По спецлінії 102 оперативний черговий міліції отримав повідомлення, про те, що в міському парку знаходиться повішений чоловік.
На місці події правоохоронці встановили, що на той світ чоловік пішов через борги. Саме таку причину вказав у передсмертній записці небіжчик. Наразі тіло направлено в прозектуру хустської лікарні, для проведення судово-медичної експертизи.
Агнеса Куртяк,
Хустський МВ УМВС
Сьогодні з радістю зустрічає велику Перемогу Великої Вітчизняної війни легенда міліції, ветеран – фронтовик та органів внутрішніх справ, полковник міліції у відставці Іван Якович Ільчук. Адже, спілкуючись з ветераном потай в думках ми наче проходимо бойові місця Слави. Під час розмови, Іван Якович постійно згадує свою юність; молодість; війну; службу в органах внутрішніх справ та багато інших цікавих спогадів із свого життя…
Ільчук Іван Якович народився 2-го жовтня 1919 року в с.Самгородок, Самгородського району, Вінницької області в селянській сім’ї. З розповіді Івана Яковича було видно, що його життя на мед схожим не було. Згадуючи про свою сім’ю у нього на очах появлялися сльози. Адже його мати Фьокла у 1933році залишилась вдовою з чотирма дітьми, бо 1933рік під час голодомору помер батько Яків. Закінчивши 6 класів початкової школи Іван був змушений піти працювати у колгосп, щоб допомогти матері прогодувати сім’ю. У колгоспі він робив різні роботи, працював в конюшні та прицепчикоп. За роботу йому з матір’ю давали пайок. Коли хлопцю виповнилось 20років, його призвали на службу у війська НКВС у 139-й окремий батальйон, дислокований на Кавказі у м.Пятигорськ. Звідти Івана Яковича направили у 230-й полк НКВС для виконання оперативно-бойових завдань.
Під час війни Івану Яковичу довелось брати участь у визволенні Ростова та інших міст і сіл Кавказу. За бойові дії та успіхи в бойових операціях на визволення Кавказу 230-й полк НКВС був нагороджений орденом Червоного Прапора і перейменований у Червонопрапорний полк. У цьому полку служив до кінця війни. У грудні 1946року демобілізувався і поїхав за направленням у м. Хуст, Закарпатської області.
Розпочалась службова стежка на Закарпатті Івана Яковича з Хустського райвідділу міліції в далекому 1946році. В дружньому колективі Іван Якович присвоївся швидко. Адже саме між колегами він знайшов друзів, та завоював авторитет серед населення. Свій трудовий шлях він розпочав міліціонером з охорони громадського порядку, а з 1949року – дільничним уповноваженим. Керівництво Хустського міськвідділу міліції молодого міліціонера направили обслуговувати такі села, як: Кошельово, Липчу, Л.Поляну. Іван Якович, згадує, що під час будівництва ГЕСу в с.Н.Бистрий, його було направлено старшим по ОГП, після закінчення будівництва гідроелектростанції він повернувся на свою улюблену дільницю.
Іван Якович в молодому віці, був гарним , струнким і кремезним хлопцем. Коли проходив селом у формі, то дівчата аж мліли від одного його погляду. І мабуть кожна дівчина мріяла стати його дружиною. Але доля йому подарувала гарну, скромну дівчину на імя Ганна. Саме чим причарувала дівчина, а тепер його дружина секрету не розкриває. Дівчина працювала в колгоспі. Іван Якович маючи до неї серйозні наміри, написав рапорт в якому вказав, що хоче одружитися, і керівництво ОВС одобрило вибір хлопця. Щасливі молодята одружилися, виростили двох синів Василя та Юрія, та пройшли майже чи не все життя разом. Один із синів помер, а інший живе в Іркутську. Бог подарував їм 4-х онуків та трьох правнуків.
Після закінчення Львівської середньої спеціальної школи міліції Івана Яковича перевели на роботу в Тячівський РВ., закріпивши за ним селище Дубове з населенням 9000чоловік, а також обслуговував такі села, як: Добрянське, Бедевля, Вільхівці та інші. Собі в допомогу підібрав близько 50чоловік народних дружинників, які допомагали охороняти громадський порядок, забезпечувати охорону кооперативного, колгоспного добра. Під час служби в міліції йому частенько доводилось порушувати кримінальні справи проти хуліганів та злочинців. За 12 років роботи Іван Якович неодноразово виходив переможцем у соціалістичному змаганні за звання дільниці зразкового порядку.
У 1973 році Ільчук пішов на заслужений відпочинок у званні капітана міліції. Його загальний стаж служби в армії та ОВС становить 34 роки, 24 з яких – на посаді дільничного інспектора міліції. За подвиги у Великій Вітчизняній війні та сумлінну службу в ОВС Іван Якович Ільчук нагороджений орденами Червоної Зірки, Вітчизняної війни ІІ ступеня, Богдана Хмельницького ІІІ ступеня нагрудними знаками та медалями; понад 30 разів заохочувався наказами міністра МВС, начальниками УМВС та ГУ МВС, начальниками Хустського та Тячівського райвідділів, одержував почесні грамоти, подарунки, грошові премії та численні подяки. У 2005 році до 60-ї річниці перемоги у Великій Вітчизняній війні – отримав звання полковника міліції у відставці.
У свої 94роки, Іван Якович почуває себе добре, хоча трохи здоров’я його вже починає підводити. Неодноразово його можна побачити у Хусті, з повними сумками продуктів. Молоді працівники міліції з радістю та з захопленням слухають про його службу в міліції, адже він розповідає багато цікавого про своє життя-буття та різні пригоди.
Ніколи не забуває про ветерана і керівництво міськвідділу , яким гордиться. Адже не кожний начальник міліції сьогодні може похвалитися ветераном – довгожителем. Кожне свято керівництво хустської міліції відвідує Івана Яковича. Завжди фіглярний та усміхнений ветеран разом із дружиною зустрічають гостей на своєму порозі.
Начальник міліції Василь Турдай відмітив, що сьогодні сучасні правоохоронці виховані на подвигах ветеранів, які одразу після перемоги над фашизмом продовжили свою незриму війну з криміналом. Завдяки колишнім фронтовикам післявоєнна країна була очищена від бандитів і мародерів, які тероризували робочий люд. Недарма старші міліціонери-наставники завжди ставили у приклад ветеранів-фронтовиків, виховували на їх прикладах молодих спеціалістів, ставили їх за взірець професіоналізму і самовідданості.
Агнеса Куртяк,
Хустський МВ УМВС
Нещодавно в Ужгороді відбувся обласний конкурс ансамблів малих форм та хорових колективів. За здобуття звання лауреата змагалося 111 учасників з 23 шкіл естетичного виховання області. Відрадно, що секстет учнів старших класів під керівництвом досвідченого педагога Оксани Липчей отримав головну нагороду музичного поєдинку. Крім того, дует молодших класів у складі Ярослава Ракушинця та Кароліни Борис (клас викладача Нелі Деяк) теж виборов перше місце. Крім того, вокальне тріо у складі Дарини Пішти, Діани Фекете та Наталії Палчей (клас викладача Нелі Деяк), а також хор молодших класів і хор старших класів (кер. Оксана Личей) стали лауреатами ІІ ступеня.
Порадували вихованці Хустської творчої «альма матер» успіхами і в конкурсах музичних відділів та індивідуальних виконавців. Зокрема, Естер Мочар (духовий відділ, кер. Світлана Січ) та Сільвія Джумурат (фортепіано, кер. Тамара Нікітіна)здобули «золото», а Катерина Квачук (духовий відділ, кер. Світлана Січ) – «срібло».
А цими днями вихованка авторської художньої школи Ласло Гайду Наталія Ковач стала переможницею обласного конкурсу образотворчого мистецтва «Легенди Карпат» (номінація живопис).
До речі, дитячий зразковий хореографічний ансамбль «Хустяночка» (керівник Ірина Гнепа) готується до участі у Всеукраїнському фестивалі-конкурсі народної хореографі імені П. Вірського та до Міжнародного хореографічного конкурсу в Болгарії, а вокальний ансамбль Хустської школи мистецтв (кер. Оксана Липчей) – до музичного конкурсу у Греції. Тож побажаємо нашим землякам успіхів та вдалих виступів!
Марина Алдон
Травневі свята для правоохоронців видалися особливо «гарячими». Під час тривалих вихідних правоохоронці забезпечували громадський порядок в масових заходах, а це під час агітаційної програми одного з кандидатів у Президенти України та відвідування гостей міста славнозвісної «Долини нарцисів»; розкриття злочинів; вирішення типових сімейних скандалів; фіксування пожеж та тілесних ушкоджень і інші.
Про угон автомобіля невідомою особою правоохоронців повідомив 23-річний юнак. На місце події правоохоронці встановили, що автомобіль марки ВАЗ знаходився на одній із центральних вулиць Хуста. За «гарячими слідами» слідчо-оперативною групою спільно з пересувною мобільною групою у складі якої знаходились дільничні інспектори міліції, було встановлено місцезнаходження автомобіля та затримано неповнолітнього любителя авто. Підліток зізнався, що до цього ганебного вчинку також причетний і 22-річний місцевий житель.Викрадене авто поміщено на спецмайданчик міськвідділу міліції, а правоохоронці вживають заходи щодо затримання співучасника.
Також міліціонерами зареєстровано і чотири нещасні випадки: в одному із сіл району жінка виявила повішеним свого чоловіка. На місці пригоди міліціонерами та експертом встановлено що при зовнішньому огляді тіла слідів насильницької смерті не виявлено. Медики повідомили правоохоронців, про те що до них за медичною допомогою звернулась учениця однієї із шкіл району з діагнозом медикаментозне отруєння. Міліціонерами було встановлена, що дівчина через конфлікт з батьками вирішила зробити відчайдушний крок. Наразі дитина знаходиться у лікарні, а загрози життю та здоров’ю не має. Від вогню на Хустщині було знищено надвірну споруду та встановлюються матеріальні збитки, а також від короткого замикання проводки електромережі у Хусті в одному із торгових центрів виникло задимлення. Потерпілих не має та матеріальних збитків не завдано.
Агнеса Куртяк,
Хустський МВ УМВС
З огляду на суспільно-політичну ситуацію в країні та воєнні дії на Південному Сході держави, членами виконавчого комітету Хустської міської ради прийнято рішення «Про відтермінування святкування Дня міста Хуст».
Попередньо анонсовану програму святкових заходів (фестивалі, розважальні заходи) – відтерміновано.
Отже, програма святкування Днів м. Хуст буде такою:
7 травня 2014 року (середа) з нагоди Дня міста Хуст в залі Хустського міського центру науково-технічної творчості учнівської молоді (вул. М.Аркаса, 8) в суперфінальній грі турніру ерудитів «Що? Де? Коли?» 2013-2014 навчального року за перемогу змагатимуться: трійка найкращих команд з «Шкільної ліги» (учнів 8-9 класів) міських шкіл, трійка найкращих команд з «Вищої ліги» (учнів 10-11 класів) міських шкіл, трійка найкращих команд з «Вищої ліги» (учнів 10-11 класів) шкіл Хустського району і трійка найкращих команд зі «Студентської ліги» (студентів ліцеїв, коледжів та вузів міста Хуст). Початок гри о 12.00год.
8 травня 2014 року (четвер) о 14.30год., з нагоди Дня міста Хуст, в Міській картинній галереї (вул.Пірогова, 1) відбудеться відкриття художньої виставки «Наш древній Хуст»
9 травня 2014 року (п’ятниця) біля Монументу Слави по вул. Карпатської Січі до 69-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні відбудеться покладання квітів. Початок у 10.00год.
9-11 травня 2014 року (п’ятниця – неділя), з нагоди Днів міста Хуст, в Хустському краєзнавчому музеї (вул.Пірогова, 1) пройдуть «Дні відкритих дверей». У програмі: 10.00год. – екскурсії по експозиційних залах, тематичні екскурсії містом: «Руїнами Хустського замку» з підйомом на Замкову гору, «Архітектурні пам’ятки міста», «Чеське містечко»
10 травня 2014 року (субота)
10.30год. у борцівському залі стадіону «Карпати» (вул. Борканюка, 15) відбудеться Всеукраїнський чемпіонат з вільної боротьби серед юнаків і дівчаток;
10.30год. у спортзалі Закарпатського лісотехнічного коледжу (вул. А.Волошина, 66) відбудуться спортивні змагання з гандболу серед команд учнів ДЮСШ м. Хуст, м. Берегово, смт. Солотвино і с.Драгово
11 травня 2014 року (неділя) День міста Хуст
7.00-13.00год. в усіх храмах і церквах міста. Молитва за місто і за всіх його
мешканців;
10.00год., борцівський зал стадіону «Карпати» (вул. Борканюка, 15). Всеукраїнський чемпіонат з вільної боротьби серед юнаків і дівчаток;
10.30год., стадіон «Карпати» (вул. Борканюка, 15). Спортивні змагання з футболу серед команд учнів ДЮСШ м. Хуст, м. Виноградово, смт. Буштино;
10.30год., районний будинок культури. Святковий турнір з шашок і шахів;
Оргкомітет Хустської міської ради
Хустські правоохоронці здали кров для постраждалих на Сході України
Добровільна здача крові запланована з ініціативи в.о.начальника УМВС України в Закарпатській області полковника міліції Сергія Шаранича
На станції переливання крові в Хустську районну лікарню завітало правоохоронці, щоб здати кров, для постраждалих під час події в м.Одеса та на Сході України.
Василь Турдай впевнений, що добровільна здача крові для кожного з міліціонерів стане почесною і благородною справою, адже люди, які віддають частку себе на благо одужання, а інколи й спасіння життя та здоров’я людей, є справжніми громадянами своєї держави.
Агнеса Куртяк,
Хустський МВ УМВС
Нарешті весна по-справжньому розквітла, торкнулась теплими сонячними променями не тільки природи, але й наших сердець. Звичайно, кожному хочеться вдихнути її п’янкі аромати, відчути естетичну насолоду, споглядаючи квіткове диво. Тож чому би клаптик зелено-біло-рожевого довкілля не перенести до хати?
Оселя починається з вікна
Дизайнери стверджують, що житло починається не з дверей, а саме з вікна, яке впускає в наш маленький приватний простір не просто денне світло, але й суворий чи лагідний погляд погоди. Ми дивимось на подвір’я і відчуваємо настрій природи. Так само з вулиці – перше, на що звертають увагу перехожі чи гості – це вікна нашої оселі.
Тому починаємо декорувати помешкання саме з занавісок, штор, гардин. Ці дивовижні аксесуари не тільки візуально виправляють вікно – роблять його ширшим, вужчим, меншим чи більшим, але й додають дизайну піднесеності, комфорту.
Для весни найбільше підійдуть тюлі теплих відтінків, але вони повинні гармоніювати з кольором стін, меблів. Можна оздобити їх декоративними метеликами, бусинами чи текстильними стрічками.
Якщо це кухня, для декору доречно використати вирізані з міцної твердої матерії фігурки абстрактної форми, підв’язані до карнизу. Вони можуть звисати донизу несиметрично, але на рівні очей.
Якщо це дитяча кімната, штори можна причепурити наліпками казкових героїв або різними затискачами у формі зірки, квітки, кораблика, комашок, які зроблять їх більш грайливими.
У спальні віконний простір можна задекорувати бутонами штучних квітів, для ванної кімнати підійдуть камінчики та ракушки, хаотично розставлені на підвіконні.
У вітальні гарно виглядять тришарові штори, гардини, функціональні підшторники і легка тюль різних відтінків одного кольору.
З маленьких елементів – велике диво
У будь якому помешканні, яке теоретично є єдиним цілим, як людський організм, повинні бути певні «сезонні» ділянки, які можна декорувати по-різному, в залежності від пори року, релігійних чи домашніх свят. Наприклад, це хол, чи коридор, або принаймні хоча б журнальний столик чи поличка…
Отже, для весни можна зробити флористичне панно, використовуючи фоторамку, гілочки дерев, текстильні квіти та штучних комах. Також підійдуть художні світлини з мальовничими пейзажами (в ідеалі – художні роботи, живопис професійних майстрів пензля).
Яскраві диванні подушки в такій же гамі, як і штори, можуть стати однією з «родзинок» дизайну.
Декоративні підсвічники в ароматичними свічками – чудово доповнять інтер’єр будь-якого приміщення.
Цікавим аксесуаром може стати торшер із трав’яним абажуром. Його можна зробити самотужки. Для цього досить задекорувати стару лампу штучною травою, квітами та пташками із пір’їнок, які можна придбати в будь-якій сувенірній крамниці. До речі, так само можна причепурити рамку дзеркала, вазон, гіпсову статуетку…
Якщо в хаті є камін, він теж потребує суттєвих змін. Від нього має віяти свіжістю і весняним вітром. Отже доречно прикрасити його чимось весняним. Наприклад, гілками дерев. Вазами для них можуть слугувати розмальовані акриловими фарбами непотрібні пляшки, високі склянки, навіть колби… Друге життя можна вдихнути взагалі в будь-яку річ, досить лише трішки пофантазувати.Для створення вишуканих неординарних авторських композицій підійде все, що залежалось на горищі, бо ж кожна людина – сама собі дизайнер, головне – щоб у витворах була присутня нотка загадковості.
І ще одне – декоративні елементи повинні бути не тільки гарними, але й практичними. Скажімо, книжковий стелаж при раціональному підході можна використати, й як поличку для горщиків із кімнатними рослинами, і помістити на ньому маленькі скляні фігурки, і диски, і оригінальні сезонні прикраси.
Квіти – «перлини» інтер’єру
Здається, немає нічого прекраснішого, ніж живі квіти в домі. Інтер’єр, оздоблений натуральними природними елементами, завжди є найбільш комфортним. І зовсім не має значення, чи ростуть тюльпани, фуксії та фіалки в горщиках, чи свіжозрізані рослини милують око у вазах. Рослини створюють у будинку особливий настрій, дозволяють відчути себе часткою Всесвіту.
Взагалі прикраса інтер’єру квітами – справжнє мистецтво, навчиться якому досить непросто. Звичайно, у кожної господині своє бачення прекрасного. Декому подобаються букети, складені з великої кількості різних квіток, а комусь до снаги виключно троянди…Для дизайнерського складання букетів немає ні правил, ні точних інструкцій. Єдине – рослини мають бути свіжими і повинні гармоніювати за формою та кольором. Інше – справа смаку та техніки.Головне, щоб квіти у вазі прикрашали, доповнювали одна одну. Не бійтеся експериментувати, вибирати різні варіанти. Часом, на перший погляд, зовсім непоєднувані квіти, у композиції виглядають настільки неперевершено, що від них важко відірвати погляд. Так, наприклад, дуже ефектно дивляться волошки з ромашками, бузок із гілками розквітлих яблунь, навіть звичайнісінька гілка верби із нарцисами, або кора берези із конваліями, крокусами та ірисами.
До речі, квітка може стати взагалі окремою фігурою інтер’єру. Але не варто перенасичувати простір зеленню. Бо оселя – не оазис, а житлове приміщення, де людина повинна не тільки милуватись рослинністю, але й їсти, спати, працювати…
Марина Алдон
Першотравень хустяни та гості міста над Тисою зустрічали весело. У центрі, на майдані Незалежності, у цей день було дуже велелюдно. На зустріч із кандидатом у президенти Петром Порошенком приїхали представники Виноградівського, Іршавського, Тячівського, Рахівського районів. Розважали учасників зібрання народні артисти України Тарас Петриненко та Тетяна Горобець. Їхні мелодійні та запальні пісні створювали святкову атмосферу.
Першим перед громадою виступив голова ініціативи Третя Українська Республіка Юрій Луценко. Він зазначив, що толерантний і в етнічному, і в мовному відношенні закарпатський народ повинен бути прикладом національної терпимості для всієї України. Державний діяч підкреслив, що політики – це інструменти людей, будівельники нової держави, тож вони повинні забезпечити суспільство чесним і прозорим судом, професійною прокуратурою, доступною медициною та якісною освітою.
Відтак до присутніх на зібранні звернувся Петро Порошенко. Він розповів про поїздку на Схід, про спільні передвиборчі домовленості із Віталієм Кличком та Миколою Томенком, поділився згадками про трагічні події на Євромайдані та політичними планами на найближче майбутнє. Також кандидат у президенти закликав краян неодмінно прийти на вибори та висловити власну позицію, щоб забезпечити легітимність волевиявлення.
Під час поїздки до столиці Карпатської України Петра Порошенка супроводжували голова Закарпатської обласної ради Іван Балога та голова облдержадміністрації Валерій Лунченко.
Марина Алдон
Українці – народ витривалий, привчений до економії. Закарпатці ж у плані комунальних заощаджень – одні з лідерів у державі. Будуючи величезні триповерхові котеджі, більшість наших краян мешкають у крихітних літніх кухнях. Щоб зекономити витрати за електроенергію та газ, чимало сімей туляться в малогабаритних кімнатах, перекриваючи радіатори в інших приміщеннях та не вмикаючи нічого зайвого з електропристроїв…
З 1 травня газ для населення дорожчає більш, ніж наполовину
Національна комісія з регулювання енергетики визначилась з новими тарифами на газ для побутових споживачів. Тож рахунки за травень ми отримаємо вже за новими тарифами, які на 40-60% вищі за попередні. Отже, найближчим часом на нас чекає справжній ціновий шок.
Уже в цьому місяці власники квартир з центральним опаленням, які використовують газ лише для приготування їжі, повинні платити за блакитне паливо 1,182 грн. за кубометр, якщо мають лічильник, і 1,299 грн., якщо лічильника немає. Ті споживачі, які використовують не більше 2500 кубометрів газу на рік, мають сплачувати 1,089 грн. за кубометр за наявності лічильника і 1,197 грн. без облікового пристрою. Якщо сім’я споживає від 2500 до 6000 м3 газу на рік, то для неї тариф становить 1,788 грн. із лічильником та 1,965 – без нього. Власник маєтку, на опалення якого йде понад 6000 кубометрів палива на рік, повинен сплатити 3,645 грн. за м3 (4,011 грн., якщо лічильника немає).
На жаль, «листи щастя», для більшості мешканців міста над Тисою й раніше були випробуванням на вміння адаптуватися до стресів, а тепер, в умовах «затягування пасків» взагалі стануть справжнім іспитом на витримку нервової системи… Бо ж середня зарплата в Хусті становить 2427 грн., у той час, як чимало краян отримують «на руки» лише трохи більшу суму… Якщо ж брати до уваги й пенсії, то кількість «бідняків» зросте в кілька разів…
Особливості призначення субсидій
Субсидія – це безготівкова фінансова підтримка малозахищених краян. Фактично вона є державною компенсацію частини витрат на оплату спожитих послуг. Багато хто з мешканців міста над Тисою сподівається, що може розраховувати на цей вид адресної допомоги.
-Умови надання житлово-комунальної квоти не змінилися. Як і раніше, субсидія надається власнику житла за умови, якщо всі члени сім’ї працездатного віку працюють, зареєстровані у центрі зайнятості або навчаються, – запевняє начальник відділу державних соціальних допомог виконавчого комітету Хустської міської ради Лариса Пацкан. – Щоб оформити субсидію, потрібно звернутися у відділ соцдопомог, маючи при собі мати паспорт, ідентифікаційний код, будинкову книгу, пенсійне посвідчення, трудову книжку (для пенсіонерів), довідку про доходи за останні півроку перед місяцем звернення (для працюючих), довідку про розмір земельної ділянки, довідку про склад осіб, зареєстрованих у житловому приміщенні та квитанції про останню сплату послуг. Крім того, слід заповнити заяву встановленого взірця та відповідну декларацію. Хустянам також варто знати, що для того, щоб не вистоювати довжелезні черги, на прийом можна попередньо записатися.
Слід зазначити, що субсидія не призначається, якщо уповноважений власник житла та особи, зареєстровані разом з ним мають у своєму володінні або користуванні дружини (чоловіка, неповнолітніх дітей) в сукупності більше ніж одне житлове приміщення (будинок), загальна площа яких в сумі перевищує встановлені норми володіння або користування загальною площею житла. Також на комунальні пільги не можна розраховувати, якщо власник житла і особи, зареєстровані разом з ним в житловому приміщенні (будинку), мають у своєму володінні або володінні їх дружин (чоловіків, неповнолітніх дітей) два або більше транспортних засобів (механізмів), підлягають державній реєстрації та обліку в Державтоінспекції. У випадку придбання житла, субсидія для відшкодування витрат на оплату комунальних послуг призначається не раніше чим через рік з місяця купівлі будинку (квартири).
Якщо будь-хто із зареєстрованих у житловому приміщенні протягом 12 місяців перед зверненням за призначенням субсидії здійснив покупку земельної ділянки, квартири (будинку), автомобіля, транспортного засобу (механізму), будівельних матеріалів, інших товарів довгострокового вживання або сплатив послуги з навчання, будівництва, ремонту квартири (будинку) або автомобіля, транспортного засобу (механізму), телефонного (у тому числі мобільного) зв’язку і т. п., окрім житлово-комунальних послуг в межах норм споживання і медичних послуг, пов’язаних із забезпеченням життєдіяльності, на суму, яка на час звернення перевищує 10-кратну величину прожиткового мінімуму для зазначених осіб, то теж не має право на отримання безготівкової фінансової допомоги на оплату спожитих послуг.
Важливо, що раніше призначені субсидії не підлягають перегляду і перерахунку. Однак надання субсидії може призупинитись за поданням житлово-експлуатаційних організації, житлово-будівельних (житлових) кооперативів, об’єднань співвласників багатоквартирного будинку та організацій, що надають житлово-комунальні послуги, якщо громадянин, якому призначено субсидію, не сплачує відповідну частку спожити тих послуг, за винятком випадків, пов’язаних із затримкою виплати заробітної плати, пенсії тощо, яка підтверджується відповідними документами. Громадяни, яким призначили комунальну квоту для відшкодування оплати житлово-комунальних послуг зобов’язані щомісячно сплачувати свою обов’язкову частку витрат, крім випадків, коли вартість фактично використаної послуги менша, ніж обов’язкова частка витрат на оплату цієї послуги (споживачі повинні сплачувати її фактичну вартість).
До речі, у минулому році до відділ соціальних допомог нарахував 425 субсидії хустянам, їхній середній розмір складав 315 гривень.
Чи врятує субсидія від зубожіння?
Навіть із усіма видами соціальної підтримки платити за газ доведеться. Більшість краян так і не отримають омріяних субсидій, бо офіційно не працюють, а отже доказів їхнього реального доходу немає. Центр зайнятості теж не надасть відповідного документу про перебування на обліку, якщо людина працюючи нелегально, туди не зверталася. Але це ще півбіди…
Разом з вартістю газу подорожчають і продукти, зокрема, хліб. Космічна ціна блакитного палива може вплинути на цінову політику у різних сферах народного господарства. Нестабільний курс гривні теж грає свою далеко не позитивну роль…
Тож як будемо виживати – відомо тільки Богу…
-Більшу частину пенсії я витрачаю на ліки, – з гіркотою ділиться 74-річна хустянка Валерія Дан. – За світло та газ платить зять, продукти купує донька. Зарплати у дітей невеликі, а ще й онучка – студентка, навчається на платномувідділенні. Грошова скрута ще більше дасть за себе знати взимку, коли отримаємо квитанції за спожиті комунальні блага. Тож думаємо, як перейти на альтернативне опалення дровами.
Кажуть, що живучість нашого народу – річ неймовірна. І як не дивно, та навіть слово «криза» вже нікого не лякає. Ми так натерпілись від «покращень» минулого уряду, що зараз із гарячим серцем та холодним розумом обмірковуємо план дій на найближчу перспективу… Та як би там не було, але хотілося б нарешті хоч якихось позитивних змін та реального підвищення рівня життя.
Марина Алдон
Якщо, як стверджує народна мудрість, людинузустрічають за одежею… то перше враження про місто складається з вокзалу. Гості Хуста, потрапивши на територію залізничної станції, певно, думають, що їх везла до колишньої столиці Карпатської України машина часу, а не потяг… і опинились вони не в сучасному європейському містечку, а в середньовічному селі… Допотопна будівля вокзалу дивиться на мандрівників «облупленими» скляними очима піввікових вікон. Обшарпаний фасад, трухлявий дах, старезні дерев’яні двері, ржаві труби… навіюють на людей далеко не найкращі естетичні почуття. А ті, кому доводиться зайти в приміщення чекальної зали, просто шоковані жахливим внутрішнім «дизайном» будівлі. Маленька кімнатка, де подорожуючі купують квитки, ще в гіршому стані.
-Вокзал побудовано у 30-ті роки минулого сторіччя. Останній раз його впорядковували років 20 тому, – розповідає заступник міського голови з комунальних питань Микола Аннишинець. – На жаль, будівля підпорядковується не Хустській міськраді, а Львівській залізниці, тож проведенням ремонтів мали б займатися представники установи з сусідньої області. Проте… і вони цього не роблять, а приміщення вокзалу не просто руйнується, а знаходиться в аварійному стані. Нещодавно, в рамках місячника саночистки, міський голова Володимир Кащук зобов’язав власника провести благоустрій привокзальної території, адже захаращена будівля псує враження про населений пункт у всіх, хто користуючись залізничним транспортом, опиняється в місті над Тисою.
Проте, прогулявшись привокзальною площею, якихось слідів ремонтних робіт я не помітила… Отже довелося звернутися за роз’ясненнями до начальника станції «Хуст» Володимира Процишина. Коментувати ситуацію головний залізничник міста відмовився, єдине, що зазначив – ремонту ніякого не буде і не планується. Стосовно ж будь-якої іншої інформації, повідомив, що говоритиме виключно через офіційне подання, яке рекомендував направити зразу до начальника Закарпатської обласної залізниці.
Дивує, чому пан Володимир, замість того, щоб визнати жалюгідне становище вокзалу, відмовляється говорити з представниками ЗМІ про очевидні речі. Адже можна якось по-людськи просто пояснити відсутність грошей, а не посилатися на нікому непотрібні листи до вищестоящого начальства.
Походжаючи пероном і роздивляючись відвалену штукатурку вокзального «обличчя», я зустрічала туриста з Вінниці. Вирішила запитати, що він думає про хустську станцію.
-Мене давно не дивують занедбані провінційні вокзали. Проте від містечка, що знаходиться в такому мальовничому краї і майже в центрі Європи, чекав чогось більшого, – зізнався Микола Прилипко. – Ця споруда ніби валиться на очах, тріскаються стіни, проглядають цеглини. Крім того, довкола незатишно…
-Квитки постійно дорожчають, залізниця заробляє непогані гроші, а вони осідають у когось в кишенях. – долучається до розмови мешканка міста над Тисою Єва Попович, – Особисто мені навіть страшно заходити в приміщення, щоб купити квиток. Підлога настільки гнила, здається, що ось-ось провалиться…
Гадаю, відповідальним особам залізниці не завадило б прислухатися до зауважень, зробити висновки, бо зовнішній вигляд вокзалу не тільки не приваблює гостей райцентру, а відлякує навіть самих хустян…
Марина Алдон
© 2025 Хуст-Медіа