Михайло Довжанин: «У роботі доводиться зіштовхуватися з багатьма проблемами…»

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Михайло Довжанин: «У роботі доводиться зіштовхуватися з багатьма проблемами…»

Суд, суддя – у багатьох ці слова викликають негативні емоції. Складні терміни, незрозумілі поняття, мінливі закони – все це відлякує, викликає бажання обійти правову установу десятою дорогою. Для більшості краян суд – це край, межа, до якої підходять у виключних випадках, коли іншої дороги немає.

Та зміни, яких зазнала вітчизняна Феміда рік тому, по-своєму вплинули на кожну юрисдикцію. Суспільство часто нарікає на роботу судів, не замислюючись над тим, що кожен суддя – окрема особистість, а за мантією ховається вразлива людська душа, здатна зрозуміти проблеми іншого… Тож як живеться представникам судочинства міста над Тисою, які в них проблеми та здобутки ми попросили розповісти голову Хустського районного суду М.М.Довжанина.

– Михайле Михайловичу, чому ви обрати саме цю професію?

Мені завжди хотілося боронити слабших, змалечку цікавили питання, що стосуються моралі, я мріяв захищати права обездолених. Так сформулювалися життєві принципи, орієнтири, що й вплинуло на вибір фаху. Зазначу, що професія судді не тільки цікава та багатогранна, але й відповідальна та досить складна, адже професіоналізм вершителя правосуддя, його добросовісність, порядність, чесність, об’єктивність, вдумливий підхід до кожної деталі справи, постійне прагнення до самовдосконалення є найважливішими гарантіями надійного забезпечення прав і законних інтересів громадян.

– 6 грудня 2012 року Вища рада юстиції призначила вас на посаду голови Хустського районного суду, а після прийняття Закону України «Про відновлення довіри до судової влади», 16 квітня цього року колективом переобрано на цю ж посаду Чи важко очолювати таку непросту установу? Як удається знайти шлях вирішення проблеми, які риси повинні бути притаманними голові обителі Феміди?

Дійсно, в роботі доводиться щоденно зіштовхуватися із багатьма проблемами. Однак разом з колективом суддів, працівників апарату суду намагаємося їх вирішувати. Вважаю, що основною рисою в нашій роботі повинна бути мудрість, вдумливість, уміння поставити себе на місце іншого навіть тоді, коли кожна зі сторін вважає, що правда на її боці.

– Які проблеми переважають у вашій праці?

– Зараз така складна ситуація в державі, що не хочеться нарікати на наші тимчасові незручності. Звичайно, є проблема із приміщенням, хочеться, аби колектив працював у більш комфортних умовах, проте на Сході нашим хлопцям зараз не так важко…

– Чи правда, що колектив суду допомагає волонтерам, які опікуються нашими Збройними Силами?

– Так. Ми вносили добровільні пожертвування, перераховували кошти із заробітних плат, але не афішуємо цього, адже справжній подвиг, про який має знати громадськість – це те, що роблять наші хлопці в зоні АТО.

– Яка резонансна справа, яку доповнилось розглядати протягом цього року, запам’яталася найбільше?

– Убивство дяка у селі Драгово. За цей злочин вперше в історії Хустщини колегіальний суд засудив обвинувачуваного у справі до довічного позбавлення волі.

– Можете розповісти конкретніше про цей злочин?

– Так. На святу Трійцю мешканців Драгова облетіла страшна звістка про вбивство їхнього односельця, який служив дяком у одному із храмів. Раніше чоловік уже «грішив» перед законом. Непроханий гість спочатку виманював господаря з хати, а потім зрозумівши, що на його крики ніхто не реагує, заліз у будинок через вікно. Вже в оселі так відлупцював хазяїна, що той помер на місці.  Насилля відбувалось на очах у дітей, на щастя, їх кривдник не зачепив. Однак їхню матір варив так, що вона на деякий час втратила свідомість. Коли жінка опритомніла, виявилося, що її чоловік уже мертвий.  Злочинця разом із міліцією шукав весь актив села на чолі із сільським головою. Знайшли винуватця злочину через дві години. Він спокійно спав у помешканні батька і видавав, ніби не знає, що трапилось.

– Останнім часом, після Єврореволюції та у зв’язку з бойовими діями на Донеччині та Луганщині зросла кількість вогнепальної зброї, що перебуває у приватному користуванні мешканців краю. Чи вплинуло це на злочинність?

– Ні. На щастя, серйозних злочинів не побільшало.

– А скільки осіб і за які злочини було засуджено у цьому році?

– Загалом за півроку (звітний період – перше півріччя) – 166 осіб, вирок яких вступив у законну силу. Крім того, у провадженні перебувало 630 кримінальних справ, з яких 544 із закінченим провадженням, 1732 – цивільні, з яких розглянуто 1260, а також 119 адміністративних, із яких 86 розглянуто.

 – Що, на вашу думку, потрібно змінити у судочинстві, щоб удосконалити його?

– Зазначу, що одним із невід’ємних завоювань нової демократії стало те, що наші громадяни почали все активніше захищати свої права саме в суді. Ще на початку демократичних перетворень йшлося не тільки про зміни у системі судочинства, а й про те, що настане час, коли прості люди частіше звертатимуться до суду, шукаючи захисту і справедливості. Ось цей час і настав. Безперечно, що пріоритетним завданням судової гілки влади було і залишається захист конституційних прав і свобод людини, служіння верховенству права, законності і правопорядку. Законність і верховенство права через суд — саме у цьому і має полягати суть правосуддя.

Проте, як не прикро, наразі законодавчо-нормативна база судової системи не відповідає вимогам часу. Потрібно вдосконалити кодекси, особливо процесуальний, спростити його, прийняти новий закон про статус суддів і судоустрій. Мушу визнати, що загалом судово-правова реформа у країні просувається повільно, хаотично, безсистемно, вона ще далека до логічного завершення.

– А позитиви у вашій роботі які?

– Менше скасованих рішень протягом останнього часу.

– Кого з працівників суду хотілося б відзначити напередодні професійного свята?

– Усі ми – одна команда, тому виділяти когось було б несправедливо. Сердечно дякую за віддану працю колективу Хустського районного суду і від щирого серця вітаю всіх із професійним святом! Зичу міцного здоров’я, родинного затишку і достатку, творчої енергії, сил, наснаги і мудрості у прийнятті рішень. Нехай почесну працю завжди супроводжує успіх, а кожний день повниться плідним змістом і наближає до спільної мети – утвердження верховенства права в країні!

Подальшої всім енергії, витримки та наполегливості, усвідомленого почуття відповідальності, нових здобутків і звершень. Нехай професійні зусилля буде винагороджено повагою та довірою громадян!

– Спасибі за розмову і приєднуюсь до вітань.

Розмовляла Марина Алдон

 

 

 

Троє волонтерів із Хуста замовили екіпірування для бійців 128-ої бригади

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Троє волонтерів із Хуста замовили екіпірування для бійців 128-ої бригади

Події, що відбуваються протягом останніх місяців на Сході держави яскраво засвідчують, що у бажанні допомогти захисникам нашої Вітчизни, люди гуртуються, об’єднуються у спільному бажанні підтримати бійців, а гасло “Армія з народом” можна перефразувати й по-іншому – “Народ із армією”.

Зокрема троє хустян,  аби допомогти бійцям 128-ої бригади, об’єднали свої зусилля для збору коштів на пошиття теплої військової форми. Форму, а саме 80 комплектів, вирішили замовити на хустській фабриці «Прометей» із тканини ріп-стоп 220 (із утеплювачем-шерстіпоном). Попередня вартість одного комплекту форми становить 850 гривень. Тож оплатити активістам потрібно в загальному 68000 гривень.

До слова, пропозиція ТОВ «ПРОМЕТЕЙ» була найбільш фінансово обґрунтованою з-поміж інших виробників. Особливим стимулом замовлення спецодягу саме на цьому підприємстві стало й те, що кошти, а відповідно, й податки залишаться в Хусті, і крім того, місцеві активісти таким чином підтримають товаровиробника у рідному населеному пункті, забезпечивши роботу швейних цехів.

Як зазначили волонтери, на сьогодні армія показала, що вона дійсно з народом, до останнього патрону, до останнього солдата готова захищати українську державу. До того ж не потрібно забувати, що наразі військовослужбовці цілодобово знаходяться на місцях несення служби. Тому своїм громадянським обов’язком активісти вважають допомогу в екіпіруванні воїнів, які стоять на варті миру, адже їхня підтримка є зараз вкрай необхідною. Отже, підключивши знайомих та незнайомих (через соціальні мережі), а також за можливістю підприємства й установи, доброчинці з міста над Тисою збирають кошти для пошиття спеціальних форм із утеплювачем.

Цими днями,  у якості авансу, хлопці заплатили за пошиття бойового одягу 21 тисячу грн. На день публікації ними додатково було зібрано 36525,00грн. та 300 доларів США. Таким чином, для повної оплати форми залишилося зібрати ще 10475,00 грн., без врахування 300 доларів США. До речі, вже за тиждень спецодежа має бути готовою.  Крім того, одним із патріотів закуплено 200 пар шкарпеток та одну коробку свічок у спеціальних склянках.

Зі слів активістів, нашим бійцям також дуже потрібні теплі спальні мішки, теплі зимові рукавиці та термобілизна. Наразі у волонтерів є попередня домовленість щодо закупівлі теплих рукавиць (польського війська) за ціною 8 злотих за пару (планується закупити близько 80 пар), а також щодо придбання зимових спальних мішків за ціною 350 грн. за штуку. Загалом хлопці хочуть придбати хоча б 30 спальних мішків, однак це додатково коштуватиме 10500,00 грн.

Наразі багато хто з мешканців міста над Тисою охоче підтримує волонтерів. Зокрема, грошима на пошиття форми допомогли колективи багатьох підприємств та установ, а ще чимало патріотично налаштованих краян передали кошти від себе особисто .

Відрадно, що форма – далеко не перша і не остання спроба хустян допомоги українській армії. У перспективі волонтери планують й надалі допомагати в забезпеченні захисників вітчизни всім необхідним, оскільки ніхто не може спрогнозувати скільки часу триватиме напружена ситуація. Тому всі повинні усвідомити, що саме від військовослужбовців залежить наше майбутнє. Зараз багато ініціативних краян щось роблять для того, аби долучитися до підтримки армії – хтось плете маскувальні сітки, хтось ремонтує авто для бійців, хтось збирає продукти, хтось робить все, аби зігріти воїнів, адже попереду довга й холодна зима.

Попри те, що Збройні сили України впродовж багатьох років цілеспрямовано знищували, наші воїни справді вражають силою духу, мужністю, патріотизмом, готовністю жертовно захищати державу. У той же час чимало мешканців Хустщини відчувають потребу зробити щось корисне для наших захисників Вітчизни. І відрадно, що хустські активісти роблять не просто добру справу, а цілеспрямовано екіпірують закарпатських бійців.

Звіт про збір та використання коштів щоденно публікується в соціальній мережі «Фейсбук» і після передачі всіх речей особисто в руки бійцям на передовій, його буде оприлюднено в засобах масової інформації Хустщини.

Тож підтримаймо земляків усією громадою!

Марина АЛДОН

Перемога кується в тилу

1656108_353055324819299_5587496799999064499_n

Перемога кується в тилу

ГО «Патріоти Хустщини» (кер Семен Грица) та ГО «Об’єднання «САМОПОМІЧ» (кер. Ігор Маді) протягом семи днів проводило акцію «Авто в АТО». У рамках заходу було зібрано близько 16 тисяч гривень, а також продукти харчування, аптечки та теплі речі, зокрема, флісові светри, ковдри, бушлат, військові форми тощо.

За цей час вдалося відремонтувати коробку передач, замінити моторне масло, повітряний та масляний фільтри, а також замінити деякі деталі ходової частини автомобіля.

9767_353053401486158_3810674464580191285_n

На жаль, у попередньому матеріалі, опублікованому в газеті «Вісник Хустщини» волонтером помилково названо Олександра Шутка, який до даної акції не має ніякого відношення. Насправді волонтером є Олександр Ожват, студент Мукачівського аграрного коледжу.

Організатори акції висловлюють особливу подяку Володимиру Лару, який пожертвував 100 євро, Василю Савчуку, який передав аптечку та теплі речі, ГО «Велооб’єднання» (керівник Адрій Козир), що допомагали фінансово та теплими речами, колективу БОШ-Сервіс, зокрема, майстру Михайлу Величко, який безкоштовно ремонтував авто, підприємцю із села Сокирниця Володимиру Олексійовичу Сабадошу за допомогу в заміні шин на зимові (зробив серйозну грошову знижку), християнській місії «Назарет» (кер. Віктор Павлій), працівницям їдальні ТОВ «Ринок МС» Любі та Світлані (безкоштовно кілька разів годували волонтерів гарячим обідом),  пану Миколі з Нижнього Селища за допомогу продуктами харчування для бійців АТО, Івану Куделі, який брав участь у публічному підрахунку коштів і висвітлював це у соціальних групах Хустщини в Інтернеті.

10805816_353055321485966_1858342095521803631_n

Як стверджує волонтер Дмитро Галай, мешканці столиці Карпатської України охоче долучаються до акції і дякують, що є небайдужі краяни, які домотають українській армії в боротьбі з московським агресором.

10731009_353054498152715_1806059262711320803_n

-Наша підтримка для «фронту» дуже важлива, – запевняють активісти Семен та Ігор. – Адже як сказав хтось із мудреців, той, хто не хоче годувати свою армію, буде – чужу. Не треба думати, що війна десь далеко і нас не стосується, перемога залежить від кожного з нас. Отже, не вагаймося і всі разом допомагаймо нашим бійцям та разом рухаймося до перемоги. Не будьмо байдужими! Ваша гривня може когось зігріти в окопі, вилікувати, нагодувати або навіть зберегти чиєсь життя!

 

Марина АЛДОН

Про колегу в АТО хустські правоохоронці не забули

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Про колегу в АТО хустські правоохоронці не забули

Вже другий місяць поспіль в зоні АТО знаходиться слідчий хустського міськвідділу міліції Сергій Монич.

З першого дня перебування в зоні АТО начальник міліції Василь Турдай тримає телефонний контакт зі своїм підлеглим. Він завжди цікавиться останніми подіями, які відбуваються на Сході України, а також як проходить служба і самого слідчого.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Днями Василем Турдаєм у міськвідділі міліції матері міліціонера, було вручено невелику матеріальну допомогу.

Очільник хустської міліції подякував матері за сина, та підкреслив, що вона виховала справжнього захисника Вітчизни, який не вагаючись ані хвилини виявив своє бажання нести нелегку міліцейську службу в зоні АТО.

 

Агнеса Куртяк

Хустський МВ УМВС

Винуватця резонансного ДТП покарано. Про справу Нагірного розповідає Хустський Міжрайонний прокурор

p_65584_5_gallerybig

Винуватця резонансного ДТП покарано. Про справу Нагірного розповідає Хустський Міжрайонний прокурор

Нещодавно судом винесено вирок у кримінальному провадженні стосовно колишнього начальника філії ПАТ «Закарпатгаз»   Павла Нагірного за вчинення ним дорожньо-транспортної пригоди,  внаслідок якої загинула молода жінка та дитина. Детальніше про резонансну справу ми попросили розповісти Хустського міжрайонного прокурора Юрія Беламута.

– Незважаючи на те, що винуватець ДТП намагався уникнути відповідальності, прокуратурою та органом досудового розслідування вжито максимальних заходів з метою понесення ним законного та справедливого покарання, –  зазначив пан Юрій. – Так, коли стало очевидно, що доказів вини Нагірного більш ніж достатньо, він  відмовився від отримання будь-яких процесуальних документів, участі у слідчих діях і  ліг на стаціонарне лікування до лікарні.

Уже на початку грудня 2012 року до слідчого  надійшло повідомлення з лікувального закладу про необхідність лікування Нагірного в умовах психіатричного стаціонару. У зв’язку з цим, судом було задоволено відповідне клопотання органу досудового розслідування, а лікарями Львівської обласної державної клінічної психіатричної лікарні проведено стаціонарну судово-психіатричну експертизу. Згідно висновку експертів,  на момент події Нагірний психічним захворюванням не страждав, однак вже хворіє тимчасовим розладом психічної діяльності,  потребує госпіталізації до психіатричного закладу, а тому 18 січня 2013 року  його було примусово поміщено до психіатричного закладу в умовах, що виключають  суспільно-небезпечну поведінку, як це вимагає ст. 508 КПК України.

Позиція правоохоронних органів була принциповою – не дати винному уникнути покарання, а тому, за ініціативи Хустської міжрайонної прокуратури, з метою  підтвердження  висновку Львівських експертів, слідчим подано до суду ще одне клопотання – дати дозвіл на направлення підозрюваного Нагірного до іншого закладу, а саме до Київського міського центру судово-психіатричних експертиз.

За відсутності конкретних підстав, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України для такої процедури, це клопотання було  відхилено, як відхилено і апеляційні скарги на вказану ухвалу прокурора та потерпілого. Отже, зважаючи на висновок про психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання,  орган досудового слідства  зобов’язаний надіслати до суду клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру, що  і було вчинено 22 лютого 2013 року з одночасним інформуванням про таке звернення  лікарів Берегівської ОПЛ.

         Однак, уже на наступний день після звернення до суду, 23 лютого 2013 року, Нагірного  було виписано з лікарні. Пізніше  правоохоронцям стало відомо, що він, переховуючись, перетнув Державний кордон з Угорською Республікою.

Прокуратура зайняла принципову позицію щодо розшуку  Павла Нагірного. Для цього було залучено кращих фахівців, по допомогу звернулися до іноземних держав,  було проведено широкий спектр розшукових заходів і завдяки принциповості та наполегливості правоохоронців Нагірного було знайдено, затримано та екстрадовано в Україну.

Після цього провадження було передано до слідчого управління УМВС України в Закарпатській області, створено групу прокурорів до якої увійшли найбільш кваліфіковані та досвідчені працівники прокуратури області та Хустської міжрайонної прокуратури.

 Після вручення Нагірному повідомлення про підозру, обвинувальний акт щодо нього скеровано до суду.

         У ході судового розгляду судом ретельно досліджено кожен доказ, поданий стороною обвинувачення на доведення вини  Павла Нагірного, перевірено всі обставини цієї події,  вирішено ряд клопотань як сторони обвинувачення, так і сторони захисту. Завдяки кваліфікованому та якісному підтриманню обвинувачення, принциповій позиції групі прокурорів в суді,  версії сторони захисту спростовані. Позиція у судових дебатах, висловлена старшим прокурором Хустської міжрайонної прокуратури та підтримана прокуратурою області була виваженою та непохитною  – призначити Нагірному максимальне покарання – 10 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки.

 Отже, саме завдяки спільним зусиллям прокуратури, проведеній досудовим слідством роботі по зібранню та фіксуванню доказів,  завдяки подальшій скрупульозній, всебічній, повній та головне неупередженій  перевірці поданих обома стонами  доказів   судом,  у справі  ухвалено єдине законне і справедливе рішення, а винний не уник  заслуженого покарання –  8 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки.

Записала Марина Алдон

П’ятеро хустських правоохоронців повернулися з АТО здоровими та живими

DSC_0040

П’ятеро хустських правоохоронців повернулися з АТО здоровими та живими

З першого дня їхньої поїздки в зону АТО за них молилися матері, дружини та діти, щоб додому вони повернулися живими.

На початку вересня в зону АТО поїхало п’ять правоохоронців з Хустського міськвідділу міліції: оперативники, дільничний інспектор міліції, працівник патрульної служби та помічник чергового ізолятору тимчасового тримання.

Оперуповноваженим Роману Прокопів, Вячеславу Грицько та інспектору групи патрульної служби Івану Продану довелося нести службу на блокпостах при в’їзді в м.Артемівськ, Донецької області. За словами правоохоронців в наряд по охороні громадського порядку вони заступали по через добу. На блокпостах вони перевіряли водіїв та пасажирів, які їхали у Артемівськ, з метою недопущення ввезення   зброї, а також прориву сепаратистів в населений пункт.

-Приємними було те, що під час складної ситуації на Сході в одного із побратимів у нашому скромному колі ми святкували день народження та присвоєння чергового звання «капітан міліції», а також при можливості підтримували телефонний зв’язок із своїми рідними, – діляться спогадами правоохоронці.

Про «гарячі наряди» по-особливому згадують старший дільничний інспектор міліції Іван Росоха та помічник чергового ізолятору тимчасового тримання Володими Теслюк. Їм довелося нести службу на передовій фронту в Углєворську, Єнакіївського району та Дебальцево.

-Перед нами близько півтора кілометра знаходилася територія на якій були сепаратисти. Кожного дня тут велися бої. Свій 46-й день народження відмітив на передовій фронту в Углєворську під «вогняним дощем». Нас було 41чоловік. Від заступника УМВС України в Закарпатській області Олександра Гебеша, я отримав в подарунок солдатський котелок, саперну лопатку та пляшку коньяку «Карпати». Останній подарунок ми залишили, для особливого випадку. Коли всі 41 чоловік мені заспівали Многая та благая літ, то в Углєворську за три дні не було видно жодного вогника. У нашому загоні знаходився медик, працівник колишнього беркуту , до якого часто зверталися місцеві жителі за медичною допомогою. Також, за допомогою зверталися і місцеві пенсіонери. Їх ми пригощали консервами, згущеним молоком та крупами. А, коли дав вісточку рідним та друзям, що скоро буду дома – то мене зустріла мати, дружина, дочка та майже чи не пів села, розповідає Іван Росоха.

Днями на Красному полі відбулося урочисте нагородження понад сотні закарпатських правоохоронців, які впродовж вересня забезпечували охорону громадського порядку та безпеку мирних жителів на сході нашої держави.

Начальник хустської міліції Василь Турдай коментує, що наші правоохоронці на Сході проявили мужність та героїзм. Вони вірні своїй Присязі правоохоронця та незламні духом. Наразі хлопці відпочивають, а потім будуть залучені, для охорони громадського порядку, на дільницях під час виборчого процесу.

Агнеса Куртяк

Хустський МВ УМВС

Для потреб АТО меценати Хустщини подарували вантажівкута бронежилети

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Для потреб АТО меценати Хустщини подарували вантажівкута бронежилети

Камаз та п’ять бронежителів  класу «5+» для правоохоронців Хустщини, які найближчим часом поїдуть в АТО на Схід країни  подарували місцеві приватні підприємці.

Начальник міліції Василь Турдай під час зустрічі з приватним підприємцем ВасилемМацунич обговорював останні події, які проходять на Сході України.

Під час розмови з очільником хустської міліції Василем Турдаєм приватний підприємець Василь Мацунич виявив бажання подарувати власного КАМАЗа, для потреб учасникам в АТО. Про дану пропозицію ВасильТурдай, особисто доповів начальнику УМВС України в Закарпатській області Сергію Шараничу.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Днями вантажівка в супроводі працівників ВДАІ була направлена в м.Ужгород, для проведення  модернізації після чого буде направлена на Схід, де проводяться воєнні дії.

Також, захисну амуніцію подарував приватний підприємець Володимир Шимоня, для працівників міськвідділу міліції. Пять найсучасніших бронижелетів класу «5+» берегтимуть життя правоохоронців, які невдовзі поїдуть у зону АТО.

За надану допомогу керівник місцевої міліції Василь Турдай , дякує небайдужим меценатам за такі подарунки.Якщо хустяни мають бажання чимось допомогти нашим правоохоронцям, які несуть службу в зоні АТО – будемо раді прийняти будь-яку допомогу, каже Василь Турдай.

Агнеса Куртяк

Хустський МВ УМВС

Олександр Сейпі: «У зоні АТО перебувають четверо хустян»

хлопці служать

Олександр Сейпі: «У зоні АТО перебувають четверо хустян»

В умовах війни з російським агресором на Сході України сьогодні одне з найгостріших питань – це забезпечення наших військових продуктами та спорядженням, рівень їхньої підготовки до умов бойових дій. Наразі бійці новоствореного батальйону проходять навчання на Ужгородському полігоні. Чи є між ними мешканці Хустщини, як проходить призов до лав Збройних сил у нашому краї, як готують солдатів до участі в антитерористичній операції? Про це та інше ми попросили розповісти військового комісара Хустського об’єднаного міського військового комісаріату Олександра Сейпі.

-Олександре Балінтовичу, колись неподалік Хуста, у Криві працював полігон, де проводились навчання, можна було навчитися стріляти. Що з ним зараз?

-Він є діючим і сьогодні, там планово проходять стрільби (підпорядковується Виноградову). Звичайно, в умовах мирного часу заняття проводились не так часто, але полігон був дієздатним і раніше.

-А чи проводиться призов юнаків до армії?

-Минулорічний осінній призов на строкову службу мав бути останнім. Однак, через непросту ситуацію в державі, цього року юнаків знову призивають до армії. 17-го березні Указом Президента в Україні була оголошена часткова мобілізація. 17 квітня 2014 року Верховна Рада України підтримала Постанову “Про додаткові заходи щодо зміцнення обороноздатності України у зв’язку з агресією Російської Федерації”.

Постанова містить рекомендації від Верховної Ради відновити призов до рядів Збройних Сил України, а Міністерству оборони України – розгорнути навчально-тренувальні табори для добровольців, яких слід залучати до служби у військовому резерві та загонах територіальної оборони. Для посилення військової підготовки та патріотичного виховання рекомендується розширити вивчення курсу “Захист Вітчизни”, відновити діяльність військових кафедр при вищих навчальних закладах. На жаль, сьогодні Збройні Сили України після багатьох років недостатньої уваги з боку держави перебувають у досить незручному стані. Потрібно вживати заходів із реформування, модернізувати як військову техніку, так і навички особового складу. Проте наразі захищати мир і спокій держави призиваються переважно ті, хто має досвід служби в армії.

-Чи є такі, хто категорично відмовився від служби?

-Так. Маємо двох мешканців Хустщини, які не з’явились до військкомату. Їхні справи передано до правоохоронних органів.

-Чи воює хтось із Хуста та району в зоні АТО?

-Наразі там перебувають 4 краян.

-Чи є жертви серед наших земляків?

-Слава Богу, серед загиблих хустян немає.

-Цими днями Інтернет облетів ролик із одним з військовополонених. Молодий чоловік у кадрі сказав, що він із Хуста. Проте згодом на багатьох сайтах з’явилося спростування, буцімто, бранець терористів – із Ужгорода. Що вам відомо про цей випадок?

-Хлопець у кадрі справді не є хустянином, він дійсно з обласного центру. Відомо, що на сьогодні терористи звільнили трьох полонених з Ужгорода.

-Який середній вік військових, що воюють на Сході?

-90 відсотків – від 20 до 40 років. Сержанти – до 50, молодші офіцери – до 55, а старші офіцери – до 60 років.

-Скільки хустян проходять навчання на полігоні в Оріховцях?

 -З міста над Тисою і району – всього 70 осіб. Загалом там тренуються близько двохсот бійців. Під час навчань солдати опановують воєнне ремесло, отримують навички, необхідні для несення військової служби.

-Чи всі, після отримання повістки, одразу з’являються до військомату?

-На жаль, у нас чимало заробітчан, які часом знаходяться за межами області, а то й держави. Тому закликаю всіх, хто приїхав із сезонних робіт, прийти до військкомату для уточнення даних за адресою: м.Хуст, вул. Дружби, 11-А, кабінети 215, 206.

-Спасибі за розмову. Бажаю нам всім миру, а керівництву – відновити спокій в державі.

Розмовляла Марина Штефуца

У Хусті збирають продукти на потреби армії

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

У Хусті збирають продукти на потреби армії

У вівторок, 24 червня, у супермаркетах «Вопак» та «Барва» «стартувала акція підтримки українських військовослужбовців. Волонтери просили мешканців міста поділитися з солдатами продуктами.

Добровольцями виступили  студенти Карпатського університету «Україна» та Закарпатського державного базового медичного коледжу.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

-На жаль, як правило, більш щирими і охочими долучитися до доброї справи виступають пенсіонери, люди, м’яко кажучи, не найбагатші… Однак поволі кошики наповняються необхідним товаром, – розповіла одна з волонтерок, Оксана.

Слід зазначити, що ідея підтримки армійців виникла з руху у соцмережі, який згодом переріс у загальнодержавну акцію і тепер чимало охочих допомагають бійцям на передовій необхідними речами.

-Те, що ми пропонуємо купити для солдатів, – це перевірені досвідом продукти першої необхідності. Туди входять крупи, консерви, кава, чай, сіль, цукор, сухарі і тому подібне, – ділиться думками інша волонтерка Вікторія.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Після закінчення акції зібрані продукти активісти відправлять до Києва, а звідти їх відвезуть до найдальших точок, де знаходяться захисники нашої Вітчизни. 

Марина Алдон

Закарпатські прикордонники на варті миру

КОРДОН1

Закарпатські прикордонники на варті миру

Ситуація на Сході нашої країни залишається неспокійною. І жодна людина, яка живе в Україні і відчуває себе свідомим громадянином своєї держави – не може бути осторонь цих подій. Кожен намагається допомогти, чим може – хтось вносить свою частку на підтримку української армії, дехто допомагає прихистком біженців зі Сходу, а люди, які давали присягу охороняти мир і спокій у державі – намагаються всіма силами його зберегти. У сьогоднішній час важливим є і надійний захист наших кордонів, до чого активно долучаються і прикордонники із Закарпаття. Так і нещодавно у краї був сформований резерв з діючих військовослужбовців прикордонних підрозділів Мукачівського, Рахівського, Хустського, Тячівського та Виноградівського районів.

КОРДОН4

КОРДОН6

Для прикордонників, які готуються виконувати завдання у складі резерву Західного регіонального управління на будь-яких кордонах України – був організований концерт за участі місцевих талантів. Для військовослужбовців сьогодні співали чарівні та талановиті дівчата – Домініка Воринка та Богдана Попович, також Вишківський… розважав військовослужбовців танцями. Прикордонники радо аплодували, переглядаючи єврейський народний танець, «Циганочку» та «Козачок»…

КОРДОН3

КОРДОН2

На захід завітали і православний та греко-католицький священики, які благословили військовослужбовців перед поїздкою за межі Закарпаття, побажали їм Божої опіки та міцного здоровя. «Хто проти нас, якщо з нами Бог? Ніхто і ніколи нас не здолає, якщо на нашому боці Господь! Тож, ви не бійтесь і не переживайте…», – говорили священики.

КОРДОН5

Отож, нехай служба наших прикордонників буде благословенна Господом Богом, щоб не було жодних порушень наших кордонів як групами осіб, так і транспортними засобами, а на українській землі був мир і спокій. Молімося за це щоденно.

Оксана Горват