Володимир Роман: «Моє життєве кредо жити у гармонії зі світом»

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Володимир Роман: «Моє життєве кредо жити у гармонії зі світом»

Традиційно у третю неділю червня в Україні святкують День медичного працівника. З нагоди свята ми зустрілися з головним лікарем Хустської районної лікарні В.М.Романом і попросили його розповісти про те, як він прийшов у медицину, а також про стан справ оздоровчої сфери Хустщини.
-Володимире Михайловичу, чому ви обрали саме фах ескулапа? Що спонукало в житті до важливого рішення – стати на варту людського здоров’я?
-Перший контакт із медпрацівником у мене відбувся в першому класі. Нам саме робили планове щеплення. І жінка в білому халаті настільки вразила мене, викликала захват, що вирішив будь за що й самому стати лікарем. Хоча народився я у сім’ї робітників, а не медиків. Батьки – корінні закарпатці. У 1972 році закінчив Хустську школу-інтернат. У 1974 році вступив до Читинського медичного інституту, який закінчив у 1980 році.
-Як і де розпочиналася ваша трудова стежка?
-У 1980 році за розподілом мене направили до Тюменської області. Там працював хірургом до 1983 року. Відтак повернувся до Закарпаття. Вдома трудився дерматовенерологом в Хустській ЦРЛ. Із 1985 до 1995 року обіймав посаду головного лікаря Хустського шкірно-венерологічного диспансеру. За цей час вдалося завершити будівництво шкірно-венерологічного диспансеру в селі Горінчово. А з 1995 до 2005 року я очолював галузь охорони здоров’я Хустського району
-Що вам вдалося зробити за цей час заради блага медичної сфери?
-Основним завданням було укріплення матеріально-технічної бази медичних закладів сільської мережі. Тож було реконструйовано і переведено у нові приміщення амбулаторії у Олександрівці, Нижньому Селищі, Монастирці, Рокосові, Нанкові. Також вдалося реконструювати ФАПи у Вільшанах та Нижньому Бистрому, побудувати амбулаторії в Сокирниці і Золотареві.
У 1997 році на базі Хустської РЛ було створено перше серед районних лікарень діагностичне відділення, оснащене відповідним обладнанням. Ми започаткували нові медичні малоінвазивні технологій в хірургії (лапароскопічні операції). До слова, із року в рік стараємося покращувати умови перебування хворих у медзакладі.
Із 2008 року я працюю головним лікарем районної лікарні. Уже на цій посаді провів реконструкцію операційного блоку, який оснащено відповідним сучасним технологічним обладнанням. Крім того, проведено реконструкцію харчоблоку та котельні. За останні роки лікарня також поповнилась комп’ютерним томографом, наразі замінюємо його на більш сучасним. Зараз в стадії завершення переговори з представниками Одеського інституту офтальмології щодо здійснення оперативних втручань із заміни кришталика. 28 червня маємо підписати угоду з партнерами, а відтак – одразу розпочнемо працювати і лікувати очі краян.
Наразі за підтримки Міжнародного банку розвитку і реконструкції у процесі втілення проект введення у практику сучасних кардіохірургічних технологій. Зазначу, що серед районів області наш медичний заклад завжди займає чільне місце.
З 2010 року на території райлікарні діє міжконфесійна церква, тож наші пацієнти можуть як лікуватись фізично, так і зцілюватись духовно.
-Володимире Михайловичу, краяни вас добре знають не лише як лікаря, як очільника районної лікарні, але й як людину відповідальну, виважену, мудру, із активною громадською позицією. Неодноразово мешканці міста й району вас обирали депутатом різних рівнів…
-Депутатом обласної та районної рад мене справді обирали не раз, обласним депутатом я є й зараз. Крім того, я член Хустського міськвиконкому, член Асоціації головних лікарів України та Заслужений лікар України. Але всі ці «регалії» ніщо, порівняно з людською шаною і добрим словом, почутим від пацієнтів.
-Яким є ваше життєве кредо?
-Жити в гармонії зі світом: як із суспільством, так і з природою…
-А чи є у вас якесь хобі? Можливо, любите подорожувати…
-Так. Взимку полюбляю гірськолижний спорт. Улітку – туризм.
-Яку музику слухаєте у вільний час?
-Люблю класику, коли маю поганий настрій, слухаю Вівальді «Чотири пори року» це заспокоює.
-А що читаєте на дозвіллі?
-Зараз читаю Дена Брауна, періодично перечитую Дейла Карнегі.
-У вашій родині не ви один є людиною в білому халаті? Як сім’я ставиться до роботи?
-Дружина Надія Юріївна – медичний працівник районної поліклініки, син Руслан є завідувачем неврологічним відділенням, дочка Людмила – юрист. Маю ще чотирьох чудових онуків – Романа, Володимира, Артура та Стаса. А проживаю я у одному дворі з батьками, які є моєю опорою та наставниками. Родина, звичайно ж, із порозумінням реагує на мою професійну справу, завжди підтримує, поважає мій вибір, адже є й таке, що працювати доводиться у свята та вихідні… Тож дуже вдячний близьким людям за їхню любов та тепло, життєдайний вогонь, що спонукає до нових звершень.
-А що можете сказати про колектив райлікарні?
-Медичний колектив є достатньо професійним, кваліфікованим та відповідальним, оперативно реагує на виклики, пов’язані зі станом здоров’я населення. Загалом у нас є 800 працівників. Із яких більше сотні лікарів і 350 осіб середнього медичного персоналу. Загалом протягом року через лікарню «проходить» близько 19 тисяч пацієнтів, здійснюється до 2 тисяч пологів та 3,5 тис. оперативних втручань.
-Що можете побажати великому медичному загону Хустщини з нагоди професійного свята?
-У першу чергу, особистого щастя та плідної, наполегливої праці, натхнення та вагомих здобутків на ниві охорони здоров’я. Нехай професіоналізм, доброта, чуйність, відданість найгуманнішій у світі професії вселяють у душі надію на впевненість у завтрашній день, дарують заслужену шану й авторитет. Даруйте людям радість життя! Родинного всім тепла, достатку, любові та сімейного благополуччя!
-Приєднуюсь до вітань і спасибі за розмову.

Розмовляла Марина АЛДОН

Хустським ліцеїстам розповідали про роботу та навчання в органах внутрішніх справ

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Хустським ліцеїстам розповідали про роботу та навчання в органах внутрішніх справ

Ліцеїстам  Хустського професійного ліцею у сфері послуг розповідали про цікаву роботу в міліції.

Днями начальник сектору кадрового забезпечення Володимир Вучкан зустрівся із викладачами та ліцеїстами професійного ліцею у сфері послуг.

Володимир Вучкан розповів про те, що сьогодні в міліції розпочато відбір кандидатів з числа цивільної молоді до учбових закладів системи МВС, а також і про те, що в міськвідділі з метою якісної комплектації вакантних посад проводиться відбір кандидатів а службу в ОВС на конкурсній основі. До участі в конкурсі запрошуються особи  віком з 18 до 30 років, які мають середню-спеціальну чи вищу загальну (або юридичну) освіту, військовослужбовці строкової служби Внутрішніх військ МВС України та особи, які не проходили службу в лавах армії.

Отже, якщо Вас зацікавила пропозиція та Ви бажаєте стати міліціонером просимо звертатися щоденно з 09.00год до 18.00год (крім вихідних) до Хустського міськвідділу міліції, який знаходиться за адресою: м.Хуст, вул..900-чя Хуста,29.

 

 

Агнеса Куртяк

Хустський МВ УМВС

Обережно – ГРИП

48962

Обережно – ГРИП

За прогнозами ВООЗ в Україні в епідсезон 2014-2015 років найбільше епідемічне значення  матиме циркуляція штамів трьох основних вірусів грипу, це типу А H1N1 (Каліфорнія – 2009), типу А H3N2 (Техас – 2012) і типу В Массачусетс – 2012.

На даний момент епідемічна ситуація  щодо захворюваності  на грип та гострі респіраторні вірусні інфекції відповідає середньорічному рівню для відповідної пори року. Показники захворюваності даними інфекціями не перевищують епідемічного порогу в жодному районі.

Грип має симптоми, схожі  з іншими  гострими респіраторними  вірусними інфекціями, але є набагато небезпечнішим. Тому перші симптоми ГРВІ вимагають особливої уваги.

Джерелом інфекції являється хвора людина протягом усього періоду, що супроводжується високою температурою, і навіть за кілька годин до появи перших ознак захворювань. Хворий найбільш заразний в перші три дні хвороби, тому важливо щоб саме в цей період він якомога менше спілкувався з людьми і дотримувався ліжкового режиму. Навколо хворого, при кашлі, чханні, розмові, утворюється на деякий час «заразна зона». При чханні краплини слини з вірусом поширюються на віддаль до 2 м., а під час кашлю – до 2 – 3,5 м.

Передається  вірус дуже легко – повітряно – краплинним шляхом. До грипу сприйнятливі  всі вікові групи. Контакт з хворим звичайно закінчується захворюванням. Імунітет до штаму вірусу грипу, який викликав захворювання, виробляється менше, ніж на рік.

У переважної більшості хворих грип починається раптово. Хворий може вказати не лише на день, а й час захворювання. Короткочасний озноб змінюється значним підвищенням температури (до 38 – 40º С і більше). З самого початку хвороби виникають загальна кволість, нездужання, ломота та біль у руках, ногах і м’язах тіла, головний біль, часто – біль при рухах очима. У хворих з тяжким перебігом захворювання можливі носові та інші кровотечі, нудота, блювання, запаморочення, іноді втрата свідомості, марення. В тяжких випадках у дітей раннього віку можуть бути судоми, порушення дихання та інші небезпечні прояви.Через кілька годин, а частіше на наступний день хворий відчуває першіння в горлі, закладення носа, пізніше – нежить, біль у горлі, за грудиною, кашель, утруднене дихання. Найбільш ефективним засобом профілактики грипу є вакцинація. Сучасні вакцини не містять вірусу а лише його антиген, який стимулює організм до вироблення антитіл. Завдяки цьому захворювання попереджається ще до його початку.    На території України дозволені до використання наступні вакцини: ВАКСІГРИП(Франція),ФЛЮАРИКС(Німеччина),ІНФЛУВАК(Нідерланди).Вакцинацію краще проводити до початку епідемії грипу. Високий титр антитіл, викликаний щепленням, тримається декілька місяців і починає падати через 6 місяців після вакцинації.

Увагу також необхідно звернути на групи епідемічного ризику (висока можливість інфікування грипом), це:

1. лікарі та персонал медичних закладів;

2. військовослужбовці,

3. працівники ДАЇ тощо;

4. особи, які доглядають хворих на грип удома;

5. вагітні та жінки, які, ймовірно, будуть перебувати у вагітності під час епідемії грипу;

6. діти з 6-місячного віку та особи після 60 років;

7. трудові колективи підприємств, установ, організацій;

8. особи, що перебувають у спеціалізованих колективах (інтернатах, будинках для осіб похилого віку, будинках дитини тощо).

9. діти загальноосвітніх закладів;

10. персонал дошкільних, середніх та інших навчальних закладів, інтернатів, будинків дитини та будинків для громадян похилого віку тощо;

11. робітники сфери послуг, торгівлі, транспорту, військові, а також особи, що перебувають у контакті з великою кількістю людей.

         Одним з найбільш поширених і доступних засобів профілактики грипу є медична маска.  Маскою повинна користуватися людина, яка доглядає за  хворим чи просто спілкується з ним. Слід пам’ятати, що необхідно кожні дві години міняти маску, а використану (одноразову) одразу викидати в смітник.Також слід регулярно  провітрювати приміщення і робити вологе прибирання  – як у помешканні, так і в робочих приміщеннях, щоб не залишати навколо себе живі віруси й бактерії, що можуть залишатися активними впродовж кількох годин після перебування у приміщенні хворої людини. Неповноцінне харчування, недосипання,  перевтома, переохолодження знижують опірність організму. Потрібно пам’ятати про чистоту рук, так як інфекція потрапляє в організм через рот, ніс та очі, яких людина час від часу торкається руками. Необхідно часто мити руки з милом або обробляти їх дезінфікуючим гелем із вмістом спирту.
Додатково можна приймати аскорбінову кислоту та полівітаміни, які сприяють підвищенню опірності організму. Найбільша кількість вітаміну С міститься в квашеній капусті, журавлині, лимонах, ківі, мандаринах, апельсинах, грейпфрутах в чорній смородині. Якщо з’явились ознаки хвороби, необхідно – залишатися вдома, якщо захворіла дитина, не вести її до школи чи дитячого садочка щоб не провокувати погіршення стану хворого і не наражати оточуючих на небезпеку, яка може виявитися смертельною для деяких з них. Не рекомендується їхати громадським транспортом, відвідувати роботу, а також громадські місця (магазини, їдальні, кіно),обмежити спілкування з навколишніми людьми. Дотримуватись «респіраторного етикету», під час розмови рот і ніс прикривати одноразовими серветками, які після використання одразу викидати у смітник.- Хвору людину необхідно негайно ізолювати (краще в окрему кімнату). Лікаря потрібно викликати додому. Хворим не слід користуватися спільними речами (посудом, рушниками, носовими хусточками), вітатись за руку, цілувати рідних та близьких, особливо дітей та осіб похилого віку. Іграшки потрібно мити з милом. Тверді іграшки, що не псуються від гарячої води, обдавати окропом. М’які іграшки та книжки провітрювати. Дотримання цих  елементарних правил допоможуть Нам уникнути небезпечного захворювання, та людям, які знаходяться  поруч.

  Доброго вам здоров’я!

А.Дубровська, лікар-епідеміолог

Хустські лікарі та працівники Держсанслуби боролися з умовною холерою

DSC00140

Хустські лікарі та працівники Держсанслуби боролися з умовною холерою

8 липня працівники Хустської санепідемслужби та райлікарні взяли участь у навчально-тренувальному занятті з локалізації та ліквідації холери.

Захід проводився за ініціативою управління охорони здоров’я облдержадміністрації і Головного управління Держсанепідслужби в Закарпатської області відповідно до заздалегідь подготовленим завданням (легендою):

«До приймального відділення хустської районної лікарні о 9 год 30 хв 08.07.2014 року за направленням сімейного лікаря ЦПМСД з діагнозом «Функціональний розлад»  звернулася мама з хворою дитиною (вік 10 років), яка приїхала з м.Маріуполя 3 дні назад до знайомої в м. Хуст, вул. Керамічна, 22. Симптоми захворювання  при звернення до сімейного лікаря 07.07.2014 року: температура до 36,70С, біль у животі, нудота, блювота, головний біль, рідкий стілець ( 2-3 рази на добу), поганий апетит».У навчанні взяли участь лікарі та молодший медперсонал Хустської райполіклініки, райлікарні, відділу охорони здоров’я, Держсанепідслужби, а також представники влади: виконувач обов’язків голови комісії з питань ТЕБ та НС Хустської міської ради М.Дудаш, секретар комісії С.Бесага, голова комісії з питань ТЕБ та НС Хустської РДА І.Ковач, начальник Хустського МРВ УДСНС України в Закарпатській області І.Гінцяк.

Учасники вчення на практиці показали поетапність надання медичної допомоги хворому з підозрою на холеру, починаючи з дій приймального відділення, працівників інфекційного відділення, роботи санслужби м. Хуст у вогнищі холери, а також проведення всього комплексу профілактичних, протиепідемічних заходів щодо недопущення виникнення і поширення інфекції. Крім цього, медики продемонстрували порядок забору і доставки матеріалу від хворого та об’єктів довкілля, а також вчилися одягати та знімати спеціальні костюми.

Після проведення навчань було підведено підсумки, дано оцінку діям всіх служб з готовності до локалізації умовного вогнища карантинного захворювання.

 

Мар’яна Ількова, головний спеціаліст Хустського міськрайонного управління Головного управління Дерджсанепідслужби у Закарпатській області

Що треба знати про дикі отруйні ягоди Карпат

Що треба знати про дикі отруйні ягоди Карпат

ягоди

Вовчі ягоди – вид родини Тимелейові, представлений життєвою формою куща, заввишки до 1,5 м.   Про Вовчі ягоди чули усі, але мало хто знає як вони виглядають, хоча трапляються часто у дикій природі, особливо у лісах. В Україні зростає 5 видів, а у Карпатах один – зображений на світлині. Назва вовчі ягоди пов’язана з великою отруйністю всіх частин рослини, а назва вовче лико виникла, очевидно, тому, що її кора дуже легко відділяється від деревини і здирається довгими пасмами. Це лико також отруйне. Усі частини рослини містять сильнодіючі дафнетоксини: дафнін, коконін – алкалоїди, мезереїн – токсична смола. Вовчі ягоди не поїдаються жодними тваринами.  Вважається, що смертельною дозою для людини є 10-15 ягід, які мають дуже привабливий яскраво-червоний колір. Симптоми отруєння проявляються впродовж кількох годин після споживання – це тремор рук, розширення зіниць очей, набряк слизових оболонок ротової порожнини і носоглотки, їх крововиливи, блювота, пронос, непритомність і можлива смерть.

Цвіте кущ обліпленими рожевими квіточками на безлистих гілках ранньою весною. Одна з легенд розповідає, що якось у лісі скликали велику раду звірів, щоб дати назви всім лісовим рослинам. Вовк запізнився на цю раду. Коли захеканий прибіг і побачив, що почали без нього, то в люті став здирати кігтями кору з кущів найближчого чагарника. З того часу і називали цю рослину – вовче лико. Хоча плоди – яскраво-червоні овальні кістянки – отруйні, їх охоче поїдають птахи і цим сприяють розсіванню насіння.

Вовче лико – одна з найотруйніших рослин середньої смуги. Невисокий кущ, який переважно росте в листяних лісах. Цвіте до появи листків, коли ще не зійшов сніг. Кора жовтувато-сіра з дрібними бородавочками. Листки обернено-ланцетовидні. Плоди – яскраво-червоні, овально-довгасті ягоди, солодкі на смак.    Кілька з’їдених ягід можуть спричинити смерть. Кора також отруйна – вона легко здирається. Квіти подібні до бузку і мають тонкий аромат, схожий на запах гіацинта.

 жос

 

 

ЖОСТІР. Небезпечними для вживання є ягоди  кущів жостіру (крушина) – досить великий кущ, заввишки до трьох метрів. Листки еліпсовидні, розташовані на стеблі окремо один від одного, по спіралі. Квіти з внутрішнього боку білі, зовні – зеленуваті. Плоди червоні, потім чорніють. На одному кущі трапляються ягоди різного кольору і відтінків. Листки і плоди можуть спричиняти блювання та розлади травлення.

жим

 

 

 

 

ЖИМОЛОСТЬ – кущ заввишки до двох метрів. Листки овальні, супротивні, з короткими черешками, молоді листки і гілочки в м’яких волосочках. Кора на старих гілках темно-сіра. Темно-червоні ягоди сидять попарно, так само розташовані і квіти (травень-червень), що мають жовто-білий колір.

 

 

 

бч

 

 

БЛЕКОТА ЧОРНА. Росте скрізь – на дворах, пустирях, вздовж парканів та доріг. Стебло рослини клейкувате, в пухнастих волосках. Квіти подібні до квітів картоплі. Плід – двогнізда коробочка з кришкою. Розкривши коробочку і висипавши на руку насіння, маленькі діти можуть вкинути його до рота, приймаючи за зерна маку. Симптоми отруєння  подібні до отруєння дурманом.

        цик

 

 

 

ЦИКУТА ОТРУЙНА. Рослина сімейства зонтичних, заввишки від 60 до 120 сантиметрів. Росте на драговинних низинних місцях, біля рік та ставів, а то прямо у воді. Квіти білі, найотруйніша частина  – кореневище. Воно здуте, розподілене перетинками на окремі порожнини. Листки та інші частини рослини, якщо їх потерти пальцями, неприємно пахнуть. Отруєння бувають, коли приймають кореневища цикути або сік цієї рослини за їстівні.

  бол

 

 

БОЛИГОЛОВ – друга отруйна рослина сімейства зонтичних. Місця виростання – городи, пустирі, рідше береги річок. Стебло до 60 – 180 сантиметрів, голе, гіллясте, в нижній частині з червоними плямами. Цвіте білими квітками, зібраними в зонтик, наприкінці червня – липня. Рослина неприємно пахне, якщо її розтерти між пальцями (запах миші). При отруєнні болиголовом потерпілі скаржаться на головний біль і запаморочення.

  чем

Чемериця біла – вид родини Лілійних, представлений життєвою формою багаторічних трав, заввишки до 1,6 м.

В Україні зростає два види, – власне, Чемериця біла та Чемериця чорна. Токсичність цієї рослини була відома ще у Елладі та Давньому Римі. Її завжди використовували для виготовлення сильнодіючих отрут і не лише з метою вбивства певної особи, але й проти щурів та бліх… Найбільш токсичною частиною Чемериці є її м’ясисте кореневище, яке депонує низку різних видів алкалоїдів: вератридинн, протовератрин, цевадин, ґермерин, ґермін, рубієрвін, ізорубієрвін та ін. На основі Чемериці розробляють лікарства проти раку. Листя, стебла і квіти містять значно менші концентрації токсинів, проте, можуть спричинити сильне отруєння. Чемериця діє на нервову систему людини, спричинюючи блокаду передачі нервових імпульсів, зупинку дихання та серцебиття… Смерть наступає при дуже мізерних концентраціях алкалоїдів у крові, наприклад, смертельна доза вератридину – 0,17-0,4 нанограми (!) на мілілітр крові, а цевадину – 0,3-0,5 нанограмів на мілілітр крові [1 нанограм = 0,000 000 001 грама]. Симптоми отруєння проявляються впродовж кількох годин після вживання Чемериці – це нудота, блювота, розкоординація рухів (людина наче п’яна), параліч і смерть.

 нап

Наперстянка великоквіткова – вид родини Ранникових, представлений життєвою формою багаторічних трав, заввишки до 1,2 м.

Отрути на основі Диґіталісу відомі ще з античності, вважається, що саме настоянкою Наперстянки на вині було отруєно Олександра Македонського. У середньовічній Європі з неї виготовляли ліки, проте дуже часто траплялись летальні випадки, тому популярність настоянок з цієї рослини зійшла нанівець. Лише у ХІХ столітті спиртові витяжки з наперстянки були введені у медицину з метою лікування серцево-судинних захворювань. У англійській мові Наперстянка отримала дві назви: Дзвоники та Відьмин вогонь. На відміну від двох попередніх видів, Диґіталіс ґрандіфльора є менш отруйним. Основним токсином є глюкозид діґітоксин, який міститься в усіх частинах рослини. Симптоми отруєння проявляються у вигляді нудоти, блювоти, кишкових колітів, анурексії, проносу, гарячки і марення, згодом розпочинаються галюцинації, послаблення кров’яного пульсу, тремору, конвульсій та смерті.

 борець

Борець або Аконіт – рослина родини Жовтецевих, представлена життєвою формою багаторічних трав, заввишки до 1,8 м.

В Україні розповсюджено 19 видів Аконіту, 10 з яких зростають у Карпатах. Ззовні Борці дуже схожі між собою і їх може розрізнити лише фахівець, тому вони наведені під загальною назвою Аконіт. Аконіти здавна використовуються у традиційній китайській та індійській медицинах, у Європі їх застосовували з часів Давньої Греці та Риму. Основним отруйним компонентом аконіту є алкалоїд аконітин, що є нейротоксином, який відкриває натрієві канали на поверхні мембран клітин, блокуючи, таким чином, нервові імпульси. Смертельною для людини є доза 1,5-6 міліграм. Аконітин дуже швидко поглинається слизовими оболонками рота і кишківника, проте, що найцікавіше, так само швидко він проникає через шкіру у організм. Дія отрути проявляється уже через кілька хвилин (!) – виникає відчуття оніміння (парестезія) у ділянці проникнення токсину, яке розповсюджується по всьому організмі, згодом наступає повна втрата чутливості (анестезія), починає морозити, спостерігається активне потовиділення, іноді отруєння супроводжується проносом. При значних концентраціях – наступає смерть.

 арніка

Арніка гірська  – вид родини Айстрових або Складноцвітих, представлена життєвою формою багаторічних трав, заввишки до 35-40 см.

Жовтогарячі квіти Арніки гірської на альпійських і післялісових луках Карпат завжди причаровують туристів, проте, ця рослина є отруйною, оскільки містить алкалоїд геленалін. Дана речовина легко проникає через слизові оболонки та шкіру в організм, спричинюючи інтоксикацію. Дія геленаліну не є такою потужною, як алкалоїди і глікозиди вище згаданих видів, але при приготуванні чаїв чи спиртових витяжок можливе передозування ним. При цьому спостерігається нудота, ускладнене дихання, блювота, пітливість, кишкові коліти, пронос, можлива зупинка серця.

Задля запобігання прикрим випадкам, потрібно знати отруйні рослини “в лице”. Уважно вдивіться у фотографії і за пам’ятайте їх. Не зривайте отруйних рослин, не вживайте їх у їжу, не готуйте з них настійок і чаїв. Будьте обачними і хай Вам щастить.

Ганна Ковач, головний спеціаліст Хустського міськрайонного управління Головного управління держсанепідслужби у Закарпатській області

Держанепідемслужба перевіряє якість їжі у дитсадках Хустщини

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Держанепідемслужба перевіряє якість їжі у дитсадках Хустщини

Хустським міськрайонним управлінням Головного управління держсанепідслужби у Закарпатській області з січня 2013 року здійснюється вибірковий контроль за санітарно-епідеміологічними станом дитячих дошкільних навчальних закладів міста Хуст та Хустського району.

У забезпеченні  санітарного та епідеміологічного благополуччя дошкільнят ЗНЗ залишається ряд проблемних питань, які потребують  достатнього фінансування та відповідної корекції  в роботі.

Залишається проблематичним забезпечення  ДНЗ меблями відповідно до росту дітей. З врахуванням вікових особливостей дітей не закуплено  жодного комплекту меблів для школярів в районі, у місті – придбано поодинокі комплекти меблів  у дошкільних установах  переважно за спонсорські кошти. Поповнення від потреби заміни шкільної меблі виконується тільки на 15 %.

З  наявних  22  ДНЗ  району  два – в селах Іза, Яблунівка не працюють, позаяк  закриті для проведення реконструкції, яка на даний час не проводиться.

Залишається проблемою перевантаженість майже всіх ДНЗ, що складає – 86%: з  30 працюючих ДНЗ міста та району перевантажені 26, кількісна перевантаженість в них складає в середньому  120-180%.  Найбільше  навантажені  ДНЗ  сіл Березово, Горінчево, Бороняво, Олександрівка, Н. Селище, Нанково, Липча, Кошелево, Монастирець, Вишково, Рокосово, Велятино, Золотарево, Драгово, Крайниково, та всі ДНЗ міста.

Цьогоріч передбачено помірне розвантаження ДНЗ № 3 міста Хуст, за рахунок реконструкції повернених після оренди приміщень ВНЗ.

Аналогічна ситуація склалася в  ДНЗ  №   4 м. Хуст, який навантажений практично на 200% (згідно списочного складу дітей).

Заклади освіти забезпечуються медикаментами лише для надання першої медичної допомоги, а деякі заклади навіть і цими наборами забезпечені недостатньо, наприклад: ДНЗ  №    2 «Сонечко» в м. Хуст.

Результати проведення державного санітарного нагляду за умовами навчання та виховання дітей свідчать про непоодинокі факти порушення гігієнічних вимог організації харчування в дитячих навчальних закладах: наприклад ДНЗ в смт. Вишково, с. Драгово, Н. Селище.

Технологічне обладнання  харчоблоків ДНЗ  застаріле, часто – не укомплектоване згідно санітарних вимог (найчастіше наявні в робочому стані тільки електроплити з секціями духовок, в деяких ще робочі електро сковороди) у 40% об,єктів механічні вентиляційні системи не функціонують.

Необхідно відмітити хронічне невиконання  в повному обсязі Постанови Кабінету міністрів України від 22.11.2004 р №    1591 «Про затвердження норм  харчування  у навчальних та оздоровчих закладах», щодо норм  харчування  школярів – через відсутність  достатнього фінансування; у співвідношенні білків, жирів, вуглеводів переважають продукти з більшим  вмістом вуглеводів (фактично співвідношення білків, жирів, вуглеводів складає 1:1:5 при нормі 1:1:4).

Вартість харчування  в ДНЗ по місту становить 8- 9грн. (при нормі 10грн), в районі 10-12грн.

«С» – вітамінізація  не проводиться в жодному дитячому закладі, за винятком  інтернатних.

Площі харчоблоків при ДНЗ дуже малі, з розрахунку кількості дітей в закладах, що практично унеможливлює різноманітність  асортименту виготовляємих страв для дошкільнят, набори технологічного обладнання скудні, складські приміщення дуже малі, набори холодильного обладнання недостатні, що призводить до необхідності практично – щоденного довозу окремих груп товарів. Недостатньо дошкільні заклади забезпечуються молочними продуктами, особливо кисло-молочними, які взагалі не завозяться (окрім Хустського районного реабілітаційного центру). М,ясо та м,ясні продукти  часто представлені курятиною та сардельками, житній хліб забули застосовувати в ДНЗ, фрукти в холодний період року переважно представлені бананами та апельсинами, бо вони найдешевші.

 У таких селах як Липовець, Л.Поляна, Н.Бистрий, Залом, Ракош, Яблунівка,  Данилово, Вільшани – відсутні ДНЗ.  На даний час не вирішується  питання розміщення запроектованого ДНЗ  в с. Данилово.

У пристосованих приміщеннях і надалі розміщені 6- ДНЗ району (сіл Горінчево, Монастирець, Золотарево, Березово, Копашнево, Крайниково), що становить – 27,2 %, приміщення яких (по набору та площах) не відповідають вимогам ДСанПіНу №    3231-85 від 20.03.1985 «Державних санітарних правил і норм по устаткуванню, утриманню дошкільних навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу» – в даних закладах відсутні відокремлені медичні приміщення, музичні та гімнастичні зали, в деяких відсутні відокремлені від ігрових спальні, мийні кімнати;  харчоблоки не забезпечені набором приміщень, обладнання, тощо; площі земельних ділянок даних ДНЗ скудні, тіньові навіси для відокремлених групових осередків дітей та ігрові споруди часто відсутні,  що перешкоджає якісному та повноцінному відпочинку дітей на відкритому повітрі, фізичному розвитку.

Міські ДНЗ погано забезпечені тіньовими навісами відповідно кількості групових осередків дітей (багато з них не підлягають експлуатації), необхідним озелененням територій в т.ч.  розмежуванням ігрових майданчиків кущами, огородження територій            часто порушені, ремонти їх проводяться несвоєчасно із-за відсутності необхідного фінансування, фізкультурні майданчики в більшості відсутні, літні  басейни давно демонтовані і забуті.

За минулий рік  при сільських ЗОШ Н.Бистрий, Данилово, Іза, Яблунівка організовані короткотривалі дошкільні групи дітей (п’ятирічок), що мало міняє ситуацію з колективним вихованням та розвитком дошкільнят.

Одним з важливим напрямків роботи залишається забезпечення закладів освіти питною водою гарантованої якості.  За результатами проведених досліджень нестандартні взірці за мікробіологічними показниками виявлено в 2013р. з 59 відібраних проб в 5-ти ДНЗ (2- по місту), що склало – 8,4%.

За санітарно-хімічними показниками виявлено в 2013р. з 16  проб відібраних в  2-х  ДНЗ, що склало – 12,5%.

Протягом останніх років частіше за санітарно-хімічними показниками реєструються нестандартні проби питної води в районних ЗОШ за вмістом нітратів (що свідчить про забруднення води фекальними  та органічними добривами), залізом та марганцем в основному в смт. Вишково (останні свідчать про природні залежі даних металів в грунті),  з застосуванням бактерицидних ламп для знезараження води – кількість випадків бактеріального забруднення питної води в багато разів зменшилося.

Основними причинами невідповідності проб питної води вимогам ДСанПіну залишаються:

– несвоєчасні заміна бактерицидних ламп та перезарядка керампатронів,

– не облаштування джерел водопостачання згідно санітарних вимог;

– несвоєчасна очистка джерел  водопостачання та їх знезараження;

– забруднення грунтів навколо джерел водопостачання  фекальними  та органічними добривами;

– природні залежі заліза та марганцю у водоносному горизонті грунтів окремих територій.

На виконання  розпорядження голови Закарпатської ОДА від 16.09.2005р. №    570, Розпорядження Хустської РДА №    69 від 15.02.2007р. «Про забезпечення заходів  щодо боротьби з мишевидними гризунами в області»  силами   відділення  дезінфектології ДУ «ЗОЛЦ ДСЕСУ» проведено осінню суцільну дератизацію навчальних закладів м. Хуст та Хустському району.

У  забезпеченні  санітарного та епідеміологічного благополуччя дошкільнят ЗНЗ  залишається ряд проблемних питань, які потребують  вирішення: роками не вирішеними залишаються питання реконструкції та  часткових капітальних ремонтів приміщень ДНЗ міста та району із-за тривалого недостатнього фінансування.

Так практично в аварійному стані знаходяться усі літні плавальні басейни в ДНЗ; частина  харчоблоків  ДНЗ крайнє потребують проведення капремонтів.

Позитивну динаміку можна відмітити в забезпеченні ДНЗ ефективними системами опалення за рахунок реконструкції  автономних газових котелень,  але й надалі  залишаються не підключені  до централізованих  систем опалення  та котелень  4-х  ДНЗ  та 1 НВК району, що склало – 20%.

Із позитивних моментів можна також відмітити, про те що локальні каналізаційні очисні споруди глибоко біологічного очищення каналізаційних стічних вод типу «Біотал», які втановлені ДНЗ смт. Вишково та с. Крайниково протягом останніх 5 років, забезпечено сервісним обслуговуванням з проведенням  лабораторного контролю  ефективності їх роботи, відомчий лабораторний контроль за ефективністю очистки стічних вод на очисних спорудах типу «Біотал» забезпечує ПБО «Тиса».

       В  2013році за кошти  районного бюджету проведено  вакцинацію проти ВГА – 114 дітей  Хустського району та за кошти обласного бюджету щеплено  проти ВГА – 150 дітей.

Проблемними питаннями в закладах освіти залишаються:

  1. Дотримання  Постанови  кабінету міністрів України №   1591 від 22.11.04р. «Про затвердження норм харчування у навчальних та оздоровчих закладах» в організації гарячого харчування для дітей.

  2. Забезпечення НВЗ меблями відповідно росту дошкільнят.

  3. Вирішення питання організаціі відкриття класів для дітей 6-ти річного віку на базах ДНЗ, ліквідації перевантажень ДНЗ.

  4. Забезпечення НВЗ доброякісною питною водою у відповідності до ДсанПіну 2.2.4-171-10 «Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання» за санітарно-хімічними та бактеріологічними показниками.

  5. Організація дієтичного харчування та “С”- вітамінізаціі  іжі в НВЗ.

  6. Забезпечення медпунктів повним набором медикаментів, медичних укладок, медичним  інвентарем та набору приміщень згідно типового переліку ДсанПіН 5.5.2.008-01.

  7. Забезпечення усіх групових приміщень ДНЗ  гарячою протічною водою.

  8. Забезпечення харчоблоків ДНЗ повним набором технологічного обладнання, згідно Інструкцій з організації харчування дошкільнят.

Протягом 2013року та І півріччя 2014року надано 49 пропозицій керівникам ДНЗ, щодо покращення матеріально-технічної бази навчальних закладів та 12 пропозицій, щодо усунення виявлених порушень санітарного-гігієнічних вимог. Притягнуто до адміністративної відповідальності: 12-ти працівників ДНЗ.

 

Ганна Ковач, головний спеціаліст Хустського міськрайонного управління Головного управління держсанепідслужби у Закарпатській області

 

Медики Хустщини відзначили професійне свято

 

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Медики Хустщини відзначили професійне свято

У середу, 11 червня, у конференц-залі Хустської районної лікарні відбулися урочистості з нагоди Дня медичного працівника. Кращих фахівців галузі охорони здоров’я вітали міський голова Володимир Кащук, заступник голови районної ради Павло Гвоздянський, перший заступник голови Хустської РДА Іван Ковач,  начальник районного управління охорони здоров’я Володимир Поп, головний лікар Хустської РЛ Володимир Роман та голова Хустської районної організації профспілки працівників охорони здоров’я України Богдан Лужецький.

– Це свято людей благородної професії, які своєю щоденною невтомною працею готові прийти на допомогу в будь який час. Навіть сьогодні, коли ми знаходимось в цій святковій залі, десятки ваших колег стоять біля операційних столів, приймають поповнення, мчать у «швидких» на виклик…така ваша професія. Древні говорили: здоров’я — це ще не все, але все інше без нього нічого не варте. У день вашого професійного свята хотів би висловити усім вам слова щирої вдячності за сумлінну працю, служіння людям та побажати здоров’я, здійснення заповітних мрій, оптимізму й нових досягнень. Нехай життя дарує спокій та добро, тепло й щастя у ваших оселях, – наголосив міський голова Володимир Кащук.

З нагоди Дня медичного працівника міський голова Володимир Кащук вручив почесні грамоти Хустської міської ради Ганні Віцинській, Валентині Пилип, Василю Сливці,  Михайлу Волосу, Богдану Лужецькому та Василю Фречці.

Почесними грамотами Закарпатської ОДА відзначено Андрія Палінкаша, Василя Ладані та Анжеліку Рівіс. Грамоту Закарпатської обласної ради отримала Ольга Палінкаш.

Проблеми та здобутки медиків Хустщини

2(174)

Проблеми та здобутки медиків Хустщини

У нашому суспільстві чомусь так повелося, що медицину дружньо лають майже усі, однак, саме до лікарів люди звертаються протягом свого земного життя коли втрачають найдорожче – здоров’я.

Роль медичних працівників важко переоцінити, саме вони зустрічають людину при народженні, лікують,  часто рятують життя, вони ж констатують і смерть.

Чим же живуть, як працюють медики Хустщини? Про це та інше ми попросили розповісти начальника відділу охорони здоров’я Володимира Попа.

– Одним із показників, які характеризують рівень довіри пацієнтів до ескулапів амбулаторно-поліклінічних закладів, є кількість відвідувань як під час медичних прийомів, так і вдома, – зазначив Володимир Іванович. – У 2013 році в лікарські заклади району звернулося  1 025248 краян. Навантаженість на одну людину в білому халаті – 6629,0 хворих, навантаження лікарів первинної ланки – 4497,5; лікарів вторинного рівня –  9068,3. Загалом впродовж минулого року році оглянуто 121829 осіб що складає 95,6%, ( 76,4 % у 2012 р.) з них –  68898–70,2% (69,4) дорослих (серед яких 47, % – хворі).

Відрадно, що у 2013 році демографічна ситуація краю залишалася стабільною при однаковому з позаминулим роком рівні народжуваності 14,8‰  у сільській місцевості – 14,6 ‰; а смертність навіть дещо нижча  – 11,4 ‰ (11,7‰) , у сільській місцевості –11,2 ‰,(12,0  ‰), природній приріст склав – 3,4‰ (3,4‰), у сільській місцевості – 2,4‰ (2,8‰). Серед мешканців Хустщини  працездатного віку торік померло на три особи  більше (297 ос. – 4,0‰ (4,0‰), у сільській місцевості  – 3,8 ‰).

Основними причинами загальної смертності є захворювання системи кровообігу, новоутворення та неточно-визначені стани (здебільшого – травми і отруєння ).

На жаль, останнім часом у Хустському районі зросла кількість осіб  працездатного віку, які отримали групу інвалідності вперше (на 110 осіб). Відсутність первинної профілактики, життя майже в постійному стресі відобразилося у зростанні смертності від інсультів +9, випадків серед працездатних +4.

Але приємно, що із  2012 року  у нас діє  електронний реєстр недужих із гіпертонічною,  ішемічною хворобою, стенокардією.

Проте ситуація зі своєчасним виявленням онкозахворювань, як не прикро, залишається незадовільною.  У 2013 році кожен четвертий онкохворий звертався по допомогу вже під час перебігу третьої стадії захворювання, кожен шостий – під час четвертої, 21 відсоток жінок із онкозахворюваннями молочної залози в сільській місцевості приходили на консультації до медиків уже з третьою-четвертою стадією недуги. Це свідчить про недостатню онконастрожливість і пацієнтів, і медичних працівників.

Слід зазначити, що показники фтизіатричної служби в районі залишаються стабільними залишаються, проте, у цьому році відзначається зменшення  виявлення хворих туберкульозом при профоглядах 56,2 % (82,3%); зросла питома вага бактеріовиділювачів серед  вперше виявлених хворих туберкульозом 62% (47%), зросла смертність від туберкульозу – 8 ос. – 6,3 на 100 тис. населення, що певною мірою обумовлено і не завжди відповідальним відношенням пацієнтів до свого здоров’я.

Зауважу, що із жовтня минулого року  пройшла повна реорганізація стаціонарних підрозділів району. Стаціонар  дільничних та міської лікарень трансформовані в дистанційні терапевтичні відділення райлікарні, на базі яких виділено 15 ліжок для надання паліативної допомоги. Із січня 2014 року ліжковий фонд районної лікарні склав 528 ліжок (що становить 41 ліжко на 10 тис. населення).

Щороку у стаціонарах Хустщини  лікується 19-20 тис. хворих. Більшість госпіталізованих до райлікарні – мешканці сільських населених пунктів – 69% (71% – у І кварталі 2014 році).  Негативною є тенденція зростання кількості хворих, госпіталізованих, методом самозвернення – 31 % у 213 році, 29 % – у І кв. 2014 року. Це свідчить про необхідність зростання ролі сімейного лікаря, орієнтації пацієнта на співпрацю із лікарем первинної ланки при виникненні проблем із здоров’ям.

Щороку в районній лікарні проводиться 600-700 планових та 200-300 ургентних операцій. Необхідно відзначити значне навантаження у параклінічних підрозділах медичних закладів, особливо вторинного рівня. У 2013 році проведено 67 987 флюорографічних, 42 939 рентгенологічних обстежень пацієнтів, 6 38 311 лабораторних досліджень в стаціонарі та 94 3682 в амбулаторних закладах, 59 719 у кабінетах функціональної діагностики, 1 12705 ультразвукових обстежень.

У пологовому відділенні райлікарні щороку приймається біля 2 тис. пологів.

Зараз про реформу в медицині не говорить хіба що лінивий. І, на жаль, у суспільстві сформувалося негативне відношення до реформи як усіх громадян, так і медичної спільноти. Це зумовлено рядом причин, серед яких – неспроможність місцевих бюджетів, особливо «не пілотних регіонів,    «витягнути» на собі реформу медицини без додаткової державної фінансової підтримки.

Проте, всі розуміють, що повороту назад не буде, інакше б ми взагалі позбулися будь-якої перспективи. Саме тому в державі, а відповідно і у нас  в районі, пріоритетом залишатиметься  первинна медична допомога, особливо-інститут сімейного лікаря, а також модернізація та  вдосконалення діагностично-консультативної та госпітальної бази.

Напередодні професійного свята бажаю медичним працівникам та їх родинам міцного здоров’я, терпіння, збереження прагнення допомогти людям, можливостей для професійної самореалізації, щирої поваги близьких, колег суспільства.

Медичну реформу на Хустщині зупинили – амбулаторії влада закривати не буде

Медичну реформу на Хустщині зупинили – амбулаторії влада закривати не буде

p_92668_1_gallerybigПитання медичної реформи згуртувало на Хустщині не тільки медиків, але й пересічних краян. Професійна й обґрунтована критика громадських активістів, представників сфери охорони здоров’я не могла залишитись поза увагою влади. А отже, було вжито необхідних заходів для конструктивного діалогу з краянами. Та, як засвідчує статистика незадоволених змінами у галузі медицини – наш край виступає проти експериментів, нав’язаних попереднім урядом.

Більш детально розповісти про мораторій на діяльність Центру первинної медико-санітарної допомоги та відновлення функцій сільських амбулаторій ми попросили голову Хустської РДА І.Ю.Рогача.

-Почну з того, що із 2011 року в Україні діяв пілотний проект із реформування медицини, в якому взяли участь Київ, Дніпропетровська, Вінницька та Донецька області. Реформа призвела до закриття багатьох сільських лікарень, а профільних спеціалістів на курсах за шість місяців перекваліфіковували на лікарів сімейної медицини. Проте чиновники-управлінці нашої області, люди, які мали побіжне відношення  до  медицини, вирішили прислужитись попередній владі і почали впроваджувати реформи і у нас. Проте Закарпаття від самого початку у цьому законі не фігурувало,  – зазначив Іван Юрійович. – Якщо в областях, де діяв пілотний проект, на нього передбачалось додаткове фінансування, то у нас його не було. Крім того, в Закарпатті реформа де-факто не підпадала під нормативну базу, а отже де-юре вважалася незаконною. Однак за часів Януковича Центр первинної медико-санітарної допомоги на Хустщині таки було створено, він функціонує і до сьогодні.

Проте наші краяни активно виступали проти нав’язаної «зверху» реформи, у нас двічі відбулися збори медичної громади району. Діяльність центру ескулапами краю було оцінено, як негативну і згідно прийнятого на зборах рішення (його підтримала і профспілка оздоровчої галузі), медики просили повернутися до старої, перевіреної часом схеми надання лікарських послуг населенню регіону.

Справа в тому, що Центр мав діяти за рахунок закриття амбулаторій та ФАПів, він абсолютно не був пристосований до умов життя в Закарпатті, адже наші села густонаселені і у нас у кожному населеному пункті є потреба мати повноцінну установу первинної медико-санітарної допомоги.  Суть реформи у пілотних областях полягала в тому, що Центр мав набирати широкопрофільних лікарів, вони повинні були об’їжджати села і оглядати пацієнтів. Отже у людей, бодай раз на тиждень, могла випасти нагода бачити людину в білому халаті.

У нашому варіанті, із-за відсутності додаткового фінансування, Центр перетворився у пересічний адміністративно-чиновницький заклад, який не надавав жодної лікарської послуги, і став звичайною конторою зі штатом 25 чоловік  (ніби проміжною ланкою між лікарем амбулаторії  і відділом охорони здоров’я).   Звичайно якість медичних послуг від цього не покращилась. Навпаки,  скажімо для того, щоб оформити лікарняний, або отримати якусь довідку, сільські мешканці мали долати додаткову відстань – їхати зі свого населеного пункту (інколи віддаленого, гірського) у Центр до міста.

Я вважаю, що реформу такого масштабу не можна проводити зверху, без тісної взаємодії з незалежними громадськими організаціями. Не можна складати графіки та плани, якщо немає чіткого уявлення, як це позначиться на конкретному лікареві та конкретному пацієнтові. Крім того, діяльність Центру знаходилась не в правовій площині, ніякої нормативної бази, ліцензії установа не мала і не має.

Отже, мною було прийнято рішення про призупинення реформи на Хустщині та відновлення повноцінної роботи дільничних амбулаторій та фельдшерсько-акушерських пунктів.

Ми не маємо права маємо залишати мешканців краю без лікарів, фельдшерів, медичних  сестер, акушерів  та  інших  працівників  медичних  установ. Не треба руйнувати те, що збудували наші батьки, до чого йшлося роками, а навпаки – будувати нове й допомагати у вирішенні тих проблем, які є зараз. Адже чи є більш важливе питання, ніж здоров’я наших громадян? Традиційне медичне обслуговування знищувати не можна. Люди мають мати вибір: іти до сімейного лікаря, чи до спеціаліста вузького профілю, обстежуватись у селі, чи їхати до фахівця в місто.

Записала Марина Штефуца

У Хусті визначали кращу медсестру Закарпаття

9

У Хусті визначали найкращу медсестру серед медичних закладів Закарпаття (ФОТО, ВІДЕО)

Найкращу медсестру області визначали під час фінального етапу обласного конкурсу «Ескулап-професіонал», що пройшов у четвер в Хусті на базі медичного коледжу.
У Хусті визначали найкращу медсестру серед медичних закладів Закарпаття (ФОТО, ВІДЕО)

Участь у конкурсі взяли сімнадцять учасниць – фіналісток районних змагань. Серед них представники трьох центрів первинно медико-санітарної допомоги (Мукачівського, Свалявського та Берегівського), переможниця конкурсу медсестер серед обласних закладів та фіналістки змагань з районних лікарень.

Такий загальнообласний конкурс медичних сестер в області проводиться вперше. Дотепер в Закарпатті проходили змагання для амбулаторій загальної практики сімейної медицини та фельдшерсько-акушерських пунктів. За словами Андріанни САВИЧ – президента Асоціації медичних сестер Закарпатської області, такі конкурси допомагають підвищувати професійний рівень медсестер,обмінятися досвідом, стимулюють до самовдосконалення та навчання.

У програмі конкурсу – три тури.

Перший – тестування. За 60 хвилин медсестри повинні були відповісти на 60 питань з терапії, хірургії, педіатрії та невідкладних станів. У другому турі конкурсантки демонстрували вже практичні навички з медсестринства по терапії, хірургії та педіатрії. Також комісією бралося до уваги й вміння пояснити необхідність тих чи інших маніпуляцій пацієнту, доброзичливість та уважність, індивідуальний підхід до кожного.

5

Чи не найбільше емоцій та захоплення викликав третій тур конкурсу «Талановита людина – талановита у всьому» . Фейєричні виступи конкурсанток які співали, грали на акордеоні, танцювали, декламували вірші, демонстрували вишивки різними стилями, вироби з бісера та інші різноманітні витвори мистецтва, щоразу викликали шквал аплодисментів. Суворе журі довго радилось, а потім винесло вердикт: за останній конкурс всі учасниці отримали найвищий бал, оскільки оцінити неоцінне неможливо – талант ціни не має.

фото

Відтак було остаточно підбито підсумки змагань. Третє місце посіла конкурсантка з Берегівської районної лікарні – Марінна Бабій, друге – у рахівчанки Сніжани Пранничук, а перше – у господарів змагань – хустян. 29-річна операційна сестра з Хустської рай лікарні Мирослава Жуковська показала найкращий результат за підсумками всіх змагань. І саме вона як переможниця змагань представлятиме Закарпаття у загальноукраїнському конкурсі, який відбудеться восени у Черкасах.

Закарпаття-онлайн