Під час візиту Митрополита Онуфрія на Хустщину, правоохоронці забезпечили громадський порядок

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Під час візиту Митрополита Онуфрія на Хустщину, правоохоронці забезпечили громадський порядок

Днями Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій приїхав на Закарпаття щоб вшанувати 100-річчя трагічного  Мараморош-Сиготського процесу над православними у 1913-1914 роках та  провів Божественну літургію у Свято-Миколаївському  чоловічому монастирі  с. Іза-Карповтлаш Хустського району.

Під час Служби Божої Митрополит Онуфрій розповів, що рівно 100 років тому у  Мараморош-Сигеті відбувся трагічний процес над православними у 1913-1914 роках. На цьому судовому процесі  судили віруючих за їхнє бажання сповідувати православну віру.  Головним обвинуваченим був  священик  Олексій (Кабалюк) – активний  учасник руху за відродження православ’я на Закарпатті. Після богослужіння Предстоятель Української Православної Церкви провів чин освячення іконостасу новозбудованого монастирського храму на честь преподобного Олексія Карпаторуського.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Після закінчення святкової Літургії, у знак подяки за Архіпастирський візит, усі віряни у єдиному багатотисячному хорі проспівали Предстоятелю Української Православної Церкви «Многая літа».

-Начальник міліції Василь Турдай коментує, – що під час проведення святкування порушень громадського порядку, не було. Адже на це свято було задіяно більше ста досвідчених правоохоронців.

 

Агнеса Куртяк

Хустський МВ УМВС

Єврейська община Хуста відзначила свято Суккот

10726386_10205315969049657_2109052630_n

Єврейська община Хуста відзначила свято Суккот

13 жовтня у самому центрі міста, на подвір’ї синагоги, відзначали свято шалашів. Суккот – це одне із головних єврейських свят, покликане об’єднувати всіх євреїв. Загалом «суккот» триває тиждень і відзначають його у пору підведення підсумків календарного циклу землеробів, коли зазвичай видно результати праці і серце наповнюється гордістю за зібраний урожай.

10721228_10205315964729549_389214167_n

На святкування приїхав також раввін з Ужгорода з сім’ю та гості з Виноградова, Вілока, Іршави.

Весь день лунала музика, звучали пісні, громада танцювала.

Яна Величканич

 

Одна з найстаріших церков Хуста потребує реставрації

Римо-католицька церква_лист4

Одна з найстаріших церков Хуста потребує реставрації

Римо-католицький костел святої Анни знаходиться в самому центрі Хуста і є однією з найвеличніших пам’яток XVІІ сторіччя. Разом зі старовинним годинником, що оздоблює центральну вежу храму і невпинно відстукує ритм часу, монументальна культова споруда є ніби серцем міста.

Костел має дуже давню й цікаву історію, побудовано його із решток кам’яної Хустської фортеці, яку зруйнувала блискавка у 1766 році. Тож у 1799 році було закладено перший камінь храму, а в 1812 році – вже завершено будівництво церкви. Тут зберігаються унікальні реліквії минулих століть, згідно архівних документів на стінах був напис, датований 1802 р., що в перекладі з латинської означає «Це частина Хустського замку, зруйнованого, але непереможного – найсильнішого у престолі живого Бога». У костелі також є старовинний орган, древні фрески та чимало цінних раритетів минулого.

Проте, так створено світ, що навіть найвеличніші споруди старіють і руйнуються. Востаннє капітальний ремонт костелу святої Анни проводився у 1941 році, дах було пофарбовано у 1975 та 1995 роках. На жаль, на сьогодні, він місцями протікає, потрібна повна заміна покрівлі, часткова заміна дерев’яних конструкцій, реставрація стін як ззовні, так і зсередини. Звичайно, на ремонт необхідна чимала сума. Тож нещодавно парафіяни розпочали благодійний збір коштів для реставрації святині, на заклик уже відгукнулися кілька благодійників. Однак все одно цих грошей мало, а церковна громада у наш складний час не в силах самотужки зібрати потрібну суму. Отже, прохання до всіх, у кого відкриті душі для милосердя,  допомогти відновити історичну пам’ятку та унікальну культову споруду. Передати гроші можна як безпосередньо у костелі святої Анни, так і переказавши кошти на церковний рахунок.

Реквізити:

Україна, релігійна громада Мукачівської діє цезії римо-католицької церкви м. Хуст.

90400, Закарпатська обл., м. Хуст, вул. Карпатської Січі №45, ідент. код 25444985,

р/р 26008033000640 в АТ Комінвестбанк м. Хуст, МФО 312248

З питаннями та пропозиціями можна звертатись за електронною адресою: istvan.hu67@mail.ru

Не будьмо байдужими до духовних надбань та релігійно-культурних цінностей нашого краю!

 

Пасха. Історія свята

454371-6016x4000

Пасха. Історія свята. Юдейська і християнська Пасха. Воскресіння Христа і жертовний Агнець

Що ж таке Пасха? Коли почали її святкувати? Чому юдеї та християни різних конфесій відзначають Великдень не разом?

Слід зазначити, що справжня єврейська найперша Пасха (на івриті — «Песах» або «Пейсах», тобто «перехід, проходження») не святкувалася, а відбулася вночі (“ніч пильнування”) під час своєрідного Суду Божого – з вечора 14 дня місячного місяця Нісана (березень-квітень) до ранку 15 дня Нісана, в перший повний місяць після дня весняного рівнодення.

Що ж святкували і святкують до цього часу юдеї? Позбавлення від єгипетського рабства. Пасха – це результат. Пригадаєте Мойсея, який вивів ізраїльтян із Єгипту і десять страт, посланих Всевишнім на народ фараона: (покарання кров’ю, страта жабами, навала мошок, випробування мухами, мор худоби, виразки і нариви, грім, блискавиці і вогненний град, навала сарани, незвичайна темрява (тьма єгипетська) і найстрашніша – смерть первістків).

Опівночі Господь уразив всіх первонароджених землі Єгипетської: від первістка фараона, що сидів на престолі своєму, до первістка в’язня, що знаходився в темниці, і все первородне з худоби (Ісх.12:29). Щоб врятуватися від кари Божої ізраїльтянам потрібно було заколоти увечері баранчика, кров’ю якого вони мали вимазати косяк дверей. Власне це було ознакою того, що Христос своєю кров’ю (Агнець Божий) викупатиме світ від гріха. Після цієї страшної події народ Ізраїлю відправився в 40-річні мандри пустелею на пошуки землі обітованої.

У християн свято Пасхи встановлене в пам’ять воскресіння розіпнутого на хресті Сина Божого Ісуса Христа. Більшість релігійних течій святкують Пасху в неділю після єврейської Пасхи. При цьому католики, православні і протестанти відзначають День Спокутування в різні календарні дні, правда, інколи вони збігаються.

Якщо з юдейською Пасхою все зрозуміло, то християни впродовж тисячоліть сперечаються про те, в який день тижня воскрес Христос, як правильно потрібно відзначати цю подію. Але в цілому, можна сказати, що в перші століття християнства на території Юдеї поширювалася традиція святкувати воскресіння Христа за місячним календарем через три дні після юдейської Пасхи. Тому потрібно врахувати, що біблейська Пасха за Місячним календарем може припадати на будь-який день тижня. На саму Пасху перші християни відзначали відразу дві події – вихід з Єгипту та скорботне розп’яття Ісуса Христа. І лише ЧЕРЕЗ ТРИ ДНІ святкувалася світла і радісна подія – воскресіння Ісуса. Коли з’явилися християни-греки, а потім римляни, які жили за Сонячним календарем , вони розуміли, що Ісус воскрес в день, наступний за суботою, але ніяк не могли зрозуміти зв’язку між іудейською Пасхою і воскресінням Христа, намагаючись обчислити день святкування Пасхи за юліанським календарем. Для фіксації святкового круга церква вибрала єгипетський календар, реформований Юлієм Цезарем (46 рік до н.е.). Лише до 3-4 століття, законодавчо зміцнюється традиція святкувати Пасху ґрунтуючись на обчисленнях, зроблених за юліанським календарем.

Проте 23-го лютого 1582-го року папа Григорій 13-й видав відому світу буллу «Inter gravissimas». Крім того, він серйозно зайнявся календарем (від нього і пішов сьогоднішній Григоріанський календар). Григоріанський календар виявився точнішим, але довелося «вирізувати» 10 днів, сьогодні вже 13. Православні не побажали визнати цей календар, тож далі жили за своїм, старим і звичним. Лише у 1923-м-коді року більшість православних церков перейшли на Новий стиль. Але за основу вони взяли не Григоріанський календар, а «неоюліанський». Різниця в тому, що неоюліанський трохи точніший, містить менше високосних років, а отже розбіжність зі справжнім сонячним часом «накручується» істотно повільніше. «Заморочка» лише в тому, що за Неоюліанським календарем найближчі п’ять століть все йде так само як за Григоріанським. У результаті – фактичної розбіжності немає.

І все ж… чому, скажімо, в один і той же рік Пасха у православних і католиків інколи святкується з різницею чи не в місяць? Тут треба ще враховувати три критерії сучасної християнської Пасхи: спочатку рівнодення, потім повний місяць, а далі ще і Воскресіння. Рівнодення у православних не 21-го березня, а додаємо 13 днів – 3-го квітня. Але після рівнодення потрібно не лише додати 13 днів, але й уточнити наступний повний місяць. Після 3-го квітня слід знайти інший повний місяць, лише вже наприкінці місяця. І внаслідок цього ми додаємо не 13 днів, а 30 «з хвостом». Крім того, за Старим стилем відстає і місячна фаза, тому деколи, навіть після реального повного місяця, пропускається не один тиждень, а два. І у результаті, вже майже літо на дворі, а за старим стилем лише зустрічають Пасху.

Страсна п’ятниця: святкування, символи і прикмети

5480248_large

Страсна п’ятниця: святкування, символи і прикмети

Завтра – велика чорна п’ятниця, яку називають Страсною. З цим святом пов’язано багато релігійних та народних традицій. Не випадково в цей день піст особливо суворий: за церковними канонами, не можна їсти нічого, крім води і хліба.

Страсна п’ятниця – як відзначається у християнстві

Велика п’ятниця – найтраурніший день у християнському році, оскільки саме цього дня Ісуса Христа розп’яли, Син Божий прийняв мученицьку смерть в ім’я порятунку всього людського роду. Страсна п’ятниця присвячена поминанню страждань і смерті Спасителя. Цього жалобного дня шати священиків не мають бути світлими і святковими.

У Страсну п’ятницю в церкві не буває літургії. Під час вечірні, яка починається близько третьої години дня – в час смерті Христа – з вівтаря виносять плащаницю із зображенням знятого з хреста Ісуса, якою покривають стіл, що стоїть посеред храму. Потім над плащаницею читають молитви, прикрашають квітами, запалюють свічки і парафіяни цілують образ Спасителя. Цим ритуалом символізується зняття з хреста, положення в труну і прощання з Ісусом Христом.

Що не можна робити в Страсну п’ятницю – церковні традиції

Не можна працювати цього дня. Не можна шити, прати, різати, займатися прибиранням, копати землю, саджати рослини, готувати їжу і навіть купатися. Ці заборони накладаються на віруючих не з причини ліні, а у зв’язку з необхідністю присвятити свій час у сім’ї молитві і читанню Біблії.

Не можна співати, веселитися, сміятися і вести активний, розважальний спосіб життя, а також сваритися, кричати і лаятися. Цей день має пройти в роздумах про власне життя, в роздумах про страждання і смерть Ісуса Христа.

Страсна п’ятниця – це заключний і найсуворіший день Великого посту. Стриманість у їжі має тривати до церковного служіння вечірні і виносу плащаниці. Після цього дозволено вживати хліб і воду, а деякі віруючі продовжують поститися до самого Великодня.

Страсна п’ятниця не повинна минути звичайним, непоміченим днем – необхідно замислитися над своїм життям і над стражданнями Спасителя. Цього дня кожен християнин особливо гостро має постаратися відчути і замислитися про головне у своєму житті. Чи не йде він проти своєї совісті, коли на головним із пріоритетів ставить прагнення багатства, наживи і успішної кар’єрі замість милосердя і людинолюбства? Чи не шукає навколо себе ворогів, яких прагне засудити? Чи не уподібнюється він до приклада тих, хто зрадив Христа на смерть?

Що не можна робити у страсну п’ятницю – народні повір’я

У народі вважалося, що з тієї миті, як тіло Ісуса Христа покладуть у труну, і до моменту його воскресіння вся нечиста сила має особливу силу і відчуває свою безкарність, тому приходить у наш світ, блукає по землі, лякає праведних жителів. За народним повір’ям, якщо в цей час людині привидиться щось страшне, треба тричі сказати: “Хай воскресне Бог і розбіжаться вороги Його”, – щоб захиститися від нечистої сили.

Також під час читання святих писань не можна дрімати, бо нечистий понесе в пекло.

Якщо у Страсну п’ятницю випрати білизну, на ній з’являться  плями крові.

У Страсну п’ятницю не можна сміятися і радіти. Той, хто засміється цього дня, плакатиме весь рік.

Фото В’ячеслава Ільїна «+++»