Пасха. Історія свята. Юдейська і християнська Пасха. Воскресіння Христа і жертовний Агнець
Що ж таке Пасха? Коли почали її святкувати? Чому юдеї та християни різних конфесій відзначають Великдень не разом?
Слід зазначити, що справжня єврейська найперша Пасха (на івриті — «Песах» або «Пейсах», тобто «перехід, проходження») не святкувалася, а відбулася вночі (“ніч пильнування”) під час своєрідного Суду Божого – з вечора 14 дня місячного місяця Нісана (березень-квітень) до ранку 15 дня Нісана, в перший повний місяць після дня весняного рівнодення.
Що ж святкували і святкують до цього часу юдеї? Позбавлення від єгипетського рабства. Пасха – це результат. Пригадаєте Мойсея, який вивів ізраїльтян із Єгипту і десять страт, посланих Всевишнім на народ фараона: (покарання кров’ю, страта жабами, навала мошок, випробування мухами, мор худоби, виразки і нариви, грім, блискавиці і вогненний град, навала сарани, незвичайна темрява (тьма єгипетська) і найстрашніша – смерть первістків).
Опівночі Господь уразив всіх первонароджених землі Єгипетської: від первістка фараона, що сидів на престолі своєму, до первістка в’язня, що знаходився в темниці, і все первородне з худоби (Ісх.12:29). Щоб врятуватися від кари Божої ізраїльтянам потрібно було заколоти увечері баранчика, кров’ю якого вони мали вимазати косяк дверей. Власне це було ознакою того, що Христос своєю кров’ю (Агнець Божий) викупатиме світ від гріха. Після цієї страшної події народ Ізраїлю відправився в 40-річні мандри пустелею на пошуки землі обітованої.
У християн свято Пасхи встановлене в пам’ять воскресіння розіпнутого на хресті Сина Божого Ісуса Христа. Більшість релігійних течій святкують Пасху в неділю після єврейської Пасхи. При цьому католики, православні і протестанти відзначають День Спокутування в різні календарні дні, правда, інколи вони збігаються.
Якщо з юдейською Пасхою все зрозуміло, то християни впродовж тисячоліть сперечаються про те, в який день тижня воскрес Христос, як правильно потрібно відзначати цю подію. Але в цілому, можна сказати, що в перші століття християнства на території Юдеї поширювалася традиція святкувати воскресіння Христа за місячним календарем через три дні після юдейської Пасхи. Тому потрібно врахувати, що біблейська Пасха за Місячним календарем може припадати на будь-який день тижня. На саму Пасху перші християни відзначали відразу дві події – вихід з Єгипту та скорботне розп’яття Ісуса Христа. І лише ЧЕРЕЗ ТРИ ДНІ святкувалася світла і радісна подія – воскресіння Ісуса. Коли з’явилися християни-греки, а потім римляни, які жили за Сонячним календарем , вони розуміли, що Ісус воскрес в день, наступний за суботою, але ніяк не могли зрозуміти зв’язку між іудейською Пасхою і воскресінням Христа, намагаючись обчислити день святкування Пасхи за юліанським календарем. Для фіксації святкового круга церква вибрала єгипетський календар, реформований Юлієм Цезарем (46 рік до н.е.). Лише до 3-4 століття, законодавчо зміцнюється традиція святкувати Пасху ґрунтуючись на обчисленнях, зроблених за юліанським календарем.
Проте 23-го лютого 1582-го року папа Григорій 13-й видав відому світу буллу «Inter gravissimas». Крім того, він серйозно зайнявся календарем (від нього і пішов сьогоднішній Григоріанський календар). Григоріанський календар виявився точнішим, але довелося «вирізувати» 10 днів, сьогодні вже 13. Православні не побажали визнати цей календар, тож далі жили за своїм, старим і звичним. Лише у 1923-м-коді року більшість православних церков перейшли на Новий стиль. Але за основу вони взяли не Григоріанський календар, а «неоюліанський». Різниця в тому, що неоюліанський трохи точніший, містить менше високосних років, а отже розбіжність зі справжнім сонячним часом «накручується» істотно повільніше. «Заморочка» лише в тому, що за Неоюліанським календарем найближчі п’ять століть все йде так само як за Григоріанським. У результаті – фактичної розбіжності немає.
І все ж… чому, скажімо, в один і той же рік Пасха у православних і католиків інколи святкується з різницею чи не в місяць? Тут треба ще враховувати три критерії сучасної християнської Пасхи: спочатку рівнодення, потім повний місяць, а далі ще і Воскресіння. Рівнодення у православних не 21-го березня, а додаємо 13 днів – 3-го квітня. Але після рівнодення потрібно не лише додати 13 днів, але й уточнити наступний повний місяць. Після 3-го квітня слід знайти інший повний місяць, лише вже наприкінці місяця. І внаслідок цього ми додаємо не 13 днів, а 30 «з хвостом». Крім того, за Старим стилем відстає і місячна фаза, тому деколи, навіть після реального повного місяця, пропускається не один тиждень, а два. І у результаті, вже майже літо на дворі, а за старим стилем лише зустрічають Пасху.
