У Хусті відбулась панахида за Небесною сотнею

30.03.2014 15:58

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

У Хусті відбулась панахида за Небесною сотнею

Сьогодні в Хусті біля пам’ятника Шевченку відбулася панахида за Небесною сотнею. Сотні краян прийшли помолитись за невинно вбитими жертвами тоталітарного режиму Януковича.

Відслужив молебень доктор богослов’я, настоятель  Хустського греко-католицького Свято-Вознесенського собору о. Василь Зейкан.

-Цими днями виповнилося 40 днів по героїчній загибелі патріотів, героїв Небесної сотні. Це були люди різного віку з різних куточків держави, але всі вони без роздумів боронили нашу незалежність і безмірною любов’ю показали приклад усім нам, як треба любити Батьківщину , – зазначив священик.

До присутніх також звернувся голова ВО «Майдан», громадський активіст Федір Буришин. Федір Іванович підкреслив, що  Україна — це єдина, вільна та неподільна держава, тож наші краяни повинні об’єднатися і продовжити реформи розпочаті Майданом.

Нинішнє Віче на Хустському Євромайдані тривало недовго. Охочих виступити виявилось мало. Громадськість вшанувала загиблих хвилиною мовчання.  Молодь запалила свічки та лампадки в знак вшанування відважних бійців Небесної Сотні.

Марина Алдон

 

 

Категорії: Соціо. Позначки: віче, мітинг, молитва і Небесна сотня. Коментарі Вимкнено до У Хусті відбулась панахида за Небесною сотнею

Магія весняних квітів

29.03.2014 16:51

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Магія весняних квітів

З настанням традиційного весняного потепління, кожному з нас хочеться вдихнути життя на повні груди, відчути оновлення природи та оздобити квітами двір, город, присадибну ділянку, балкон чи підвіконня…

Зараз клумби у звичному сенсі слова, коли рослини висаджували у бетонні горщики, використані старі шини, уже відійшли в минуле. Та й мальви-чорнобривці все рідше висаджують господині перед хатою…

Тож які модні тенденції квітникарства у цьому році? Якими рослинами оздоблювати свої газони? Які з квітів найбільш підходять для ландшафтного дизайну?

Пеларгонія – бренд сезону

-Якщо ще кілька років тому для озеленення дворів та балконів найбільшим попитом користувались петунії, то зараз у нас здебільшого купують пеларгонію, яка в народі зветься «герань».  Тут є своя «фішка», – ділиться власник мережі квіткових магазинів у Хусті Володимир Піскун. – Справа в тому, що петунія однорічна, а герань – багаторічна. Тож вибравши рослини улюбленого сорту та відповідної кольорової гами, вони зможуть радувати око протягом тривалого часу. Правда, взимку їх необхідно зберігати у приміщенні. Обидві квітки розквітають на початку весни і буяють прекрасними бутонами аж до пізньої осені.

Зі слів Володимира Олександровича, краяни також полюбляють сульфінії та бегонії, також братики, маргаритки. У ціновому еквіваленті цьогоріч їхня вартість залишилась незмінною. Крім того, підприємець у власній теплиці вирощує  конюшину, м’яту – для газонів, туї – для альпійських гірок, хлорофітум, традесканції, амариліс, крокуси тюльпани, лілії, маргаритки, гіацинти – для озеленення клумб. Квітникар запевняє, що в цьому сезоні у нього з’явилося  багато нових видів рослин, у тому числі й екзотичних.

Краса альпійських лугів на городі

Альпінарій та рокарій сьогодні став частиною життя багатьох, хто живе в приватному секторі, або має заміську дачу.Краса кам’яних скель, зарослих дивовижними рослинами, завжди привертала увагу любителів прекрасного. Саме тому садівники часто намагаються відтворити на своїй ділянці окремі елементи гірського краєвиду.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

-Для ландшафтного дизайну найчастіше в нас купують туї та рослини хвойних порід, здебільшого низькорослі. Вони ідеально підходять як для альпінаріїв, так і для рокаріїв. Із квітів радимо іриси, які просто ідеально виглядають поблизу штучної водойми та гвоздики, які різнобарв’ям додають «яскравих плям» будь-якій дизайнерській моделі присадибної ділянки чи двору, – зауважує продавець квіткового магазину Надія Клекнер. –  Крім самих рослин, у нас є вітаміни та добрива, газонна трава, ґрунт, агроволокно, каміння тощо.

Оазис на балконі

На дачній і садовій ділянці можна, звичайно, зробити мальовниче природне диво. Але ті, хто проживає у багатоквартирному будинку позбавлені цієї радості.

-Відсутність площі для заняття квітникарством  – не проблема для творчих людей, – заспокоює дизайнер Надія Поп. –  Для реалізації садових фантазій можна використати терасу, балкон і навіть звичайнісіньке підвіконня, яке, за бажання, легко перетворюється  на квітучий оазис, котрий вирізняє оселю з-поміж інших сірих міських фасадів.

– Зробити квітник нескладно. Найпростіший спосіб – купити готові розквітлі рослини в ящику чи підвісному горщику, – радить пані Надія. – У квіткових крамничках можна придбати розсаду фіалки, незабудки, маргаритки, петунії тощо. Вартість – від 10 гривень за маленький кущ та до 50 – за великий горщик уже розквітлих рослин. Готовий ящик із кількома видами квітів продають за 150 гривень. Якщо балкон засклений, рослини на ньому можуть квітнути цілий рік. Насіння купувати вигідніше – і дешевше, і більший вибір сортів квітів. Із розсади ж варто вирощувати дворічні рослини, скажімо, фіалки. До речі, на балконі дуже добре почуваються кімнатні троянди. Також тут можна вирощувати їстівні рослини: пряні трави (шавлію, розмарин, крес-салат, базилік, м’яту, лаванду), декоративний перець, карликові помідори, полуниці, що в’ються.

Напевно, без квітів наше життя було б безбарвним.Адже вони додають нам настрою, втішають запахом та вродою. Але щоб рослини приносили справжнє задоволення та незабутні враження, доглядати за ними потрібно з особливою любов’ю… Бо тільки тепло рук, чисті наміри і добре серце сповнюють зелені насадженням позитивною енергетикою, яку вони потім сторицею повертають господарям…

Марина Алдон

Категорії: Екологія і У світі прекрасного. Позначки: весна, дизайн, квіти і культура. Коментарі Вимкнено до Магія весняних квітів

«Однорукі бандити» безрукими не стають…

29.03.2014 12:14

41315476_131740_1

«Однорукі бандити» безрукими не стають…

За заборону грального бізнесу виступають чимало депутатів, політиків, громадських діячів, але найбільше прагнуть його прикриття родини тих, хто вже став жертвою «одноруких бандитів» близькі тих людей, котрі потрапили у залежність від автоматів і виносять із дому останню копійчину, щоб випробувати долю. В окремих зарубіжних країнах ігроманія вважається серйозною недугою, і таких хворих лікують. Однак ліпше боротися не з наслідками, а з причинами біди. За порядком у сфері грального бізнесу покликані стежити органи влади та податкові й правоохоронні структури. Але вони, на жаль, часто самі прикривають подібні заклади…

Гральний бізнес – прибуткова справа

Про підпільні гральні зали знають чи не всі хустяни, навіть такі, хто ніколи не буває у них.

Багато хто вважає, що якщо гральний бізнес заборонять, державний та місцевий бюджети значно схуднуть. Адже лише ліцензія на право займатися підприємництвом цій у сфері коштує 150 тисяч євро. Загнати такий бізнес у тінь? Чи краще вимагати від власників гральних закладів жорсткого дотримання вимог, які встановив? Цими вимогами, зокрема, забороняється встановлювати гральні автомати у приміщеннях закладів охорони здоров’я, житлових будинках, підземних переходах, пересувних малих архітектурних формах. Жорстко заборонено пускати у зали гральних автоматів неповнолітніх. Та хто дотримується цих умов? Як правило, офіційної ліцензії більшість закладів «дозвілля» не мають, а прилаштовують свої «цяцьки» так, щоб навіть «комар носа не приточив». Вони або «ховаються» під виглядом кафетеріїв, або працюють без жодних вивісок у зачиненому режимі, куди впускаються тільки «свої», тобто перевірені і часто залежні від гри люди.

А власники «піднімаються» на таких автоматах непогано: за даними поінформованих джерел, виклавши за автомат 4-10 тисяч доларів, власник щомісяця «відбиває» по 700-1500 (в залежності від місця розташування апарата) «зелених».

Рейди по гральних «точках» тривають

За результатами проведення обшуків, що проведених нещодавно в Хусті, слідчими було виявлено та вилучено 14 ігрових апаратів, 9 комп’ютерних системних блоків, 12 ключів, (у т.ч. 2 магнітні) для запуску ігрових апаратів та інше електронне обладнання, призначене для здійснення грального бізнесу.

Наразі з питання вилучення обладнання та апаратів призначені експертизи, вживаються заходи до встановлення організаторів та кола осіб, яким здійснювалось зайняття гральним бізнесом. Передувало такому рішучому крокові виявлення в середині лютого працівниками оперативних підрозділів УМВС України в області, в одному з торгівельних закладів міста над Тисою факту заняття гральним бізнесом. Відтак, СВ Хустського МВ УМВС України в області відомості про це внесено до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 203-2 ч. 1 КК України.

Хустською міжрайонною прокуратурою хід кримінального провадження взято на контроль, а процесуальними керівниками надано вказівки слідчим та оперативним підрозділам щодо проведення рядку слідчих (розшукових) дій, спрямованих на встановлення осіб, які вчинили дане кримінальне правопорушення та з’ясування усіх обставин його вчинення.

Водночас, зважаючи на те, що протидія зайняттю гральним бізнесом є одним з пріоритетних напрямків у боротьбі зі злочинністю – процесуальними прокурорами Хустської міжрайонної прокуратури, із врахуванням раніше отриманих доказів,  надано додаткові доручення  оперативними підрозділам Хустського МВ УМВС України в області щодо встановлення осіб, причетних  до вчинення зазначеного кримінального правопорушення.

Отримані дані, стали підставою для звернення безпосередньо процесуального прокурора міжрайонної прокуратури в порядку ст. 36 КПК України до суду з клопотанням про надання дозволу на проведення обшуків декількох приміщень, розташованих на території Хустського району у яких може здійснюватись діяльність, пов’язана із гральним бізнесом. Усі подання слідчим-суддею були задоволені і процесуальним прокурором надано доручення слідчим провести ці обшуки.

Між іншим…

Усі гральні салони та інші місця азартних ігор облаштовані так, щоб людина могла заховатися від проблем, відключити мозок. Тут і закличний червоний колір, і притлумлене світло, і мигтіння автоматів. Не важливо, як виглядають приманливі «цяцьки» для дорослих і як вони називаються. Це може бути навіть комп’ютер чи голограма, головне, щоб перед очима крутилося, блищало, дзвеніло. Іде експлуатація людської жаги на отримання «халяви». Тут торгують надіями. І ця торгівля надіями процвітає…

Найцікавіше, що точної кількості “одноруких бандитів” в Хусті, виявляється, не знають навіть контролюючі органи… Та часто подібним підприємництвом заправляють іногородні фірми – київські, донецькі, харківські тощо, хоча на їхніх ліцензіях «трудяться» і хустські підприємці. Скільки людей щодня стають жертвами одноруких бантиків – теж невідомо, проте, як йдеться у відомому анекдоті, виграти у грального автомата можна лише в одному випадку – якщо ти його власник…

Марина Алдон

Категорії: Бізнес і Проблеми. Позначки: економіка, правопорушення, проблеми і соціо. Коментарі Вимкнено до «Однорукі бандити» безрукими не стають…

Чому занепадає легка промисловість Хуста?

29.03.2014 11:42

5456938_large

Чому занепадає легка промисловість Хуста?

Колись Хуст був лідером з виробництва капелюхів, на міських підприємствах шили високоякісні сорочки, спортивні костюми, взуття… Та це було колись…

За останні два десятиліття легка промисловість пройшла шлях від галузі-лідера до галузі-аутсайдера. Сотні краян втратили робочі місця, дешевий китайський імпорт витіснив вітчизняний товар.  Пояснення просте – у державі немає власної сировини для легковиків, а придбання її із-за кордону суттєво впливає на собівартість, тож готова продукція стає неконкурентоспроможною…

Український Китай

З приводу того, що наші ринки масово заполонили товари китайського виробництва, можу сказати лише одне, що найчастіше ця продукція виготовляється аферистами. І вони  існують, як у нас, так і там. У Китаї щодня виготовляються десятки тисяч одиниць товарів народного вжитку, які згодом із-за низької якості не проходять сертифікацію, і до продажу на території власної держави не допускаються.

Але, як тільки наші горе–«бізнесмени» потрапляють у «піднебесну», то відразу очі у них розбігаються, дивлячись на «дешевий» в усіх відношеннях крам.  Щоб збагатитися на рівному місці, практично нічого робити не потрібно, лише знайти і скупити всю цю продукцію дешевше, завантажити в літак і привезти додому.  А то, що у фарбниках дитячого одягу, іграшок може міститися свинець або інші отруйні речовини, дану категорію «бізнесменів» ніскільки не хвилює. Їх цікавить лише одне – прибуток.

Тож… низькоякісний китайський ширвжиток – це питання не до китайської промисловості, а скоріш до нашого «жлоба»…

Інше питання, чому китайські прикордонники і митники вільно пропускають весь цей низькоякісний, одноразовий непотріб через кордон? Все дуже просто. Згідно зі своїми митними правилами, китайці зобов’язані ритися в валізах і перевіряти товар – що ж везуть до себе на батьківщину наші бізнесмени. У сумках дуже багато дрібничок сумнівної якості? Ну і нехай. Головне, щоб не було зброї і наркотиків. Цього немає? І добре…

Секонд-хенд наступає…

Найбільший ворог вітчизняного товаровиробника – так званий «Одяг з Європи», або як кажуть в народі «беушка». Наразі у нас чимало не те що крамниць, а цілих ТЦ, де можна придбати поношену одежу кілограмами.        

Зазвичай одяг з “других рук” купують реалізатори у гуртовиків 100-кілограмовими пакунками. Ціна одного пакунка, привезеного із Західної Європи, варіюється від 100 до 150 доларів. Купівля, хоча і нагадує придбання “кота в мішку”, але тільки зовні. Кінцевим реалізаторам прекрасно відомо, що в кожному пакунку приблизно однакове співвідношення ганчірок по 5 грн., футболок по 20 грн., а кілограмів 10 відводиться на речі, які в магазині коштували не менше 100 умовних одиниць. Ясна річ, що на ще цілком респектабельній шкіряній куртці одного з провідних європейських брендів може бути пляма від фарби або дірка, але може і не бути. Тоді такий товар сміливо можна пропонувати за 300 грн. і дорожче.

Однак… наші краяни вже давно в змозі “задовольнити” попит на СХ за рахунок власних ресурсів. Зверніть увагу на склади старого, але ще цілком ошатного одягу, який можна виявити в шафах, комірчинах, на горищі… Там десятки футболок і сорочок, джинсів і плащів, а також шуб із натурального хутра. У кращому разі десята частина цього гардеробу задіяна на “садово-городніх” роботах, решта роками висить в очікуванні вольового рішення про відправку на смітник. Невже в наших серцях так глибоко сидить шанобливе ставлення до речей?

У багатій Європі гардероби оновлюють у три рази частіше, ніж у нас, що, власне, і є джерелом постійного поповнення прилавків “секонд-хенду”, але і там поношений одяг не викидають, а здають у спеціальні пункти прийому, найчастіше безкоштовно. Чому ж європейський досвід не знайшов застосування у нас? Та усе тому, що корупція у всіляких дозвільних органах і складна система оподаткування зробили внутрішньоукраїнський секонд-хенд нецікавим для наших підприємців, тоді як імпортний б/в одяг значно простіше завозити за “сірими” схемами або під виглядом гуманітарної допомоги. Спроби відродити щось за типом комісійних магазинів, поки що проблематичні.

 1361273810

А як бути пенсіонерам?

На жаль, сьогодні  “секонд-хенд” – майже єдина можливість одягнутися для малозабезпечених краян. Звичайно, вже років п’ять поспіль влада намагається ліквідувати «беушки», та марно. Гадаю, чиновникам потрібно шукати інші шляхи для підтримки легкої промисловості в Україні, бо коли безробітний фахівець або пенсіонер з пенсією вдвічі нижчою за прожитковий мінімум йде в секонд-хенд – це не свобода вибору, а вимушена необхідність. Можливо, зростання зарплат і пенсій, підвищення забезпеченості якомога більшої кількості наших краян, зміцнення середнього класу з часом самі по собі ліквідують потребу секонд-хендів.

 

Марина Алдон.

Категорії: Підприємтва і Проблеми. Позначки: економіка, проблеми міста, промисловість і соціо. Коментарі Вимкнено до Чому занепадає легка промисловість Хуста?

Зарплата в конверті – вигода чи небезпека?

28.03.2014 19:16

50092

Зарплата в конверті – вигода чи небезпека?

Питання нелегальної зайнятості, отримання зарплати «у конвертах», заборгованості з виплати заробітної плати, на жаль, все ще залишаються актуальними для Закарпаття.

Багато підприємств (особливо це стосується малого бізнесу) платять своїм працівникам дві заробітні плати: офіційну і неофіційну («у конверті»). Це вигідно роботодавцю, і працівник, ніби, не ображається, оскільки йому надається можливість заощадити на податку з доходів фізичних осіб. Тільки ось ні керівники підприємств, ні їх працівники не замислюються про ті наслідки, які можуть виникнути…

Небезпека тіньової зарплати, як і тіньової зайнятості, полягає не стільки у тому, що бюджет недоотримає кошти, не сплачуються відрахування до Пенсійного фонду, скільки в тому, що люди не матимуть змоги отримати пенсію, яка відповідає рівню їхньої реальної зарплати.

Отримання заробітної плати в «конверті» – це, перш за все, удар по пенсійних накопиченнях громадян, а відсутність запису в трудовій книжці зовсім позбавляє працівників пенсійного стажу. Адже нарахування страхових внесків на обов’язкове пенсійне страхування проводиться роботодавцем тільки виходячи з офіційної суми заробітної плати. Крім того, у разі витрат на придбання (будівництво) житла, навчання або лікування громадяни, що отримують зарплату «в конверті», не зможуть отримати кредити, або отримають зовсім інші суми, набагато скромніші.

У випадку звільнення по скороченню штатів або ж при виникненні проблеми зі здоров’ям, працівник не отримає компенсаційних виплат і оплати лікарняного листа. Вірніше, вони проводитимуться тільки з розрахунку офіційної фактичної зарплати.

Таким чином, влаштовуючись на роботу, людина повинна чітко усвідомлювати, що якщо зарплату виплачують «в конверті», це означає, що роботодавець, швидше за все, не укладе трудовий договір і вас можуть звільнити у будь-який момент, без допомоги.

У більшості випадків рішення про виплату зарплати «в конверті» приймає сам роботодавець. Але все частіше при прийомі на роботу нових співробітників їм самим пропонують визначити, яку зарплату платити – нижчу «білу» або вищу «сіру». І в абсолютній більшості випадків працівники вибирають друге. Причому якщо роботодавці не зацікавлені виводити зарплати з тіні унаслідок значного податкового навантаження на фонд заробітної плати, то для працівників відсутні вигоди унаслідок зменшення доходів. Значно втрачають у виплатах унаслідок отримання зарплат в конвертах майбутні мами, оскільки розмір допомоги з вагітності і пологів безпосередньо залежить від офіційної зарплати.

Проте, що краще – мати гроші зараз, чи думати про майбутнє через років 30… яке, до речі, може й не наступити….

– Я волію отримувати більше зараз, забезпечувати дружину і сина, ніж думати про туманне майбутнє, – каже Роман, працівник одного з приватних підприємств міста. – До речі, про пенсію…  Візьміть будь-яку банківську довгострокову депозитну програму і відкладайте собі на старість 400 гривень. Не важко порахувати, що, не враховуючи інфляцію, ви будете мати через 25-30 років на рахунку достатню суму, яка тільки за відсотками буде давати вам суму більшу, ніж державна пенсія – в два рази.

Гадаю, у всьому винні, у першу чергу, неправильні закони, які самі спонукають підприємців, та й самих підлеглих іти на тонізацію прибутків. Не було б такого шаленого податкового тиску, ніхто б не вдавався до подібних хитрощів.

Основна проблема полягає в тому, що навантаження на офіційну зарплату залишається достатньо великим. Саме тому роботодавці при можливості шукають способи уходу від сплати обов’язкових платежів з зарплатного фонду. До речі, згідно з останніми підрахунками уряду, 6 мільйонів українців з 20 млн. всіх, хто працює, отримують зарплату в конвертах.

Зрозуміло, що часто нелегальна зайнятість і нелегальна зарплата є зручними засобами «виживання» в нашій країні не тільки для роботодавця, а і для самих працівників. У кожного свої причини: для підприємців – податки, для працівників, приміром, можливість оформити субсидію на житлово-комунальні послуги, більша заробітна плата тощо. Неприємно те, що у неофіційних розмовах розумієш: і роботодавці, і перевіряючи, і самі працівники все дуже добре один про одного знають і розуміють. Працівники бояться втратити робоче місце. Роботодавці цим користуються. Незрозуміло тільки, за що і для кого ми боремося? Може, ніякої проблеми не існує? У будь-якому разі, кожен, хто погоджується працювати на нелегальних умовах, зрештою може поскаржитися, в першу чергу, на самого себе.

Марина Алдон.

Категорії: Бізнес і Проблеми. Позначки: економіка і зарплата. Коментарі Вимкнено до Зарплата в конверті – вигода чи небезпека?

Маленький шматочок раю в теплицях “ІЗА-Б.А.Т.Е.”

28.03.2014 16:54

xexvtr

Маленький шматочок раю в теплицях “ІЗА-Б.А.Т.Е.”

Гордістю закарпатського села Іза вважаються кошики з лози і сучасне тепличне підприємство, створене на базі колишньої колгоспної теплиці. Сьогодні Іза-Б.А.Т.Е. – добре обладнане господарство, де чисто і затишно, як вдома. З 2011 року очолює підприємство справжній професіонал Закула Айюбович Аббасов.

– Впродовж року ми вирощуємо 1,5 тис. т екологічно чистих огірків, наші кущі-ліани (насіння купуємо в Голландії) досягають в довжину 15 метрів, а полем, яке оснащене краплинним зрошуванням, керує комп’ютер. Власне так на нашому тепличному комбінаті з’являються на світ огіркита помідори, – розповідає Закула Аббасов. – А ринок збуту продукції великий – від Закарпаття, до Донецька та країн близького зарубіжжя.

 1-47-44

У величезних відсіках теплиці томатні кущі простягаються рівними, як нитки, рядами. Довжелезні триметрові смарагдові пагінці в’ються до самої стелі. На кожному кущику приблизно з десяток томатних кетягів, верхівки усіяні яскраво-жовтими квітками. Протягом сезону цих овочів тут збирають 400 тон з гектара.

– Відразу відзначу, що овочі у нас плодоносять по спіральній системі: у верхній частині куща соковиті кетяги, ще зелені, а ті, які знизу, завтра-післязавтра дозріють. – охоче ділиться досвідом Закула Айюбович. –  Коли зберемо стиглі плоди, стебло ніби тягнеться до сонечка і виструнчується догори.

Цікаво, що дійсно можна побачити, як на землі товсті зелені ліани в’ються довкола помідорного ряду і при цьому верхівка куща продовжує зростати і плодоносити. Томати-Довгань, здається, справжнє диво природи.

 5-23

– Не природи, а генетики, – заперечує директор теплиці. –  В рослини видаляють бічні пагони, щоб формувалася сильна верхівка. Висіяли високопродуктивні гібриди томатів в кінці минулого року, за місяць пересадили молоді сходи в мат-брикети з кокосової соломи. А за чотири – зібрали перший урожай соковитих плодів “.

Проте насіння дива-овочів недешеве. Одне зернятко томатного гібрида коштує майже дві гривні. У 2011 році закарпатські аграрії пробували вирощувати ізраїльські сорти: “Грациела” і “Шарлота”, в цьому ж – домінують продуктивні голландські гібриди “Бесса” і “Раїса”.

У коридорі теплиці теж все акуратно. Там поки що «відпочиває» техніка. А з боків видніються декілька величезних баків.

– Тут готують живильний коктейль для рослин, –  відразу ж пояснює керівник Іза-Б.А.Т.Е. – Агроном за допомогою комп’ютерної програми розраховує, скільки саме магнію, кальцію і інших живильних речовин необхідно для певної фази зростання рослини. Після цього з кожного бака автоматично до резервуару спеціальної установки, недавно купленої в Ізраїлі, закачується потрібна кількість екологічно чистих добрив. За декілька хвилин живильна суміш готова. Далі вона «транспортується» до кореневої системи кожної рослини за допомогою трубки (все автоматизовано).

А запліднюють квіти огірків і томатів спеціальні тепличні джмелі. У кожній “смугастій” сім’ї налічується близько сотні комах, працюють вони протягом двох місяців (на гектар потрібно чотири смугастих родини).

Колись в Закарпатті діяло декілька потужних тепличних комбінатів. Сьогодні – в ізянських теплиць немає конкурентів у області. Об’єм інвестицій в цей бізнес – більше 1,5 млн. доларів США. Тут працює близько 160 місцевих жителів.

ogurec-01

Незважаючи на економічні проблеми в країні, пан Закула сміливо долає перешкоди, йде вперед і веде за собою колектив.

– Я віруюча людина і у всьому покладаюся на Господа, яких-небудь особистих секретів успіху не маю, вважаю, що для того, щоб чогось досягти, треба дуже багато працювати. Сам на роботі провожу 16-20 годин, – посміхається начальник тепличного підприємства.

Кажуть, що враження про співрозмовника формується в перші хвилини знайомства, бо ж як стверджує народна мудрість: «по одежі зустрічають, а по розуму проводжають». І слід зазначити, що З.А.Аббасов володіє якоюсь притягуючою кармою, своєрідним магнетизмом, з ним хочеться спілкуватися і слухати його цікаві розповіді про теплицю. Він – блискучий приклад сучасного успішного підприємця, відмінний керівник, сильна, оптимістична, покладиста ділова людина, а його підприємство – одне з кращих в країні.

 

Марина Штефуца.

Категорії: Бізнес, Підприємтва і Соціо. Позначки: бізнес, весна, життя села, сільське господарство і соціо. Коментарі Вимкнено до Маленький шматочок раю в теплицях “ІЗА-Б.А.Т.Е.”

У Хусті стартував КВН

27.03.2014 20:41

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

У Хусті стартував КВН

 У четвер, 27 березня, в Хусті відбувся міський чемпіонат учнівської ліги КВН, відроджений після кілької років “мовчання” управлінням культури, молоді і спорту. Темою конкурсу веселих та кмітливих було шкільне життя. Молодь добре підготувалася до інтелектуально-гумористичного поєдинку і дарувала присутнім у залі щирі посмішки та хороший настрій. Сім команд під час конкурсів «привітання», «розминка» та «домашнє завдання» зуміли продемонструвати впевненість у собі,  відчуття сцени, хороший вокал, неординарний підхід до гумору. Принаймні, усі учасники заявили на серйозність намірів і бажання боротися за звання найкращих. Школярі показували міні-вистави, пісенні, танцювальні пародії, жарти, пантоміму…

А визначало переможців журі у складі: начальника управління культури, молоді і спорту Хустської міської ради В.В.Власюка, спеціаліста управління культури, молоді і спорту Хустської міської ради Т.М.Гайдур, завідувача відділом театрального мистецтва Хустської школи мистецтв Н.С.Гержик, методиста управління освіти, релігій та у справах національностей І.М.Валантир, керівника гуртків Хустського центру науково-технічної творчості учнівської молоді В.М.Ігнатка, журналіста газети «Вісник Хустщини» М.Й.Штефуци та керуючого справами виконавчого комітету Хустської міської ради В.М.Сабадоша.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Тож після цікавої та напруженої гри місця розподілились так:

1.Хустської спеціалізованої школи I–III ступенів №1 ім. А.Волошина «Волошки» (капітан Магдалина Довжанин).

2.Хустської загальноосвітньої школи I–III ступенів  №4 «ООН» (капітан Михайло Король).

3.Хустської загальноосвітньої школи I–III ступенів №2 «Веселка» (капітан Володимир Піскун).

4.Хустської гімназії-інтернату «Наша Інтернаша» (капітан Андрій Ковач).

4.Хустської загальноосвітньої школи I–II ступенів з угорською мовою навчання «Угорські чебуреки» (капітан Алла Міллер).

5.Хустської загальноосвітньої школи I–III ступенів №5 «Всі зміни на краще» (капітан Неля Вовк).

6.Хустського навчально-виховного комплексу №1 «В десятку» (капітан Роман Шуберт).

Команди-переможці було нагороджено грамотами та кубками від Хустської міської ради.

Наступна гра – серед студентської ліги міського чемпіонату ігор КВН пройде 1 квітня.

 Мирослава Пойда.OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Категорії: Мистецтво і культура. Позначки: діти, КВН, культура, мистецтво, освіта, розваги і соціо. Коментарі Вимкнено до У Хусті стартував КВН

Великодні писанки руками дітей

27.03.2014 13:46

2012_0321барбізон0034

Великодні писанки руками дітей

Мудрі люди кажуть: “У світі доти існуватиме любов, доки люди писатимуть писанки”. Кожна писанка – це ніби маленький світ. Тут і небо із зорями, і вода з рибами, і дерево життя з оленями й птахами, і засіяне поле, і трибанні церкви – усе це вималюване у певному порядку для того, аби підтримати лад та рівновагу у нашому світі. Але крім писанок існують ще й витинанки, карашнки, крапанки… Чого тільки не роблять з яйцем, перетворюючи його у мистецький великодній атрибут.   Тож якою повинна бути справжня писанка? Про це та інше ми попросили розповісти керівника дитячої авторської художньої школи Ласло Гайду.

— Історія писанок як символу весняного відродження природи сягає у далеке минуле і пов’язана з ритуалом весняного відродження на землі. – поділився Ласло Іванович. – Перетворювати звичайне куряче яйце на чарівну писанку за старих часів уміла кожна слов’янська жінка. Хранителька домашнього вогнища повинна була з року в рік «оновлювати світ». Для цієї святої справи їй, окрім яєць, потрібні були: непочата вода, непочатий вогонь, нові горщики, нова полотняна серветка, бджолиний віск, свічка, фарби, розламана надвоє кісточка-вилка, узята з півнячих грудок.

2013_0327виставка-15р0047 (2)

Непочатий вогонь добував господар сім’ї, непочату воду господиня брала опівночі з семи джерел. Фарби добували з пелюсток квітів, кори, коріння і листя дерев. Узор майстрині не вигадували, а списували з торішніх писанок – з року в рік, від бабусь-прабабусь. А до предметів, причетних до приготування писанок, ніхто, окрім самої господині, не смів навіть торкатися.

 P4260252

Так писали писанки наші далекі предкині, наші прабабусі. Ця традиція нараховує вже близько 8 тисяч років. Звичайно ж, з часом правила писання спростилися. Вода проста, кип’ячена, писанок – спеціально виготовлений у вигляді невеликої металевої воронки, а фарби беруться як «від Бога, так і від людей». Але традиція проминула всі труднощі і змогла вижити й донині.

— Під час навчання діти отримують розгорнуту інформацію про історію українського писанкарства, можуть освоїти декілька технік, ознайомитись із найпоширенішими символами на писанках, — зазначає директор авторської школи. – Крім писанок учні вчаться робити ікони.

Відрадно, що вихованці Л.І.Гайду не тільки освоюють ази писанкарства, але й гідно представляють Хуст на різноманітних конкурсах. Зокрема, цьогоріч, вихованка Ласло Івановича, учениця Хустської СШ І-ІІІ с. №6  Марія Дубляк посіла два перші місця (1-ше – в номінації «Традиційна писанка» та 2-ге за кращу композицію писанок) у міському відкритому конкурсі з писанкарства, а за кращу колективну роботу другу сходинку посіли учні Хустської СШ І-ІІІ с. №6.

— Як же правильно власноруч зробити писанку? — не могла не поцікавитися у співрозмовника.

— Спочатку треба розчинити фарбу у воді. Для цього беруться півлітрові банки з 2/3 води. Температура води має бути не нижче 38 і не вище 42 градусів. Яєчко треба добре помити у теплій воді й легенько промокнути рушником або серветкою. Мити яйце краще без мила. Далі обираємо орнамент писанки, який би хотіли відтворити. Й легенько наносимо олівцем лінії малюнка. Лінії треба робити ледь помітними, щоб їх не було видно крізь фарбу. Опісля розігріваємо писачок над свічкою, набираємо у нього віск й наводимо спочатку лінії й місця, які за задумом малюнка мають бути білими. Опісля на кілька секунд занурюємо яйце в оцет, одразу витягуємо й на 2-3 хвилини обережно кладемо у банку з жовтою фарбою (або якою іншою світлою фарбою). Коли вийняли яйце, обережно обтираємо його від залишків фарби. Далі наводимо воском інші деталі малюнка, які мають бути зафарбовані цим кольором. І так від найсвітлішого до найтемнішого кольорів. Остання фарба, в яку занурюємо писанку, чорна.

Раніше на Великдень писанками вітали один одного родичі і друзі. Зазвичай, писали від 15 писанок і більше. 1-2 клали до великоднього кошика на посвячення, 2-3 — залишали на кладовищі, 1-2 — віддавали священику в церкві. Частину роздавали дітям, що приходили в гості. До речі, малюкам дарували світлі, яскраві писанки. Господарям — із зображенням 40 клинців, кривульок та безконечників. Старців обдаровували чорно-білими писанками з «небесними мостами» і «поясами». Дівчата вручали своїм коханим червоні писанки. А хлопці тим дівчатам, які їм подобаються, підносили на Великдень хустинку або намисто, — натяк на сподіване весілля. На найкращих писанках дівчата настоювали воду, а потім нею вмивалися, щоб бути «гарними як писанка».

Як вважає Л.І.Гайду, сучасних зразків писанок є небагато, хороші зразки може створити не далеко не кожен писанкар, а тільки той, що має добру основу народної школи писанкарства. На його думку, народні писанки відрізняються композицією, колористикою, вони пройшли шліфування віками. Мистецтво писання писанок настільки консервативне, що не можна було вносити будь-які свої зміни. Бабця писала, донька писала, внучка пише. Не можна було нічого змінити, як не можна міняти слів молитви. Та все ж вносилися якісь елементи, які покращували композицію. Це давнє і вічно молоде мистецтво увібрало в себе художню вивершеність, багатство сюжетних композицій, неповторність кольорових гам. Серед найважливіших і найстаріших писанкових символів було Сонце – джерело життя, оновлення та надії. Кожен реґіон України має своє характерне поєднання барв і композицій, укладених віками у певну систему інформаційних кодів, які сьогодні читаємо як орнамент, зачаровуючись його багатством та неповторністю, трактуючи писанку мініатюрним твором мистецтва. Проте історичний та моральний аспекти цього прадавнього символу людства залишаються на сьогодні мало вивченими.

Тож не будемо забувати, що мова великодніх орнаментів – це мова добра, оберегу та миру. Прислухаймось до неї, поєднаймо свої руки і серця у символічному колі, в центрі якого найпрекрасніша писанка Всесвіту – Земля.

Марина Алдон

 

Категорії: Мистецтво і культура і Освіта. Позначки: мистецтво, освіта, свята і творчість. Коментарі Вимкнено до Великодні писанки руками дітей

Володимир Власюк: «Культура – це не тільки пісні і танці»

27.03.2014 00:29

В Власюк

Володимир Власюк: «Культура – це не тільки пісні і танці»

Начальник управління культури, молоді та спорту Хустської міської ради Володимир Власюк – людина добре знана не тільки в області, але й далеко за її межами. Він є активним учасником самодіяльного духового оркестру, церковного хору греко-католицького Свято-Вознесенського собору, співпрацює з закордонними художниками, артистами, діячами мистецтв. Для нього робота – це життя, а життя – робота.

Сьогодні ми попросили В.В.Власюка розповісти про найяскравіші сторінки культурного життя Хуста, поділитися проблемами та здобутками мистецької галузі міста.

-Володимире Володимировичу, ви працюєте в галузі культури не перший рік. Що вдалося зробити на посаді начальника?

-Зроблено чимало, хоча, звісно, хотілося б більшого. Але моя діяльність – це не тільки, як вважає більшість, «пісні і танці», це – всебічна робота з охорони культурної спадщини, бібліотечної та музейної справи, концертної діяльності, мистецької освіти. Часом кожне маленьке «досягнення» дається з дуже великими зусиллями, бо кожна справа впирається і в гроші, і у виконавців і ще дуже і дуже в багато чинників.

І все ж… У 2003 році вдалося відкрити Хустську міську дитячо-юнацьку спортивну школу «Хуст-Нарцис», в якій сьогодні на 6-ти відділеннях навчається 445 учнів; у 2006 році – Хустську міську картинну галерею, фонд якої наразі нараховує більше 300 робіт; започатковано художні пленери «Хуст-АРТ» та скульптурний «Мелодія каменю», в яких беруть участь митці з Польщі, Словаччини, Угорщини, Хорватії, Боснії-Герцеговини, Швеції, Кувейту, Південної Кореї, Білорусії, Литви, Латвії, Молдови та України; було укладено угоди про міжнародне культурне співробітництво між містами Хуст і Ліпани (Словаччина), Сніна (Словаччина), Лєско (Польща), в рамках яких колективи художньої самодіяльності неодноразово брали участь у Подвігорлацькому фольклорному фестивалі «Під Бескидом зелененьким» в м. Сніні, «Міжнародному фольклорному фестивалі Культур Карпатських» в м. Лєско, художніх пленерах в містах Ліпани і Сніна, спортивних змаганнях в Сніні; було капітально відремонтовано міський стадіон «Карпати», міську ДЮСШ «Хуст-Нарцис», краєзнавчий музей, міську картинну галерею, міську бібліотеку, закуплено інструменти, меблі, комп’ютерну техніку в усі установи культури і спорту та в школу мистецтв, костюми для аматорських «зразкових» і «народних» колективів; утворено такі чудові гурти, як дитячий зразковий хореографічний колектив «Хустяночка» (2006р.) керівник Ірина Гнепа, дитячий зразковий фольклорний гурт «Цімборики» (2010р.) керівник Наталія Шимша, народний фольклорний ансамбль «Троїсті музики» (2010р.) керівник Олександр Анишинець, міський духовий оркестр «Нарцис» (2011р.) керівник Іван Петенко. Ці колективи є не тільки нашою гордістю, але й окрасою Срібної Землі, їх завжди запрошують на фестивалі не тільки в Україні, але і за кордоном.

Спільно з Ігнатко Валерієм Михайловичем з 2003 року було започатковано в місті регулярне проведення інтелектуальних ігор «Що? Де? Коли?» серед школярів, а згодом, починаючи з 2009 року вже й серед студентів ліцеїв, коледжів і вузів, які діють у нашому місті. Цьогоріч 27 березня започатковуємо «шкільну» та «студентську» ліги міського чемпіонату КВН.

У 2007 році мені поталанило бути співавтором грантового проекту «Сніна-Хуст – разом задля розвитку туризму Карпатського біосферного ареалу», що реалізовується у рамках Програми Європейського інструменту співробітництва і партнерства Угорщина – Словаччина – Румунія – Україна 2007-2013, який було схвалено у Європейському союзі. За виділені у 2013 році на реалізацію цього проекту кошти, для проведення святкових заходів у місті, міськрада придбала велику сцену й подіум розміром 10х12м., звукову та освітлювальну апаратуру, 10 біотуалетів, 8 наметів, започатковано І-й міжнародний фольклорний фестиваль «БІЛІ НАРЦИСИ», а у міському парку планується збудувати за ці грантові кошти великий фонтан та дитячий ігровий майданчик.

-Ви згадали, що проводите чимало творчих акцій для митців. Як же відбувається співпраця з художниками?

-Торік у Хустській міській картинній галереї з майстрами пензля було проведено чимало неординарних та цікавих виставок. Зокрема: загальну експозицію «Хуст очима митців», фотовиставку М. Деяка, М. Пацкана (Хуст), персональні виставку М. Петера (Тячів), О. Цюпко (Хуст), М. Кінч (Міжгір’я), М. Тегзе (Виноградів), виставку графіки О.Певсе (Хуст), І Дем’ян (Велятино), М. Ковач та А. Стасюк та інших. Можливо це не багато, але в підсумку за рік у міській галереї було представлено 595 робіт (живопис, графіка, скульптура, батик та фотографія)55 авторів. Крім того, наші митці взяли участь у міжнародних та регіональних пленерах: «Сянок – 2013» (Польща), «Хортобадь – 2013» (Угорщина), «Яворна – 2013» (Словаччина), «Іоким Осоговський – 2013» (Македонія).

-А які цікаві заходи проходили останнім часом у музеї?

-Перш за все зазначу, що у напрямку науково-освітньої діяльності працівниками Хустського краєзнавчого музею було проведено дослідження та надано історичні довідки щодо дерев’яних церков та видатних діячів минулого сторіччя у Закарпатті, опрацьовано матеріали по Карпатській Україні та хустській вишиванці, зібрано й систематизовано літературудля видання туристичного довідника «Дерев’яні храми Хустщини». Також прийнято на комісію від населення 46 експонатів, які поповнили фонди музею. Відновлено й зал «Природи», який завжди був найцікавим для малечі.

Щодо заходів, то в музеї протягом року було проведено:виставку ужгородської художниці Людмили Кучеренко, випускників Дитячої авторської художньої школи ім.Ласло Гайду, експозицію робіт художнього та декоративно-прикладного мистецтва вихованців Хустської спеціальної школи-інтернату І-ІІст. для слабочуючих дітей, спільно з товариством угорської культури з м.Берегова проведено театралізоване свято «День Бетлена». Також проведено багато екскурсій як для дітей, студентів, так і для дорослих.

-Що можете сказати про роботу Хустської центральної міської бібліотеки?

–Проникнення комп’ютерів у наше життя дещо «забирає»  користувачів бібліотеки, адже в Інтернеті сьогодні можна прочитати будь-яке нове друковане видання, як і отримати різноманітну інформацію для написання рефератів у школах, контрольних та курсових в інститутах. Вважаю, що бібліотека має постійно трансформувати свою діяльність, підлаштовуючись під запит користувача, бути активним членом громадянського суспільства.

Слід зазначити, що незважаючи на деякі труднощі, Хустській центральній міській бібліотеці все ж вдаєтьсязадовольняти духовні потреби краян. У культурно-просвітницькій установі проходять зустрічі з відомими письменниками і поетами, зокрема, нещодавно відбулося знайомство з творчістю переможцяцьогорічної Шевченківської премії Мирослава Дочинця та лауреата Шевченківської премії 2012 року Петра Мідянки. Резонанс цих заходів у місті виявився настільки позитивним, що до бібліотеки записалося багато шанувальників творчості літераторів. Крім того, бібліотека має в користуванніпрактично всі твори М. Дочинця, В. Білича, І. Хланти, І. Петровція, П. Мідянки, які автори подарували на зустрічах із читачами в Хустській бібліотеці, і що дає можливість читачам знайомитись із творчістю земляків. У міській бібліотеці кожен останній четвер  проходять зібрання членів літературно-мистецького об’єднання «Верховинська плеяда криниця», на яких майстри пера обмінюються думками, читають вірші, обговорюють проблеми культурного життя краю.

Також у 2013 році працівниками бібліотеки за спонсорські кошти було придбано 128 примірників книг на суму 5000 гривень. Це твори найбільш рейтингових авторів: Люко Дашвар, М.Дочинця, О.Роя, Б.Смолл, А.Крісті, Н.Андреєвої, В.Шкірі.

А створення власного сайту дало можливість знайомити користувачів не тільки з найбільш цікавими моментами життя бібліотеки, а й головне –експрес-повідомленнями інформувати краян про нову або цікаву літературу, яка є в бібліотеці.

-Гадаю. Слід віддати належне й Хустській школі мистецтв, адже в основному призери та переможці різноманітних виставок, фестивалів і конкурсів є учнями і викладачами цієї творчої мистецької учбової установи…

-Так. Відділ театрального мистецтва підготував і показав ряд цікавих вистав, приймав активну участь в шкільних та міських концертах до Дня виводу військ з Афганістану, до 8 Березня,з нагоди 200-річчя від народження Т. Шевченка, у фестивалі творчості людей з обмеженими можливостями «Долина нарцисів», у мітингу-реквіємі до річниці голодомору в Україні тощо. Крім того, вихованка відділу О. Беч стала дипломантом ХХІІ Всеукраїнського відкритого конкурсу читців ім. Т.Шевченка м. Київ (викладач Н.С.Гержик), а В.Бахно та О.Поп посіли треті місця на ХІ обласному конкурсі українського художнього слова ім. І. Ірлявського (викладач Н.С.Гержик).

Призовими місцями порадували й учні відділу музично-теоретичних дисциплін. Зокрема, перемогу місце на обласному конкурсі солістів – вокалістів виборов ЯрославРакушинець, «срібло» дісталось Богдану Ботару, а «бронзу» здобула Кароліна Борис (викладач Неля Чолан). Катерина Альбрехт та Тімея Томищ (викладач Оксана Липчей) стали дипломантками обласного конкурсу словацької пісні «Золотий соловей», Тімея Томищ взяла участь у Всеукраїнському конкурсі «Бурштинові нотки» (м. Рівне ), а Діана Фекете викладач (Неля Деяк)та Тімея Томищ – у обласному фестивалі-конкурсі «Іван Попович збирає таланти».

Радують здобутками і відділ образотворчого мистецтва та авторська художня школа ім. Л.Гайду. Зокрема, на обласному дитячо-юнацькому конкурсі образотворчого мистецтва «Легенди Карпат» перші місця здобули: Яна Фединець (графіка), Іванна Сабадош (скульптура), Анастасія Борсук, (декоративно-прикладне мистецтво) – викладач Ласло Гайду, а також Євгенія Рішко– ІІ місце (скульптура, викладач Едіта Пашко), Оксана Ворон– ІІ місце (графіка, викладач Ласло Гайду), Олександра Ігнатко– ІІІ місце (живопис, викладач Ласло Гайду). Крім того, учні авторської художньої школи Ласло Гайду стали переможцями Всеукраїнського конкурсу від журналу «Малятко» – «Мій рідний край» (м. Київ):Євгенія Шкробинець, Іванна Сабадош – І місце, Анастасія Рішко – ІІ місце, Домініка Павлишинець, Владіна Величканич – ІІІ місце. На міському відкритому конкурсі з писанкарства Марія Дубляк посіла перше, а Анастасія Борсук – друге місця (традиційна писанка, викладач Ласло Гайду).

Учні відділу хореографічного мистецтва взагалі є учасниками всіх свят, що проводяться в Хусті. Крім того, вихованці відділення є лауреатами та переможцями багатьох конкурсів. Серед здобутків Ірини Гнепи у 2013 році – ІІ місце в категорії молодші класи на обласному конкурсі хореографічної майстерності, І місце на обласному фестивалі хореографічної майстерності ім. Й.Волощука (Великий Бичків),ІІ місце на Міжнародному фестивалі-конкурсі «Солнечна Болгарія-2013» в м.Балчік, перемога на Всеукраїнському конкурсі народної хореографії ім. М.Вантуха у Львові (премія – сертифікат на 5тис.грн. на пошиття костюмів) та в І Міжнародному фольклорному фестивалі «Білі нарциси» (Хуст).

Вихованка відділу фортепіано СільвіяДжумурат (викладач Тамара Нікітіна) виборола третє місце в категорії (А) на обласному конкурсі індивідуальних виконавців учнів старших класів, а АнастасіяМочар (викладач І.П.Фединишинець) стала дипломантом Міжнародного конкурсу юних виконавців «Подільський водограй» (Вінниця).

Учні та викладачі відділу духових інструментів теж показали добрі результати роботи. Зокрема, Естер Мочар взяла участь у Всеукраїнському конкурсі «Бурштинові нотки» в м. Рівне, Антоніна Курта виборола «срібло» на обласному конкурсі індивідуальних виконавців учнів старших класів, Катерина Кващук здобула ІІ місце (викладач С. Січ), а Максим Петренко– ІІІ місце (викладач В.Бобик).

Відділ струнно-смичкових інструментів виступив на обласному конкурсі струнних та камерних ансамблів (взяли участь 3 колективи школи мистецтв м. Хуст: ансамбль скрипалів учнів молодших класів (кер. М.Ракушинець), ансамбль скрипалів учнів старших класів (кер. А.Січ), квінтет скрипалів (кер. О.Нодь).

Відрадно, що вихованець відділу народних інструментів Олександр Порада (викладач С. Паштецька) нещодавно став лауреатом І премії Всеукраїнського конкурсу баяністів–акордеоністів «Візерунки Прикарпаття», що проходив у м. Дрогобич, лауреатом ІІІ премії на Міжнародному конкурсі «Закарпатський едельвейс» (м.Ужгород), лауреатом ІІІ премії Міжнародного конкурсу «Весняний бал» (м. Ужгород), а також лауреатом ІІ премії обласного конкурсу народних інструментів.

-Володимире Володимировичу, а які заходи планується провести міською радою до дня міста?

-Буде багато цікавинок. Та поки що – це сюрприз для хустян. Скажу лише, що день міста святкуватимемо 11 травня. Однак до цієї дати на краян чекає низка заходів, серед яких, виставки, спортивні змагання, ІІ Міжнародний фестиваль «Білі нарциси», Міжнародний фестиваль інвалідів-візочників «Долина нарцисів», визначення переможців номінацій «Гордість міста», також буде чимало конкурсів, розваг, атракціонів для дітей…

-Спасибі за розмову і хай здійсняться всі ваші плани та задуми. Творчого натхнення і життєвих перемог!

Розмову вела Марина Штефуца.

 

Категорії: Мистецтво і культура. Позначки: культура, мистецтво, освіта, соціо і творчість. Коментарі Вимкнено до Володимир Власюк: «Культура – це не тільки пісні і танці»

У пошуках енергії чистої води, або проблеми та здобутки Хустського Водоканалу

26.03.2014 19:40

vod_7

У пошуках енергії чистої води, або проблеми та здобутки Хустського Водоканалу

Всі ми звикли до твердження, що Водоканал – підприємство збиткове. Однак останнім часом у сфері  водопостачання Хуста відбулось чимало позитивних змін. Навіть відношення краян до надання послуг потроху змінюється. Уже нікого не дивує те, що за спожиту воду потрібно вчасно розраховуватись, правда, багато хто досі вважає, що Н2О  у нас дуже дороге.

Чому вода б’є по кишенях хустян?

Наразі в Україні немає загального тарифу на воду. У кожному регіоні своя цінова політика, і залежить це від багатьох факторів: наближеності до річки, наявності підземних вод, кількості споживачів тощо. При цьому, в розрізі держави закарпатська вода – найдорожча! Однак її вартість у нашому місті є середньою в області – 5 грн. 35 коп. за кубометр. Для прикладу, Берегово з тарифом 7 грн. 65 коп. впевнено лідирує в ТОП-5 населених пунків із найвищою вартістю води в Україні.

–  Справа в тому, що в Хусті подача води здійснюється за допомогою глибинних насосів. Тобто,  питна вода, яка тече з кранів закачується з глибини від 30м і більше. – розповідає заступник Хустського міського голови з комунальних питань М.В.Аннишинець. – На водозаборах розміщені так звані «павільйони», в яких знаходяться свердловини. Торік провели роботу із заміни старих насосів на нові німецькі фірми «GRUDFOS» (що дало можливість скоротити енергозатрати), які закачують воду в резервуари (Тиса – 1 тис. кубометрів, Ріка – 2 тис. кубометрів), звідки вже іншими насосами вода подається в міську водопровідну мережу. Отже, першим і найголовнішим чинником, який впливає на вартість води – є ціна електроенергії.   Другим фактором вважаю недооблік води, а саме – лічильники, що використовуються споживачами часто дають значну похибку. І, нарешті – витік у землю із труб  та несанкціонований відбір (крадіжки поза лічильником). До речі, в Хусті востаннє переглядалася вартість води 1 грудня 2012 року. З того часу життя суттєво подорожчало, але ціна на воду не підвищувалася.

Дрібка солі – найкращий фільтр

Слід зазначити, що за останній рік на Водоканалі відбулись суттєві зміни. Зокрема, погашено фантастичну заборгованість по зарплаті, податках, єдиному соціальному внеску до пенсійного фонду України та  за енергоносії попередніх років. Фірма  проводить часткову заміну водопроводів та системи каналізування. Зокрема, нещодавно було замінено 90 метрів аварійної вітки біля Хустської СШ № 1 імені Августина Волошина. Крім того, в грудні фірма отримала нове сучасне обладнання для очистки води, що базується на ефекті солі.

–  Аналогів установці очистки води, яка є зараз у нашому місті, немає у всій області, –  запевняє Микола Аннишинець. –  Ноу – хау привезено зі Сполучених Штатів Америки і для його роботи потрібні всього три компоненти – вода, сіль і електроенергія. Це новий прогресивний метод знезаражування питної води за допомогою суміші оксидантів, яку і виробляє установка. Відтак своєрідний фільтр наразі забезпечує епідеміологічну безпеку питної води та зводить до мінімуму небезпеку зараження хлором.

Вода – на вагу золота?

Безперебійного водопостачання хустяни вже майже не пам’ятають. Вода більш, ніж десятиріччя подається за графіком. Ми вже, здається, й звикли до цього. Але що ж заважає відновити цілодобове водопостачання в Хусті?

– Одна з причин – вартість електроенергії. Потрібне менш енергозатратне обладнання. – наголошує Микола Васильович. – Два роки тому на водозаборі «Тиса» було замінено два насоси. Проте цього мало.  Тож вивчаємо альтернативні джерела електроенерії для водозаборів. Скоріш за все, зупинимось на сонячних батареях. Варіанти опрацьовуються. Баланс води в місті дозволяє реалізувати давню мрію багатьох краян.  Крім того, необхідно встановити датчики тиску, щоб врегулювати рівномірну подачу води  на всіх ділянках мережі.

До речі, в мікрорайоні вулиці Жайворонкова в багатоквартирних будинках  вода подається безперебійно. Зараз саме працюємо над тим, щоб зробити цілодобове постачання Київської Набережної (п’ять багатоквартирних будинків, ДНЗ), плануємо встановити станцію третього підйому. На Кубинця хочемо змінити вводи до будинків і також встановити аналогічну станцію підйому води. На черзі також район вулиці Пирогова (квадрат).

Звичайно, для того, щоб усі мешканці міста були вдоволені роботою Водоканалу, ще потрібно немало попрацювати, але приємно, що найважливіші проблеми, пов’язані з діяльністю комунального підприємства  поступово вирішуються.

Марина Алдон.

Категорії: Підприємтва і Соціо. Позначки: кумунальна сфера і проблеми міста. Коментарі Вимкнено до У пошуках енергії чистої води, або проблеми та здобутки Хустського Водоканалу

« Next