Хустський замок – одна з резиденцій графа Дракули?

Хуст легендарний

cf2455912988048c508bd8ce6ce94f22_600x1000
Хустський замок – одна з резиденцій графа Дракули?

Нещодавно світ сколихнула звістка про те, що легендарний замок графа Дракули в Румунії виставили на аукціон. Ціна виявилась чималою – 80 млн. доларів. Охочих придбати фортецю, у якій колись мешкав кровожерливий граф, незважаючи на фантастичну вартість та занедбаність будівлі, виявилось чималою, однак через бюрократичні перепони, фортифікаційна споруда досі залишається у власності родини Габсбургів.

Хто такий Влад Дракула?

Містичні оповіді про вампірів у наш час відомі навіть дітям. Любителі жахів із небувалим ентузіазмом «смакують» фантастичними повістями про кровопивць, а письменники у своїх творах наділяють химерних «героїв» надлюдськими здібностями. Чи був таким Влад Дракула? І ким він був взагалі? Щоб з’ясувати, заглянемо спочатку до Вікіпедії.
0_820a5_90f20788_orig

«Влад III (Дракул, Влад Цепеш, рум. Vlad Ţepeş, Влад Наштрикувач, та Влад Дра́кула рум. Vlad Drăculea — «син дракона» чи «син диявола») — валаський князь і воєвода (1448, 1456–1462, 1476), румунський національний герой. Вів непримиренну боротьбу проти османського поневолення Валахії, за що здобув репутацію жорстокого правителя. Сприяв і вітав розвиток торгівлі та ремесел — у центральному Державному історичному архіві Львова зберігається його грамота, дарована львівським купцям», – йдеться в електронному виданні.
Сьогодні точно відомо, що прізвисько «Це́пеш» («Наштрикувач», від рум. ţeapă — паля) румунський князь отримав від підданих за жорстокість у розправі з ворогами та власними громадянами, яких саджав на палю, а Драг, або Дракула – завдяки членству пращурів у елітному лицарському ордені Дракона.
Вважається, що сумнозвісний «чорний князь», майстерно перетворений ірландським романістом Бремом Стокером у літературного персонажа – вампіра-кровопивцю, жив не тільки у місті Бран, але й на території сучасного Закарпаття, яке в ті часи переходило з рук в руки, від правителя до правителя. Слід зазначити, що у відомому на весь світ замкові Бран Влад III Цепеш (прототип Дракули) зупинявся всього лише один раз, але роман «Дракула», що вийшов у світ у 1898 році, зробив його популярним настільки, що до цитаделі масово ринули туристи. Нині фортеця посідає друге місце в рейтингу найдорожчої нерухомості Forbes і оцінюється в 140 млн. доларів.
Дослідники творчості Стокера вважають, що вигаданого Дракулу не слід ототожнювати з волоським правителем, хоча в самому романі є застереження про можливу схожість.
Але повернемося до України.

«Орлине гніздо» Цепеша в Хусті

До наших часів дійшло багато розповідей та легенд про будівництво Хустського замку. Згідно переказів, фортеця зводилась за рахунок місцевого населення. Краяни змушені були платити феодалові данину м’ясом, маслом, молоком та іншими продуктами. Цементний розчин, який скріплював між собою величезні камені – стіни замку, готувався із яєць, які приносили хустяни, самі роками не знаючи їхній смак. Часто люд взагалі голодував, терпів гноблення та важко працював на поміщика. Навіть після зведення могутньої цитаделі на горі, замок кілька разів доводилось реставрувати, бо мури зазнавали руйнації із-за ворожих нападів. А за саму фортецю, яка була безмовним охоронцем соляного шляху і розташовувалась на дуже зручному місці Мараморощини, не раз точилися запеклі бої між представниками різних держав. Тож, як свідчать уже архівні документи, граф Дракула справді володів Хустським замком.
Зокрема, історик, завідувач кафедрою туризму УжНУ Федір Шандор пише, що: «Влад Цепеш мав безпосереднє відношення до Закарпаття. У 1329 році угорський король за особливі заслуги перед короною і Його Величністю подарував рицарю Драгу, Хустський замок з околицями, які на той час складали майже третину Закарпаття. Деякі дослідники династії Дракула, вважають що власник два роки поспіль прожив у Хустському замку».

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Проте інші дослідники переконані, що хоча офіційна штаб-квартира «князя темряви» розташовувалася в Хусті, та де-факто брати Влад і Вальк жили в селі, розташованому у 34 кілометрах від міста над Тисою, яке від імені Драгів і отримало сучасну назву – Драгово.
Цікаво, що згідно сучасних досліджень та архівних документів, «угорський король частенько брав у борг від Драга гроша, а віддавав землями. Тому незабаром володіння Драга зросли у кілька разів, а сам лицар знахабнів і почав вимагати від монарха додаткових привілеїв. Бідний король зрозумів, що виростив монстра, і вирішив від нього «спекатися». Але воювати проти Драга було справою марною, тому в сусідньому Виноградівському замку правитель поселив ще одного завзятого воїна — барона Пітера Берені, і доручив йому збутися Драга будь-яким способом. У ході безконечних боїв барон витіснив Драга з рівнини і змусив переселитися в гори Трансільванії, де рід Драгів або Дракул живе донині» (видання «Замки України»).
Слід зазначити, що на Хустщині досі збереглися прізвища з коренем «Драг» – Драгула, Драгушинець, Драгуський тощо. Однак, якщо співставити дати і вивчити хронологію, то виходить, що власником Хустського замку був не всім відомий Влад Дракула, який народився 14 листопада 1431 року (замок же перейшов династії Цепеш у 1329 році), а його дід, на жаль, теж дуже кровожерливий володар.
До слова, за минулий рік замок Бран у Румунії завдяки відвідувачам із усього світу приніс своїм власникам 1,2 млн. євро чистого прибутку. Було б добре, якби славнозвісний Хустський замок теж був більш відомим туристам і допомагав залучати додаткові надходження до місцевої казни.

Марина АЛДОН