Криза шлюбу та екзотичні імена хустян

Криза шлюбу та екзотичні імена хустян

d57a7f1d7a63ab1dc886999489a4b828

У січні, як правило, прийнято підбивати підсумки минулого року, аналізувати зроблене, досягнуте, вибирати життєві орієнтири на прийдешній день. Але, як кажуть, не хлібом єдиним  живуть наші краяни…. Вони одружуються,розлучаються, народжують дітей….

Протягом 2013 року Хустським РАЦСом було укладено 881шлюб. Здається, нормальна середньостатистична цифра, як для такого невеликого регіону, яке наш. Однак насторожує не інше. Нонсенсом є те, що на 338 одружень припадає 303 розлучення (виконайте просту математичну дію віднімання і у вас вийдерізниця – 35). Тобто, практично кожна друга сім’я руйнується. – зазначила начальник відділу РДАЦСу Хустського райвідділу юстиції О.В.Росоха. – І це попри те, що традиційно на теренах України найміцнішими шлюби вважаються саме в Закарпатській області.

Найчастіше розпадаються молоді сімейні пари. Якщо подивитися статистику, то пік розлучень припадає на перші роки подружнього життя: від 3-х місяців до трьох років. Наступні кризи – п’ять та десять років.  Саме в цей період виникає нерозуміння між чоловіком і жінкою, недовіра, фінансові труднощі. У результаті, сімейні пари не знаходять нічого кращого, ніж офіційно розірвати шлюб. Хоча трапляється, що розривають стосунки і люди у віці за 60 років.

Звісно, полюбляють наші дівчата одружуватись й із іноземцями – найчастіше з громадянами Росії та Чехії . Торік Хустським РАЦСом було укладено 18 таких шлюбів. «Найекзотичнішим» нареченим виявився житель Китаю.

-Однак не все у нас погано, – зауважує Оксана Василівна. – Попри все, народжуваність у нашому краї зростає і торік на світ з’явилося  1886 немовлят.  Наймолодшим двом мамам щойно виповнилось 14 років, найстаршим (теж двом) – 43. А найбагатодітнішою виявилась хустинка, яка зареєструвала 13-го малюка, народженого у 2013 році.

Серед  традиційних імен найпопулярнішими були Денис, Софія та Дарина. Звісно, ім’я – це своєрідний оберіг, супутник життя людини, це носій національних традицій та неповторності особистості. Підібрати ім’я новонародженому малюку – справа непроста. Та які тільки імена для своїх діток не вигадують батьки, аби вони завжди були в центрі уваги та вирізнялись з-поміж інших.

-Найрідкісніші імена, записані в свідоцтвах про народження у минулому році – Аполлінарія, Сінтія, Злата,  Ріта, Онобелло.  Дехто називає діток навіть подвійними іменами, наприклад, Катерина-Петра, Жофія-Анабель – поділилася О.В.Росоха.- Часом батьки вимагають вписати у метрику ймення в тому варіанті, в якому воно звучить і пишеться в російській мові: Філіп, Деніс, Анна, Крістіна.

Цікаво, що наразі багато хто з батьків підбирає ім’я для немовляти  не тільки в Інтернеті, де  можна знайти все, але навіть називає своє чадо на честь героїв певних серіалів. Зокрема, популярні торік турецькі фільми «Золотий вік. Роксолана»,  та «Любов і покарання» настільки захопили мешканців нашого району, що дві родини назвали донечок Ясмін та Гюрем. Іноді, правда, трапляється, що вже дорослі чоловіки та жінки змінюють паспорті імена та прізвища на інші, більш притаманні нашому регіонові. Зокрема, торік зареєстровано 89 випадків зміни імені.

Звичайно, ім’я – річ сугубо індивідуальна. Воно характеризує людину, як особистість, тож перед тим, як називати доньку чи сина якимось неординарним йменням, батькам варто подумати над тим, як на нього реагуватимуть оточуючі, чи не дражнитимуть дитину в школі однолітки. Екзотика екзотикою, але ми ж живемо на Україні, де достатньо своїх «рідних» прекрасних імен.

Марина Штефуца.

Пенсії чи засіб для виживання?

Пенсії чи засіб для виживання?

пенсіяНе жити, а виживати вчаться наші пенсіонери, виходячи на свій заслужений відпочинок. Більшість із них, навіть маючи за плечима десятки років робочого стажу, приречені на злидні. В той час, коли політики заявляють про суттєве підвищення пенсій за три останні роки, 80 відсотків літніх людей отримують пенсію, нижчу за прожитковий мінімум. Отож бери, бабусю, свою мінімальну пенсію (з нового року вона зросла аж до 949 грн.!) і ні в чому собі не відмовляй…

Нещодавно в рейтингу, розробленому за підтримки Фонду ООН у сфері народонаселення та складеному вперше у світі для вимірювання якості життя й добробуту людей похилого віку, Україна посіла 66-те місце, одразу за Південною Африкою. Перші три сходинки розділили Швеція, Норвегія та Німеччина. Мало хто знає, що Україна – єдина країна в Європі, де розмір пенсії залежить від того, ким працював громадянин. За офіційними даними, пенсія народного депутата становить щонайменше 15 тисяч гривень, а іншого боку – мати-героїня, яка привела на світ 10 наступників отримує приблизно 1600 гривень ( і це з усіма надбавками за так звані «заслуги перед державою»).

Пенсійна реформа чи пенсійна пастка?

Якщо врахувати рівень безробіття в нашій країні, згадати про позахмарну кількість українців, які працюють за кордоном, а також зарплати у конвертах, які вже стали для нас буденним явищем, не дивно, що на одного працюючого українця припадає один пенсіонер. Звісно, виходить, що в держказні грошей на пенсіонерів не вистачає… Зрештою, у 2011 році чинності набуває пенсійна реформа, згідно з якою жінки виходять на пенсію не в 55 років, а в 60, а чоловіки-держслужбовці – у 62. Крім того, мінімальну пенсію можуть отримувати тільки ті, хто має не менше 35 років страхового стажу для чоловіків та 30 – для жінок. Ураховуючи середню тривалість життя в нашій країні, виходить, що українці приречені працювати майже до останніх днів свого життя. Більше того, з 2014 року працює друга платформа пенсійного забезпечення. Окрім 33% єдиного пенсійного внеску, держава повинна стягувати з кожного працівника на особисті рахунки недержавних пенсійних фондів ще плюс 7% окладу. Виникає риторичне запитання, чи повернуться колись нам же ці кошти у вигляді надбавки до пенсійної виплати?

Пенсійні злидні

Не можу забути картину, яку побачила перед Різдвом у м’ясній крамниці. Одні покупці, не торгуючись, бо знають, що ціну на м’ясо в нас традиційно перед святами торговці наганяють до небачених висот, брали стейки, вирізки, куски м’якоті для запікання шинки. А старенька пенсіонерка просила вибрати не такі жилаві шматочки м’ясних зрізів, щоб зробити з них пару котлет. Не до шинки їй, хоча запах свіжовипеченого в духовці м’яса перед Різдвом вона не забула змолоду, бо було за що його купити. «Тепер живу одна. Чоловіка поховала три роки тому, а дітей Господь не послав, – ніяково зізналася старенька. – Свято йде, а відсвяткувати його, як колись, не дозволяють фінанси. А хочеться, щоб було, як у людей».

Ці останні слова пенсіонерки запали в душу. А як у людей? Нині все прозоро. По телевізору показують світське життя відомих у країні артистів, бізнесменів і депутатів. Вони можуть собі дозволити все… А вона?

16 гривень для пенсіонера

На сьогодні на в Хусті та районі налічується більше тридцяти тисяч пенсіонерів. Згідно зі звітом обласного управління Пенсійного фонду, за 9 місяців минулого року середній розмір пенсій у краї збільшився аж на 16 гривень 21 копійку і становив 1226 гривень. Мінімальну пенсію отримують 1264 краян. Але, хто, скажімо, має вже не 949, а 1000, чи 1200 грн., під цю категорію не підпадає. Отже практично 70% краян живуть  на мінімальну пенсію. Якщо проаналізувати питання пенсійного забезпечення, то можна дійти висновку, що люди похилого віку виживають, а не живуть. Не будемо порівнювати пенсіонера в Україні та в будь-якій іншій європейській державі, у цьому немає сенсу. Рахуючи злиденні копійки, про подорожі, як там, “за бугром“, годі і мріяти, тут би якось вижити, заплатити за комунальні послуги, купити їжу і ліки…

Не дарма кажуть, що старість – не радість… але ж колись вона постукає у двері кожного.

Марина Штефуца.