Як святкують 8 Березня відомі хустянки?
Колись у давнину, з приходом весни, наші предки відзначали свято відродження природи. Згодом свято трансформувалось у 8 Березня. Та для багатьох представниць прекрасної половини підсвідомо цей день означає не відпочинок від домашніх турбот чи посилену увагу з боку чоловіків, а особисті щирі почуття до близьких людей, світу, довкілля, адже навіть символом свята є квіти і матері, що віддають наступникам найвищі душевні пориви, любов та тепло.
Тож як святкують Міжнародний жіночий день відомі мешканки міста над Тисою? З яким настроєм зустрічають цю весну і що їм найбільше хотілося б змінити довкола себе чи у державі найближчим часом?
Наталія Шимша, керівник дитячого зразкового фольклорного гурту «Цімборики»
У нашій родині якось не прийнято було відзначати 8 Березня. Мої батьки завжди наголошували, що це свято ідеологічне і чуже для нашого народу. Вони дотримувались версії, що Клара Цеткін запропонувала цю дату на честь єврейського свята Пурім і цариці Естер (Есфір), якій, власне, і присвячено це свято. Пурім відзначають між 24 лютого і 26 березня григоріанського, тобто державного, календаря. Звичайно, потрібно відзначати релігійні та всеукраїнські свята, які возвеличують жінку як матір. Наприклад, є державне свято – День матері або ж церковне – свято жінок-мироносиць. Ми високо цінуємо материнство як джерело життя, і ставимось з глибокою повагою до всіх жінок. Понад усе прагнемо, аби наше життя було достойним, а повага і любов тривали не тільки один день. Тому вважаю, що не потрібно робити багато ажіотажу навколо 8 Березня, адже воно не має жодного стосунку ні до української історії, ні до жінки взагалі. Ніякого підґрунтя для святкування цього свята не вбачаю, оскільки вважаю його рудиментом совєтської доби. Але з настанням весни усім бажаю мудрості, радості, наснаги і здоров’я, а найголовніше – миру в Україні.
Марина Когут, підприємець
Для мене 8 Березня є, у першу чергу, родинним святом, коли велика сім’я, що складається з чоловіка, мами, трьох синів, невісток та онука збирається за єдиним столом. До речі, у нас прийнято дарувати до дня жінок подарунки і чоловічої уваги у цей день вистачає. Вже зранку мої рідні приносять квіти та тішать гарними словами. Хоча, гадаю, що найбільшим і найціннішим Господнім даром є здоров’я близьких людей. Як для будь якої представниці слабкої статі для мене мій дім – це справді моя фортеця і моя родина – це найбільша опора. Хочеться, до речі, привітати весь свій жіночий колектив зі святом весни, молодості та любові і побажати всім краянам стабільності, миру, терпимості одне до одного, порозуміння з близькими і життєвої радості, оптимізму, а також – щоб у державі не було війни, а в сім’ях панували тепло і затишок, гармонія та повага. Цінуймо кожну хвилину, бо вона ніколи не повториться!
Ольга Пятаєва, художник, викладач відділу образотворчого мистецтва Хустської школи мистецтв
-Весна – моя найулюбленіша пора року. Вона завжди дає нові можливості, відкриває перед людьми нові горизонти, оновлює природу, почуття, надихає на мистецькі пориви. А ще, коли довкілля вкривається запашним духмяним квітом, тягне до неба тоненькі стебла травичка, дерева одягають розкішні намистинки, прилітають додому птахи, струмки та озера зачаровують дзвінким гомоном, хочеться просто вдихати життя. Тож разом із вихованцями ми вчимось бути часткою довкілля, ставимо перед собою певні мистецькі орієнтири і втілюємо в реальність творчі мрії. Наразі мені найбільше хочеться традиційно миру в Україні, а ще – щоб було більше щирих жіночих усмішок на вулиці, позитивного настрою серед краян. Кажуть, що весна дає незримі крила тим, у кого духовні цінності вище матеріальних. Тож нехай вони слугують на благо кожному, хто підсвідомо тяжіє до естетичних ідеалів. Нехай у світі примножується прекрасне, а заслужені нагороди не примушують на себе чекати.
Наталія Гержик, завідувач театральним відділенням Хустської школи мистецтв
-Зараз, коли в державі війна, а в економіці – криза, головне – не втрачати віру у Господа та у власні сили. А ще, кожен з нас, у свою чергу, повинен робити все можливе, щоб найшвидше настав мир і спокій. Пам’ятаймо давню народну мудрість про те, що чим більше віддаємо, тим більше отримуємо. Тож будьмо щедрими на добро, людяність та тепло власних сердець. Оскільки для жінки головне – сім’я, розумію, що тільки тоді берегиня родинного гнізда може почуватися щасливою, коли здорові діти, рідні, близькі. Але при цьому представниця прекрасної половини людства повинна бути привабливою, доглянутою, випромінювати спокій і доброту. Не забуваймо про самоповагу і про тих, хто поруч. Важливо чесно виконувати власну справу і тримати високу професійну планку. Свою роботу і дітей загалом я дуже люблю. Кожний новий творчий етап зі школярами проходимо разом, як життєве випробування, при цьому робимо його яскравим, цікавим, незабутнім. У ці нелегкі для нашої держави часи бажаю всім любові, творчої наснаги, успіхів, здійснення мрій.
Любов Вайнраух, держслужбовець, начальник служби у справах дітей Хустської РДА
-Не можу сказати, що 8 Березня є для мене якимось особливим святом, коли можу собі дозволити розслабитись і нічого не робити. Маю і професійні, і домашні обов’язки, для яких не існує вихідних. Та свято жінок розцінюю, в основному, як День вшанування матері. Сама я і дочка, і мама, тож вітаю близьких людей і всіх представниць прекрасної половини Хустщини. Звичайно, в сьогоднішніх напружених умовах у державі найбільше хочеться, щоб настав довгоочікуваний мир, щоб ми були більш терпимими до інших, щоб кожен син та дочка, які живуть не разом із батьками частіше навідувались до рідних, телефонували і просто говорили добрі слова, щоб діти більше шанували дорослих, щоб бабусі і дідусі знали, що про них пам’ятають і піклуються. На жаль, настрій цьогоріч не дуже урочистий, але вірю, що весна принесе нам позитивні зміни, здоров’я всім нам, багато сонячних днів і любов у широкому значенні слова. Хай у нас усе буде добре!
Ірина Гнепа, керівник дитячого зразкового хореографічного ансамблю «Хустяночка»
-Цьогорічна весна, як і минула є тривожною для нашої держави. Дається взнаки і політична, і економічна ситуація. Свято жінок особливо я не відзначала ніколи, але якщо хтось вітає, каже добрі слова – це завжди приємно. Важливим для мене є сам прихід весни, як символу оновлення всього живого. Чомусь у підсвідомості виникають асоціації із піснею «Прилетіла ластівочка». Тож дуже хочеться, аби наші солдати, як ті птахи напровесні прилітають до рідного гнізда із вирію, повернулись додому, до коханих, дружин, матерів, дітей… А найбільше, звичайно, мрію про мир. Крім того, працюючи з обдарованими дітьми, знаю, якою багатою на таланти є наша земля, якою співучою є наша нація, скільки танців подарували українці світові! Тож усім щиро бажаю примножувати Божі дари і використовувати їх на благо рідного народу. Як жінка, мама, бабуся і вчителька бажаю кожному з нас мудрості, оптимізму, терпіння, сил та Божої благодаті.
Марина АЛДОН
