Про особливості декларування екологічного податку

З 1 жовтня 2015 року для платників податків настав час обчислювати свої податкові зобов’язання за третій квартал поточного року. У зв’язку з цим хотілося б нагадати про особливості декларування та сплати екологічного податку, для якого, згідно ст. 250 Податкового кодексу, базовим (звітним) періодом теж є квартал.
Відповідно до п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:
викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;
скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти;
розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання);
утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);
тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.
При цьому розміщення відходів – постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів.
Відповідно до п. 242.1 ст. 242 Податкового кодексу України об’єктом та базою оподаткування екологічним податком є:
обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;
обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об’єкти;
обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання;
обсяги та категорія радіоактивних відходів, що утворюються внаслідок діяльності суб’єктів господарювання та/або тимчасово зберігаються їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк;
обсяги електричної енергії, виробленої експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій).
Статтями 243, 245-248 Податкового кодексу України встановлені ставки екологічного податку:
за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (ст. 243);
за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти (ст. 245);
за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах (ст. 246);
за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) (ст. 247);
за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк (ст. 248).
Кабінет Міністрів України щорічно до 1 червня вносить до Верховної Ради України проект закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставок оподаткування, визначених в абсолютних значеннях, з урахуванням індексів споживчих цін, із екологічного податку (п. 4 розд. XIX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України).
Водночас відповідно до п. 2 підрозд. 5 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України для виробників електроенергії на теплоелектроцентралях та ТЕС за податковими зобов’язаннями з екологічного податку, що виникли:
з 1 січня 2013 року до 31 грудня 2015 року включно ставки екологічного податку становлять 75 відсотків від ставок, передбачених ст.ст. 243, 245, 246 Податкового кодексу України;
з 1 січня 2016 року ставки екологічного податку становлять 100 відсотків від ставок, передбачених ст.ст. 243, 245 і 246 Податкового кодексу України.

За матеріалами Хустської ОДПІ