Про порядок розгляду звернень громадян та особистого прийому у Хустській міжрайонній прокуратурі

8b75bfecc3fcc4935daca57458380338

Про порядок розгляду звернень громадян
та особистого прийому у Хустській міжрайонній прокуратурі

Конституція України встановлює, що усі громадяни мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов’язані розглядати звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Статтею 12 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що в органах прокуратури розглядаються заяви, скарги та інші звернення про порушення прав громадян та юридичних осіб, які не відносяться до компетенції суду.
Відповідно до статті 36-1 Закону України «Про прокуратуру» підставою представництва у суді інтересів громадянина є його неспроможність через фізичний стан, недосягнення повноліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження.
Законом України «Про звернення громадян» зазначено, що його дія не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, законами України «Про судоустрій і статус суддів» та «Про доступ до судових рішень», Кодексом адміністративного судочинства України, Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції».
Заяви і повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення вирішуються в органах прокуратури відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України, Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, Інструкції про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах прокуратури України заяв, повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення.
Скарги на рішення, дії або бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування, а також на вироки, рішення, ухвали, постанови судів розглядаються в порядку та межах, передбачених відповідно кримінальним, цивільним, господарським або адміністративним процесуальним законодавством та рішеннями Конституційного Суду України.
У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по-батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання. Звернення можна подати на особистому прийомі, надіслати поштою, передати громадянином до органу прокуратури через уповноважену ним особу, якщо ці повноваження оформлені відповідно до чинного законодавства (наявне доручення).
Одночасно слід звернути увагу на те, що починаючи з 26.10.2014 набули чинності окремі положення Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014, відповідно до яких суттєво обмежено прокурорський нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади та місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами. Відповідно до положень пункту 1 Розділу ХІІІ Закону вказана функція здійснюється органами прокуратури виключно у формі представництва інтересів громадянина або держави в суді за наявності для цього підстав, передбачених нормами матеріального та процесуального законодавства.
Цим же Законом, починаючи з 26.10.2014 прокурора позбавлено повноважень із здійснення нагляду за додержанням і застосуванням законів, у тому числі і Закону України «Про звернення громадян».

Хустська міжрайонна прокуратура

Що потрібно знати про мобілізацію

mobilizatsiya_v_pervuyu_ochered_povestki_budut_raznosit_ofitsialno_trudoustroennim_6831
Що потрібно знати про мобілізацію

14 січня Президент України підписав Указ № 14/2015 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 20 грудня 2014 року “Про деякі оборонно-мобілізаційні питання”, якою затверджено проведення в Україні протягом 2015 року часткової мобілізації у три черги протягом 210 діб.
Зроблено це з метою підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань України на рівні, що гарантує адекватне реагування на загрози національній безпеці держави.
Як визначено у статті 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», організація безпосередньої реалізації заходів з мобілізаційної підготовки та мобілізації на відповідній території чи сприяння їх виконанню здійснюється місцевими органами виконавчої влади та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад. Відповідно до частини 5 статті 22 Закону призов громадян на військову службу під час мобілізації здійснюють місцеві органи виконавчої влади через військові комісаріати.
Згідно статті 17 Закону місцеві органи виконавчої влади організовують під час мобілізації своєчасне оповіщення і прибуття громадян, які залучаються до виконання обов’язку щодо мобілізації, техніки на збірні пункти та у військові частини, виділення будівель, споруд, земельних ділянок, транспортних та інших матеріально-технічних засобів і надання послуг відповідно до мобілізаційних планів.
Такі ж повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в галузі оборонної роботи щодо організації призову громадян на строкову військову службу, а також їх мобілізації, забезпечення доведення до підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення наказу військового комісара про оголошення мобілізації, організації та участі у здійсненні заходів, пов’язаних з мобілізаційною підготовкою та цивільним захистом, на відповідній території визначено статтею 36 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що під час мобілізації громадяни зобов’язані з’явитися до військових частин або на збірні пункти військових комісаріатів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках або розпорядженнях військових комісарів). З моменту оголошення мобілізації громадянам, які перебувають на військовому обліку, забороняється зміна місця проживання без дозволу військового комісара.
Є певні категорії осіб, які мають право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, що визначено статтею 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями; визнані відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії); чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років (такі чоловіки можуть бути призвані на військову службу у разі їх згоди тільки за місцем проживання); жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років (такі особи можуть бути призвані на військову службу в разі їх згоди і тільки за місцем проживання); жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є інвалідом I чи II групи, до досягнення нею 23 років; усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років (такі особи можуть бути призвані на військову службу у разі їх згоди і тільки за місцем проживання); зайняті постійним доглядом за особами, що його потребують,відповідно до законодавства України, в разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд; народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим; інші військовозобов’язані або окремі категорії громадян у передбачених законами випадках; призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також студенти та аспіранти, які навчаються на денній формі навчання.
Статтею 26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що посадові особи, винні в порушенні законів України та інших нормативно-правових актів з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації, а також громадяни за невиконання своїх обов’язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом. Передбачена як адміністративна так і кримінальна відповідальність.
За неявку військовозобов’язаних на виклик до військового комісаріату без поважних причин настає адміністративна відповідальність за статтею 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою передбачено максимальне стягнення у виді накладення штрафу до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено відповідальність громадян та посадових осіб за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, яка сягає ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для громадян та трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – посадових осіб.
Незабезпечення керівниками або іншими відповідальними за військово-облікову роботу посадовими особами підприємств, установ, організацій, колективних сільськогосподарських підприємств і навчальних закладів на вимогу військових комісаріатів сповіщення військовозобов’язаних і призовників про їх виклик у військові комісаріати або перешкода зазначених посадових осіб своєчасній явці громадян на збірні пункти чи призовні дільниці, вчинено повторно, відповідно до статті 211-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до статті 211-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення за несповіщення керівниками або іншими відповідальними за військово-облікову роботу посадовими особами підприємств, установ і організацій про виклик військовозобов’язаних у військові комісаріати передбачено максимальне стягнення у виді накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ухилення від призову за мобілізацією згідно статті 336 Кримінального кодексу України карається позбавленням волі від двох до п’яти років.
За громадянами України, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, зберігаються місце роботи (посада), середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, незалежно від підпорядкування та форм власності, а також не припиняється державна реєстрація підприємницької діяльності фізичних осіб – підприємців.

Сергій Зовдун,
Хустський міжрайонний прокурор

У Хусті новий прокурор

DSCN1290

У Хусті новий прокурор

26 січня 2015 року у залі засідань Хустської міжрайонної прокуратури заступником прокурора Закарпатської області, за присутності перших керівних осіб краю, представлено Хустського міжрайонного прокурора Сергія Зовдуна, призначеного на цю посаду наказом Генерального прокурора України з 22 січня 2015 року.
Сергій Петрович розпочав трудову діяльність з посади помічника Берегівського міжрайонного прокурора. З 2007 по 2009 роки працював прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ, державної митної служби та державної прикордонної служби при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства управління нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство прокуратури Закарпатської області.
Продовжив трудову діяльність на посадах заступника Хустського міжрайонного прокурора, заступника Виноградівського районного прокурора. З серпня 2013 по січень 2015 року очолював прокуратуру Міжгірського району.
Одружений, разом з дружиною виховують двох синів.