Секрети і традиції випікання закарпатської паски

З давніх-давен наші краяни українці шанували хліб і привчили до цього дітей, бо ж навіть у молитві щоденній є слова: «Хліб наш насущний дай нам на кожен день…»

Пасхальні коржі – те практично той же хліб, тільки обрядовий. Закарпатські господині мають свої секрети випікання пасок і, звісно ж, свої забобони… Хтось, коли паска в печі не розмовляє, хтось не відчиняє дверей, щоб хлібина не просіла,  хтось наспівує, щоб свята пройшли весело…

-До роботи жінка повинна приступити з чистими і світлими думками, з веселим настроєм, а рідні в цей день не повинні сваритися між собою. – каже справжня майстриня з випікання пасхальних коржів, хустська ґаздиня з кулінарним прізвищем, Марія Пекар. – Перед тим, як почати роботу,  слід прибрати в оселі і вдягнути чисту одежу.

Щодо самого рецепту паски, то пані Марія радить такий:  700 г борошна, 30 г дріжджів, 250 г молока, 100 г цукру, 3-4 яйця, 100 г масла, сіль. Дріжджі слід розчинити у невеликій кількості теплого молока, процідити, всипати просіяне пшеничне борошно вищого сорту і все це ретельно перемішувати до утворення однорідної маси. «Закваску» (опару) потрібно на кілька годин поставити  у  тепле сухе місце і прикрити чистою білою скатертиною (можна вишиваним рушником). Готовність опари кулінарна майстриня визначає за обсягом, що наприкінці шумування збільшується у два рази. Коли опара починає осідати, хазяйка з’єднує її із борошном у дерев’яній мисці. Туди ж виливає залишок молока, додає цукор, сіль, домашні яйця, масло. Це все вимішує до тих пір, поки тісто не перестане липнути до рук. Відтак для шумування ставить іще раз у тепле місце на 2-3 години. Під час шумування тісто потрібно підминати три рази, щоб воно стало пишним. Нарешті готове тісто переставляє у змазану маслом круглу металеву форму з високими бортами заповнюючи її до половини, і залишає, щоб підійшло.

-Ось і наступає найвідповідальніший момент, – усміхається жінка. – Паску потрібно прикрасити. У цій справі у кожній хаті свої правила. Я «качаю» валики, із яких плету  коси, роблю квіточки, листочки, хрестики. Щоб поверхня пасхального коржа була блискучою і гладкою, змазую  її збитим яйцем. Випікаю паску в добре нагрітій домашній печі (у кого немає цього старовинного диво-раритету, можна скористуватись звичайною духовкою)  при температурі 210-220 градусів протягом 25-30 хвилин. Під час випікання потрібно стежити, щоб паска добре пропеклася, а поверхня її стала коричневою.

Існує переконання, що традиція пекти паски походить ще з дохристиянських часів. Досі збереглося чимало прикмет, які ніяк не можна назвати християнськими…

– Сьогодні люди все більше вірять у саме в ті забобони, про які знають від близьких. Інтерес до нашої національної культури, в тому числі й до прикмет, відроджується після тривалого занепаду. – ділиться Марія Пекар. – Зокрема, моя бабуся була переконана, що лопата, на якій ставили в піч пасхальний корж, має священні властивості. I якщо всі члени родини не доторкнуться до неї, то хтось обов’язково захворіє. Мама ж, посадивши паску в піч, витирала нам обличчя, примовляючи:
«абись  був такий величний, як хліб пшеничний» (до синів) й «абись була  така велична, як паска пшенична» (до дочок). Я ж перед приготуванням символу Великодня щоразу молюся і паска виходить завжди на славу!

Марина Алдон