У Хустській міськраді обговорювали зміни у земельному законодавстві

ljNKbZgnKAs

У Хустській міськраді обговорювали зміни у земельному законодавстві

Цими днями у Хустській міській раді пройшло засідання з питань співпраці ліцензійних (сертифікованих) проектних організацій з органами місцевого самоврядування. У заході взяли участь секретар Хустської міськради В. Ерфан, завідувач відділу земельних ресурсів В.Гелеван, головний архітектор міста В. Орос, начальник відділу земельних ресурсів управління комунального майна А.Паслай, виконавчий директор ТОВ «Моя Земля» Ю.Мондич, начальник Хустського ВТГВ ДП «Закарпатгеодезцентр» Я.Тетеря, представник ПП «Левдар» М. Шимон, виконавчий директор ТОВ «Хуст – Земля Карпат» М. Вакаров.
На засіданні розглядалися важливі питання життєдіяльності міста. Зокрема, йшлося про роботу зі зверненнями громадян про надання дозволу на розробку проекту землеустрою та його затвердження.
Під час засідання завідувачка відділом земельних ресурсів Вікторія Гелеван зазначила, що перед заключенням договору на виконання робіт, зацікавлена особа повинна подати правовстановлюючі матеріали, що посвідчують право власності на майно. У випадку їхньої відсутності, особа звертається до відділу земельних ресурсів для консультації. Заяву ж до міської ради потрібно подавати особисто.
– Перед виїздом геодезистів на місцевість попередньо повідомляти сусідів про проведення зйомки, – підкреслила пані Вікторія. – За відсутності землевласників та землекористувачів сусідніх земельних ділянок, громадянин, що зацікавлений в реєстрації земельної ділянки, повинен звернутися з оголошенням до газети про необхідність погодження меж. Якщо в 30-денний термін не отримано підпису сусіда, заява приймається без його підпису. Черговий кадастровий план веде завідувач відділу земельних ресурсів, попередньо отримавши дані від виконавців. На ситуаційному та кадастровому плані зазначають завідувача відділу земельних ресурсів, на збірному – головного архітектора та завідувача відділу земельних ресурсів. Також на збірному вказуються дані про сусідні земельні ділянки, кадастровий номер, інформацію щодо землевласників та користувачів. Викопіювання з генерального плану видає головний архітектор м. Хуст, який попередньо переглядає матеріали у відповідності до містобудівних вимог. Заяву про надання висновку до архітектора виконавець подає сам, одночасно подаючи запит на розробку форми 6-зем. Текст висновку архітектора про погодження скорочується до мінімуму, висновок про відмову архітектор готує особисто. Копію проекту землеустрою чи технічної документації виконавець видає замовнику на руки. Перед заключенням оренди земельної ділянки погоджується акт прийому-передачі межових знаків.
Зі слів завідувачки міським відділом земельних ресурсів, щопонеділка виконавець особисто приносить матеріали до земельного відділу для погодження проекту землеустрою, забирає ж погоджені матеріали щочетверга.
Загалом засідання пройшло у формі конструктивного діалогу. Під час дискусій присутні дійшли всезагального консенсусу та підтримали всі зміни щодо процедури проведення роботи.

Ходіння по муках, або Як оформити документи на будинок

P1020809

Ходіння по муках, або Як оформити документи на будинок

Як стверджує народна мудрість, що людина за своє життя повинна : виростити сина, посадити дерево, побудувати хату. Як посадити дерево, виростити сина і навіть побудувати хату знають майже всі. Вважається, що найнедосяжнішим є побудувати хату, та незважаючи на це наші краяни знають спосіб як вирішити цю проблему. Для цього існує така формула: залишати дружину без чоловіка, дітей без батька, взяти рюкзак на плечі, їхати за кордон, важко працювати, щоб потім збудувати хату. Будинок збудовано, проблему матеріального блага майже вирішено, однак як  ввести  в експлуатацію оселю не знає ніхто.

Навіть віщунка чи гадалка не змогла б дати повної відповіді, скільки місяців потрібно стояти в чергах, куди звертатися,  скільки витратити  грошей, дати в касу, поза касу, за чергу, за сприяння у вирішенні проблеми, а вона так і не закінчується.

З давніх-давен бюро технічної інвентаризації (БТІ) проводило обміри будинку, видавало технічний паспорт та реєструвало право власності на нерухоме майно. Не можна сказати, що тоді було все просто і легко. Однак щоб збільшити співвітчизникам  головний біль та запровадити додаткові фінансові витрати, чиновники створюють Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та архітектурно-будівельна інспекція для отримання декларації.

Цікаво чи п’ять років тому поки цих відділів не було людина мала менше прав на своє нерухоме майно(будинок ) ніж зраз?

Якщо провести приблизний підрахунок витрат, то ми маємо:

Проект  ≈4500грн
Дозвіл на будівництво ≈3500гр
БТІ ≈1500грн
Архітектурно-будівельна інспекція ≈1500грн
Реєстраційна служба ≈1000грн

Приблизна сума

≈12000грн

P.S. наведені суми є приблизним підрахунком зі слів громадян, які на сьогодні оформляють документи.

Швидкість проходження бюрократичних перепон та паперової тяганини сильно залежить від кількості знайомств та потрачених коштів у вигляді подяки.

Якщо вважаєте, що витративши півроку або рік часу на проходження цього нелегкого шляху в оформленні документів, ваші турботи закінчилися, то Хустський РЕМ та відділення газового господарства на це має інші погляди. Підключення та проект Хустського РЕМу буде коштувати від 13 – 16 000 грн, а газового господарства близько 9000 грн., та ще окрім цього  не визначений час.

Красномовність чиновників є дуже великою, та при цьому проблема паперової бюрократії тільки збільшується. Хочу звернути увагу на представників народу, які вже курували галузями, Кабінетом Міністрів, та жодної проблеми не бачили, проте зараз знову намагаються добратися до влади. Але ж, незважаючи на те, що державні мужі у чиновницьких кріслах постійно змінюються, проблеми у простого електорату залишаються… Тож давайте спільно вирішувати їх!

Володимир Волощук,

депутат Хустської районної ради

 

І знову про стихійну торгівлю в Хусті…

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

І знову про стихійну торгівлю в Хусті…

Про стихійну торгівлю в Хусті вже писано-переписано… але віз і нині там… Центральна площа міста нарешті набуває нового ошатного вигляду, встановлюються корзини для сміття, з’являються зелені насадження, лавиці, от-от запрацює фонтан… а бабусі з корзинами із крамом все там же – на вулицях Рєпіна та Карпатської Січі. Поступово деякі з них намагаються «розквартируватись» на оновленій передринковій площі. Тільки б не на ринку!

 Хоча деякі позитивні зрушення у плані «бруківочного крамарства» таки є. Власники окремих магазинів прилаштували до вітрин таблички з написами: «Не торгувати». Але, на жаль, бабці з великими валізами частіше дивляться, де б знайти вільне «місце під сонцем», а не на крамниці, перед якими намагаються збути продукти…

Парадоксально, але факт: підтримує вуличну торгівлю насамперед покупець. Не купував би – «стихійник» зник би з горизонту. Проте це – в ідеалі. Реалії ж доводять: з несанкціонованою торгівлею потрібно вести непримиренну боротьбу.

На днях стала свідком цікавого театралізованого дійства. До жіночки, років 50, підходить міліціонер. Ввічливо просить переміститись на ринок. Крамарка посміхається, запевняє, що зараз піде, тільки чекає на куму. Але як тільки правоохоронець відходить, знову викладає на газету гриби і починає «сусідці», що торгує поруч, розповідати, як їй набридли молоді сержантики зі своїми попередженнями. Підходжу до неї. Продавчиня зразу ж пропонує дари лісу. Відповідаю, що з землі категорично не купую нічого й цікавлюся, чому не йде на ринок.

-Там хороші місця зайняли перекупки, – запевняє незнайомка, яка назвала себе Марією. – Та й хто від мене там щось придбає, коли тут, у центрі, можна знайти товар на всякий смак…

Питаю в жінки, яка купує поруч кріп, чому не йде на ринок.

-А я з роботи вибігла на хвилинку, не маю часу. Беру там, де ближче, – відповідає вона і квапливо кладе зелень до повного поліетиленового пакета, в якому проглядаються й інші продукти…

Слід зазначити, що торгівля в недозволених місцях є протизаконною і відноситься до адмінпорушень (ст. 160 Кодексу України про адміністративні порушення – «торгівля з рук у невстановлених місцях», і ст. 164 цього ж Кодексу – «порушення правил підприємницької діяльності»), що «тягне за собою» накладення  штрафу, розміром  від одного до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі або без такої.

Однак відповідальність не лякає «стихійників». Міліціянтам, які складають адміністративні протоколи, винахідливі бабусі умудряються задиктувати дані сусідів чи навіть знайомих із інших районів.

До речі, Хустська міська рада нещодавно запропонувала певній категорії дрібних торговців безкоштовні місця на ринку. Проте, як не прикро, навіть такі кроки влади назустріч громаді не дали позитивного результату. Вкотре крамарки не захотіли залишати улюблених точок розташування.

І ще один парадокс. Чомусь на центральному міському ринку ті ж молоко, сир та сметана зажди дешевші, ніж на вулиці. Але ж бабці, які збувають товар нелегально, не платять ніяких податків, тож мали б «тримати марку» хоча б низькою ціною. Та де там! Вони хочуть «здерти» з покупця «останню шкіру», адже роблять «ведмежу послугу» – пропонують сільськогосподарську продукцію прямо в центрі міста, від якого, до речі, до ринку не більше, ніж п’ятдесят кроків… А ще – торговки смітять, псують естетичний вигляд Хуста та створюють перешкоди у пересуванні перехожих. Хоча… над цим вони не думають…

Отож, час подумати нам… чи варто купувати харчові продукти не з прилавку, а з узбіччя запиленої вулиці…

Марина Алдон

Хустські “олені” продовжують паркуватися в недозволених місцях

image

Хустські “олені” продовжують паркуватися в недозволених місцях

Проблема паркування в Хусті актуальна давно. Громадськісьть хоч і піднімає це питання, але горе-водії й далі залишають своїх “залізних коней” то на тротуарі, то прямо посеред проїджої частини, то на пішоходному переході. Сьогодні від одного з читачів надішли кілька світлин “дорожніх оленів”.

До речі, нещодавно у Львові активісти громадського руху “Дайте пройти” встановили  для недобросовісних власників автівок залізні стовпці, які унеможливлюють паркування на тротуарах. Було б добре, якби ми перейняли досвіт галичан у боротьбі з любителями залишати автомобілі на пішохідній території.

image-1

 

Хустяни повинні мати нормальний діючий басейн

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Хустяни повинні мати нормальний діючий басейн

Колись, ще у 1992 році хустяни щиро раділи, що в місті діятиме великий просторий басейн, де дорослі мріяли відпочивати від робочих буднів, а діти – вчитися плавати. Та минав час, а басейн так і не став центром дозвілля краян. Від самого початку будівельниками було допущено технічні помилки і культурно-спортивна установа так ніколи й не запрацювала на повну потужність. Правда, тривалий час на базі установи діяв готель, була непогана кав’ярня-їдальня, там відпочивали дітки, що постраждали внаслідок катастрофи на ЧАЕС, проживали туристи з інших регіонів держави.

Однак згодом було втрачено й це. Приміщення почали руйнуватись, мародери повибивали вікна, повиламували двері, розграбували все, що було у будівлі…

-На адресу міської ради лунають звинувачення з приводу того, що басейн у жалюгідному стані. Мешканці Хуста обурені, адже Тячів, містечко менше за розміром, має сучасний ошатний аквапарк, а наші краяни, щоб поплавати, змушені їхати у сусідні райцентри, або йти на річку, – зазначив Хустський міський голова Володимир Кащук. – Звичайно, нарікання хустян справедливі, але… Справа в тому, що установа знаходиться у загальнодержавній комунальній власності і у 2011 році її було продано. Проте більш ніж за три роки господар не тільки не відреставрував приміщення, але й  допустив ще більшу руйнацію будівлі. Отже, через суд разом з керівництвом Фонду держмайна ми добиватимемося законодавчого врегулювання питання.  Якщо власник, який зобов’язувався зробити ремонт спортивно-оздоровчої споруди, надалі нічого не робитиме, то, можливо, басейн йому просто не потрібен. Тому міська рада ініціюватиме перепродаж об’єкту.  Хустянам справді потрібен басейн, адже плавання – унікальний вид спорту, корисний і для дорослих, і для дітей. Зараз, коли здоровий спосіб життя стає все більш популярним у всьому світі, багато хто з мешканців міста над Тисою мріє зайнятись водним фітнесом, чи просто провести час разом з родиною в басейні. Тому, переконаний, наше місто повинне мати місце для активного відпочинку краян.

-Оздоровчий комплекс я придбав у такому жалюгідному стані, що, як то кажуть, камінь на камені не залишився, щоб не зруйнувався. Цегла сиплеться, від колишньої величі будівлі й сліду не зосталося, – запевняє власник басейну Михайло Борка. – Але й це ще не все… Справа в тому, що вже кілька років у нас триває суд із автозаправкою, яка згідно законодавчих норм повинна була знаходитись від комплексу на відстані не менше 50 метрів. Проте вона насправді розташована впритул до басейну. За документами мені продали одне, а де-факто вийшло інше. Отже, поки не буде поставлено «крапку над і» у цій справі, не вирішено питання з під’їздом до заправки та автомийки, побудованої вже фактично на території комплексу, проводити якісь «широкоформатні» капремонти я не можу. Адже реконструювати тут треба все, точніше, робити з «нуля»… Звичайно, це й серйозні матеріальні витрати, і величезний ризик. Тільки нещодавно ми вивезли з прилеглої площі більше п’яти десятків КамАЗів сміття… На жаль, деякі краяни не розуміють поняття «приватна власність» і скидають поблизу комплексу увесь свій непотріб. Є ще й інші не менш важливі чинники, тому поки що басейн не доведено до ладу, але гадаю, що період «застою» нетривалий і незабаром хустяни з гордістю запрошуватимуть туристів у оновлений басейн.

Попри те, що можна зрозуміти кожну зі сторін, дуже хочеться, аби місто над Тисою справді стало туристичною окрасою області і щоб мешканці Хуста мали де провести час із користю для здоров’я.

 

Марина Алдон

«Карпатський об’єктив»

«Олені-водії» на дорогах Хуста

IMG_20140602_130255

«Олені-водії» на дорогах Хуста

У Хусті, на жаль, ні пішоходи, ні водії, часто не поважають одне одного. Якщо одні нерідко перебігають вулицю де заманеться, прямо перед автомобілями,  то власники «залізних коней», паркуються в недозволених місцях, на переходах чи на тротуарах.

12-300x300Чудова акція «СТОП ХАМ», яка набула поширення по всій Україні, на жаль, ще не «докотилася» до міста над Тисою. Слід віддати належне ужгородцям, які започаткували власні методи боротьби з «дорожніми оленями». Називається вона «Я паркуюся як марга».

Було б добре, якби громадські активісти колишньої столиці Карпатської України разом з працівниками ДАІ теж клеїли відповідні наліпки на транспортні засоби тих, хто нехтує правилами дорожнього руху. Можливо, не штрафи, а саме відчуття ганьби перед суспільством змусить горе-водіїв поважати закон.

Марина Алдон

Фото Михайла Биковських

Де подіти дітей під час канікул?

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Де подіти дітей під час канікул?

Літні канікули – найбезтурботніша для дітей пора року, для школярів – довгоочікуваний час свободи від уроків та шкільних парт. У той же час для батьків – період альтернативних пошуків найоптимальніших варіантів куди відправити малюка, аби призначене для відпочинку та оздоровлення тримісячне звільнення від занять справді наповнило молодий організм силами та бадьорістю, а не перетворилося на блукання заасфальтованими вулицями чи сидіння перед монітором комп’ютера. На жаль, ситуація в державі така, що ризикувати безпекою дитини наважується далеко не кожна матуся, але, з іншого боку, питання чим і як зайняти своє чадо під час канікул від цього не втрачає актуальності. Тож як організувати відпочинок дитини так, щоб малюкові було цікаво, а у батьків не щемило серце від тривоги,чи все гаразд із рідною кровинкою?

Канікули в таборі

Для тих дітей, що залишаються у місті, на жаль, на час літніх канікул не працюють гуртки, спортивні секції,  не організовуються туристичні походи, екологічні та краєзнавчі експедиції. Тож у першу чергу, батькам спадають на думку традиційні табори, санаторії, оздоровчі, профільні та наметові табори, спортивно-оздоровчі бази відпочинку, розташовані на території області. Тут діти дихають свіжим повітрям, знаходять друзів та за насиченим дозвіллям не помічають, як летять дні. У такого відпочинку чимало переваг: дитина недалеко, її завжди можна провідати, вартість путівки відносно невелика, а користь для здоров’я очевидна. Загалом табори розраховані саме на школярів – від 8 до 16 років, а в залежності від умов проживання, тривалості заїзду та насиченості розважальної програми вартість такого відпочинку коштує від 2000 до 10000 гривень за повну зміну. Більшість таборів приймають 3-4 зміни за літо, хоча часто дозволяється заїзд і на декілька днів. Щоправда, слід мати на увазі, що через зручність та порівняно невисоку вартість відпочинку у дитячих таборах місця нерідко заброньовані на місяць вперед.

Поїздка до моря

Цей вид відпочинку досить популярний. Багато сімей влітку вирушають до моря, щоб поправити здоров’я і відпочити від турбот. Наразі, після анексії Криму, найбільш придатною для оздоровлення у нас залишається Одещина.  Проте там не дуже безпечно. І все ж… є маса варіантів не дуже дорогого відпочинку в Туреччині, Греції, Хорватії.

Проте дорослим варто замислитися над тим, що зробити для того, щоб малюк не нудьгував на пляжі або в готелі. Цікавими для дітей можуть бути екскурсії до визначних місць, галерей, музеїв, театрів, до дельфінарію, зоопарку, цирку.

У село до бабусі…

Ще один поширений (і найбільш безпечний) варіант літнього відпочинку – канікули на дачі або в селі. У цьому випадку іноді важко буває уявити, як провести канікули з користю в глушині, де, крім лісу, поля та річки нічого немає.

Однак і тут є вихід. Можна доручити дитині зробити щось корисне в городі, або доглядати за домашніми тваринами. Це привчить до відповідальності і уважності. Заодно можна організувати цікаві заняття – будівництво шпаківень на зиму, установку флюгера або похід у гори. На природі теж може бути цікаво, якщо дорослі подбають про те, малюк був зайнятим чимось ще, крім безцільного гуляння уздовж будинку.

Крім того…. 

На жаль, на Хустщині не всі батьки мають можливість оздоровити малюків у таборах, поїхати на море, чи відправити маля до родичів, тож їм залишається альтернатива – брати відпустку і більше часу проводити зі своїм чадом. Проте у  багатьох сім’ях старі члени родини виїжджають на заробітки за кордон, залишаючи дітей на дідусів та бабусь, які фізично не в силі вгледіти за всіма юнацькими пустощами. Однак і в цьому випадку існує маса способів захопити дитину навчанням і розвитком інтелектуальних здібностей. Головне – не пускати все на самоплив і тоді, малюк не тільки виросте за літо, але й стане розумнішим.

Марина Алдон

З турботою про літніх людей

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

З турботою про літніх людей

Днями одинокі хустяни похилого віку, які перебувають на обслуговуванні у Хустському міському територіальному центрі, побували на цікавій екскурсії у курортній зоні Шаян.

В часі проведення заходу присутні насолодились не тільки краєвидами мальовничої природи села Шаян, але й культурно відпочили. Для них, на території відпочинкового комплексу «Смерічка», організували концерт за участі відомого у краї квінтету «Синьогори». 

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

– Останні роки в нашій установі активно працюють над організацією цікавого дозвілля для людей, які перебувають на обслуговуванні у територіальному центрі. Щотижня нашими працівниками організовуються різноманітні культурно-пізнавальні заходи. Всі ці зусилля спрямовані перш за все, на соціалізацію одиноких хустян літнього віку, надання їм відчуття потрібності та небайдужості з боку оточуючих, – наголошує в.о. директора міського територіального центру Анжела Соболь-Лавренко. – І сьогодні, завдячуючи місцевому приватному бізнесу, зокрема приватним підприємцям Йосипу Браєру, Іванові Капцомуну, Олесі Келемен, Людмилі Галамбіці, Олександрові Ляшку, Віталію Седляру та подружжю Ганжерелі з с.Шаян та за підтримки міської ради цю соціальну акцію вдалося втілити в життя.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

– Це вже не перша екскурсія мальовничими місцями нашої Хустщини, – ділиться підопічна терцентру Лідія Будко. – Приміром, минулого року ми побували у славнозвісній Долині нарцисів, відвідали страусину та оленячу ферми поблизу Хуста. Ми були вражені. Тому ми вдячні всім, хто долучається до проведення таких заходів нашого дозвілля,  й сподіваємось, що так буде і надалі. Звичайно, дозволити собі побачити ці місця особисто, ми не могли б  – це додаткові витрати, тим більше, зважаючи на сьогоднішню пенсію пересічного українця. Та, напевно, і це не головне, головне – це спілкування, якого так не вистачає самотнім людям.

Леся Медвідь

Ремонт доріг – одне з важливих завдань влади Хуста

P528138к

Ремонт доріг – одне з важливих завдань влади Хуста

Однією із найболючіших проблем Хуста є стан доріг. І це не дивно, адже через недостатнє фінансування впродовж багатьох років ремонт автошляхів здійснювався далеко не в повному обсязі. Питання ж про те, щоб якусь із вулиць повністю перестелити асфальтобетоном тривалий час звучало, як риторичне… У результаті  на центральних дорогах міста над Тисою утворилася значна ямковість, яка згодом почала переростати в бездоріжжя.

На сьогодні ситуація суттєво покращилась. На вулицях нарешті з’явилось чимало потужної дорожньої техніки, на деяких ділянках працюють відповідні служби.  

– Ситуація, яка склалася з дорогами нашого міста справді викликає невдоволення і у органів влади, і в населення. А отже питання їхньої якості не може бути другорядним. Хустяни самостійно відремонтувати дороги не можуть, а їздити ними доводиться щодня. Тому влада повинна подбати як про основні дорожні артерії міста, так і про бічні вулиці. Зараз ми стали свідками позитивних змін у державі, тож  незабаром реформи відбудуться і в Хусті. Дещо вже зроблено, чимало – у стадії реалізації, а щось чекає свого часу, – розповідає  журналістам «Карпатського Об’єктиву» Хустський міський голова Володимир Кащук. – Крім того, цьогоріч ремонтом міських доріг ми почали займатись раніше, ніж зазвичай. Якщо торік автошляхи лагодили восени, то тепер уже в лютому ми оголосили тендер, у кінці квітня – провели його, а в травні – вже приступили до виконання робіт (більшість із них до 15 червня буде завершено). Вже зроблено ямковий ремонт вулиць Жайворонкової (на суму 96, 2 тис. грн.), Пачовського та Львівської. Найближчим часом приступаємо до вулиць Івана Франка, Чайковського, Дружби, Пирогова, Свободи, Карпатської Січі, Соборної України, Сливова, Пушкіна.

Слід зазначити, що ямковий ремонт асфальту, щорічно може становити тільки невеличкий відсоток загальної площі (2-3%) асфальтованого дорожнього покриття. Якщо вибоїни, ями, тріщини та інші дефекти на асфальті досягають критичної межі, доводиться шукати локальні методи ремонту автодоріг, думати про те, як не паралізувати рух автотранспорту. Що ж стосується капітального ремонту, то, безумовно, він є набагато ефективнішим, при чому, всі роботи проводяться поетапно, з точним дотриманням технології процесу. Спочатку розбирається старе покриття асфальту, після чого поверхня ретельно обробляється. Укладаються шари щебеню та асфальту, вирівнюється шар асфальту за допомогою машин, а шви між ними заливаються бітумом. Після того, як всі роботи закінчені, околиці очищаються від залишків будівельного сміття, і краяни отримують у  користування відремонтовану дорогу і сяючу чистотою прилеглу територію. До речі міська рада Хуста щойно завершила капітальний ремонт частини вулиці Слов’янської (на суму 528,16 тис. грн.).

-У цьому році маємо зробити ще багато, – ділиться планами очільник міста над Тисою. –  Скажімо, на вулицях Коцюбинського, Вітровій, Возз’єднання, Чижмаря, Німецькій, Карпатської України, Маркуша, 9 Травня, Павловича та інших плануємо профілювання щебеневого та гравійного покриття на суму 90 тис. грн. Буде також проведено капітальний ремонт тротуарів та дорожнього покриття по вул. Братів Бращайків, вул. Червонодеревників, Міської (частково) на суму 411, 338 тис. грн. За рахунок субвенцій з державного та обласного бюджету планується поточний ремонт вулиці Волошина (на суму 932,510 грн.), капітальний ремонт вулиць Карпатської Січі (від вул. Духновича, на суму 125,6 тис. грн.), Слов’янська (від вул. Карпатської Січі до вул. Жайворонкова, на суму 911,34 тис. грн.),  Шевченка (на суму 679,1 тис. грн.), Лісна (на суму 650 тис. грн.), Ломоносова (від №2 до №46, на суму 699,6 тис. грн.). Але й це ще далеко на все. Виготовляється проектна документація на частковий ремонт вул. Островського, готується документація на реконструкцію вулиць Аркаса, Петра Могили, Прямої та Пирогова, які будуть викладені бруківкою. На завершальній стадії виготовлення проектно-кошторисної документації на вулицю Косичну (її теж буде забруковано). А до 1 липня планується завершити ремонт вулиці Небесної Сотні (колишня Гвардійска). Реконструкція ж вулиці Слов’янської запланована на 2015 рік. Перед тим, як зайнятись заміною дорожнього покриття, потрібно виконати підготовчі роботи. Зокрема, у червні розпочинаємо заміну водогону. Є вже документація, підписано договір з підрядчиком. Якщо ми розпочали лагодити ті дороги, де найбільший потік транспорту, то неодмінно «дійдемо» й до інших вулиць. Однак, якщо раніше на реконструкцію доріг ми могли закласти до бюджету всього 300 тис. грн., то зараз – наші витрати разом складуть 3998, 150 тис. грн.

Наразі дивує один факт. Восени працівники автодору проводили ремонт ділянки вулиці від Універмагу до Свято-Вознесенського собору, та за зиму, хоча й не таку сувору, як позаторік, дорога, мов сито, покрилась ямами… Уже кілька днів там працює бригада асфальтувальників…

 P5281392

-На жаль, дорожні служби кілька місяців тому полагодили ділянку вулиці Духновича, та вже незабаром вона покрилась тріщинами, нерівностями, вибоїнами, – коментує ситуацію Володимир Павлович. – Ми звернулись до облавтодору, щоб у достроковому порядку за кошти організації вони переробили брак. Жодної копійки з міського бюджету на ці роботи не витрачено. Зараз дорожники виправляють власні помилки.Зазначу, що в ЄС гарантія на капітальний ремонт дороги становить 12 років. Крім того, експерти запевняють, що якщо застосовувати сучасні технології та дотримуватися стандартів, дороги не мають реагувати на високі чи низькі температури.

Як би там не було, але приємно, що Хуст поступово набуває вигляду європейського міста, змінюється, реконструюється і модернізується. Сподіваємось, що незабаром до Закарпаття стане справжньою туристичною Меккою і вигляд наших вулиць не відлякуватиме, а навпаки – приваблюватиме гостей Срібної землі.

 

Марина Алдон

«Карпатський Об’єктив»

Володимир Кащук: «Центр скоро стане окрасою нашого міста і гордістю хустян…»

план центру

Володимир Кащук: «Центр скоро стане окрасою нашого міста і гордістю хустян…»

Реконструкція центру у Хусті нарешті  набула такої фази, що не помітити суттєві зміни на ділянці від ринку до майдану Незалежності  не може хіба що сліпий. Цю тему оговорюють і хустяни, і гості міста над Тисою. Щодо того, як виглядатиме населений пункт після завершення капітального ремонту центральної частини, точиться чимало розмов. Тож ми попросили Хустського міського голову Володимира Кащука детальніше розповісти краянам про те, якого вигляду набуде Хуст після реконструкції і коли завершаться роботи, пов’язані із благоустроєм.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA-Володимире Павловичу, «обличчя» нашого міста наше вже давно потребувало змін. Як кажуть жінки, не косметичних процедур, а пластичної операції… Чому реконструкція розпочалась саме тепер?

-Справа в тому, що будь-які масштабні роботи потребують певного часу на офіційні процедури, розробку та доведення до ладу документації, що залишається непоміченим громадою, та в той же час, віднімає багато часу. Питанням реконструкції центру я займаюся ще з 2011 року, відколи вступив на посаду очільника міста. Спочатку довелось переробляти проектно-кошторисну документацію. Ця процедура тривала приблизно рік. Потім новий проект мали затвердити на рівні області, відтак – розпочався тендер на виконання робіт, який виграла фірма ПБО «Тиса».

-Тобто, більшу частину роботи вже зроблено?

-Так. Торік  на передринковій площі та майдані Незалежності проходила заміна комунікацій. Усе почалося із прокладення нового водогону, частково – каналізаційної системи. Відтак було замінено центральний силовий кабель, що живить місто, газопровід, добудовано каналізаційний колектор, розпочався демонтаж дорожнього покриття. Було розібрано бруківку на тротуарах. У цьому році уже з початку березня почали робити  ливневі каналізаційні стоки, встановили колодязі. До речі, саме під землею у нас проходить лінія електропередач, мережа відеоспостереження. Працівники Хустської філії ПАТ «Закарпатгаз» замінили зношені газові труби  високого тиску на сучасні пластмасові. Також у рамках підготовчих робіт провели демонтаж елементів благоустрою та профілювання дорожнього покриття.Біля ринку наразі встановлено бордюри, проходить викладення тротуарної плитки.

-І дорого це все коштує?

-Так. Підготовчі роботи (проект розроблено ТзОв «Модулер» у травні 2013 року, він пройшов експертизу у ДП «Укрдержбудекспертиза») коштував 725 069 грн., кошторисна вартість будівельних робіт ( так само проектування, проект розроблено у вересні 2013 року) склала 17 617 182 грн. Станом на 21 травня освоєно коштів: 219000 грн. – підготовчі роботи, 2 836 000 грн. – будівельні роботи. Звичайно, це величезні суми, але й ділянка роботи, що проводиться – також немаленька.

-Мета реконструкції не тільки у заміні дорожнього покриття, встановленні бруківки замість старого асфальту?

-Ні. Наше місто, що славиться унікальною Долиною нарцисів та було колись столицею Карпатської України, має перетворитись на туристичне і відповідати сучасним вимогам та потребам відвідувачів і гостей. Звичайно, ми повинні зберегти історичне та архітектурне надбання, але мусимо і дещо змінити, покращити. До речі, ремонт центру у нас не проводився з 80-х років минулого сторіччя… Та місто – це живий організм, який росте, розвивається, потребує вдосконалення. І якщо певна структурна ланка цього організму не відповідає сучасним вимогам, то, звісно, дуже помірковано і виважено, її потрібно реконструювати або замінити.

Тож, згідно з проектом, у нас передбачено облаштування пішохідної зони з гранітної колотої шашки (6 378 м2), з бетонних ФЕМ (2 391 м2), проїжджої частини з гранітної колотої шашки (3 227 м2), центральної міської сцени, зони для паркування 62 автомобілів, тротуарів із бетонних фігурних елементів (1 569 м2), встановлення системи зовнішнього відеоспостереження на 22 камери, зовнішніх мереж електроосвітлення, 15 світильників вуличного освітлення, 65 паркових світильників, 25 декоративних світильників біля відпочинкових зон, поверхневого водовідведення (дощова каналізація із бетонних лотків), обмежувачів руху автомобілів (2 шлагбауми, 28 чавунних стовпчиків), 100 лавок, 81 урни, елементів малої архітектурної форми…

-А як буде з паркуванням, автомобілями  та пішохідними ділянками у центрі після завершення реконструкції?

-Проектом виконавчого комітету Хустської міської ради від 28 березня 2012 року було передбачено виконати концептуальну заміну призначення вул. Карпатської Січі та частину Майдану Незалежності, які на даний час переповнені автомобілями, на пішохідну зону із можливістю короткочасного проїзду службового транспорту.  Ця вулиця є центральною частиною міста, має історичне значення, тут розташовані основні соціально-культурні заклади. Крім того, у Хусті повинна справді бути пішохідна зона.

Та поряд із цим, на ділянці, неподалік ринку, буде спеціально облаштований майданчик для автомобілів, паркінг, стоянка,  рампи. Слід зазначити, що на сьогодні у місті ряд центральних вулиць досить завантажені транспортними засобами. Ситуацію ускладнюють припарковані автомобілі, які водії залишають там, де є вільне місце. Незабаром такого хаосу з машинами в центрі не буде.

-Хустяни непокояться, що в оновленій центральній частині міста над Тисою не буде зелених зон, дерев. Адже старі насадження вирізали, а нових поки що ніхто не садить…

-У центрі міста буде кілька зелених зон, клумби з квітами, лавиці… Зелені насадження включатимуть і декілька десятків видів дерев, і кущі, і квітучі рослини. Загалом площа озеленення складатиме 3 874 м2. Усі ми розуміємо, що зелений масив є резервуаром чистого повітря для населеного пункту, це – своєрідні легені, які створюють сприятливий мікроклімат і оздоровлюють довкілля. У свою чергу, центр – це серце міста, де краяни повинні відпочивати, отримувати естетичну насолоду від споглядання прекрасного. А ніщо є не заспокоює так, як жива природа та вода…

– З приводу води. А чи матимуть хустяни фонтан?

-Звичайно. І не один, а цілих два. Один із них – менший (діаметром 5 метрів), розквартирується біля кінотеатру «Тиса». Колись там був міні-фонтан. Але новий матиме гарний ошатний вигляд, буде круглим, а не квадратним, як попередній. До речі, кілька підприємців міста над Тисою готові долучитися і допомогти у його спорудженні. Новими будуть і технічні рішення при реконструкції, і сучасне обладнання. Інший – великий (діаметром 15 метрів), міститиметься безпосередньо в центрі.

-І коли це буде? Коли взагалі закінчиться реконструкція центру?

-Ремонтні роботи у нас проходять поетапно. Кожна ділянка має бути закінчена протягом певного часу. Зокрема, до 1 червня маємо завершити площу від ринку до вулиці Карпатської України (Рєпіна), до 1 липня – територію до місця, де колись стояв пам’ятник Леніну, до 1 вересня – центральну частину до «Ренесансу», а до 1 грудня – до універмагу «Хуст».

Отже, впродовж цього року  центр хочеться повністю оновити, зробити по-справжньому європейським. Сподіваюся, з фінансуванням буде все добре. Вірю, що за півроку проект вдасться повністю реалізувати і центр скоро  стане окрасою нашого міста і гордістю хустян. Кажуть, що в місті, як у хаті, усім має бути зручно і мені дуже хочеться, щоб у нашому спільному домі краяни почувалися саме так – комфортно, захищено та добре.

-Дякую за розмову. Переконана, що хустянам було дуже цікаво дізнатися про те, яким незабаром буде наше місто із «перших вуст».

Розмовляла Марина Штефуца