Робота кримінально-виконавчої служби на Хустщині

20141124_091103

Робота кримінально-виконавчої служби на Хустщині

        Ми часто чуємо розмови  про виправні колонії та виправні центри. А  от коли мова заходить про кримінально-виконавчі інспекції то стикаєшся з людською необізнаністю з цього питання – коментує інспектор Хустського МРВ КВІ відділу ДПтС лейтенант  внутрішньої  служби України Мар’яна Ізай.

–      Що таке кримінально-виконавча інспекція, та її завдання?

     Кримінально-виконавча інспекція – це основна ланка у структурі державних органів, яка здійснює контроль за виконанням покарань без позбавлення волі, і виконує із засудженими роботу, спрямовану на формування у них правослухняної поведінки і стимулювання до становлення на життєву позицію, що відповідає суспільним нормам і інтересам.   Відповідно до статті 10  Закону України  від  23 червня  2005 року «Про державну кримінально-виконавчу службу України» – кримінально-виконавча інспекція –  орган, який виконує а саме: покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю; покарання у виді громадських робіт; покарання у виді виправних робіт;  здійснює контроль за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, та звільнених від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років;  адміністративне стягнення у виді виправних робіт;  адміністративне стягнення у виді громадських робіт .

–          Якою групою засуджених Ви опікуєтесь?

 Найбільш чисельною групою засуджених, стосовно яких виконуються судові рішення кримінально- виконавчою інспекцією є особи, звільнені від відбування покарання з випробуванням.

–          Яке одне із основних завдань є кримінально-виконавчої інспекції?

     Одним з основних завдань кримінально- виконавчої інспекції є здійснення контролю за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням.  Виховна робота із засудженими спрямована на сприяння розвитку у них почуття  особистої відповідальності і дисципліни, допомогу їм реінтегруватися в суспільство в якості правослухняного громадянина, а також усунути перешкоди на шляху реабілітації засудженого. При виконанні покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, найважливішим залишається забезпечення дієвого нагляду за засудженими, захист суспільства від злочинця, реабілітація злочинця в очах громади та попередження скоєння нових злочинів особами, які знаходяться на обліку.

–          На Вашому обліку знаходяться також і неповнолітні?

     Нажаль, в числі засуджених, які звільнені від відбування покарання з випробуванням є й неповнолітні. Молоді правопорушники, що перебувають на обліку в КВІ, як правило, зростають у неблагополучних сім’ях, є свідками пияцтва і колотнеч. Майже кожен третій з них виховується в неповній сім’ї  або  дідусем, бабусею. Окрім того, переважна частина молоді негативно зарекомендувала себе під час навчання в школі. Є засуджені, які ще з дитячих років перебували на обліку в міліції.

–          Яка мета кримінально-виконавчої інспекції?

Кримінально-виконавча інспекція має на меті перевиховання і, як наслідок, виправлення засуджених та свідоме їх повернення до здорового, нормативного, правослухняного життя.     Головними засобами виправлення і ресоціалізації засуджених є встановлений порядок виконання покарань, суспільно-корисна праця, соціально-виховна робота, навчання, громадський вплив.

 

 

Агнеса Куртяк

Хустський МВ УМВС

 

КАЛЕНДАР ПІДПРИЄМЦЯ

top-photo

КАЛЕНДАР ПІДПРИЄМЦЯ

15 грудня, понеділок

Останній день подання

-звіту про використання РРО та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за листопад (форма № ЗВР-1), якщо не передбачено подання інформації дротовими або бездротовими каналами зв’язку; довідки про використані розрахункові книжки

Останній день сплати

-збору за провадження торговельної діяльності; діяльності з надання платних послуг; торгівлі валютними цінностями (з придбанням торгового патенту) за січень 2015 р.

-збору за здійснення діяльності у сфері розваг за І квартал 2015 р.

 16 грудня, вівторок

Останній день подання

-заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування з I кварталу 2015 р. та розрахунку доходу за попередній календарний рік

 

За матеріалами Хустської ОДПІ

 

Троє волонтерів із Хуста замовили екіпірування для бійців 128-ої бригади

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Троє волонтерів із Хуста замовили екіпірування для бійців 128-ої бригади

Події, що відбуваються протягом останніх місяців на Сході держави яскраво засвідчують, що у бажанні допомогти захисникам нашої Вітчизни, люди гуртуються, об’єднуються у спільному бажанні підтримати бійців, а гасло “Армія з народом” можна перефразувати й по-іншому – “Народ із армією”.

Зокрема троє хустян,  аби допомогти бійцям 128-ої бригади, об’єднали свої зусилля для збору коштів на пошиття теплої військової форми. Форму, а саме 80 комплектів, вирішили замовити на хустській фабриці «Прометей» із тканини ріп-стоп 220 (із утеплювачем-шерстіпоном). Попередня вартість одного комплекту форми становить 850 гривень. Тож оплатити активістам потрібно в загальному 68000 гривень.

До слова, пропозиція ТОВ «ПРОМЕТЕЙ» була найбільш фінансово обґрунтованою з-поміж інших виробників. Особливим стимулом замовлення спецодягу саме на цьому підприємстві стало й те, що кошти, а відповідно, й податки залишаться в Хусті, і крім того, місцеві активісти таким чином підтримають товаровиробника у рідному населеному пункті, забезпечивши роботу швейних цехів.

Як зазначили волонтери, на сьогодні армія показала, що вона дійсно з народом, до останнього патрону, до останнього солдата готова захищати українську державу. До того ж не потрібно забувати, що наразі військовослужбовці цілодобово знаходяться на місцях несення служби. Тому своїм громадянським обов’язком активісти вважають допомогу в екіпіруванні воїнів, які стоять на варті миру, адже їхня підтримка є зараз вкрай необхідною. Отже, підключивши знайомих та незнайомих (через соціальні мережі), а також за можливістю підприємства й установи, доброчинці з міста над Тисою збирають кошти для пошиття спеціальних форм із утеплювачем.

Цими днями,  у якості авансу, хлопці заплатили за пошиття бойового одягу 21 тисячу грн. На день публікації ними додатково було зібрано 36525,00грн. та 300 доларів США. Таким чином, для повної оплати форми залишилося зібрати ще 10475,00 грн., без врахування 300 доларів США. До речі, вже за тиждень спецодежа має бути готовою.  Крім того, одним із патріотів закуплено 200 пар шкарпеток та одну коробку свічок у спеціальних склянках.

Зі слів активістів, нашим бійцям також дуже потрібні теплі спальні мішки, теплі зимові рукавиці та термобілизна. Наразі у волонтерів є попередня домовленість щодо закупівлі теплих рукавиць (польського війська) за ціною 8 злотих за пару (планується закупити близько 80 пар), а також щодо придбання зимових спальних мішків за ціною 350 грн. за штуку. Загалом хлопці хочуть придбати хоча б 30 спальних мішків, однак це додатково коштуватиме 10500,00 грн.

Наразі багато хто з мешканців міста над Тисою охоче підтримує волонтерів. Зокрема, грошима на пошиття форми допомогли колективи багатьох підприємств та установ, а ще чимало патріотично налаштованих краян передали кошти від себе особисто .

Відрадно, що форма – далеко не перша і не остання спроба хустян допомоги українській армії. У перспективі волонтери планують й надалі допомагати в забезпеченні захисників вітчизни всім необхідним, оскільки ніхто не може спрогнозувати скільки часу триватиме напружена ситуація. Тому всі повинні усвідомити, що саме від військовослужбовців залежить наше майбутнє. Зараз багато ініціативних краян щось роблять для того, аби долучитися до підтримки армії – хтось плете маскувальні сітки, хтось ремонтує авто для бійців, хтось збирає продукти, хтось робить все, аби зігріти воїнів, адже попереду довга й холодна зима.

Попри те, що Збройні сили України впродовж багатьох років цілеспрямовано знищували, наші воїни справді вражають силою духу, мужністю, патріотизмом, готовністю жертовно захищати державу. У той же час чимало мешканців Хустщини відчувають потребу зробити щось корисне для наших захисників Вітчизни. І відрадно, що хустські активісти роблять не просто добру справу, а цілеспрямовано екіпірують закарпатських бійців.

Звіт про збір та використання коштів щоденно публікується в соціальній мережі «Фейсбук» і після передачі всіх речей особисто в руки бійцям на передовій, його буде оприлюднено в засобах масової інформації Хустщини.

Тож підтримаймо земляків усією громадою!

Марина АЛДОН

На Хустщині аферист виманив від працівників підприємства більше, ніж 18 тисяч євро

На Хустщині аферист виманив від працівників підприємства більше, ніж 18 тисяч євро, або Як не стати жертвою шахраїв

10814200_401146256701879_207206211_nШахрайство – це заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою– коментує заступник начальника – начальник слідчого відділення підполковник міліції Василь Васильович Гричка

-Василю Васильовичу, яка стаття кримінального кодексу передбачає відповідальність за шахрайство?

Стаття 190 Кримінального Кодексу України. Ця стаття говорить нам про те, що  заволодіння чужим майномабопридбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство) – карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років; шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованоюгрупою, -карається позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років з конфіскацією майна ;шахрайство, вчинене у великих розмірах, або шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, -карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

-Скільки шахрайств зареєстровано з початку року працівниками міліції, та наведіть кілька прикладів?

З початку року нами зареєстровано 65 шахрайств. На одному із підприємств службові особи шахрайським способом заволоділи коштами в сумі більше 18 тисяч євро; працівник одного із підприємств за кругленьку суму запропонував свої послуги, гроші від людей взяв, а обіцянку не виконав; житель Хуста на банківську карточку переказав близько двох тисяч гривень за велосипед, і досі немає ні грошей ні велосипеда; житель Хуста за дизельне паливо виманив гроші в сумі близько 22тисяч гривень; житель Черкаської області виманив від місцевого підприємця 40тисяч доларів та зустрічі з ним уникає,ще можна дуже багато прикладів навести на рахунок шахрайства.

Як уникнути шахрайства в Інтернеті?

Найпоширенішими видами шахрайства є купівля товарів, розміщених на дошках оголошень, в Інтернет-магазинах, на Інтернет-аукціонах, так би мовити, по системі скидок чи у передсвяткові дні, за системою передоплати коштів за замовлений товар. Все це дає умови для шахраїв не дотриматись угоди покупки. Кількість таких випадків зростає з кожним днем. Попередженням даного виду шахрайства є проведення розрахунку тільки після того, як ви отримаєте товар і впевнитесь, що замовлений вами товар відповідає вашому бажанню й якості.

-Надайте декілька порад, щоб нестати жертвою шахрая?

Не піддаватися на вмовляння; не пускати сторонніх у своє житло; недовіряти незнайомим, що пропонують допомогу; використовуйте тільки відомі Інтернет-магазини й Інтернет-аукціони, які мають певну репутацію; розраховуватися за товари тільки після його надходження; використовуйте ресурси, якими користувалися ваші знайомі, родичі, які отримали замовлений товар і у них немає скарг на отриманий товар.

–  Якщо людину ошукали, куди їй потрібно звернутись?

Вона повинна вчасно звернутися до правоохоронних органів; зберегти всю інформацію про особу, з якою контактувала під час здійснення домовленостей про продаж чи покупку товару, а також зберігати документи, що підтверджують перерахунок коштів.

Агнеса Куртяк

Хустський МВ УМВС

«Найстаршому» дільничному інспектору міліції на Хустщині виповнилося 89 років

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

«Найстаршому» дільничному інспектору міліції на Хустщині виповнилося 89 років

За девять років в міліції Михайлу Ливке довелося побачити багато чого та вести боротьбу із злом.

Батько Михайло Йосиповича працював ковалем у кузні, а мати була домогосподаркою. Вона виховувала трьох синів та дочку, а також вела біля хати невелике господарство. Михайло у сімї був найстаршим. Рік за роком ішов, як Михайло закінчив 5 класів народної школи. Він з дитинства був наполегливий, відповідальний  та самостійний. Після горожанки продовжив навчання у вечірній школі та влаштувався на роботу.

Відповідальні кроки у житті…..

Свій трудовий життєвий шлях розпочав з мебельного комбінату простим робочим. Після Великої Вітчизняної війни перейшов працювати на залізно дорожній вокзал, де керівництво вокзалу запримітило його організаторські здібності та призначили його на посаду начальником відділення. І тут Михайло не схибив, а показав себе з найкращої сторони.

Так, у воєнний період якраз почалась формуватись в Закарпатті міліція, то Михайлу запропонували вступити у лави Радянської міліції. Керівництво УМВС направило юнака на навчання в Чернівецьку школу міліції. Під час навчання Михайло зрозумів, що міліція то його.

Робота в міліції……

Після навчання Михайла Йосиповича , було призначено на посаду дільничний інспектор міліції у званні сержант міліції. Вже з першого дня Михайлу Йосиповичу довелося обслуговувати місто Хуст, а згодом обслуговував такі села, як: Драгово, Золотарево, Вільшани, Н.Селище,Копашнево, Липчу, Л.Поляну та Горінчево. Так, як в той час службового транспорту в міліції не було, то йому довелося частенько ходити пішком, а потім їздити на коні та велосипеді. В міліції працював девять років, і в 1954році пішов з органів внутрішніх справ по скороченню штатів.

Розкритий злочин по «гарячих слідах»……

Одного дня жителі с. Горінчево звернулися до дільничного інспектора міліції з повідомленням, про те, що в селі завівся злодій. Михайло Йосипович зібрав свої дружинників розповів про ситуацію. Вже через декілька годин до шерифа прибігли діти і розповіли, що вони біля болота бачили дядю із великим міхом. Місцевий шериф вирішив перевірити інформацію, і пішов у той бік куди показали діти. Дорога до підозрюваного привела міліціонера до болота, а через млаку Михайло Йосипович побачив свіжі сліди підозрюваного. Оглянувши місце шериф побачив, що в кущах спить чоловік за плечима якого находиться габаритний багаж. Підійшовши ближче, міліціонер взявши в руки револьвер вистрелив у повітря. З просоння чоловік схопився, але тікати уже було нікуди. Тоді шериф скомандував іти перед ним вперед. Прийшовши до сільської ради  Михайло Йосипович оглянув багаж, і чоловік зрозумів, що йому краще зізнатися. Про виявленого злодія шериф одразу повідомив оперативного чергового райвідділу міліції. За крадене чоловік отримав 13 років тюрми. Ще багато таких цікавих історій є на рахунку Михайла Йосиповича.

Друзі в погонах….

Василь Федорка,Федір Долматов, Якоб Іван та Михайло Ливке. Вони четверо друзів завжди ходили на затримання, розкривали злочини, боролися з бандитизмом на Хустщині. Одним словом у тяжку хвилину друг за друга підставляли своє дружнє плече. Потім разом після міліції пішли піднімати цілину в Алтайський край. Їхня дружба тривала до глибокої старості.

 Одне кохання на все життя….

Будучи міліціонером Михайло Йосипович зустрів у Хусті чорняву дівчину. Так, як дівчина була не місцева, вона звернулась до міліціонера з проханням допомогти знайти лікарню. Михайло Йосипович вирішив дівчину провести до лікарні. Вже по дорозі він за неї мав трохи інформації, що вона родом із Черкаської області, і після навчання в медичному училищі її направили у Хуст на роботу та звати її Віра. Пізніше доля декілька раз зводила молодих людей. Але так сталося, що Михайло Йосипович в ОВС попав під скорочення. Отримавши комсомольську путівку поїхав на цілину в Алтайський край. На цілині зрозумів, що не жити йому без чорнобрової Віри. Написав листа – «Хочеш мати чоловіка приїзжай». Вже через пару днів отримав відповідь «Їду». Так, в молодого подружжя зявився син, якого назвали Василем. Сьогодні син із своєю сімєю живе в Архангельську , де і працює. Нещодавно радісною новиною для Михайла Йосиповича стало те, що у грудні він стане прадідусем.

Молоде покоління правоохоронців ніколи про Ливке не забувають……..

Михайло Йосипович Ливке зажди бажаний гість у міськвідділі міліції. Керівництво його завжди запрошує на урочисті події, надає йому слово та нагороджує почесними грамотами. Нещодавно Михайлу Йосиповичу виповнилося 89років з дня його народження. Начальник сектору кадрового забезпечення Володимир Вучкан від імені колективу привітав Михайла Йосиповича з днем народження та побажав йому здоровя та сили.

Секрет довголіття від Ливке….

Щоб довго жити Михайло Йосипович по секрету розповів, – «що життя дає тільки одно вино, а вино потрібно вміти пити».

 

Агнеса Куртяк

Хустський МВ УМВС

Перемога кується в тилу

1656108_353055324819299_5587496799999064499_n

Перемога кується в тилу

ГО «Патріоти Хустщини» (кер Семен Грица) та ГО «Об’єднання «САМОПОМІЧ» (кер. Ігор Маді) протягом семи днів проводило акцію «Авто в АТО». У рамках заходу було зібрано близько 16 тисяч гривень, а також продукти харчування, аптечки та теплі речі, зокрема, флісові светри, ковдри, бушлат, військові форми тощо.

За цей час вдалося відремонтувати коробку передач, замінити моторне масло, повітряний та масляний фільтри, а також замінити деякі деталі ходової частини автомобіля.

9767_353053401486158_3810674464580191285_n

На жаль, у попередньому матеріалі, опублікованому в газеті «Вісник Хустщини» волонтером помилково названо Олександра Шутка, який до даної акції не має ніякого відношення. Насправді волонтером є Олександр Ожват, студент Мукачівського аграрного коледжу.

Організатори акції висловлюють особливу подяку Володимиру Лару, який пожертвував 100 євро, Василю Савчуку, який передав аптечку та теплі речі, ГО «Велооб’єднання» (керівник Адрій Козир), що допомагали фінансово та теплими речами, колективу БОШ-Сервіс, зокрема, майстру Михайлу Величко, який безкоштовно ремонтував авто, підприємцю із села Сокирниця Володимиру Олексійовичу Сабадошу за допомогу в заміні шин на зимові (зробив серйозну грошову знижку), християнській місії «Назарет» (кер. Віктор Павлій), працівницям їдальні ТОВ «Ринок МС» Любі та Світлані (безкоштовно кілька разів годували волонтерів гарячим обідом),  пану Миколі з Нижнього Селища за допомогу продуктами харчування для бійців АТО, Івану Куделі, який брав участь у публічному підрахунку коштів і висвітлював це у соціальних групах Хустщини в Інтернеті.

10805816_353055321485966_1858342095521803631_n

Як стверджує волонтер Дмитро Галай, мешканці столиці Карпатської України охоче долучаються до акції і дякують, що є небайдужі краяни, які домотають українській армії в боротьбі з московським агресором.

10731009_353054498152715_1806059262711320803_n

-Наша підтримка для «фронту» дуже важлива, – запевняють активісти Семен та Ігор. – Адже як сказав хтось із мудреців, той, хто не хоче годувати свою армію, буде – чужу. Не треба думати, що війна десь далеко і нас не стосується, перемога залежить від кожного з нас. Отже, не вагаймося і всі разом допомагаймо нашим бійцям та разом рухаймося до перемоги. Не будьмо байдужими! Ваша гривня може когось зігріти в окопі, вилікувати, нагодувати або навіть зберегти чиєсь життя!

 

Марина АЛДОН

У Хусті «ловили» п’яних за кермом

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

У Хусті «ловили» п’яних за кермом

«Безпека на дорозі залежить від кожного», – коментує начальник хустського ВДАІ Іван Ізай

На Хустщині працівники ВДАІ під час Тижня безпеки дорожнього руху провели рейд, під час якого виявили водіїв та пішоходів порушників.

З 10 по 16 листопада на території Хустського та району та м. Хуст, правоохоронці проводили профілактичні заходи такі, як: «Пішохід», «П’яний за кермом – злочинець» , «Безпечна швидкість» та «Спецсинал».

-«Під час рейду даївцями було виявлено вісім водіїв, які керували транспортними засобами в нетверезому стані, виявлено п’ятнадцять пішоходів, які переходили дорогу поза пішохідним переходом. Також, було виявлено декілька літніх людей, які переходили дорогу у невстановленому місці, а з ними працівники ВДАІ проводили профілактичні бесіди. Отож пам’ятаймо, що безпека на дорозі залежить від нас кожного»,- каже Іван Ізай.

Цілий тиждень даішники уважніше придивлялися до водіїв і перевіряли чи користуються вони ременями безпеки, мотошоломами, чи не розмовляють по мобільному телефону, перебуваючи за кермом та виявляли нетверезих водіїв. Також працівники ДАІ контролювали ситуацію на пішохідних переходах біля навчальних закладів, і в місцях масового руху пішоходів.

Крім цього, під час проведення Тижня безпеки дорожнього руху працівники ВДАІ стали донорами та здали свою кров для тих, хто постраждав в результаті дорожньо-транспортних пригод.

 

Агнеса Куртяк

Хустський МВ УМВС

«Johnny Rides»: пісні, що заряджають позитивом

BSDMapBe93U

«Johnny Rides»: пісні, що заряджають позитивом

Осінь – меланхолійна пора, що навіває смуток. У холодні листопадові дні особливо потрібна підтримка дорогих серцю людей, які надихають, піднімають настрій. І от я, слухаючи барабанний дріб дощу, «озброююсь» парасолькою і вирушаю в пошуки чогось неординарного, ексцентричного та цікавого… У одному з кафе зустрічаю групу молодих ентузіастів, однодумців, які не просто виконують, а творять музику…

 «Johnny Rides» – хустський гурт, сформований у 2013 році. Учасниками музичної спільноти є молоді неординарні хлопці : Ярослав Величко (вокал, гітара), Іван Реплюк (бек – вокал, гітара), Віктор Бідюк (гітара), Олександр Липчей (бас – гітара) та Артур Шуберт (барабани). П’ятеро філософів сцени пишуть та грають музику таких напрямків, як інді – рок, альтернативний рок, панк – рок та рок – н – ролл. Яскраві композиції хоча й виконуються англійською мовою, але дарують оточуючим тонни позитивних емоцій.

-З чого ви починали? Як стартувала ваша музична кар`єра і як виникла ідея створення гурту? – запитую в учасників колективу.

Артур Шуберт: Справа в тому, що спочатку ми планували створити групу, яка б просто приносила людям насолоду. Ні в кого не було наміру робити гурт у тому форматі, який маємо зараз.

Іван Реплюк: Усе почалося з Віті, нашого талісмана. Ми з ним вчилися разом, грали на гітарах із дитинства… Саме він звів нас зі Славою, потім знайшли Сашка та Артура. Так і об’єднались у колектив. Дуже спонтанно. А в лютому пройшов творчий дебют.

-А чому саме «Johnny Rides»?

Артур Шуберт : (сміється). У перекладі з англійської «Johnny Rides» означає «Іван їде». Ми так назвали себе просто заради жарту, щоб посміятися. Та назва прижилася і вона непогано звучить українською… тим більше, що більшість краян не розуміють значення іноземних слів…

Іван Реплюк : 14 лютого, під час концерту, «Johnny Rides» вперше прозвучало, як назва колективу. Пам’ятаю, тоді я дуже запізнювався, повертаючись зі Львова…

Ярослав Величко : Уже мав починатися наш виступ, а Вані все не було. Ми зателефонували йому і він відповів, що вже їде, що я прокоментував словами : «Іван їде, Іван їде!»

-Хлопці, ви виконуєте англійські пісні. Чому ви обрали саме англійську для своєї творчості? І хто пише тексти ваших пісень?

Іван Реплюк: Бо на німецькій важко співати.

Артур Шуберт : Тексти пише Ярослав. Ми ніколи не використовуємо чужі ідеї. Мені здається, що англійські пісні звучать краще. Я неодноразово намагався домовитись із нашим вокалістом про виконання й українських творів, але він щоразу відмовлявся. Все залежить від його рішення, але поки що у нас англомовний репертуар.

Іван Реплюк: Для мене важливіша подача пісні, а не мова її виконання. Намагаємося робити акцент на мелодії, гармонійності композиції, енергетиці твору.

У якому місті вас краще всього зустріли? Наскільки сильно шанують вашу творчість у рідному Хусті?

Артур Шуберт: Мені подобається, як люди коментують нашу творчість у Львові, в Ужгороді. Те, як нас зустріли у Сваляві – просто неймовірно! У рідному місті над Тисою часто виникають питання на кшталт : «Ой, а чому саме англійська мова?» Бувають претензії щодо наших зачісок, стилю одягу. Звичайно ж, є коло шанувальників, але найчастіше в Хусті приймають нашу творчість негативно. Скажімо, я надзвичайно хвилювався перед поїздкою до Львова, тож мене приємно здивувало, як чудово там нас сприйняли.

Ярослав Величко: Свалява! Найкраща публіка, там ми розігрівали мукачівську групу «Without Limits», учасники якої мешкають зараз у Києві. Там нас дуже тепло сприйняли, саме тоді ми уперше зрозуміли, що нам варто грати.

Іван Реплюк: У Хусті нас найбільше любить категорія представниць прекрасної половини. Так склалося, що саме жіночому контингенту більше імпонує наша творчість, можливо, хлопці, важче адаптуються до культурних змін у суспільстві.

Ярослав Величко: Починаючи співати у рідному населеному пункті, у нас майже не було підготовки, може, справа ще в цьому.

-Чи були якісь поради щодо вашої творчості? Якісь компліменти та особливі знаки уваги від представниць протилежної статі?

Артур Шуберт: Коли ми виступали в Ужгороді, до мене підійшов чоловік і порадив узяти іншого вокаліста. Ще радять змінити саму музику. У Сваляві ж, навпаки, ми не могли дійти до готелю – дуже багато було компліментів. Не очікували, якщо чесно.

Ярослав Величко: Найчастіше нарікання звучать щодо мови творів. Радили також придбати хороші інструменти, казали про якість пісень…

Іван Реплюк: У плані сценічного іміджу ще були претензії.

-Хлопці, ви навчаєтесь у вишах на різних спеціальностях. Серед вас є і майбутній журналіст, і фізик, і економіст… Чи не думали ви, що саме музика – це те, чим ви хотіли б займатись і чому хотіли присвятити своє життя?

Артур Шуберт: Коли я приєднався до гурту, очікував, що будемо розвиватись та заробляти собі на життя саме таким чином. У перспективі планую досягати високих цілей і займатись музикою професійно. Мені це до душі, отримую від цього кайф. Хоча, насправді, як буде, покаже час…

Іван Реплюк: Наразі навчаюся на стаціонарі, але думаю, що бухгалтер з мене вийде  ніякий. Саме музика є покликанням і стимулом для творчих пошуків. Дуже приємне відчуття, коли після концертів повертаєшся додому мокрий, виснажений, але впевнений у завтрашньому дні, у тому, що десь тебе так само тепло зустрінуть.

Ярослав Величко: Крім роботи в колективі займаюся ще спортом. Саме тренування допомагають людині долати труднощі, бути сильним, однак саме музика – це те, де можна розслабитись і просто бути собою

-Чи думали ви виконати хоча б декілька українських пісень із репертуару, скажімо, «Скаю», «Океану Ельзи» чи «Другої ріки»? Чи можна очікувати, що «Johnny Rides» колись заспіває мелодійною солов`їною?

Іван Реплюк: На концерті в Шаяні ми вже виконували українську пісню.

Ярослав Величко: Ваня якось присвятив своїй дівчині пісню, і на концерті, коли попросили зіграти на біс, ми виконали саме її. Але нам завжди хотілось і хочеться виконувати щось на британський манер.

-Яка музика вас надихає та дарує наснагу?

Артур Шуберт: Для мене джерело натхнення – це Lana Del Rey.

Саша Липчей: Щось таке, як у Arctic Monkeys.

Іван Реплюк: Люблю панк – рок, раніше грав у такому стилі. Не маю фаворитів серед виконавців, мені подобається гітара, особливий набір акордів.

Ярослав Величко: Починаючи з 2000 року, стартувало багато музичних інді – рок груп – The Kooks, Arctic Monkeys, Fratellis, Kaiser Chiefs. Саме ці британські колективи дуже вплинули на мене.

– Коли можна очікувати на ваш виступ у Хусті?

Артур Шуберт: Сподіваюся, на наступний рік.

Саша Липчей: Останній концерт ми дали у серпні. Після цього наступила фаза перерви у творчості. Крім музики та дозвілля, нам усім потрібно вчитися.

Іван Реплюк: Слід відновити репетиції, а згодом можна буде планувати і концерти.

Прощаючись із учасниками гурту «Johnny Rides», щиро бажаю їм знайти себе у мистецтві, нових творчих вершин та визнання.

Розмовляла Марія Прохоренко  

КАЛЕНДАР ПІДПРИЄМЦЯ

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

КАЛЕНДАР ПІДПРИЄМЦЯ

 

19 листопада, середа

Останній день сплати

-податку на прибуток підприємства за ІII квартал

-частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до держбюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями за результатами фінансово-господарської діяльності за ІII квартал

-збору за спеціальне використання лісових ресурсів за III квартал

-збору за спеціальне використання води за III квартал

-плати за користування надрами за III квартал

-екологічного податку за III квартал

-збору за місця для паркування транспортних засобів за III квартал

-туристичного збору за III квартал

-ПДВ за III квартал платниками, у яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу

-особливого податку на операції з відчуження цінних паперів та операцій з деривативами за III квартал

-єдиного податку за ІІI квартал платниками, віднесеними до третьої — шостої груп

-єдиного податку із сум доходів, що оподатковуються за ставкою 15% та задекларовані в ІІІ кварталі

20 листопада, четвер

Останній день подання

-податкової декларації з ПДВ за жовтень платниками, у яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю

-копій записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді за жовтень усіма платниками ПДВ

-декларації акцизного податку за жовтень

-розрахунку суми збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства за жовтень

-звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (форма № Д4 (місячна)) роботодавцями за жовтень

-податкового розрахунку збору за користування радіочастотним ресурсом України за жовтень

-податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за жовтень платниками, які обрали місячний період для звітування, та за нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі в жовтні

Останній день сплати

-єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування роботодавцями за жовтень (крім гірничих підприємств)

-авансового внеску з єдиного податку за листопад платниками, віднесеними до першої та другої груп

 

За матеріалами Хустської ОДПІ

«День ветерана ОВС відзначили у хустській міліції»

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

«День ветерана ОВС відзначили у хустській міліції»

День ветеранів ОВС не випадково збігається з колишнім Днем радянської міліції. Адже левова частка тих вибілених сивиною чоловіків, котрих сьогодні вшановують у всіх куточках нашої держави, починали свій міліцейський шлях саме за часів СРСР. І саме сьогоднішні заслужені ветерани два десятиліття тому стали кістяком правоохоронних органів молодої незалежної України.

В цей день , для «найстарших» правоохоронців працівники кадрового сектору провели екскурсію по міськвідділу міліції. Майже кожний ветеран в службових кабінетах згадав про своє міліцейське минуле, а вже у актовому залі ветеранів міліції за вагомий внесок у боротьбу зі злочинністю, відвагу та самовідданість проявлену за роки служби в органах внутрішніх справ нагородили грамотами та ветеранів – інвалідів навідали дома.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

«Людей, які працювали в міліції, видно і на інших роботах. Про всіх наших пенсіонерів відгукуються як про найдисциплінованіших працівників. Діти, онуки багатьох наших ветеранів також обрали своєю – професію міліціонера. І у нас вже є цілі династії» – розповів голова ветеранської організації Степан Попович.

Учасники торжества під час зустрічі згадали про своє міліцейське життя-буття. Вони були безмежно раді, бачити один одного, і їм було про що поговорити. Начальник міліції Василь Турдай від усієї душі подякував ветеранам за те, що вони своєю професійною діяльністю збудували базу і стали прикладом для майбутнього покоління працівників міліції.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

-Багато золотих сторінок написано вашим трудом, вашими подвигами у історії хустської міліції, починаючи з героїв Великої Вітчизняної війни та ліквідаторів аварії на ЧАЕС. Сьогодні можу сказати, що ми вдячні вам за те, що ви не дивлячись ні на що, являєтеся золотим фондом нашої міліції. Ваш життєвий та професійний  досвід потрібний завжди – відмітив начальник міліції Василь Турдай.

 

Агнеса Куртяк

Хустський мВ УМВС