Винуватця резонансного ДТП покарано. Про справу Нагірного розповідає Хустський Міжрайонний прокурор
Нещодавно судом винесено вирок у кримінальному провадженні стосовно колишнього начальника філії ПАТ «Закарпатгаз» Павла Нагірного за вчинення ним дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої загинула молода жінка та дитина. Детальніше про резонансну справу ми попросили розповісти Хустського міжрайонного прокурора Юрія Беламута.
– Незважаючи на те, що винуватець ДТП намагався уникнути відповідальності, прокуратурою та органом досудового розслідування вжито максимальних заходів з метою понесення ним законного та справедливого покарання, – зазначив пан Юрій. – Так, коли стало очевидно, що доказів вини Нагірного більш ніж достатньо, він відмовився від отримання будь-яких процесуальних документів, участі у слідчих діях і ліг на стаціонарне лікування до лікарні.
Уже на початку грудня 2012 року до слідчого надійшло повідомлення з лікувального закладу про необхідність лікування Нагірного в умовах психіатричного стаціонару. У зв’язку з цим, судом було задоволено відповідне клопотання органу досудового розслідування, а лікарями Львівської обласної державної клінічної психіатричної лікарні проведено стаціонарну судово-психіатричну експертизу. Згідно висновку експертів, на момент події Нагірний психічним захворюванням не страждав, однак вже хворіє тимчасовим розладом психічної діяльності, потребує госпіталізації до психіатричного закладу, а тому 18 січня 2013 року його було примусово поміщено до психіатричного закладу в умовах, що виключають суспільно-небезпечну поведінку, як це вимагає ст. 508 КПК України.
Позиція правоохоронних органів була принциповою – не дати винному уникнути покарання, а тому, за ініціативи Хустської міжрайонної прокуратури, з метою підтвердження висновку Львівських експертів, слідчим подано до суду ще одне клопотання – дати дозвіл на направлення підозрюваного Нагірного до іншого закладу, а саме до Київського міського центру судово-психіатричних експертиз.
За відсутності конкретних підстав, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України для такої процедури, це клопотання було відхилено, як відхилено і апеляційні скарги на вказану ухвалу прокурора та потерпілого. Отже, зважаючи на висновок про психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, орган досудового слідства зобов’язаний надіслати до суду клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру, що і було вчинено 22 лютого 2013 року з одночасним інформуванням про таке звернення лікарів Берегівської ОПЛ.
Однак, уже на наступний день після звернення до суду, 23 лютого 2013 року, Нагірного було виписано з лікарні. Пізніше правоохоронцям стало відомо, що він, переховуючись, перетнув Державний кордон з Угорською Республікою.
Прокуратура зайняла принципову позицію щодо розшуку Павла Нагірного. Для цього було залучено кращих фахівців, по допомогу звернулися до іноземних держав, було проведено широкий спектр розшукових заходів і завдяки принциповості та наполегливості правоохоронців Нагірного було знайдено, затримано та екстрадовано в Україну.
Після цього провадження було передано до слідчого управління УМВС України в Закарпатській області, створено групу прокурорів до якої увійшли найбільш кваліфіковані та досвідчені працівники прокуратури області та Хустської міжрайонної прокуратури.
Після вручення Нагірному повідомлення про підозру, обвинувальний акт щодо нього скеровано до суду.
У ході судового розгляду судом ретельно досліджено кожен доказ, поданий стороною обвинувачення на доведення вини Павла Нагірного, перевірено всі обставини цієї події, вирішено ряд клопотань як сторони обвинувачення, так і сторони захисту. Завдяки кваліфікованому та якісному підтриманню обвинувачення, принциповій позиції групі прокурорів в суді, версії сторони захисту спростовані. Позиція у судових дебатах, висловлена старшим прокурором Хустської міжрайонної прокуратури та підтримана прокуратурою області була виваженою та непохитною – призначити Нагірному максимальне покарання – 10 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки.
Отже, саме завдяки спільним зусиллям прокуратури, проведеній досудовим слідством роботі по зібранню та фіксуванню доказів, завдяки подальшій скрупульозній, всебічній, повній та головне неупередженій перевірці поданих обома стонами доказів судом, у справі ухвалено єдине законне і справедливе рішення, а винний не уник заслуженого покарання – 8 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки.
Записала Марина Алдон