Автентична Іза. Зимові свята з «плетеною» родзинкою

14.01.2015 14:42

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Автентична Іза. Зимові свята з «плетеною» родзинкою

Нетлінні народні традиції, що передаються із покоління в покоління, є невід’ємним надбанням нашого народу. У селах Хустщини добре збереглися обрядові дійства зимового календарного циклу гулянь. Навіть сьогодні у столиці закарпатського лозоплетіння відбуваються цікаві дійства до різдвяно-новорічних свят, які завершуються Водохрещенськими купаннями.
Зимові свята у Ізі розпочинаються з відзначення дня святого Миколая. Тож увечері, 18 грудня, всі збираються у церкві, де співають «Ой, хто-хто Миколая любить». Відтак діти отримують подарунки і переходять до сільського будинку культури, аби взяти участь у концертно-розважальній програмі.
-Новий рік у нас супроводжують щедрудрування. Напередодні свята відбуваються надзвичайно цікаві ранки, дітлахів забавляють казкові герої. У цьому році ми влаштували спеціальну програму дозвілля для двох родин-переселенців – сім’ї Шехулін із Донецька, де виховується семеро малят та Гладковської із Севастополя (Крим), яка виховує двох наступників. Крім того, що до наших гостей завітали Дід Мороз зі Снігуронькою, сільрада, а саме – т.в.о. сільського голови Ольга Пасулька закупила дітлахам солодощі, – розповідає директор Ізянського СБК Віра Вучкан. – Приємно, що ми подарували свято тим, хто знаходячись далеко від рідної домівки, особливо потребує уваги та тепла, показали свою закарпатську гостинність та принесли хоч трохи власного позитиву у їхні серця.
Але найпомпезніше Іза відзначає Різдво. Тут до Народження Ісуса Христа готуються по-особливому. Господині пораються з наїдками, ґазди обходять хазяйство, готують для колядників вино у фірмових плетених корчагах.
-Колядувати починають маленькі хлопчики на обід, 6 січня. При цьому ворота у всіх селян у цей час відчинені, аби міг зайти будь-хто. Не впустити колядника – ганьба для всієї родини, – ділиться думками пані Віра. – Уже надвечір, коли починає сутеніти, із віфлеємськими зорями вирушають у мандрівку сільськими садибами «звіздарі». Аж після них починають ходити ватаги колядників із вертепами. До речі, тільки у Ізі існує старовинна традиція збирати на Різдво у великі кошики з лози гроші для храму. Сенс цього звичаю полягає в тому, що кожна вулиця має сформувати групу колядників, яка ходить селом віншувати та співати релігійних пісень, а зароблені гроші неодмінно передає на церкву. Ці кошти потім використовуються на ремонтні роботи, облагородження культової споруди, впорядкування цвинтаря та на інші добродійні цілі.
Старий Новий рік та свято Василя юні ізянки чекають чи не найбільше. Саме в цей день до молодиць приходять парубки, які незабаром планують їх сватати.
-Увечері на Маланку хлопці прикрашають коней та вози. Самі ж одягаються у народні костюми, при цьому неодмінно покриваючи голови капелюхами. Відтак – вирушають щедрувати дівчатам на видання. Супроводжують колядницькі ватаги баяністи, які підігрують молоді. Цікаво, що коні мають на собі маленькі дзвіночки, тож цілу ніч напередодні Старого Нового року весь населений пункт переливається фантастичним мелодійним дзвоном і тим, хто у селі на зимові свята вперше, здається, що довкола оживають казки і ось-ось постукає у вікно якийсь фантастичний персонаж, – усміхається очільниця сільського будинку культури. – Та у древній традиції є один неординарний нюанс. Якщо дівчина бажає приймати колядників, а в майбутньому – сватів, вона вмикає світло і запускає ватагу в хату, якщо ж ні, то не вмикає електрику і не виходить стрічати гостей. У такому разі розлючені парубки можуть зняти у норовливої красуні ворота, поламати огорожу. До слова, у помешканні господарів колядники засиджуються недовго, аби встигнути до ранку обійти усіх дівчат.
Водохреща ж по-ізянськи теж із автентичним «присмаком». По-перше в селі багато «моржів», а по-друге – тут святкується своєрідний день миру…
-Усі мешканці населеного пункту на Йордана йдуть святити воду. Служба може відбуватися як у церкві, так і на березі швидкоплинної Ріки, яка омиває Ізу, – запевняє Віра Вучкан. – При цьому у крижану воду занурюються усі бажаючі, а охочих щороку багато – від молоді, до посадовців різного рівня. Крім того, на свято ми пускаємо вздовж течії плаваючі запалені свічки. Це – дивовижне яскраве видовище і заспокоює нерви, і навіває піднесення, і зачаровує присутніх. А ще – діти випускають у повітря голубів, як уособлення Святого Духа та як символ миру. У цьому році із цим дійством кожного з нас пов’язують виняткові почуття, адже в державі війна і, на жаль, гине квіт нації, найкращі сини України.
Слід зазначити, що ізяни вже протягом багатьох сторіч не зраджують власним традиціям, їхні унікальні духовні здобутки не тільки не забуваються, але й примножуються із року в рік. Адже супроводжуються сільські народні гуляння як старовинними фольклорними композиціями, так і сучасними цікавинками.

Марина АЛДОН

Категорії: Минуле нашого народу, Мистецтво і культура і Свята. Позначки: життя села, народні звичаї, свята, творчість і традиції. Коментарі Вимкнено до Автентична Іза. Зимові свята з «плетеною» родзинкою

Маршрутки подорожчали, зарплати – без змін…

16.06.2014 16:31

0_ba88f_dd53f324_XL

Маршрутки подорожчали, зарплати – без змін…

Питання про підняття тарифів на проїзд у міському транспорті перевізники лобіюють ще з весни і врешті воно досягло свого апогею. Якщо ще кілька днів тому квиток, скажімо, із Хуста до Липчі коштував 5 грн., то тепер уже – 6,50. Відтак – почалися справедливі нарікання із боку пасажирів не тільки на вартість проїзду, але й на транспортирний сервіс на Хустщині загалом, який, м’яко кажучи,  заслуговує на краще.

-У маршрутках дуже брудно, каже мешканка Кошелева пані Вікторія, – власники не прибирають у своїх «будинках на колесах» не те, що раз на місяць, а навіть раз на рік. Вікна на деяких транспортних засобах таким шаром пилюки, що через них не видно на вулицю, у такому ж невтішному стані й шторки, і сидіння. У салоні неприємний запах,  довкола валяються обгортки з цукерок, соняшникове насіння, пластикові пляшки та маса іншого непотребу.

-Тарифи на проїзд ми підняли не з власної волі, – запевняє один з перевізників пан Василь. – На жаль, нестабільність гривні і подорожчання бензину суттєво вплинули на цінову політику. Зараз транспортні підприємства опинилися фактично на межі виживання. «Залізний кінь» може зупинитися будь-якої миті, якщо ми не матимемо можливості купувати паливно-мастильні матеріали та запчастини. До речі, торік комплектуючі до автобусів серйозно подорожчали, що теж не враховують нинішні тарифи.

Самі ж пасажири скаржаться на те, що зарплати їм ніхто не піднімав, а якість транспортного сервісу уже впродовж декількох років не покращилась. Крім того, у інших областях у кожному маршрутному таксі діє GPS-система навігації,  аби кожен пасажир міг відстежити свою маршрутку в Інтернеті, є електронні квитки (які, між іншим, можна купити для багаторазового використання із суттєвою знижкою), а у нас – «первіснообщинний лад».

-От коли перевізники будуть їздити згідно з графіком, коли водії будуть вдягнені у відповідну форму, перестануть хамити, палити в салонах, коли автобуси будуть чисті, коли з колонок на повну потужність не лунатиме шансонна музика, от тоді й можна буде говорити про підняття ціни. Тобто спочатку стільці, а потім гроші, а не навпаки, – переконана студентка лісотехнічного коледжу із Драгова Каріна. –  Крім того, перевізники, якщо мало пасажирів, можуть самовільно відмінити, або відтермінувати маршрут, на «мікриках» немає ні графіків, ні таблички з іменем власника та перевізника. Логічно, що і скаржитись на неподобства люди не знають кому.

– Неможливо з точністю до хвилини під’їхати до зупинки, долаючи на трасі «решітку» з ям та вибоїн. Ходова розбивається. Постійно треба щось замінювати, – скаржиться один із водіїв. – А  гроші, витрачені на ремонти, нам ніхто не компенсовує.

Але зневірені краяни запевняють: у нас їздити із комфортом можна тільки на власному автомобілі… Загострює «маршрутну» проблему здорове бажання пасажирів не викидати важко зароблених грошей «на вітер». Однак перевізники стоять на своєму — мусимо їздити дорожче… Тож очевидно, що уникнути підняття вартості проїзду уже не вдасться.

Марина Алдон

Категорії: Проблеми. Позначки: гроші, життя села, проблеми і соціо. Коментарі Вимкнено до Маршрутки подорожчали, зарплати – без змін…

Горінчовське «ТРІО» – виробник модного спецодягу для Європи

12.06.2014 12:38

P4050118

Горінчовське  «ТРІО» – виробник модного спецодягу для Європи

Сьогодні, в період економічної нестабільності в державі, чимало підприємств животіють, втрачаючи виробничу потужність. Брак вітчизняної сировини, нестабільний курс гривні та чимало інших фінансових чинників суттєво впливають та роботу вітчизняних товаровиробників.

P4050129Проте вже більше десяти років на Хустщині стабільно і безперебійно працює ТОВ «ТРІО».

-Ми трудимося на давальницькій сировині, за рахунок іноземних інвесторів. – ділиться керманич фірми Віталій Нікітін. – Виготовлена продукція експортується на Чеську фірму “Krok”. Технологічне обладнання у нас від відомих зарубіжних фірм. Продукція якісна та недорога.

На підприємстві більше сотні працівників.  Впродовж року «ТРІО» виготовляє  до мільйона різних моделей спецодягу. Тільки цьогоріч фірмою було реалізовано продукції на 973,3 тис. грн. Заробітні плати на підприємстві теж високі за українськими мірками.

P4050119

-На жаль, в Україні вважається, що працювати у сфері легкої промисловості непрестижно, – каже пан Віталій. – Натомість ринок насичений дешевою продукцією китайського виробництва.  Однак я не переживаю, що ми залишимось без роботи, бо специфіка фірми така, що товар знайде свого покупця за будь-яких умов. Порівняно з традиційним захисним одягом наші моделі яскравіші й оригінальніші в ексклюзивному виконанні. Невдовзi без стильного спецодягу працівникам певних компаній буде складно підтримати репутацію власної фірми. На щастя, минули часи, коли охайно вдягненого будівельника чи механіка сприймали як ледаря, а чесних трудяг можна було впізнати переважно за засмальцьованою робою або подертим халатом. Прислів’я «За одежиною зустрічають…» сьогодні намагаються враховувати багато вітчизняних підприємств, тому приємно констатувати, що сучасні інженери, технологи, працівники автосервісу й ремонтних служб, а також численні представники будівельної галузі одягаються не просто в зручний і довговічний одяг, а ще прагнуть мати вигляд стильний, модний і, не побоїмося цього слова, корпоративний.

Категорії: бюджет, Гроші і Підприємтва. Позначки: гроші, економіка, життя села і соціо. Коментарі Вимкнено до Горінчовське «ТРІО» – виробник модного спецодягу для Європи

Проблеми та здобутки медиків Хустщини

10.06.2014 13:00

2(174)

Проблеми та здобутки медиків Хустщини

У нашому суспільстві чомусь так повелося, що медицину дружньо лають майже усі, однак, саме до лікарів люди звертаються протягом свого земного життя коли втрачають найдорожче – здоров’я.

Роль медичних працівників важко переоцінити, саме вони зустрічають людину при народженні, лікують,  часто рятують життя, вони ж констатують і смерть.

Чим же живуть, як працюють медики Хустщини? Про це та інше ми попросили розповісти начальника відділу охорони здоров’я Володимира Попа.

– Одним із показників, які характеризують рівень довіри пацієнтів до ескулапів амбулаторно-поліклінічних закладів, є кількість відвідувань як під час медичних прийомів, так і вдома, – зазначив Володимир Іванович. – У 2013 році в лікарські заклади району звернулося  1 025248 краян. Навантаженість на одну людину в білому халаті – 6629,0 хворих, навантаження лікарів первинної ланки – 4497,5; лікарів вторинного рівня –  9068,3. Загалом впродовж минулого року році оглянуто 121829 осіб що складає 95,6%, ( 76,4 % у 2012 р.) з них –  68898–70,2% (69,4) дорослих (серед яких 47, % – хворі).

Відрадно, що у 2013 році демографічна ситуація краю залишалася стабільною при однаковому з позаминулим роком рівні народжуваності 14,8‰  у сільській місцевості – 14,6 ‰; а смертність навіть дещо нижча  – 11,4 ‰ (11,7‰) , у сільській місцевості –11,2 ‰,(12,0  ‰), природній приріст склав – 3,4‰ (3,4‰), у сільській місцевості – 2,4‰ (2,8‰). Серед мешканців Хустщини  працездатного віку торік померло на три особи  більше (297 ос. – 4,0‰ (4,0‰), у сільській місцевості  – 3,8 ‰).

Основними причинами загальної смертності є захворювання системи кровообігу, новоутворення та неточно-визначені стани (здебільшого – травми і отруєння ).

На жаль, останнім часом у Хустському районі зросла кількість осіб  працездатного віку, які отримали групу інвалідності вперше (на 110 осіб). Відсутність первинної профілактики, життя майже в постійному стресі відобразилося у зростанні смертності від інсультів +9, випадків серед працездатних +4.

Але приємно, що із  2012 року  у нас діє  електронний реєстр недужих із гіпертонічною,  ішемічною хворобою, стенокардією.

Проте ситуація зі своєчасним виявленням онкозахворювань, як не прикро, залишається незадовільною.  У 2013 році кожен четвертий онкохворий звертався по допомогу вже під час перебігу третьої стадії захворювання, кожен шостий – під час четвертої, 21 відсоток жінок із онкозахворюваннями молочної залози в сільській місцевості приходили на консультації до медиків уже з третьою-четвертою стадією недуги. Це свідчить про недостатню онконастрожливість і пацієнтів, і медичних працівників.

Слід зазначити, що показники фтизіатричної служби в районі залишаються стабільними залишаються, проте, у цьому році відзначається зменшення  виявлення хворих туберкульозом при профоглядах 56,2 % (82,3%); зросла питома вага бактеріовиділювачів серед  вперше виявлених хворих туберкульозом 62% (47%), зросла смертність від туберкульозу – 8 ос. – 6,3 на 100 тис. населення, що певною мірою обумовлено і не завжди відповідальним відношенням пацієнтів до свого здоров’я.

Зауважу, що із жовтня минулого року  пройшла повна реорганізація стаціонарних підрозділів району. Стаціонар  дільничних та міської лікарень трансформовані в дистанційні терапевтичні відділення райлікарні, на базі яких виділено 15 ліжок для надання паліативної допомоги. Із січня 2014 року ліжковий фонд районної лікарні склав 528 ліжок (що становить 41 ліжко на 10 тис. населення).

Щороку у стаціонарах Хустщини  лікується 19-20 тис. хворих. Більшість госпіталізованих до райлікарні – мешканці сільських населених пунктів – 69% (71% – у І кварталі 2014 році).  Негативною є тенденція зростання кількості хворих, госпіталізованих, методом самозвернення – 31 % у 213 році, 29 % – у І кв. 2014 року. Це свідчить про необхідність зростання ролі сімейного лікаря, орієнтації пацієнта на співпрацю із лікарем первинної ланки при виникненні проблем із здоров’ям.

Щороку в районній лікарні проводиться 600-700 планових та 200-300 ургентних операцій. Необхідно відзначити значне навантаження у параклінічних підрозділах медичних закладів, особливо вторинного рівня. У 2013 році проведено 67 987 флюорографічних, 42 939 рентгенологічних обстежень пацієнтів, 6 38 311 лабораторних досліджень в стаціонарі та 94 3682 в амбулаторних закладах, 59 719 у кабінетах функціональної діагностики, 1 12705 ультразвукових обстежень.

У пологовому відділенні райлікарні щороку приймається біля 2 тис. пологів.

Зараз про реформу в медицині не говорить хіба що лінивий. І, на жаль, у суспільстві сформувалося негативне відношення до реформи як усіх громадян, так і медичної спільноти. Це зумовлено рядом причин, серед яких – неспроможність місцевих бюджетів, особливо «не пілотних регіонів,    «витягнути» на собі реформу медицини без додаткової державної фінансової підтримки.

Проте, всі розуміють, що повороту назад не буде, інакше б ми взагалі позбулися будь-якої перспективи. Саме тому в державі, а відповідно і у нас  в районі, пріоритетом залишатиметься  первинна медична допомога, особливо-інститут сімейного лікаря, а також модернізація та  вдосконалення діагностично-консультативної та госпітальної бази.

Напередодні професійного свята бажаю медичним працівникам та їх родинам міцного здоров’я, терпіння, збереження прагнення допомогти людям, можливостей для професійної самореалізації, щирої поваги близьких, колег суспільства.

Категорії: Медицина. Позначки: життя села і медицина. Коментарі Вимкнено до Проблеми та здобутки медиків Хустщини

Молодіжний науково-творчий осередок Хустщини звітує здобутками

03.06.2014 13:54

4738

Молодіжний науково-творчий осередок Хустщини звітує здобутками

«Через терни до зірок» – таким є девіз Хустського районного центру науково-технічної творчості учнівської молоді, в якому працюють 35 талановитих педагогів, що зуміли згуртувати навколо себе близько тисячі дітей сільських шкіл району і залучити їх до активної і плідної роботи в різноманітних гуртках декоративно-прикладного мистецтва, технічної творчості, клубу ерудитів „Що? Де? Коли?”, секціях Хустської філії Малої академії наук.

Захоплених світом науки і техніки учнів шкіл Хустського району, майбутніх учених та інженерів, художників та дизайнерів, бізнесменів та підприємців, учителів та лікарів зібрав у своїх стінах наш заклад. Хто вони ці діти, які в післяурочний час поспішають на заняття технічного гуртка чи секції МАН? Це ті, які змалечку обрали собі цікаву справу і за допомогою умілого керівника-наставника розкривають свої таланти і вже зі шкільної парти визначаються у виборі майбутньої професії. І це прекрасно, що зовсім юна людина починає усвідомлювати себе особистістю самодостатньою, бо перед нею є перспектива розвитку її майбутнього.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Система позашкільної освіти має величезний потенціал професійної орієнтації, допрофесійної підготовки школярів. Наша позашкільна установа активно включилася в цей процес. Реалізація принципу особистісно орієнтованого навчання і виховання – це насамперед створення сприятливих умов для активних і допитливих, для тих, хто бажає самовдосконалитися, самореалізуватися. До нас ідуть ті учні, які бажають задовільнити свій інтерес у гуртках, ті, які хочуть поглиблено вивчати основи вибраних ними наук у секціях МАН та долучитися до наукових досліджень.

У кожен гурток чи секцію МАН набір учнів здійснюється на конкурсній основі. Це свідчить про те, що з кожним роком зростає авторитет нашої установи. Тут кожна дитина має можливість стати справжнім творцем, знайти відповіді на ті питання, які найбільше її цікавлять, брати участь у різних конкурсах, змаганнях, турнірах, зльотах, реалізувати свої здібності, свій талант, визначитися у виборі майбутньої професії.

У гуртках та секціях МАН успішно займаються діти з різними талантами і здібностями. Педагогічний колектив, адміністрація установи намагаються створити оптимальні умови для творчого процесу. А творчий процес – це радість, яка дає впевненість у своїх силах, можливість знайти своє місце в житті.

Особливе місце в позашкільній освіті відіграють масові заходи.

Масові заходи – це показник результативності роботи гуртків. Хустський районний центр науково-технічної творчості учнівської молоді, виконуючи функції та повноваження, покладені на нього Міністерством освіти і науки України та управлінням освіти, молоді та спорту Хустської РДА, спрямовує свою роботу на координацію навчально-виховної, інформаційно-методичної та організаційно-масової діяльності гуртківців Хустського району. Тут гуртківці займаються науково-технічною, декоративно-прикладною, дослідницько-експериментальною творчістю, а також беруть участь у районних масових заходах. Центр забезпечує участь учнів шкіл району в обласних та Всеукраїнських виставках, конкурсах, зльотах, семінарах тощо.

Районні масові заходи – це наочне підтвердження ефективності і якості роботи гуртків та кожного вихованця, стимул для розвитку та самоствердження учнів у середовищі однолітків. Щорічно кількість учасників таких заходів збільшується, зокрема завдяки підтримці управлінню освіти Хустської РДА та безпосередньо його начальнику Русину П.П.

За навчальний рік в Центрі проводиться інтелектуальні ігри клубу ерудитів «Що? Де? Коли?», районна виставка «Знай і люби свій край», конкурс з початкового технічного моделювання; І-ІІ етапи захисту науково-дослідницьких робіт МАН, виставка-конкурс «Наш пошук і творчість – тобі, Україно!»; виставка-конкурс з початкового технічного моделювання; конкурс дитячого малюнка; виставка-конкурс «Воскресни, писанко!», вручення свідоцтв про позашкільну освіту – це далеко неповний перелік того, чим живе Центр сьогодні. У цих заходах беруть участь більше тисячі учасників. З кращих робіт гуртківців у Центрі облаштовуються виставкові зали.

Участь у масових заходах виявляє творчий досвід дитини, її уявлення про навколишній світ, сприяє вихованню дисциплінованості, колективізму, дружби, товариськості. Беручи участь у змаганнях, конкурсах, вихованці набувають позитивних рис цілеспрямованості, сміливості, рішучості, самостійності. Діти вчаться застосовувати отримані знання та вміння в різних ситуаціях, а це розвиває стійкий інтерес до обраного напрямку творчості.

Змагання, виставки і конкурси з різних видів декоративно-прикладного, технічного напрямків дають гуртківцям можливість спілкуватися зі своїми однолітками, ознайомитися з історією та культурою краю, що сприяє формуванню національної свідомості, вихованню патріотизму, поваги до звичаїв, традицій, національних цінностей українського народу.

За підсумками роботи обласних журі у цьому навчальному році 67 гуртківців Центру різного профілю стали переможцями та призерами обласних масових заходів (виставок-конкурсів), ще 9 стали переможцями та призерами Всеукраїнських масових заходів, що проходили у м. Київ. Ці досягнення є результатом високого професіоналізму та фахової майстерності керівників гуртків Довганича Ю.В., Ком’яті В.Ю., Козир М.Ю., Шперик М.В., Ожоганич Г.І., Бойсак Л.В., а також активної участі у масових заходах Центру педагогів та дирекцій Забрідської (дир. Федина Г.В.), Кривської (дир. Грицак О.І.), Рокосівської (дир. Чоповдя В.С.), Золотарівської (дир. Довганич А.І.), Ізянської (дир. Петечук І.В.), Кошелівської (дир. Грицик М.М.), Крайниківської (дир. Сарвадій М.В.), Липовецької (дир. Григорик О.В.), Липчанської (дир. Шак Ю.І.), Монастирецької (дир.. Глеба Л.В.), Нанківської (дир..Грицак М.О.), Яблунівської (дир. Монич К.Д.), Вишківської №1 (дир.. Семенов Ю.Ю.), Данилівської (дир. Гайович С.М.), Велятинської (дир. Микитюк Ж.М.), Копашнівської (дир. Хланта В.І.), Сокирницької (дир. Мандзюк В.П.) ЗОШ І-ІІІст., а також Заломської (дир. Мигалко О.Д.), Кічерельської (дир. Роман С.В.), Кошелівської-Руня (дир. Данилець Г.П.) та Н.Бистрівської-інтернат ЗОШ І-ІІст. (дир.. Голуб М.І.).

В обласних масових заходах Хустський РЦНТТУМ посів:

Ø      друге загальнокомандне місце у Всеукраїнському конкурсі-захисті МАН – серед філій області,

Ø      перше загальнокомандне місце у виставці «Знай і люби свій край» – серед позашкільних установ області,

Ø      перше загальнокомандне місце у виставці «Наш пошук і творчість – тобі, Україно!» – серед позашкільних установ області.

Цього року Центр успішно представив себе і на Всеукраїнському рівні, здобувши на виставках:

Ø      «Знай і люди свій край» – перше, одне друге та третє місця;

Ø      «Наш пошук і творчість – тобі, Україно!» – друге та два треті місця;

Ø      «Початкове технічне моделювання» – перше та два треті місця.

Ø      Диплом МОНУ ІІІ ступеня у Всеукраїнському конкурсі науково-методичних розробок з дослідницько-експериментального напряму позашкільної освіти

Цього навчального року вручено свідоцтва про позашкільну освіту 32 вихованцям Центру.

Через систему роботи МАН, конкурси-захисти науково-дослідницьких робіт Хустський РЦНТТУМ уже більше десятка років проводить роботу з пошуку і підтримки обдарованої молоді.

Радісно усвідомлювати, що і учні шкіл Хустського району мають таку можливість, а невеликий, але талановитий педагогічний колектив Хустської філії ЗакМАН уже вкотре засвідчує про свою успішну працю з обдарованими учнями шкіл району. Працювали юні науковці-дослідники активно, протягом навчального року провели власні дослідження, виклали їх у науково-дослідницьких роботах, старанно готувались до обласного конкурсу-захисту власних робіт, готували допоміжні наочні матеріали: таблиці, схеми, презентації та ін. Відповідно йшла робота юних академіків у гідному і якісному представленні своїх робіт на цьому важливому конкурсі.

Результатом такої плідної роботи стали високі здобутки учнів Хустського району за 2013-2014н.р.. Протягом лютого поточного року в Ужгороді проходив другий (обласний) етап Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук. Наша філія представила на обласний конкурс 40 науково-дослідницьких робіт. Тому стає зрозумілим, чому учні, які займалися у Малій академії наук, вибороли на обласному етапі 39 відзнак. З них четверо зайняли перші місця і представляли Закарпаття в м. Києві, дев’ятеро посіли другі місця, дванадцятеро зайняли треті місця, а чотирнадцятеро відмічені дипломами «За високий рівень знань».

Хочеться подякувати педагогічним колективам та адміністраціям тих шкіл, які вже котрий рік плідно співпрацюють з Центром у царині навчання і виховання юних науковців, майбутніх академіків, а це – Липчанська, Данилівська, Монастирецька, Копашнівська, Рокосівська, Сокирницька, Ізянська, Велятинська, Стеблівська ЗОШ І-ІІІст. Долучилися до них у цьому навчальному році Драгівська, Липовецька, Крайниківська ЗОШ І-ІІІст.

За підготовку переможців обласного етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України чотирнадцять керівників секцій Хустської філії МАН нагороджено Грамотами департаменту освіти і науки, молоді та спорту Закарпатської ОДА. Ними стали Пилип Н.Й., Тісовська М.В. із Рокосівської ЗОШ І-ІІІст. (дир. Чоповдя В.С.), Шимон В.І., Шимон Л.В. із Данилівської ЗОШ І-ІІІст. (дир. Гайович С.М.), Симйон Н.П., Дівинець М.В. з Велятинської ЗОШ І-ІІІст. (дир. Микитюк Ж.М.), Бабурнич І.Ю., Молнар М.І. з Липчанської ЗОШ І-ІІІст. (дир. Шак Ю.І.), Сабадош О.О., Якоб О.М. із Сокирницької ЗОШ І-ІІІст. (дир. Мандзюк В.П.), Мікловш Л.П. з Ізянської ЗОШ І-ІІІст. (дир. Петечук І.В.), Драб Ю.І. з Монастирецької ЗОШ І-ІІІст. (дир. Глеба Л.В.).

«Кращі з кращих» – саме так можна охарактеризувати юних ерудитів Хустщини. Нещодавно завершився сезон інтелектуальних ігор «Що? Де? Коли?» 2013-2014 н.р. в клубі «Ерудит», що проходять на базі Хустського районного центру науково-технічної творчості учнівської молоді. Ці ігри покликані створювати цікаву та пізнавальну атмосферу знань для школярів, активно, корисно проводити своє дозвілля, набувати ерудованості у різних галузях науки та суспільства.

Протягом цього навчального року відбулось 24 інтелектуальних поєдинки серед учнівської молоді Хустського району. Підготовкою та проведенням цих ігор займались керівники клубу «Ерудит» та ведучий Ігнатко В.М. 24 учнівські команди загальноосвітніх шкіл району І-ІІІ ступенів та 4 – ЗОШ І-ІІ ступенів взяли участь в інтелектуальних іграх, які до того ж входить до складу заходів, пов’язаних зі щорічним рейтинговим оцінюванням загальноосвітніх шкіл району. Школярі мали можливість відвідувати ігри «Що? Де? Коли?» у клубі «Ерудит» у 4 секторах, а саме: 3 сектори сформовані із учнівських команд  ЗОШ І-ІІІ ступенів і 1 сектор, до якого долучились нові прихильники інтелектуальних змагань із ЗОШ І-ІІ ступенів. Цей захід набирає популярності та до нього зростає цікавість як з боку учнів, так і з боку керуючих освітніми закладами нашого краю, що й додало стимулу долучатись до цього виду позашкільної діяльності переважній більшості шкіл району. З огляду на це, були розроблені положення про ігри ерудитів «Що? Де? Коли?» серед учнів шкіл І-ІІІ ступенів , а також, відповідно, серед учнів шкіл І-ІІ ступенів Хустського району. Згідно умов цих положень щомісяця у кожному з секторів проводиться по одній грі «Що? Де? Коли?». Вже ближче до фіналу, за сумою попередньо набраних балів, визначаються команди, які в інтелектуальних іграх виборюють рейтингові місця та бали для своїх шкіл.

З року в рік підростають юні інтелектуали і дуже важко триматись лідером у клубі «Ерудит». Проте фінальна гра «Що? Де? Коли?» 17 квітня 2014 року довела, що найстаранніші учні достойно показали свої знання, вміння та навики і підтвердили своє звання «кращих команд клубу «Ерудит»». Почесне третє місце у фіналі посіла команда «Фаворит» Н.Селищенської ЗОШ І-ІІІ ст. (дир.. Липчей О.Ю.), друге – команда «Аргонавти» Рокосівської ЗОШ І-ІІІ ст. (дир.. Чоповдя В.С.), а переможцем стала команда «Фортуна» Липчанської ЗОШ І-ІІІ ст. (дир.. Шак Ю.І.). Саме ця трійка лідерів достойно представила Хустський районний центр науково-технічної творчості на суперфінальній грі турніру ерудитів «Що? Де? Коли?» 2013-2014 навчального року 7 травня 2014 року. За перехідний кубок змагалось 16 команд ерудитів нашого краю, а саме найкращі команди «Першої ліги», «Вищої ліги» міських шкіл, «Студентської ліги» міста Хуст та найкращі команди інтелектуалів Хустського РЦНТТУМ. В цікавій боротьбі інтелектуалів найсильнішими виявились: команда «Гімназисти ІІІ-го тисячоліття» (Хустська гімназія-інтернат) – І місце, ІІ місце – команда «Фаворит» (Нижньоселищенська ЗОШ І-ІІІ ст.) і почесне ІІІ місце у команди «Аргонавти» (Рокосівської ЗОШ І-ІІІ ст.). Досить близько до лідерів опиналась команда «Фортуна» (Липчанської ЗОШ І-ІІІ ст.), яка за кількість набраних балів, посіла четверту позицію. За вихованців клубу «Ерудит» відчувається гордість і надію на те, що справа, якою займаються керівники клубу, приносить плоди у вигляді високих досягнень юних ерудитів.

Відзначились також своїми інтелектуальними доробками команди шкіл І-ІІ ступенів, які в фінальній грі 24 квітня 2014 року показали високі результати: І місце – команда «Динаміт» (Кошелівської ЗОШ І-ІІ ст. (Руня), дир. Данилець Г.П.), ІІ місце – «Максимум» (Кічерельської ЗОШ І-ІІ ст. дир.. Роман С.В.) та ІІІ місце – «Формула успіху» (Вільшанської ЗОШ І-ІІ ст., дир. Рішко М.М.). Протягом року хороших результатів у клубі «Ерудит» досягла команда «Максималісти» (Заломської ЗОШ І-ІІ ст., дир. Мигалко О.Д.), проте цього виявилось недостатньо, щоб опинитись серед найкращих у цьому секторі.

Зауважте, що легких перемог не буває і тому юних ерудитів слід заохочувати, адже найменші здобутки варто підносити як неоціненний досвід, здобутий власною інтелектуальною працею. Краще майбутнє можливо побудувати з кращими, а отже, і майбутнє нашого краю в руках кращих ерудитів Хустщини.

Педагогічний колектив Центру вбачає своє завдання не тільки в тому, щоб дати учням знання, а виховати особистість, сформувати в неї сучасний світогляд, потребу в духовній культурі, високі художньо-естетичні смаки. Позашкільна освіта і створена для того, щоб займати учнів у позаурочний час, дати обдарованій сільській дитині досягти тих знань, яких досягає дитина у місті, – це є один із шляхів реалізації національної програми „Рівний доступ до якісної освіти” та Концепції профільного навчання в старшій школі.

Зрозуміло, що успіхи закладу безпосередньо пов’язані з високим рівнем освіченості і компетентності педагогічних кадрів, їх професійним і культурним рівнем, творчим потенціалом. Саме ці якості є тією домінантою, яка стає привабливою для учнів. І не нарікають вони на те, що їм нелегко, вони просто працюють над собою і знаходять у цьому задоволення. Бо не є легким шлях до вершин знань, тому долають труднощі наші вихованці, здобувають перемоги, беручи активну участь у конкурсах, виставках, змаганнях, турнірах. Нелегко, але цікаво. То нехай буде наш шлях тернистим, але він прямує до зірок.

І.М. Станкович,

директор Хустського РЦНТТУМ

Категорії: Мистецтво і культура, Освіта і Школа. Позначки: діти, життя села, культура, мистецтво, освіта і школа. Коментарі Вимкнено до Молодіжний науково-творчий осередок Хустщини звітує здобутками

Медичну реформу на Хустщині зупинили – амбулаторії влада закривати не буде

02.06.2014 16:11

Медичну реформу на Хустщині зупинили – амбулаторії влада закривати не буде

p_92668_1_gallerybigПитання медичної реформи згуртувало на Хустщині не тільки медиків, але й пересічних краян. Професійна й обґрунтована критика громадських активістів, представників сфери охорони здоров’я не могла залишитись поза увагою влади. А отже, було вжито необхідних заходів для конструктивного діалогу з краянами. Та, як засвідчує статистика незадоволених змінами у галузі медицини – наш край виступає проти експериментів, нав’язаних попереднім урядом.

Більш детально розповісти про мораторій на діяльність Центру первинної медико-санітарної допомоги та відновлення функцій сільських амбулаторій ми попросили голову Хустської РДА І.Ю.Рогача.

-Почну з того, що із 2011 року в Україні діяв пілотний проект із реформування медицини, в якому взяли участь Київ, Дніпропетровська, Вінницька та Донецька області. Реформа призвела до закриття багатьох сільських лікарень, а профільних спеціалістів на курсах за шість місяців перекваліфіковували на лікарів сімейної медицини. Проте чиновники-управлінці нашої області, люди, які мали побіжне відношення  до  медицини, вирішили прислужитись попередній владі і почали впроваджувати реформи і у нас. Проте Закарпаття від самого початку у цьому законі не фігурувало,  – зазначив Іван Юрійович. – Якщо в областях, де діяв пілотний проект, на нього передбачалось додаткове фінансування, то у нас його не було. Крім того, в Закарпатті реформа де-факто не підпадала під нормативну базу, а отже де-юре вважалася незаконною. Однак за часів Януковича Центр первинної медико-санітарної допомоги на Хустщині таки було створено, він функціонує і до сьогодні.

Проте наші краяни активно виступали проти нав’язаної «зверху» реформи, у нас двічі відбулися збори медичної громади району. Діяльність центру ескулапами краю було оцінено, як негативну і згідно прийнятого на зборах рішення (його підтримала і профспілка оздоровчої галузі), медики просили повернутися до старої, перевіреної часом схеми надання лікарських послуг населенню регіону.

Справа в тому, що Центр мав діяти за рахунок закриття амбулаторій та ФАПів, він абсолютно не був пристосований до умов життя в Закарпатті, адже наші села густонаселені і у нас у кожному населеному пункті є потреба мати повноцінну установу первинної медико-санітарної допомоги.  Суть реформи у пілотних областях полягала в тому, що Центр мав набирати широкопрофільних лікарів, вони повинні були об’їжджати села і оглядати пацієнтів. Отже у людей, бодай раз на тиждень, могла випасти нагода бачити людину в білому халаті.

У нашому варіанті, із-за відсутності додаткового фінансування, Центр перетворився у пересічний адміністративно-чиновницький заклад, який не надавав жодної лікарської послуги, і став звичайною конторою зі штатом 25 чоловік  (ніби проміжною ланкою між лікарем амбулаторії  і відділом охорони здоров’я).   Звичайно якість медичних послуг від цього не покращилась. Навпаки,  скажімо для того, щоб оформити лікарняний, або отримати якусь довідку, сільські мешканці мали долати додаткову відстань – їхати зі свого населеного пункту (інколи віддаленого, гірського) у Центр до міста.

Я вважаю, що реформу такого масштабу не можна проводити зверху, без тісної взаємодії з незалежними громадськими організаціями. Не можна складати графіки та плани, якщо немає чіткого уявлення, як це позначиться на конкретному лікареві та конкретному пацієнтові. Крім того, діяльність Центру знаходилась не в правовій площині, ніякої нормативної бази, ліцензії установа не мала і не має.

Отже, мною було прийнято рішення про призупинення реформи на Хустщині та відновлення повноцінної роботи дільничних амбулаторій та фельдшерсько-акушерських пунктів.

Ми не маємо права маємо залишати мешканців краю без лікарів, фельдшерів, медичних  сестер, акушерів  та  інших  працівників  медичних  установ. Не треба руйнувати те, що збудували наші батьки, до чого йшлося роками, а навпаки – будувати нове й допомагати у вирішенні тих проблем, які є зараз. Адже чи є більш важливе питання, ніж здоров’я наших громадян? Традиційне медичне обслуговування знищувати не можна. Люди мають мати вибір: іти до сімейного лікаря, чи до спеціаліста вузького профілю, обстежуватись у селі, чи їхати до фахівця в місто.

Записала Марина Штефуца

Категорії: Медицина. Позначки: життя села, здоров’я, медицина і проблеми. Коментарі Вимкнено до Медичну реформу на Хустщині зупинили – амбулаторії влада закривати не буде

Громадські активісти Хустщини збирають підписи проти будівництва міні-ГЕС

01.06.2014 19:24

10342906_549984498456174_4050771355068702672_n

Громадські активісти Хустщини збирають підписи проти будівництва міні-ГЕС

Будівництво міні-ГЕС у Нижньому Бистрому викликало неабиякий резонанс у суспільстві. Екологи та громадськість б’ють на сполох, адже вбивчий агрегат може суттєво вплинути не тільки на флору та фауну Карпат, але й на водні артерії та безпеку самих горян. Вперті бізнесмени не хочуть чути ні науковців, ні мешканців Хустщини, наполегливо стверджуючи, що електростанція не завдасть жодної шкоди довкіллю.

10325153_549984371789520_1837677315470019821_n

Раніше з приводу доцільності спорудження ГЕС в Хустській РДА відбулося розширене засідання Громадської ради, проте закінчилося зібрання практично нічим.

10390108_577981135653938_2311279141545188955_n

Отже, у неділю, 1 червня, представниками  Правого Сектору,КУН , ВО”Свобода”, Радикальної партії  та незалежними активістами було проведеногромадські збори в селах Іза та Горінчово.

Перед присутніми виступили Семен Грица (Правий Сектор ) та Михайло Орос ( Свобода ) та Любомир Кузьма (КУН). Вони розповіли краянам про проблеми, які можуть виникнути вздовж гирла річки Ріка після завершення будівництва і запуску в експлуатацію ГЕС.

Зокрема, виступаючі наголосили, що невелика гірська річка не має відповідного водного потенціалу для споруджування на ній електростанції, навіть невисокої потужності.

–Ні про яку енергетичну незалежність не може бути й мови. Даний проект – це просто бізнес і нічого іншого. То чому ми, живучи в ХХІ сторіччі, не маємо бережного відношення до природи? – зазначили активісти. – Забудовники і власники фірми просто не хочуть чути думку мешканців краю. Вони спотворюють громадські слухання, проводять піар-кампанії щодо дискредитації тих, хто намагається донести необізнаним мешканцям регіону правду.

10373647_549917675129523_2485378913912186019_n

Під час просвітницької акції організатори зібрали кілька сотень підписів ізян та горінчовців, налаштованих проти будівництва міні-ГЕС.

Роман Келемен

Категорії: Екологія. Позначки: екологія, життя села і проблеми. Коментарі Вимкнено до Громадські активісти Хустщини збирають підписи проти будівництва міні-ГЕС

Ой, дороги… ремонт чи обман?

27.05.2014 23:22

ремонт

Ой, дороги… ремонт чи обман?

Асфальтовані дороги на Хустщині почали перетворюватись на ґрунтові. Зокрема, в Ізі, Нанкові, Нижньому Селищі працівники Хустського райавтодору придумали своєрідне ноу-хау. Для ямкового залатування нерівностей автошляху вони не використовують жодних підручних матеріалів. Просто на узбіччі знімають лопатами верхній шар ґрунту разом з рослинністю і переносять його на центральну частину дороги… прямо в ями… А для чого асфальт, якщо можна обійтися й без нього… У когось ламаються автомобілі? Та нехай, головне, щоб зекономити на ремонті… І нічого, що центральні вулиці населених пунктів Хустського району схожі на суцільний танкодром!

Звісно, з фінансуванням, закупкою паливо-мастильних матеріалів наразі в дорожників скрутно, але в такому разі краще взагалі не проводити подібних заходів, як то кажуть «курям на сміх».

Фотофакт Романа Келемена

10313346_650260848383342_8342554446652763743_n10329120_650261125049981_7751777648845374779_n10338747_650260678383359_7970499409321804546_n10366299_650260495050044_2642743616705858572_n10370968_650260351716725_5398616092166124519_n

Категорії: Проблеми. Позначки: життя села і проблеми. Коментарі Вимкнено до Ой, дороги… ремонт чи обман?

На Хустщині відкрився унікальний музей хліба

18.05.2014 15:17

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

На Хустщині відкрився унікальний музей хліба

У середу, 14 травня, на базі Нанківської ЗОШ І-ІІІ ст. відбулося цікаве та неординарне дійство – тут відкрили другий у області культурно-просвітницький осередок пекарства та народних ремесел – музей  хліба. На свято зібралися представники районної влади Хустщини, учні, педагоги.

Розділити урочистості завітали директор Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти Тетяна Палько, голова обласної організації профспілки працівників освіти і науки Тетяна Повханич, голова Хустської районної ради Василь Губаль, голова Хустської райдержадміністрації Іван Рогач, начальник відділу освіти і науки хустської РДА Павло Русин, колова райкому профспілки працівників освіти Михайло Андрійцьо, голова Хустського міського осередку товариства «Просвіта» Христина Шкробинець, голова літературно-мистецького об’єднання «Верховинська плеяда» Василь Білич та інші.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Свято розпочалось літературно-музичною композицією до 200-річчя від дня народження Т.Г.Шевченка за участю обдарованих школярів Хустщини та презентацією кліпу «Від алмазу до успіху» ведучої  телекомпанії РТК-Хуст Оксани Горват. Також у рамках заходу «Тепло своїх долонь, і розуму, і серця Україні милій віддаю» пройшло нагородження переможців предметних олімпіад із базових дисциплін та призерів конкурсу-захисту МАНу, а також освітян Хустщини. Крім того, спеціальну нагороду – золоту медаль за перемогу у V міжнародній виставці «Сучасні заклади освіти – 2014» у номінації «Педагогічна майстерність» отримала завідувачка районним методкабінетом Юлія Прокопів.

Перед присутніми виступили очільники району – Іван Рогач та Василь Губаль. Вони подякували дітям та їхнім наставникам за любов до України і побажали не зупинятись на досягнутому, працювати над собою та досягати нових омріяних висот. Цікавими були також виступи поетеси Ярослави Росохи та колишніх учасниць зльотів шанувальників красного слова, а теперішніх студенток філологічного факультету УжНУ Марічки Якубишин та Христини Яреми.

Відтак учасники дійства перейшли до найурочистішого моменту  – перерізання символічної синьої стрічки та безпосередніх оглядин самого музею.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

-Ідею створення чогось неординарного ми виношували давно, хотілося привернути увагу підростаючого покоління до ремесел предків, всебічно і комплексно показати розвиток вітчизняного хліборобства від найдавніших часів до сьогодення, відтворити основні періоди соціально-економічного і культурного розвитку пекарської справи на теренах Закарпаття, – зазначив директор Нанківської ЗОШ Микола Грицак.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

-У трьох виставкових залах музею зібрано самобутню колекцію знарядь праці наших пращурів, інструментів для збору та обробки зерна (дерев’яний плуг, сівалки, віялки, жорна). Тут також візуально відтворено побутові умови життєдіяльності хліборобської родини, представлено більше сотні різних видів хліба та паляниць, короваїв, пасок.  Експозиція знайомить із різноманітними технологіями випікання хлібобулочних виробів у домашніх умовах, традиціями використання зерна та хліба в побуті, народними звичаями і обрядами календарного та родинного циклів. Є в нашій колекції  і піч, оздоблена петриківським розписом, і вишивані рушники, і національний одяг закарпатських жінок, – підкреслила директор музею Тетяна Русанюк. – Маємо навіть стебла  реліктової пшениці, керамічний посуд, який використовувався для зберігання зернових і приготування страв, фотодокументальні матеріали, мистецькі твори на хліборобську тематику.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

-Учні повинні знати, що хліб – усьому голова, – наголосила завідувачка Хустським районним методкабінетом Юлія Прокопів. – Адже навіть у молитві Господній ми просимо Всевишнього подати нам хліб щоденний, як символ духовної та тілесної їжі. Україна завжди була і є житницею Європи, хлібною країною. Тож недарма наші предки прищеплювали дітям шанобливе ставлення до паляниці. Нанківський музей буде не лише інформувати, але й повчати школярів. Юнь повинна  розуміти, що хліб на столі – це не лише смачний окраєць, а результат нелегкої та тривалої праці людей різних професій.

Двері музею завжди будуть гостинно відчиненими для всіх, хто бажає глибше ознайомитися з хліборобським минулим наших краян.  А декому, можливо, поталанить ще й почути чимало цікавих «хлібних» історій від нанківських сіячів розумного, доброго і вічного та дізнатися деякі зі старовинних рецептів випікання смачного хліба.

Марина Алдон

Категорії: Минуле нашого народу, Мистецтво і культура і Освіта. Позначки: діти, життя села, культура, мистецтво, освіта і школа. Коментарі Вимкнено до На Хустщині відкрився унікальний музей хліба

Факти про спорудження малої ГЕС у Нижньому Бистрому

16.05.2014 21:44

10379133_647281778687086_734963041_n

Факти про спорудження малої ГЕС у Нижньому Бистрому

Україна, маючи значний потенціал для розвитку відновлювальних джерел енергії, сьогодні, на жаль, має лише близько 1% «зеленої» енергетики в енергобалансі країни. У таких умовах цілком логічним є необхідність у стимулюванні будівництва та відновлення мікро ГЄС, проектна потужність яких складає до 100 кВт та від 100 до 500 кВт включно. Одним із таких проектів є спорудження такої ГЕС у Нижньому Бистрому на межі Хустського та Міжгірського районів.

Перш за все варто сказати, що рішення про будівництво ГЕС приймалося не один день. До того науково-експертна рада Всеукраїнської екологічної ліги (громадська організація, що спеціалізується на екологічній безпеці та підвищенню рівня екологічної освіти та культури населення) схвалили інспектований проект МГЕС на р. Ріка в с. Нижній Бистрий та визнали його доцільним і таким, що відповідає екологічним критеріям безпечності. Спеціалісти також з’ясували, що у проекті ТОВ “Акванова Девелопмент” дотримані всі вимоги узгодження місця спорудження ГЕС із владою та громадськістю. Найцікавішим є те, що в цьому місці річки 100 років тому вже був прокопаний той самий дериваційний канал, на виході з якого течія води працювала для сільської лісопилки та старовинного млина.

Мала ГЕС працюватиме вже після турбін Теребля-Ріцької ГЕС, у середній течії р. Ріка, і не тільки не створюватиме екологічних і природоохоронних проблем, але навіть має зняти деякі існуючі проблеми. Будівництво малої ГЕС допоможе подолати екологічні негаразди, що виникають час від часу, зокрема паводки чи пересихання річки. Таким регулюючим засобом стане надувна гребля, яка буде працювати за умови високого рівня води у річці. Коли в літній період річка міліє, греблю спускають і вона не перешкоджатиме руху потоку. Обладнання такого типу використовують в Україні вперше, це може слугувати вдалим прикладом для інших проектів.

Під час водопілля гребля буде автоматично здуватись і пропускати воду по звичайному руслу річки, не затоплюючи при цьому верхнього б’єфу. Що ж до пересихання річки, то цього не відбудеться завдяки передбаченій в проекті рибопропускній споруді. Рибохід не лише дає можливість рибі та іншим водним тваринам подолати побудовану дамбу, він ще забезпечує попуск з водосховища санітарного мінімуму води, необхідного для існування флори та фауни у річці нижче дамби. На думку експертів, експлуатація ГЕС на р. Ріка поблизу с. Н. Бистрий Хустського району буде мати мінімальний локальний вплив на стан навколишнього середовища цієї місцевості.

До слова, компанія, котра планує будівництво малої ГЕС у Нижньому Бистрому, бере на себе зобов’язання після закінчення робіт відновити повністю весь ландшафт і гарантує повне збереження місцевої флори і фауни, а також підтримуватиме зарибнення річок, братиме активну участь у соціально-економічному розвитку села.

Іван Дубовий

Категорії: Екологія, Підприємтва і Проблеми. Позначки: екологія, життя села і проблеми. Коментарі Вимкнено до Факти про спорудження малої ГЕС у Нижньому Бистрому

« Next