Маршрутки подорожчали, зарплати – без змін…

Питання про підняття тарифів на проїзд у міському транспорті перевізники лобіюють ще з весни і врешті воно досягло свого апогею. Якщо ще кілька днів тому квиток, скажімо, із Хуста до Липчі коштував 5 грн., то тепер уже – 6,50. Відтак – почалися справедливі нарікання із боку пасажирів не тільки на вартість проїзду, але й на транспортирний сервіс на Хустщині загалом, який, м’яко кажучи,  заслуговує на краще.

-У маршрутках дуже брудно, каже мешканка Кошелева пані Вікторія, – власники не прибирають у своїх «будинках на колесах» не те, що раз на місяць, а навіть раз на рік. Вікна на деяких транспортних засобах таким шаром пилюки, що через них не видно на вулицю, у такому ж невтішному стані й шторки, і сидіння. У салоні неприємний запах,  довкола валяються обгортки з цукерок, соняшникове насіння, пластикові пляшки та маса іншого непотребу.

-Тарифи на проїзд ми підняли не з власної волі, – запевняє один з перевізників пан Василь. – На жаль, нестабільність гривні і подорожчання бензину суттєво вплинули на цінову політику. Зараз транспортні підприємства опинилися фактично на межі виживання. «Залізний кінь» може зупинитися будь-якої миті, якщо ми не матимемо можливості купувати паливно-мастильні матеріали та запчастини. До речі, торік комплектуючі до автобусів серйозно подорожчали, що теж не враховують нинішні тарифи.

Самі ж пасажири скаржаться на те, що зарплати їм ніхто не піднімав, а якість транспортного сервісу уже впродовж декількох років не покращилась. Крім того, у інших областях у кожному маршрутному таксі діє GPS-система навігації,  аби кожен пасажир міг відстежити свою маршрутку в Інтернеті, є електронні квитки (які, між іншим, можна купити для багаторазового використання із суттєвою знижкою), а у нас – «первіснообщинний лад».

-От коли перевізники будуть їздити згідно з графіком, коли водії будуть вдягнені у відповідну форму, перестануть хамити, палити в салонах, коли автобуси будуть чисті, коли з колонок на повну потужність не лунатиме шансонна музика, от тоді й можна буде говорити про підняття ціни. Тобто спочатку стільці, а потім гроші, а не навпаки, – переконана студентка лісотехнічного коледжу із Драгова Каріна. –  Крім того, перевізники, якщо мало пасажирів, можуть самовільно відмінити, або відтермінувати маршрут, на «мікриках» немає ні графіків, ні таблички з іменем власника та перевізника. Логічно, що і скаржитись на неподобства люди не знають кому.

– Неможливо з точністю до хвилини під’їхати до зупинки, долаючи на трасі «решітку» з ям та вибоїн. Ходова розбивається. Постійно треба щось замінювати, – скаржиться один із водіїв. – А  гроші, витрачені на ремонти, нам ніхто не компенсовує.

Але зневірені краяни запевняють: у нас їздити із комфортом можна тільки на власному автомобілі… Загострює «маршрутну» проблему здорове бажання пасажирів не викидати важко зароблених грошей «на вітер». Однак перевізники стоять на своєму — мусимо їздити дорожче… Тож очевидно, що уникнути підняття вартості проїзду уже не вдасться.

Марина Алдон