Автентична Іза. Зимові свята з «плетеною» родзинкою

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Автентична Іза. Зимові свята з «плетеною» родзинкою

Нетлінні народні традиції, що передаються із покоління в покоління, є невід’ємним надбанням нашого народу. У селах Хустщини добре збереглися обрядові дійства зимового календарного циклу гулянь. Навіть сьогодні у столиці закарпатського лозоплетіння відбуваються цікаві дійства до різдвяно-новорічних свят, які завершуються Водохрещенськими купаннями.
Зимові свята у Ізі розпочинаються з відзначення дня святого Миколая. Тож увечері, 18 грудня, всі збираються у церкві, де співають «Ой, хто-хто Миколая любить». Відтак діти отримують подарунки і переходять до сільського будинку культури, аби взяти участь у концертно-розважальній програмі.
-Новий рік у нас супроводжують щедрудрування. Напередодні свята відбуваються надзвичайно цікаві ранки, дітлахів забавляють казкові герої. У цьому році ми влаштували спеціальну програму дозвілля для двох родин-переселенців – сім’ї Шехулін із Донецька, де виховується семеро малят та Гладковської із Севастополя (Крим), яка виховує двох наступників. Крім того, що до наших гостей завітали Дід Мороз зі Снігуронькою, сільрада, а саме – т.в.о. сільського голови Ольга Пасулька закупила дітлахам солодощі, – розповідає директор Ізянського СБК Віра Вучкан. – Приємно, що ми подарували свято тим, хто знаходячись далеко від рідної домівки, особливо потребує уваги та тепла, показали свою закарпатську гостинність та принесли хоч трохи власного позитиву у їхні серця.
Але найпомпезніше Іза відзначає Різдво. Тут до Народження Ісуса Христа готуються по-особливому. Господині пораються з наїдками, ґазди обходять хазяйство, готують для колядників вино у фірмових плетених корчагах.
-Колядувати починають маленькі хлопчики на обід, 6 січня. При цьому ворота у всіх селян у цей час відчинені, аби міг зайти будь-хто. Не впустити колядника – ганьба для всієї родини, – ділиться думками пані Віра. – Уже надвечір, коли починає сутеніти, із віфлеємськими зорями вирушають у мандрівку сільськими садибами «звіздарі». Аж після них починають ходити ватаги колядників із вертепами. До речі, тільки у Ізі існує старовинна традиція збирати на Різдво у великі кошики з лози гроші для храму. Сенс цього звичаю полягає в тому, що кожна вулиця має сформувати групу колядників, яка ходить селом віншувати та співати релігійних пісень, а зароблені гроші неодмінно передає на церкву. Ці кошти потім використовуються на ремонтні роботи, облагородження культової споруди, впорядкування цвинтаря та на інші добродійні цілі.
Старий Новий рік та свято Василя юні ізянки чекають чи не найбільше. Саме в цей день до молодиць приходять парубки, які незабаром планують їх сватати.
-Увечері на Маланку хлопці прикрашають коней та вози. Самі ж одягаються у народні костюми, при цьому неодмінно покриваючи голови капелюхами. Відтак – вирушають щедрувати дівчатам на видання. Супроводжують колядницькі ватаги баяністи, які підігрують молоді. Цікаво, що коні мають на собі маленькі дзвіночки, тож цілу ніч напередодні Старого Нового року весь населений пункт переливається фантастичним мелодійним дзвоном і тим, хто у селі на зимові свята вперше, здається, що довкола оживають казки і ось-ось постукає у вікно якийсь фантастичний персонаж, – усміхається очільниця сільського будинку культури. – Та у древній традиції є один неординарний нюанс. Якщо дівчина бажає приймати колядників, а в майбутньому – сватів, вона вмикає світло і запускає ватагу в хату, якщо ж ні, то не вмикає електрику і не виходить стрічати гостей. У такому разі розлючені парубки можуть зняти у норовливої красуні ворота, поламати огорожу. До слова, у помешканні господарів колядники засиджуються недовго, аби встигнути до ранку обійти усіх дівчат.
Водохреща ж по-ізянськи теж із автентичним «присмаком». По-перше в селі багато «моржів», а по-друге – тут святкується своєрідний день миру…
-Усі мешканці населеного пункту на Йордана йдуть святити воду. Служба може відбуватися як у церкві, так і на березі швидкоплинної Ріки, яка омиває Ізу, – запевняє Віра Вучкан. – При цьому у крижану воду занурюються усі бажаючі, а охочих щороку багато – від молоді, до посадовців різного рівня. Крім того, на свято ми пускаємо вздовж течії плаваючі запалені свічки. Це – дивовижне яскраве видовище і заспокоює нерви, і навіває піднесення, і зачаровує присутніх. А ще – діти випускають у повітря голубів, як уособлення Святого Духа та як символ миру. У цьому році із цим дійством кожного з нас пов’язують виняткові почуття, адже в державі війна і, на жаль, гине квіт нації, найкращі сини України.
Слід зазначити, що ізяни вже протягом багатьох сторіч не зраджують власним традиціям, їхні унікальні духовні здобутки не тільки не забуваються, але й примножуються із року в рік. Адже супроводжуються сільські народні гуляння як старовинними фольклорними композиціями, так і сучасними цікавинками.

Марина АЛДОН

Благодійна акція «Подарунок до Миколая»

мико

Благодійна акція «Подарунок до Миколая»

Наближається свято улюблене свято дітей – День святого Миколая.

Хочеться подарувати тепло та турботу тим, у кого немає рідних та близьких. Збираємо одяг та іграшки дітям із Вільшанського дитбудинку, в якому перебувають 170 осіб, віком від 4 до 35 років. Це особливі вихованці – діти та молодь із фізичними та психічними вадами.

Крім особистих речей плануємо закупити солодощі, фрукти та соки.

У кого є можливість і бажання допомогти, звертайтесь за тел.: 0679372787 – Агнеса, 0674237830 – Віктор, або за адресою: м. Хуст, вул. Духновича, 2 – ательє мод «Прометей» (2 поверх). Контактна особа – Тетяна Гінцяк.

Гроші також можна переказувати на картки: 5168 7572 0246 3008 Приватбанк  – Томишин Агнеса Золтанівна, або 5168 7420 1329 9403 – Штефуца Марина Йосипівна.

Не проходьмо повз чужу біду! Сироти також чекають на Миколая.

Збір триватиме до 17 грудня.

18 грудня – виїзд до дитячого будинку.

«Найстаршому» дільничному інспектору міліції на Хустщині виповнилося 89 років

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

«Найстаршому» дільничному інспектору міліції на Хустщині виповнилося 89 років

За девять років в міліції Михайлу Ливке довелося побачити багато чого та вести боротьбу із злом.

Батько Михайло Йосиповича працював ковалем у кузні, а мати була домогосподаркою. Вона виховувала трьох синів та дочку, а також вела біля хати невелике господарство. Михайло у сімї був найстаршим. Рік за роком ішов, як Михайло закінчив 5 класів народної школи. Він з дитинства був наполегливий, відповідальний  та самостійний. Після горожанки продовжив навчання у вечірній школі та влаштувався на роботу.

Відповідальні кроки у житті…..

Свій трудовий життєвий шлях розпочав з мебельного комбінату простим робочим. Після Великої Вітчизняної війни перейшов працювати на залізно дорожній вокзал, де керівництво вокзалу запримітило його організаторські здібності та призначили його на посаду начальником відділення. І тут Михайло не схибив, а показав себе з найкращої сторони.

Так, у воєнний період якраз почалась формуватись в Закарпатті міліція, то Михайлу запропонували вступити у лави Радянської міліції. Керівництво УМВС направило юнака на навчання в Чернівецьку школу міліції. Під час навчання Михайло зрозумів, що міліція то його.

Робота в міліції……

Після навчання Михайла Йосиповича , було призначено на посаду дільничний інспектор міліції у званні сержант міліції. Вже з першого дня Михайлу Йосиповичу довелося обслуговувати місто Хуст, а згодом обслуговував такі села, як: Драгово, Золотарево, Вільшани, Н.Селище,Копашнево, Липчу, Л.Поляну та Горінчево. Так, як в той час службового транспорту в міліції не було, то йому довелося частенько ходити пішком, а потім їздити на коні та велосипеді. В міліції працював девять років, і в 1954році пішов з органів внутрішніх справ по скороченню штатів.

Розкритий злочин по «гарячих слідах»……

Одного дня жителі с. Горінчево звернулися до дільничного інспектора міліції з повідомленням, про те, що в селі завівся злодій. Михайло Йосипович зібрав свої дружинників розповів про ситуацію. Вже через декілька годин до шерифа прибігли діти і розповіли, що вони біля болота бачили дядю із великим міхом. Місцевий шериф вирішив перевірити інформацію, і пішов у той бік куди показали діти. Дорога до підозрюваного привела міліціонера до болота, а через млаку Михайло Йосипович побачив свіжі сліди підозрюваного. Оглянувши місце шериф побачив, що в кущах спить чоловік за плечима якого находиться габаритний багаж. Підійшовши ближче, міліціонер взявши в руки револьвер вистрелив у повітря. З просоння чоловік схопився, але тікати уже було нікуди. Тоді шериф скомандував іти перед ним вперед. Прийшовши до сільської ради  Михайло Йосипович оглянув багаж, і чоловік зрозумів, що йому краще зізнатися. Про виявленого злодія шериф одразу повідомив оперативного чергового райвідділу міліції. За крадене чоловік отримав 13 років тюрми. Ще багато таких цікавих історій є на рахунку Михайла Йосиповича.

Друзі в погонах….

Василь Федорка,Федір Долматов, Якоб Іван та Михайло Ливке. Вони четверо друзів завжди ходили на затримання, розкривали злочини, боролися з бандитизмом на Хустщині. Одним словом у тяжку хвилину друг за друга підставляли своє дружнє плече. Потім разом після міліції пішли піднімати цілину в Алтайський край. Їхня дружба тривала до глибокої старості.

 Одне кохання на все життя….

Будучи міліціонером Михайло Йосипович зустрів у Хусті чорняву дівчину. Так, як дівчина була не місцева, вона звернулась до міліціонера з проханням допомогти знайти лікарню. Михайло Йосипович вирішив дівчину провести до лікарні. Вже по дорозі він за неї мав трохи інформації, що вона родом із Черкаської області, і після навчання в медичному училищі її направили у Хуст на роботу та звати її Віра. Пізніше доля декілька раз зводила молодих людей. Але так сталося, що Михайло Йосипович в ОВС попав під скорочення. Отримавши комсомольську путівку поїхав на цілину в Алтайський край. На цілині зрозумів, що не жити йому без чорнобрової Віри. Написав листа – «Хочеш мати чоловіка приїзжай». Вже через пару днів отримав відповідь «Їду». Так, в молодого подружжя зявився син, якого назвали Василем. Сьогодні син із своєю сімєю живе в Архангельську , де і працює. Нещодавно радісною новиною для Михайла Йосиповича стало те, що у грудні він стане прадідусем.

Молоде покоління правоохоронців ніколи про Ливке не забувають……..

Михайло Йосипович Ливке зажди бажаний гість у міськвідділі міліції. Керівництво його завжди запрошує на урочисті події, надає йому слово та нагороджує почесними грамотами. Нещодавно Михайлу Йосиповичу виповнилося 89років з дня його народження. Начальник сектору кадрового забезпечення Володимир Вучкан від імені колективу привітав Михайла Йосиповича з днем народження та побажав йому здоровя та сили.

Секрет довголіття від Ливке….

Щоб довго жити Михайло Йосипович по секрету розповів, – «що життя дає тільки одно вино, а вино потрібно вміти пити».

 

Агнеса Куртяк

Хустський МВ УМВС

«День ветерана ОВС відзначили у хустській міліції»

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

«День ветерана ОВС відзначили у хустській міліції»

День ветеранів ОВС не випадково збігається з колишнім Днем радянської міліції. Адже левова частка тих вибілених сивиною чоловіків, котрих сьогодні вшановують у всіх куточках нашої держави, починали свій міліцейський шлях саме за часів СРСР. І саме сьогоднішні заслужені ветерани два десятиліття тому стали кістяком правоохоронних органів молодої незалежної України.

В цей день , для «найстарших» правоохоронців працівники кадрового сектору провели екскурсію по міськвідділу міліції. Майже кожний ветеран в службових кабінетах згадав про своє міліцейське минуле, а вже у актовому залі ветеранів міліції за вагомий внесок у боротьбу зі злочинністю, відвагу та самовідданість проявлену за роки служби в органах внутрішніх справ нагородили грамотами та ветеранів – інвалідів навідали дома.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

«Людей, які працювали в міліції, видно і на інших роботах. Про всіх наших пенсіонерів відгукуються як про найдисциплінованіших працівників. Діти, онуки багатьох наших ветеранів також обрали своєю – професію міліціонера. І у нас вже є цілі династії» – розповів голова ветеранської організації Степан Попович.

Учасники торжества під час зустрічі згадали про своє міліцейське життя-буття. Вони були безмежно раді, бачити один одного, і їм було про що поговорити. Начальник міліції Василь Турдай від усієї душі подякував ветеранам за те, що вони своєю професійною діяльністю збудували базу і стали прикладом для майбутнього покоління працівників міліції.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

-Багато золотих сторінок написано вашим трудом, вашими подвигами у історії хустської міліції, починаючи з героїв Великої Вітчизняної війни та ліквідаторів аварії на ЧАЕС. Сьогодні можу сказати, що ми вдячні вам за те, що ви не дивлячись ні на що, являєтеся золотим фондом нашої міліції. Ваш життєвий та професійний  досвід потрібний завжди – відмітив начальник міліції Василь Турдай.

 

Агнеса Куртяк

Хустський мВ УМВС

У Колочаві відзначали свято миру та єнання

10643312_10205469393245166_1581139356_n

У Колочаві відзначали свято миру та єнання

Минула неділя в Колочаві була дуже насиченою на події. Тут відзначали день єврейської культури. Тож запросили гостей з усіх куточків Закарпаття. Свято проходило під гаслом «Ні війні!».

Розпочали урочистості із відкриття меморіальної дошки, до слова, вже четвертої. Тут викарбувані прізвища всіх, кого вдалося відшукати із числа полеглих під час Другої Світової війни. А це близько 120 колочавців до вже 260 віднайдених у результаті наполегливих дослідницько-пошукових робіт. Але як зазначив Станіслав Аржевітін, ще близько ста прізвищ залишаються не дослідженими. Та сподівається, що з часом це вдасться зробити. Перерізали стрічку сільський голова Колочави Василь Худинець, відомий у краї меценат, Станіслав Аржевітін та інші поважні гості.
А далі було найцікавіше: театралізовані дійства культурної спадщини колочавських євреїв. Гості мали змогу перенестися в минуле і спостерігати за навчальним процесом в школі 20-30хх рр, стати свідками депортації євреїв, побувати у кузні та побачити, як підковували коней, відвідати справжню єврейську кухню та запечених гусей. І все це просто неба у скансен музеї «Старе село»! Не обійшлося і без танців з бубнами.

10799481_10205469392805155_1229337320_n
А зустрічали делегацію на вході справжнісінькі жандарм, які розмовляли, між іншим, німецькою, мадярською, чеською… Вийшов до гостей і биров села та поважні гості Колочави – Іван Ольбрахт, відомий чеський письменник і журналіст та Едмунд Еган , угорський економіст і фахівець з організації сільського господарства. Спостерігаючи за ними та слухаючи цікаві привітання і розповіді, на якусь мить забуваєш про сьогодення і стаєш співучасником подій минулого. Забуваєш і про те, що Еган і Ольбрахт не справжні, і все це постановка… та всі ці костюми, одяг з минулого – все таке реалістичне, не постановочне, наче говорить саме за себе «ми справжні»!

10751558_10205469392485147_2115018178_n
Найбільше вразила театралізована постановка: «Депортація колочавських євреїв в 1942-1943 рр.». І як навздогін кидали хліб, щоб хоча б щось в дорогу дати… і ці хлопчики під прицілами, всі ці жахливі речі навіть в якості спостерігача важко сприймати без сліз…
А підсилила ефект презентація книг Бориса Михайловича Забарко під назвою «Ми хотіли жити» на українській, німецькій, англійській мовах. В книгах йдеться про реальні спогади і розповіді реальних людей, яким вдалося пережити холокост.
Родзинкою цікавого дійства, окрім театралізованих постановок, були і пісні у виконанні ансамблю «Беяхад» («Хесед Шпіра») з Ужгорода та перегляд відео – спогадів колочавців про минуле, про місцеві єврейські сім’ї – «Шабатка гуска» Барбіла Б. Ну і звісно, доповнило свято спілкування у невимушеній обстановці та обід, який плавно переріс у вечерю у колибі-ресторані.

Яна Величканич

Нових вихованців Хустської гімназії-інтернату «посвятили» у гімназисти

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Нових вихованців Хустської гімназії-інтернату «посвятили» у гімназисти

У п’ятницю, 3 жовтня, напередодні загальнонаціонального свята – Дня педагогічного працівника, в Хустській гімназії-інтернаті відбулася урочиста посвята п’ятикласників у гімназисти.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

На адресу наймолодших учнів, якими поповнилась велика шкільна родина, звучали в той день найщиріші побажання добра, веселих буднів, успіхів, мудрі настанови та палкі вітання з вуст директора гімназії Михайла Онофрея, батьків, педагогів та старшокласників.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Самі ж гімназисти обіцяли бути старанними та відповідальними, примножувати славу рідного навчального закладу та любити свою землю.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Відтак  учнів «освятив» та поблагословив протоієрей Іоанн Вучкан.

В добру путь, юні гімназисти, і нехай вам щастить!

Марина Алдон

Найстарший міліціонер Хустщини відсвяткував свій 95-річний ювілей

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Найстарший міліціонер Хустщини відсвяткував свій 95-річний ювілей

У с. Кошелево свої 95років  відсвяткував Іван Ільчук– ветеран великої Вітчизняної війни та органів внутрішніх справ. «І хоча 95років  не так вже й мало, а пролетіли вони якось непомітно, — зізнається ювіляр, —  як один день».

Привітати ювіляра прийшов начальник міськвідділу міліції Василь Турдай, голова хустської міськрайонної організації ветеранів ОВС Степан Попович та начальник сектору з кадрового забезпечення Володимир Вучкан.

– Дуже рідко в наші часи можна зустріти людину, яка прожила непросте життя і має натхнення святкувати свій 95-річний ювілей. Такі люди мають слугувати нам взірцем для наслідування — зазначив Василь Турдай.

Агнеса Куртяк

Хустський МВ УМВС

Цієї суботи в Хусті буде свято морозива

Цієї суботи в Хусті буде свято морозива

У суботу, 16 серпня, у місті Хуст по вулиці Карпатської Січі, за підтримки Благодійного фонду Степана ДЕРКАЧА, відбудеться “Свято морозива”. Початок об 11.00 за к/ч. 

10596868_10204782217586204_975442662_o

Працівники державної служби боротьби з економічною злочинністю відзначають професійне свято

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Працівники державної служби боротьби з економічною злочинністю відзначають професійне свято

У структурі Міністерства внутрішніх справ існують спеціалізовані підрозділи, безпосереднім завданням яких є боротьба з економічною злочинністю. Найпотужнішим з них є Державна служба боротьби з економічною злочинністю.

На дану службу покладено багато завдань основних з яких є недопущення розтрат бюджетних кошті, виявлення та розкриття корупційних схем службовими особами всіх рівнів. Крім цього виявлення злочинів у фінансово-кредитній, земельній та лісових галузях економіки.

В Хустському міськвідділі сектор боротьби з економічною злочинністю очолює підполковник міліції Юрій Григанич, якому підпорядковується шість офіцерів.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Загалом службою виявлено тридцять п’ять злочинів економічного спрямування, серед яких вісім тяжких та особливо тяжких злочинів, з яких до суду направлено тридцять одне кримінальне провадження. Також сектором боротьби з економічною злочинністю накладено арешт по кримінальним провадженням в сумі 805462грн та забезпечено відшкодованих збитків на загальну суму 923089грн.

Начальник сектору Юрій Григаничрезюмує, що державна служба по боротьбі з економічною злочинністю покликана своєчасно припиняти злочини у галузі економіки та запобігати їм.

Агнеса Куртяк,

Хустський МВ УМВС

У Хусті пройшов концерт у підтримку єдності України

P6192091

У Хусті пройшов концерт у підтримку єдності України

«Діти проти війни», «Єдина Україна» або просто «Мир»  – ці слова та гасла разом із синьо-жовтими прапорцями, квітами й сердечками згуртували юних хустян довкола спільної акції під гаслом «Хай сонце нам сяє».

P6192092Патріотично налаштована молодь міста над Тисою зібралась у неділю, 22 червня, на звітний концерт клубу «Еліт» задля того, щоб показати краянам не тільки хореографічне мистецтво, але й закликати громадськість колишньої столиці Карпатської України боронити мир та підтримати родини тих, хто зараз стоїть на варті кордонів  рідної землі на Сході.

Зворушливі цікаві композиції більше, ніж сотні вихованців клубу спортивного танцю віком від двох до двадцяти років, дарували присутнім у залі незабутні емоції.

У зв’язку з тим, що нині існує реальна загроза суверенітету та територіальній цілісності України, ми закликаємо самопроголошених лідерів ЛНР та ДНР, поки не пізно, зупинитись, згадати, що у них теж є родини, які не хочуть війни, – підкреслила керівник КСТ «Еліт» Владислава Костак. – Зазвичай наші концерти проходять весело й піднесено, але у цьому році сталася трагічна і страшна подія, яка не могла не знайти відлуння в маленьких гарячих серцях. Тому ми вирішили показати здебільшого українські патріотичні номери і присвятити акцію саме тим подіям, що відбуваються нині на Сході України. Діти, які через війну втратили радість дитинства і які зараз відпочивають у Хусті, як ніхто поважають нашу ініціативу та розуміють її важливість та актуальність.

Марина Алдон

«Карпатський об’єктив»