Михайло Довжанин: «У роботі доводиться зіштовхуватися з багатьма проблемами…»
Суд, суддя – у багатьох ці слова викликають негативні емоції. Складні терміни, незрозумілі поняття, мінливі закони – все це відлякує, викликає бажання обійти правову установу десятою дорогою. Для більшості краян суд – це край, межа, до якої підходять у виключних випадках, коли іншої дороги немає.
Та зміни, яких зазнала вітчизняна Феміда рік тому, по-своєму вплинули на кожну юрисдикцію. Суспільство часто нарікає на роботу судів, не замислюючись над тим, що кожен суддя – окрема особистість, а за мантією ховається вразлива людська душа, здатна зрозуміти проблеми іншого… Тож як живеться представникам судочинства міста над Тисою, які в них проблеми та здобутки ми попросили розповісти голову Хустського районного суду М.М.Довжанина.
– Михайле Михайловичу, чому ви обрати саме цю професію?
– Мені завжди хотілося боронити слабших, змалечку цікавили питання, що стосуються моралі, я мріяв захищати права обездолених. Так сформулювалися життєві принципи, орієнтири, що й вплинуло на вибір фаху. Зазначу, що професія судді не тільки цікава та багатогранна, але й відповідальна та досить складна, адже професіоналізм вершителя правосуддя, його добросовісність, порядність, чесність, об’єктивність, вдумливий підхід до кожної деталі справи, постійне прагнення до самовдосконалення є найважливішими гарантіями надійного забезпечення прав і законних інтересів громадян.
– 6 грудня 2012 року Вища рада юстиції призначила вас на посаду голови Хустського районного суду, а після прийняття Закону України «Про відновлення довіри до судової влади», 16 квітня цього року колективом переобрано на цю ж посаду Чи важко очолювати таку непросту установу? Як удається знайти шлях вирішення проблеми, які риси повинні бути притаманними голові обителі Феміди?
– Дійсно, в роботі доводиться щоденно зіштовхуватися із багатьма проблемами. Однак разом з колективом суддів, працівників апарату суду намагаємося їх вирішувати. Вважаю, що основною рисою в нашій роботі повинна бути мудрість, вдумливість, уміння поставити себе на місце іншого навіть тоді, коли кожна зі сторін вважає, що правда на її боці.
– Які проблеми переважають у вашій праці?
– Зараз така складна ситуація в державі, що не хочеться нарікати на наші тимчасові незручності. Звичайно, є проблема із приміщенням, хочеться, аби колектив працював у більш комфортних умовах, проте на Сході нашим хлопцям зараз не так важко…
– Чи правда, що колектив суду допомагає волонтерам, які опікуються нашими Збройними Силами?
– Так. Ми вносили добровільні пожертвування, перераховували кошти із заробітних плат, але не афішуємо цього, адже справжній подвиг, про який має знати громадськість – це те, що роблять наші хлопці в зоні АТО.
– Яка резонансна справа, яку доповнилось розглядати протягом цього року, запам’яталася найбільше?
– Убивство дяка у селі Драгово. За цей злочин вперше в історії Хустщини колегіальний суд засудив обвинувачуваного у справі до довічного позбавлення волі.
– Можете розповісти конкретніше про цей злочин?
– Так. На святу Трійцю мешканців Драгова облетіла страшна звістка про вбивство їхнього односельця, який служив дяком у одному із храмів. Раніше чоловік уже «грішив» перед законом. Непроханий гість спочатку виманював господаря з хати, а потім зрозумівши, що на його крики ніхто не реагує, заліз у будинок через вікно. Вже в оселі так відлупцював хазяїна, що той помер на місці. Насилля відбувалось на очах у дітей, на щастя, їх кривдник не зачепив. Однак їхню матір варив так, що вона на деякий час втратила свідомість. Коли жінка опритомніла, виявилося, що її чоловік уже мертвий. Злочинця разом із міліцією шукав весь актив села на чолі із сільським головою. Знайшли винуватця злочину через дві години. Він спокійно спав у помешканні батька і видавав, ніби не знає, що трапилось.
– Останнім часом, після Єврореволюції та у зв’язку з бойовими діями на Донеччині та Луганщині зросла кількість вогнепальної зброї, що перебуває у приватному користуванні мешканців краю. Чи вплинуло це на злочинність?
– Ні. На щастя, серйозних злочинів не побільшало.
– А скільки осіб і за які злочини було засуджено у цьому році?
– Загалом за півроку (звітний період – перше півріччя) – 166 осіб, вирок яких вступив у законну силу. Крім того, у провадженні перебувало 630 кримінальних справ, з яких 544 із закінченим провадженням, 1732 – цивільні, з яких розглянуто 1260, а також 119 адміністративних, із яких 86 розглянуто.
– Що, на вашу думку, потрібно змінити у судочинстві, щоб удосконалити його?
– Зазначу, що одним із невід’ємних завоювань нової демократії стало те, що наші громадяни почали все активніше захищати свої права саме в суді. Ще на початку демократичних перетворень йшлося не тільки про зміни у системі судочинства, а й про те, що настане час, коли прості люди частіше звертатимуться до суду, шукаючи захисту і справедливості. Ось цей час і настав. Безперечно, що пріоритетним завданням судової гілки влади було і залишається захист конституційних прав і свобод людини, служіння верховенству права, законності і правопорядку. Законність і верховенство права через суд — саме у цьому і має полягати суть правосуддя.
Проте, як не прикро, наразі законодавчо-нормативна база судової системи не відповідає вимогам часу. Потрібно вдосконалити кодекси, особливо процесуальний, спростити його, прийняти новий закон про статус суддів і судоустрій. Мушу визнати, що загалом судово-правова реформа у країні просувається повільно, хаотично, безсистемно, вона ще далека до логічного завершення.
– А позитиви у вашій роботі які?
– Менше скасованих рішень протягом останнього часу.
– Кого з працівників суду хотілося б відзначити напередодні професійного свята?
– Усі ми – одна команда, тому виділяти когось було б несправедливо. Сердечно дякую за віддану працю колективу Хустського районного суду і від щирого серця вітаю всіх із професійним святом! Зичу міцного здоров’я, родинного затишку і достатку, творчої енергії, сил, наснаги і мудрості у прийнятті рішень. Нехай почесну працю завжди супроводжує успіх, а кожний день повниться плідним змістом і наближає до спільної мети – утвердження верховенства права в країні!
Подальшої всім енергії, витримки та наполегливості, усвідомленого почуття відповідальності, нових здобутків і звершень. Нехай професійні зусилля буде винагороджено повагою та довірою громадян!
– Спасибі за розмову і приєднуюсь до вітань.
Розмовляла Марина Алдон
