Вижити по-українськи, або «щоб ти жив на одну зарплату»

Вижити по-українськи, або «щоб ти жив на одну зарплату»

man with pockets turned inside outПочнемо з того, що з 1 січня 2014 р. проектом держбюджету на 2014 р. пропонується залишити розмір мінімальної зарплати на рівні, встановленому з грудня 2013 р., – 1 тис. 218 грн.

“Дожити до зарплати”

Ця фраза добре знайома багатьом із нас. Гроші з попередньої зарплатні вже закінчилися, а наступної ще немає. Відкладати якісь заощадження при цьому може мало хто, особливо із бюджетників.

Для початку анекдот. – Татку, а вижити на прожитковий мінімум в Україні можна?

– Ні, синку, це фантастика!

Однак… цю «фантастику» я відчувають на собі тисячі наших краян.

Слід зазначити, в Хусті мінімальну зарплату офіційно отримують  4,9 % громадян. Де-юре, це зазвичай, малокваліфіковані фахівці, але де-факто, більшість бюджетних спеціалістів середньої ланки. Бо ж якщо зарплатня «на руки» 1400 гривень, вона вже не рахується мінімальною…

Які зарплати у Європі?

Зараз Євроінтеграція є улюбленою темою…  не тільки розмов… Тож, гадаю, і нашим краянам буде цікаво дізнатися, скільки грошей отримують «за бугрові» спеціалісти.

Найвищу мінімальну зарплату забезпечує своїм громадянам Люксембург, там мінімалка складає 1 642 євро. Найменше заробляють в Болгарії – від 123 євро. Експерти Статистичного бюро Европейського співтовариства поділили усі країни Евросоюзу на три категорії – країни з високими, середніми і низькими мінімальними зарплатами. У першу категорію потрапили держави, які платять мінімальну зарплату не нижче 1 000 євро.

Країни ЄС з найвищими мінімальними зарплатами: Люксембург – 1642 євро,  Ірландія – 1462 євро,  Бельгія – 1387 євро, Нідерланди – 1382 євро, Великобританія – 1010 євро, Франція – 1000 євро.

До другої – країни з «середнім» рівнем мінімальної оплати праці. У Португалії, Словенії, Мальті, Греції та Іспанії мінімальна зарплата може бути від 500 до 1 000 євро.

Замикають ланку прибалтійські республіки, а також Чехія, Польща, Угорщина, Словаччина. Румунія і Болгарія. У цих країнах мінімальні зарплати знаходяться в межах 123-153 євро.

А в таких країнах, як Данія, Швеція, Фінляндія, Німеччина, Італія, Австрія та Кіпр мінімальна зарплата взагалі не встановлюється.

Мінімальні зарплати Східної Європи значно поступаються євросоюзівським: в Росії – 96 євро, в Білорусі – 57 євро, в Україні – 10 євро.

Що входить у соціальний пакет українського робітника?

Соціальний пакет – це комплекс послуг, які оплачує роботодавець найманому працівнику. У країнах Європи сюди включається: оплата мобільного зв’язку, харчування на роботі, дитячого садочка для дітей, заняття у фітнес-залі, медичне страхування, тренінги та семінари, страхування життя, недержавне пенсійне страхування, подарунки до свят.

А що входить у соціальний пакет українського робітника?
Почнемо з того, що в Хусті його мають здебільшого тільки фахівці великих торговельних мереж, холдингів (у сфері мобільного зв’язку, авто, банківській, харчовій) – адміністратори, директори представництв, торгові представники, марчендайзери… не так то й багато професій…

 Класичні соціальні пакети пропонуються в нас переважно на спільних українсько-іноземних підприємствах (яких у місті над Тисою, та й районі, як кажуть, «кіт наплакав»). Але останнім часом спостерігається тенденція, коли окремі фірми перестають і це робити – страхувати найперше здоров’я, життя людей.

Щодо соціального пакету на більшості підприємств, то вони є лише на папері, але фактично не виконуються. Давно канули в лету навіть такі зобов’язання, як калорійне харчування в умовах шкідливого виробництва. На практиці залишилися “голі” зарплатні.

З іншого боку роботодавці часто не хочуть навіть офіційно оформляти у себе на фірмі найманих працівників, не оплачують їм лікарняні, а зарплати дають «у конвертах». Той же торговельний працівник хоч і не працює за мінімальну зарплатню (отримує 3-6 тис. грн.), однак ремонт власного транспорту оплачує зі своєї кишені. Весь соціальний пакет, який він має – це безкоштовний мобільний зв’язок, інтернет та бензин.

Як прожити з 1 218 гривень?

Та повернемось до мінімальної зарплати. Що можна собі дозволити з трохи більше, ніж тисячі гривень?

За підрахунками державних мужів, ми повинні витратити на продукти харчування – 792,56 грн., непродовольчі товари (одежа, канцелярія) — 195,78 грн., заплатити за комунальні послуги – 228,34 грн., решта – на інші витрати (ліки, миючі засоби, транспорт)… Та подивимось на ці платежі об’єктивно. Хіба можна вкластися у 228, 34 грн., оплативши усі рахунки – за воду, електроенергію, газ, телефон? Особливо взимку… А за грудень – лютий наші лічильники працюють найінтенсивніше… «преміальних» же ніхто не платить…  А що з одягу можна купити за 195 гривень, коли одні джинси коштують від 250 і більше, пара зимових чобіт так само, не кажучи вже про куртки, шуби, дублянки… Отже, доведеться обмежуватись шкарпетками. Тепер про ліки. Які у нас ціни на медикаменти – ні для кого не секрет. Видно, «інші» витрати включають лише вартість валідолу та заспокійливих…

Психологи стверджують, що часто люди з мінімальним заробітком настільки падають духом, рахуючи кожну копійку, що відмовляються від усіх дрібних життєвих радощів. Хіба це не приниження людської гідності? Адже олігарх чи посадовець може собі дозволити на харчування за місяць витратити кілька тисяч гривень, а працівник із мінімальною зарплатою чи пенсіонер – 700 гривень чи й менше.

І як урядовці рахували потреби працюючої людини, коли встановлювали розмір мінімальної зарплати! Дати б їм оті 1 218 гривень, хай спробують прожити місяць. Цієї суми вистачає хіба що на скромну їжу для однієї людини.

Марина Штефуца.

коментарів: 2

  1. Мистер Ікс написав(ла):

    Дай Бог нікому не жити на такі зарплати.

  2. marinashtefuca написав(ла):

    дякую)

Залишити коментар