашого краю.
200px-Laszlo-ChroniconPictumВажливо, що історично територія сучасного Закарпаття входила до складу Київської Русі. Проте з початком феодального розпаду української прадержави, у 1090 р. Потисся захопили угри. Угорщиною у ті далекі часи саме правив один з найвідоміших королів, нащадок династії Арпадів — Ласло І Святий (27 червня 1040 — 29 липня 1095). У королівстві за його правління відбулось багато економічних реформ, було прийнято низку важливих законодавчих актів. Наразі багато істориків сходяться на думці, що саме Ласло І почав будувати Хустський замок, зокрема, більшість джерел стверджують, що Ласло наказав перебудувати дерев’яно-земляне укріплення на високій 170-метровій горі вулканічного походження на могутній кам’яний замок з метою охорони кордонів та захисту від ворожих племен торгового «соляного шляху». Будівництво фортеці завершилося у завершилася в 1191 році (камінь саме з такою датою знайдено серед руїн). Слід зазначити, ще вже у 1329 Хуст отримав статус вільного королівського міста, що надавало населеному пункту ряд привілеїв.
Про замок доволі колоритно у 1667 році писав турецький мандрівник Евлія Челебі: «Хустський замок розташований на вершині гори Хасана. Мури його високі і товсті, і своєю могутністю він схожий на фортецю Іскандер, бо висота його вже сягає неба. Житлові будівлі, повернуті вікнами на схід, здіймаються одна над одною. Дахи палаців вкриті кольоровою черепицею, дахи церков — залізом, хрести на них — з чистого золота і так сяють, що в того, хто дивиться на них, втомлюються очі і він змушений, з повагою до них, опускати погляд».
замокЦікаво, що до будівництва фортеці з каменю, рештки якої ми можемо побачити сьогодні, у Хусті була інша, дерев’яна фортифікаційна споруда. Найвірогідніше, що споруджували її саме наші слов’янські предки. У праці угорського історика І. Сіладі «Загальна історія Мараморошу» (Sziladyi I. Maramaros varmegye egyetemes leirasa) сказано: «Хустський замок був побудований для позначення межі Угорської держави та її захисту, а також для приборкання переможених русичів».
Проте у 1281 році Хустська твердиня повернулась до українського «пралона» – стала власністю князів Галицько-Волинської держави. За володіння нею не раз точились запеклі бої. Однак у 1321 році князь Лев віддав Марамороські землі угорцям, як придане для доньки, що стала дружиною короля Карла Роберта.
Та слід зазначити, що хустяни завжди були мужніми і нескоримими. Ні татарська орда хана Гірея в 1594 р., ні польське військо на чолі з князем Любомирським в 1657 р., ні турецька армія в 1661-1662 рр. захопити фортецю у місті над Тисою не змогли, хоча значно більші замки у сусідніх містах (у тому числі в Ужгороді та Мукачеві) завойовували.
І все ж… хто б не був ініціатором спорудження Хустського замку, укріплення, однозначно, зводилось за рахунок експлуатації місцевого люду. Тож і не дивно, що волелюбні краяни неодноразово повставали проти правителів. Зокрема, у 1514 р. Хуст разом із палацом опинилися в центрі повстанського руху під командуванням Д. Дожі. На жаль, протестувальникам так і не вдалося захопити фортецю. Крім того, існує чимало легенд про народних месників, прототипами яких слугували реальні люди. Скажімо, про Пинтю, що пострілом гармати зруйнував замок, досі складають літературні твори, розказують оповідки, співають пісні.
Як не прикро, та імена тих, хто трудився над спорудженням головної цитаделі Хуста, канули у лету… Ми не знаємо достовірно прізвищ ні зодчих, ні проектувальників… Але нам залишився на згадку безцінний масштабний скарб – справжній монументальний комплекс – Хустський замок… що до сьогодні, навіть понівечений силами природи, вабить містичною таємничістю та величчю.
Марина АЛДОН

Як святкують 8 Березня відомі хустянки?

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Як святкують 8 Березня відомі хустянки?

Колись у давнину, з приходом весни, наші предки відзначали свято відродження природи. Згодом свято трансформувалось у 8 Березня. Та для багатьох представниць прекрасної половини підсвідомо цей день означає не відпочинок від домашніх турбот чи посилену увагу з боку чоловіків, а особисті щирі почуття до близьких людей, світу, довкілля, адже навіть символом свята є квіти і матері, що віддають наступникам найвищі душевні пориви, любов та тепло.
Тож як святкують Міжнародний жіночий день відомі мешканки міста над Тисою? З яким настроєм зустрічають цю весну і що їм найбільше хотілося б змінити довкола себе чи у державі найближчим часом?

Наталія Шимша, керівник дитячого зразкового фольклорного гурту «Цімборики»

11
У нашій родині якось не прийнято було відзначати 8 Березня. Мої батьки завжди наголошували, що це свято ідеологічне і чуже для нашого народу. Вони дотримувались версії, що Клара Цеткін запропонувала цю дату на честь єврейського свята Пурім і цариці Естер (Есфір), якій, власне, і присвячено це свято. Пурім відзначають між 24 лютого і 26 березня григоріанського, тобто державного, календаря. Звичайно, потрібно відзначати релігійні та всеукраїнські свята, які возвеличують жінку як матір. Наприклад, є державне свято – День матері або ж церковне – свято жінок-мироносиць. Ми високо цінуємо материнство як джерело життя, і ставимось з глибокою повагою до всіх жінок. Понад усе прагнемо, аби наше життя було достойним, а повага і любов тривали не тільки один день. Тому вважаю, що не потрібно робити багато ажіотажу навколо 8 Березня, адже воно не має жодного стосунку ні до української історії, ні до жінки взагалі. Ніякого підґрунтя для святкування цього свята не вбачаю, оскільки вважаю його рудиментом совєтської доби. Але з настанням весни усім бажаю мудрості, радості, наснаги і здоров’я, а найголовніше – миру в Україні.

Марина Когут, підприємець

Марина Когут
Для мене 8 Березня є, у першу чергу, родинним святом, коли велика сім’я, що складається з чоловіка, мами, трьох синів, невісток та онука збирається за єдиним столом. До речі, у нас прийнято дарувати до дня жінок подарунки і чоловічої уваги у цей день вистачає. Вже зранку мої рідні приносять квіти та тішать гарними словами. Хоча, гадаю, що найбільшим і найціннішим Господнім даром є здоров’я близьких людей. Як для будь якої представниці слабкої статі для мене мій дім – це справді моя фортеця і моя родина – це найбільша опора. Хочеться, до речі, привітати весь свій жіночий колектив зі святом весни, молодості та любові і побажати всім краянам стабільності, миру, терпимості одне до одного, порозуміння з близькими і життєвої радості, оптимізму, а також – щоб у державі не було війни, а в сім’ях панували тепло і затишок, гармонія та повага. Цінуймо кожну хвилину, бо вона ніколи не повториться!

Ольга Пятаєва, художник, викладач відділу образотворчого мистецтва Хустської школи мистецтв

Пятаєва
-Весна – моя найулюбленіша пора року. Вона завжди дає нові можливості, відкриває перед людьми нові горизонти, оновлює природу, почуття, надихає на мистецькі пориви. А ще, коли довкілля вкривається запашним духмяним квітом, тягне до неба тоненькі стебла травичка, дерева одягають розкішні намистинки, прилітають додому птахи, струмки та озера зачаровують дзвінким гомоном, хочеться просто вдихати життя. Тож разом із вихованцями ми вчимось бути часткою довкілля, ставимо перед собою певні мистецькі орієнтири і втілюємо в реальність творчі мрії. Наразі мені найбільше хочеться традиційно миру в Україні, а ще – щоб було більше щирих жіночих усмішок на вулиці, позитивного настрою серед краян. Кажуть, що весна дає незримі крила тим, у кого духовні цінності вище матеріальних. Тож нехай вони слугують на благо кожному, хто підсвідомо тяжіє до естетичних ідеалів. Нехай у світі примножується прекрасне, а заслужені нагороди не примушують на себе чекати.

Наталія Гержик, завідувач театральним відділенням Хустської школи мистецтв

22
-Зараз, коли в державі війна, а в економіці – криза, головне – не втрачати віру у Господа та у власні сили. А ще, кожен з нас, у свою чергу, повинен робити все можливе, щоб найшвидше настав мир і спокій. Пам’ятаймо давню народну мудрість про те, що чим більше віддаємо, тим більше отримуємо. Тож будьмо щедрими на добро, людяність та тепло власних сердець. Оскільки для жінки головне – сім’я, розумію, що тільки тоді берегиня родинного гнізда може почуватися щасливою, коли здорові діти, рідні, близькі. Але при цьому представниця прекрасної половини людства повинна бути привабливою, доглянутою, випромінювати спокій і доброту. Не забуваймо про самоповагу і про тих, хто поруч. Важливо чесно виконувати власну справу і тримати високу професійну планку. Свою роботу і дітей загалом я дуже люблю. Кожний новий творчий етап зі школярами проходимо разом, як життєве випробування, при цьому робимо його яскравим, цікавим, незабутнім. У ці нелегкі для нашої держави часи бажаю всім любові, творчої наснаги, успіхів, здійснення мрій.

Любов Вайнраух, держслужбовець, начальник служби у справах дітей Хустської РДА

Вайнраух Л.Й
-Не можу сказати, що 8 Березня є для мене якимось особливим святом, коли можу собі дозволити розслабитись і нічого не робити. Маю і професійні, і домашні обов’язки, для яких не існує вихідних. Та свято жінок розцінюю, в основному, як День вшанування матері. Сама я і дочка, і мама, тож вітаю близьких людей і всіх представниць прекрасної половини Хустщини. Звичайно, в сьогоднішніх напружених умовах у державі найбільше хочеться, щоб настав довгоочікуваний мир, щоб ми були більш терпимими до інших, щоб кожен син та дочка, які живуть не разом із батьками частіше навідувались до рідних, телефонували і просто говорили добрі слова, щоб діти більше шанували дорослих, щоб бабусі і дідусі знали, що про них пам’ятають і піклуються. На жаль, настрій цьогоріч не дуже урочистий, але вірю, що весна принесе нам позитивні зміни, здоров’я всім нам, багато сонячних днів і любов у широкому значенні слова. Хай у нас усе буде добре!

Ірина Гнепа, керівник дитячого зразкового хореографічного ансамблю «Хустяночка»

33
-Цьогорічна весна, як і минула є тривожною для нашої держави. Дається взнаки і політична, і економічна ситуація. Свято жінок особливо я не відзначала ніколи, але якщо хтось вітає, каже добрі слова – це завжди приємно. Важливим для мене є сам прихід весни, як символу оновлення всього живого. Чомусь у підсвідомості виникають асоціації із піснею «Прилетіла ластівочка». Тож дуже хочеться, аби наші солдати, як ті птахи напровесні прилітають до рідного гнізда із вирію, повернулись додому, до коханих, дружин, матерів, дітей… А найбільше, звичайно, мрію про мир. Крім того, працюючи з обдарованими дітьми, знаю, якою багатою на таланти є наша земля, якою співучою є наша нація, скільки танців подарували українці світові! Тож усім щиро бажаю примножувати Божі дари і використовувати їх на благо рідного народу. Як жінка, мама, бабуся і вчителька бажаю кожному з нас мудрості, оптимізму, терпіння, сил та Божої благодаті.

Марина АЛДОН