Володимир Кащук: «Від Нового року чекаємо змін на краще»

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Володимир Кащук: «Від Нового року чекаємо змін на краще»

Рік, що минає, був надзвичайно важким і напруженим для України, національної економіки, багатьох галузей господарства. Проте впродовж останніх місяців у місті над Тисою зроблено стільки, скільки не робилося за всі попередні роки, разом узяті. По-перше, ми маємо новий центр, по-друге, нарешті розпочато реконструкцію центрального міського парку, по-третє, відремонтовано чимало центральних та бічних вулиць… Тож із якими здобутками проводжає влада колишньої столиці Карпатської України 2014 рік та які плани на 2015-тий, ми попросили розповісти Хустського міського голову Володимира Кащука.

-Володимире Павловичу, напередодні новорічних свят у народі прийнято підсумовувати результати своєї діяльності, оглядаючись назад, аналізувати дії, досягнення. Цьогоріч наше місто справді отримало нове обличчя, стало європейським, гарним та ошатним. Тож що можете сказати про реконструкцію центральної частини Хуста? Чи вдоволені роботою?

-Дійсно, масштаб робіт виконано чималий. Згідно розробленої документації реконструкція проходить у два етапи. Сьогодні вже бачимо результати першої черги. Зберігаючи характер історичного середовища центральної частини міста – у рамках проекту ми провели повну заміну  інженерних мереж, замощення бруківки на майдані Незалежності та на вулиці Поперечній, встановили ліхтарі зовнішнього освітлення, лавки, урни для сміття, комплексно озеленили територію площі, звели фонтан.

Наступним етапом реновації середмістя Хуста міською владою намічено переобладнання відрізок вулиці Карпатської Січі від магазину «Електрон» до магазину «Кулінарія», включаючи сквер біля Хустської райдержадміністрації, технічний ремонт Монумента Слави та облаштування пішохідної зони біля Ощадбанку та римо-католицької церкви. Вже до кінця року плануємо завершити роботи на відрізку вулиці Карпатської Січі до Універмагу, включаючи будівництво ще одного фонтану біля кінотеатру Тиса.

Наразі міському бюджету ремонтні роботи вартували 11 мільйонів 879 тисяч гривень.

Крім того, завершено розробку генерального плану міста Хуст, с. Чертіж, с. Кіреші, с. Зарічне. Розроблено історико-архітектурний план населеного пункту, що є невід’ємною частиною генерального плану.

-А що можете сказати про ремонт вулиць?

-Протягом року за кошти міста відремонтувано вулиці Слов’янську (728,605тис.грн.), Леонова (95,035 тис. грн..),  Небесної Сотні №№122-124 (202,647 тис. грн.), частину вулиці Братів Бращайків (336,618 тис. грн.), збудували важливу транспортну розв’язку на перехресті вулиць Духновича, Львівська, Свободи. Провели капітальний ремонт дорожнього покриття, за рахунок субвенцій, вулиць Лісної (715,008 тис. грн.), Ломоносова (865,776 тис. грн.), Червонодеревників (520,00 тис. грн.), поточний ремонт вулиць А. Волошина (745, 373 тис. грн.), Шкільної (98 тис. грн.), Добрянського (95 тис. грн.), академіка Й. Бокшая (95,00 тис. грн.). Крім цього, за рахунок коштів міського бюджету проведено ямковий ремонт вулиць (993,97 тис. грн.), оновлено дорожні розмітки та пішохідні переходи (86,252 тис. грн.), встановлено дорожні знаки на головних транспортних артеріях міста (68,326 тис. грн.).

Та це далеко не все, що зробилося. Ми реконструювали тротуари  на вул. Небесної Сотні №95-№124 (259,369 тис. грн.), частково на вул. Слов’янській(197,134 тис. грн.), Небесної Сотні (147,429 тис. грн.). Відрадно, що до ремонту доріг та тротуарів долучалися і підприємці міста над Тисою, зокрема, на вул. Льва Толстого та на Гвардійській.

-Ще одним важливим питанням, яке цікавить хустян, є заміна водогонів. Чи робилося щось впродовж 2014 року у плані покращення інфраструктури водопровідного господарства?           

-Так. Активно змінюємо водомережі. Спільно з мешканцями вулиць Орлая, Лучкая, Довговича, Гренджі-Донського Вокзальної, Пирогова 27 а, Кубинця, Калина, Мазепи, Ватутіна, Добрянського, Конституції, Карпатської України (роботи виконувало КП  Хустський водоканал, матеріал закуповували мешканці) замінено 2,5 км водопроводів та 0,5 км каналізаційних мереж. Коштом міського бюджету частину водопровідних мереж замінили на вул. Керамічній (982,723 тис. грн.),  вул. Слов’янській (165,691 тис. грн.).

Завершено також  будівництво водопроводу та каналізаційної системи на вул. Тімірязєва, (ромська школа). Крім того, виготовлено кошторис та проведено експертизу проектів: «Рекультивація міського сміттєзвалища у м. Хуст Закарпатської області. I черга» (40,664 тис. грн.), «Руїни Хустського замку» (41,400 тис. грн.), «Реконструкція ділянок міських водогонів на вул. М.Аркаса та П.Могили» (20,00 тис. грн.), «Реконструкція дорожнього покриття на вул. М.Аркаса та П.Могили» (24,00 тис. грн.), «Будівництво каналізаційної мережі вул. 9-го Травня, Возз’єднання, Дружби, Космонавтів, Гагаріна, Гоголя, Кутузова, О. Невського.

-У нічний час Хуст нарешті почав нагадувати не темні потойбічні коридори, а сучасне європейське містечко. Що скажете щодо вуличного освітлення?

-Ми відновили мережі освітлення на вулицях Сливовій та Рильського (40,859 тис. грн.), реконструювали – на вул. Німецькій (53,167 тис. грн.). Також у цьому році проводили поточні роботи мереж освітлення, замінили 72 світильники та встановили реле часу. Вартість робіт – понад 90 тисяч гривень.

-Хустяни раділи, що колишня столиця Карпатської України уклала угоду про співпрацю зі словаками, отримала від зарубіжних інвесторів нову переносну сцену, а чи найближчими часом реалізовуватимуться якісь подібні проекти?

-Так, маємо грант на будівництво фонтану та майданчика для рухливих ігор. Спільно зі словацьким  містом-партнером у рамках програми транскордонного співробітництва Угорщина – Словаччина – Румунія – Україна 2007-2013 Хуст отримав 1,7 млн. грн. від ЄС для розвитку туризму та інфраструктури міст-партнерів. За ці кошти у міському парку культури та відпочинку розпочато роботи з облаштування території.

Крім того, ми виграли грант на впровадження інноваційних заходів з водопостачання.  У межах проекту з містом – побратимом Лєско (Республіка Польща) плануємо реконструювати систему водогону на десяти міських вулицях, що дозволить, припинити, хоч і частково, втрати води через пориви та зменшити споживання електроенергії при транспортуванні води мережею.

-Знаю, що цьогоріч багато зусиль влада міста над Тисою приклала й до матеріально-технічного забезпечення освітніх та дошкільних установ…

– Так. Зокрема, капітально відремонтовано дах у СШ I-III ст. №1 ім. Августина Волошина (996500,70), на базі ЗОШ I-III ст.№5 відкрито Центр культурної творчості для навчання та творчого розвитку дітей ромської народності ( 145841,90), проведено капітальний ремонт системи опалення у СШ I-III ст.№3 (74903,49), введено в експлуатацію харчоблок у СШ I-III ст. №1 ім. Августина Волошина(153566,10), реконструйовано систему опалення та замінено вікна у ДНЗ №4 «Пролісок» (570,00), завершено реконструкцію ДНЗ № 8 «Ялиночка» (258703,47) та реконструйовано існуючу котельню із встановленням додаткового котла на альтернативному паливі у ДНЗ №2 «Сонечко».

Відрадно, що вже другий рік у місті працює електронна черга у дошкільні навчальні заклади. Це дає змогу впорядкувати ситуацію з дошкільною освітою.

Та найбільше втішає, що ми змогли відкрити сім додаткових груп у садочках для більш, ніж двох сотень дітей (тільки в ДНЗ №3 «Дзвіночок» відкрито шість додаткових груп (1372673,00 грн.).

Підтримуємо також вчителів. До речі, Хуст – чи не єдине місто в Україні, яке має практику щороку до Дня вчителя виплачувати премії педагогам, розміром до 80%., тоді як у інших населених пунктах ці виплати становлять усього 10-30%.

-Дійсно рік фінішує із вагомими результатами. А які ж плани на перспективу?

-Із третьої декади лютого плануємо розпочати реконструкцію другої черги центральної частини міста. Наразі триває проектування ділянки від «Електрона» до Ощабданку, де має бути пішохідна зона (наступний етап – від костелу святої Анни до Єлизаветинського, тобто від римо-католицької до реформаторської церкви). Протягом січня-лютого нам потрібно затвердити проект, аби з березня приступити до роботи. Крім того, маємо завершити ремонт центрального парку  відпочинку (березень-жовтень). Щодо доріг, то хочемо відремонтувати, у першу чергу, вулиці Івана Франка (з тротуарами), Керамічну, Косичну, Дружби, Островського та ряд інших. Крім того, у 2015 році розпочинаємо роботи з будівництва Городилівського мосту (вартість 15 мільйонів гривень).  Також не забуватимемо про школи та дитсадки. Щодо фінансування, то нам нарешті вдалося продати універмаг «Хуст». Готуємо також документи на продаж земельної ділянки під спорудою, орієнтовна вартість якої складає 3,5 млн. грн., – а це додаткові десять з половиною мільйонів гривень до міського бюджету. А ще ведемо переговори з власниками деяких торговельних закладів Хуста щодо викупу земельних ділянок під об’єктами, за що можемо ще отримати приблизно 5 млн. грн. Отже, гроші для ремонту будуть. Багато задумів і в плані вирішення проблем ЖКГ (із лютого згідно грантового проекту з Польщею проводитимемо заміну водопровідних мереж, перший транш грошей, до речі, вже надійшов). Також займемося каналізацією, адже протягом останніх двадцяти років це питання якось обходилося стороною. Звичайно, усвідомлюю, що весною наступного року відбудуться вибори міських голів. Після цього може скластися по-різному… але якщо мою посаду займе людина, яка працюватиме заради блага громади Хуста, щиро радітиму, бо понад усе люблю своє місто.

-Що хотілося б побажати хустянам з нагоди Нового року та Різдва Христового?

-Ми живемо в історичний час, коли Україна бореться за незалежність і на Сході держави гине квіт нації. Тож найбільше хотілося б побажати мирного неба над головою. Ми з гідністю проходимо усі випробування, разом плідно працюємо заради кращого майбутнього. Дякую всім за терпіння, розуміння ситуації, за серйозне і відповідальне ставлення до існуючих проблем.

У Новому році наше життя обов’язково зміниться на краще. Головне – пам`ятати, що наша сила – в єдності, у взаєморозумінні та взаємній підтримці. Тож давайте вірити в себе, самовіддано працювати для своїх родин та міста – лише разом ми зможемо реалізувати ті виклики, що ставить перед нами життя. Спільними зусиллями зробимо наше місто процвітаючим, а громаду – міцнішою!

Хай прийдешній рік із прекрасним настроєм принесе до ваших затишних осель добро і радість, щастя та здоров’я, здійснення надій та заповітних бажань, а нашому місту – достаток, стабільність і процвітання.

Веселих свят і Благословення Господнього!

-Приєднуюсь до вітань і дякую за розмову

Розмовляла Марина АЛДОН

КАЛЕНДАР ПІДПРИЄМЦЯ

 20_big

КАЛЕНДАР ПІДПРИЄМЦЯ

 

30 грудня, вівторок

Останній день сплати

-авансових внесків з податку на прибуток за грудень

-ПДВ за листопад платниками, у яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю

-акцизного податку за листопад

-збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства за листопад

-податку на доходи фізичних осіб з нарахованого, але не виплаченого доходу, за листопад

-податку на доходи фізичних осіб із загальної суми процентів, нарахованих за листопад на поточний або депозитний банківський рахунок, на вклади членів кредитної спілки

-військового збору з нарахованого, але не виплаченого доходу за листопад

-збору за користування радіочастотним ресурсом України за листопад

-фіксованого сільськогосподарського податку за листопад

-земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (крім громадян) за листопад

 

 

15 січня 2015 року, четвер

Останній день подання

  -звіту про використання РРО та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за грудень 2014 р. (форма № ЗВР-1), якщо не передбачено подання інформації дротовими або бездротовими каналами зв’язку; довідки про використані розрахункові книжки за грудень 2014 р.

Останній день сплати

               -збору за провадження торговельної діяльності; діяльності з надання платних послуг; торгівлі валютними цінностями (з придбанням торгового патенту) за лютий

 

 

За матеріалами Хустської ОДПІ

Михайло Довжанин: «У роботі доводиться зіштовхуватися з багатьма проблемами…»

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Михайло Довжанин: «У роботі доводиться зіштовхуватися з багатьма проблемами…»

Суд, суддя – у багатьох ці слова викликають негативні емоції. Складні терміни, незрозумілі поняття, мінливі закони – все це відлякує, викликає бажання обійти правову установу десятою дорогою. Для більшості краян суд – це край, межа, до якої підходять у виключних випадках, коли іншої дороги немає.

Та зміни, яких зазнала вітчизняна Феміда рік тому, по-своєму вплинули на кожну юрисдикцію. Суспільство часто нарікає на роботу судів, не замислюючись над тим, що кожен суддя – окрема особистість, а за мантією ховається вразлива людська душа, здатна зрозуміти проблеми іншого… Тож як живеться представникам судочинства міста над Тисою, які в них проблеми та здобутки ми попросили розповісти голову Хустського районного суду М.М.Довжанина.

– Михайле Михайловичу, чому ви обрати саме цю професію?

Мені завжди хотілося боронити слабших, змалечку цікавили питання, що стосуються моралі, я мріяв захищати права обездолених. Так сформулювалися життєві принципи, орієнтири, що й вплинуло на вибір фаху. Зазначу, що професія судді не тільки цікава та багатогранна, але й відповідальна та досить складна, адже професіоналізм вершителя правосуддя, його добросовісність, порядність, чесність, об’єктивність, вдумливий підхід до кожної деталі справи, постійне прагнення до самовдосконалення є найважливішими гарантіями надійного забезпечення прав і законних інтересів громадян.

– 6 грудня 2012 року Вища рада юстиції призначила вас на посаду голови Хустського районного суду, а після прийняття Закону України «Про відновлення довіри до судової влади», 16 квітня цього року колективом переобрано на цю ж посаду Чи важко очолювати таку непросту установу? Як удається знайти шлях вирішення проблеми, які риси повинні бути притаманними голові обителі Феміди?

Дійсно, в роботі доводиться щоденно зіштовхуватися із багатьма проблемами. Однак разом з колективом суддів, працівників апарату суду намагаємося їх вирішувати. Вважаю, що основною рисою в нашій роботі повинна бути мудрість, вдумливість, уміння поставити себе на місце іншого навіть тоді, коли кожна зі сторін вважає, що правда на її боці.

– Які проблеми переважають у вашій праці?

– Зараз така складна ситуація в державі, що не хочеться нарікати на наші тимчасові незручності. Звичайно, є проблема із приміщенням, хочеться, аби колектив працював у більш комфортних умовах, проте на Сході нашим хлопцям зараз не так важко…

– Чи правда, що колектив суду допомагає волонтерам, які опікуються нашими Збройними Силами?

– Так. Ми вносили добровільні пожертвування, перераховували кошти із заробітних плат, але не афішуємо цього, адже справжній подвиг, про який має знати громадськість – це те, що роблять наші хлопці в зоні АТО.

– Яка резонансна справа, яку доповнилось розглядати протягом цього року, запам’яталася найбільше?

– Убивство дяка у селі Драгово. За цей злочин вперше в історії Хустщини колегіальний суд засудив обвинувачуваного у справі до довічного позбавлення волі.

– Можете розповісти конкретніше про цей злочин?

– Так. На святу Трійцю мешканців Драгова облетіла страшна звістка про вбивство їхнього односельця, який служив дяком у одному із храмів. Раніше чоловік уже «грішив» перед законом. Непроханий гість спочатку виманював господаря з хати, а потім зрозумівши, що на його крики ніхто не реагує, заліз у будинок через вікно. Вже в оселі так відлупцював хазяїна, що той помер на місці.  Насилля відбувалось на очах у дітей, на щастя, їх кривдник не зачепив. Однак їхню матір варив так, що вона на деякий час втратила свідомість. Коли жінка опритомніла, виявилося, що її чоловік уже мертвий.  Злочинця разом із міліцією шукав весь актив села на чолі із сільським головою. Знайшли винуватця злочину через дві години. Він спокійно спав у помешканні батька і видавав, ніби не знає, що трапилось.

– Останнім часом, після Єврореволюції та у зв’язку з бойовими діями на Донеччині та Луганщині зросла кількість вогнепальної зброї, що перебуває у приватному користуванні мешканців краю. Чи вплинуло це на злочинність?

– Ні. На щастя, серйозних злочинів не побільшало.

– А скільки осіб і за які злочини було засуджено у цьому році?

– Загалом за півроку (звітний період – перше півріччя) – 166 осіб, вирок яких вступив у законну силу. Крім того, у провадженні перебувало 630 кримінальних справ, з яких 544 із закінченим провадженням, 1732 – цивільні, з яких розглянуто 1260, а також 119 адміністративних, із яких 86 розглянуто.

 – Що, на вашу думку, потрібно змінити у судочинстві, щоб удосконалити його?

– Зазначу, що одним із невід’ємних завоювань нової демократії стало те, що наші громадяни почали все активніше захищати свої права саме в суді. Ще на початку демократичних перетворень йшлося не тільки про зміни у системі судочинства, а й про те, що настане час, коли прості люди частіше звертатимуться до суду, шукаючи захисту і справедливості. Ось цей час і настав. Безперечно, що пріоритетним завданням судової гілки влади було і залишається захист конституційних прав і свобод людини, служіння верховенству права, законності і правопорядку. Законність і верховенство права через суд — саме у цьому і має полягати суть правосуддя.

Проте, як не прикро, наразі законодавчо-нормативна база судової системи не відповідає вимогам часу. Потрібно вдосконалити кодекси, особливо процесуальний, спростити його, прийняти новий закон про статус суддів і судоустрій. Мушу визнати, що загалом судово-правова реформа у країні просувається повільно, хаотично, безсистемно, вона ще далека до логічного завершення.

– А позитиви у вашій роботі які?

– Менше скасованих рішень протягом останнього часу.

– Кого з працівників суду хотілося б відзначити напередодні професійного свята?

– Усі ми – одна команда, тому виділяти когось було б несправедливо. Сердечно дякую за віддану працю колективу Хустського районного суду і від щирого серця вітаю всіх із професійним святом! Зичу міцного здоров’я, родинного затишку і достатку, творчої енергії, сил, наснаги і мудрості у прийнятті рішень. Нехай почесну працю завжди супроводжує успіх, а кожний день повниться плідним змістом і наближає до спільної мети – утвердження верховенства права в країні!

Подальшої всім енергії, витримки та наполегливості, усвідомленого почуття відповідальності, нових здобутків і звершень. Нехай професійні зусилля буде винагороджено повагою та довірою громадян!

– Спасибі за розмову і приєднуюсь до вітань.

Розмовляла Марина Алдон

 

 

 

У Хустській школі мистецтв збиралися директори усіх творчих учбових установ області

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

У Хустській школі мистецтв збиралися директори усіх творчих учбових установ області

3 грудня на базі Хустської школи мистецтв відбулася нарада директорів шкіл естетичного виховання Закарпатської області. У заході взяли участь начальник управління культури облдержадміністрації Юрій Глеба, Хустський міський голова Володимир Кащук, керуючий справами міськвиконкому Василь Сабадош, начальник управління культури, релігій та у справах національностей Хустської міськради Володимир Власюк, директор Хустської СШ І-ІІІ ст. №6 та ДШМ м. Хуст Інесса Чернянчук, а також 63 директори дитячих шкіл мистецтв області.

Відкрив захід Хустський міський голова Володимир Кащук.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

-Культура робить людину особистістю. Незримою силою вона формує національну спільність. Завдяки щоденній праці викладачів спеціалізованих мистецьких навчальних закладів зберігаються джерела духовності, правди і краси. Завдяки творчому неспокою та громадському подвижництву майстрів культури та мистецтв культура нашого краю рясно вродила вагомими духовними здобутками, – підкреслив очільник міста. – Тому приємно, що Хуст має справді ким пишатися, що творчі колективи гідно захищають честь області на всеукраїнських на міжнародних конкурсах, що юнь виховують справжні метри народного мистецтва.

Зі здобутками та історією кузні творчості міста над Тисою ознайомила присутніх очільниця Хустської школи мистецтв Інесса Чернянчук.

-Наш навчальний заклад розпочав роботу у 1945 році. Першими вихованцями були 57 учнів. 1 липня 1988 року на базі Хустської дитячої школи мистецтв та восьмирічної загальноосвітньої школи шляхом їх злиття було створено експериментальну школу-комплекс естетичного виховання. У 1998 році освітню установу реорганізовано шляхом розділення на ЗОШ І-III ступенів з естетичним вихованням та Хустську дитячу школу мистецтв. В 2007 році навчальний заклад перейменовано на Хустську спеціалізовану школу І–ІІІ ступенів №6, а Хустську дитячу школу мистецтв – на школу мистецтв міста Хуст. Наразі дві установи працюють у комплексі і викладання шкільних дисциплін поєднується з мистецькими предметами, а отже вихованці отримують повноцінну загальну та спеціальну освіту. Із року в рік учні стають призерами, лауреатами та переможцями найрізноманітніших конкурсів, фестивалів та творчих поєдинків різного масштабу, – зазначила пані Інесса.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Цікавими, колоритними та незабутніми номерами порадували присутніх на святковому концерті творчі колективи та індивідуальні виконавці учбової установи. Зокрема, хор молодших класів (кер. Оксана Липчей, концертмейстер Вікторія Якобчук), третьокласники хореографічного відділу (постановка Марини Білинець), фортепіанний дует у складі Ірини Палешник та Вікторії Павлишинець (клас викладачів Валерії Маді та Ірини Фединишинець), Сільвія Джумурат (викл. Тамара Нікітіна), Ярослав Ракушинець (кер. Оксана Липчей), Олександр Порада (викл. Світлана Паштецька), Артур Маслей та Вікторія Якобчук,  ансамбль учнів старших класів «Перлинка» (кер. Оксана Липчей, концертмейстер Вікторія Якобчук), дитячий зразковий хореографічний ансамбль «Хустяночка» (постановка Ірини Гнепи),  тріо саксофоністів у складі Владислава Білічака, Олександри Курти та Миколи Кващука (клас викладача Світлани Січ, концертмейстер Елеонора Кошинська),  Неля Сорочан ( клас викладача Марії Ракушинець, концертмейстер Ольга Гук), хор старших класів (кер. Оксана Липчей), дует у складі Кароліни Борис та Ярослава Ракушинця (клас викладача Оксани Липчей, концертмейстер Вікторія Якобчук), зразковий дитячий фольклорний гурт «Цімборики» (кер. Наталія Шимша), а також аматорський театральний колектив учителів школи мистецтв (кер. Юлія Рєпіна) з блискавичною постановкою уривку з вистави «За двома зайцями» Михайла Старицького.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Слід зазначити, що семінар пройшов конструктивно, у вигляді живого діалогу і неперевершених виступів вихованців Хустської ДШМ. У коридорах освітньої установи присутні на заході мали змогу милуватись чудовими роботами вихованців відділу образотворчого мистецтва та авторської художньої школи Ласло Гайду. Присутні на святі відзначили високий професіоналізм викладацького складу та маленьких зірочок великого мистецького обрію Срібної Землі.

Марина АЛДОН

У найтворчішій школі Хуста відбулося свято осені

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

У найтворчішій школі Хуста відбулося свято осені

У п’ятницю, 3 жовтня, у Хустській СШ І-ІІІ ст. №6, у кузні наук, де гартуються справжні таланти і навчаються найбільш творчо обдаровані учні міста, відбулося свято осені.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Відрадно, що абсолютно всі класи презентували не просто цікаві, але й дуже патріотичні композиції з неординарнами назвами. Зокрема, «Так живуть бандерівці», «Смерть фашиста», «Україна – моя земля», «Схід і Захід разом» тощо. Майже кожен учень демонстрував вироби з національною символікою: тризубами, прапорцями, синіми та жовтими квітами…

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

У рамках свята відбувся і традиційний флешмоб. Старшокласниці, у віночках із осіннього листя та у вишиванках співали народні пісні та водили хороводи, а далі всі учні разом з учителями виконали гімн України.

Марина Алдон

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

І знову про стихійну торгівлю в Хусті…

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

І знову про стихійну торгівлю в Хусті…

Про стихійну торгівлю в Хусті вже писано-переписано… але віз і нині там… Центральна площа міста нарешті набуває нового ошатного вигляду, встановлюються корзини для сміття, з’являються зелені насадження, лавиці, от-от запрацює фонтан… а бабусі з корзинами із крамом все там же – на вулицях Рєпіна та Карпатської Січі. Поступово деякі з них намагаються «розквартируватись» на оновленій передринковій площі. Тільки б не на ринку!

 Хоча деякі позитивні зрушення у плані «бруківочного крамарства» таки є. Власники окремих магазинів прилаштували до вітрин таблички з написами: «Не торгувати». Але, на жаль, бабці з великими валізами частіше дивляться, де б знайти вільне «місце під сонцем», а не на крамниці, перед якими намагаються збути продукти…

Парадоксально, але факт: підтримує вуличну торгівлю насамперед покупець. Не купував би – «стихійник» зник би з горизонту. Проте це – в ідеалі. Реалії ж доводять: з несанкціонованою торгівлею потрібно вести непримиренну боротьбу.

На днях стала свідком цікавого театралізованого дійства. До жіночки, років 50, підходить міліціонер. Ввічливо просить переміститись на ринок. Крамарка посміхається, запевняє, що зараз піде, тільки чекає на куму. Але як тільки правоохоронець відходить, знову викладає на газету гриби і починає «сусідці», що торгує поруч, розповідати, як їй набридли молоді сержантики зі своїми попередженнями. Підходжу до неї. Продавчиня зразу ж пропонує дари лісу. Відповідаю, що з землі категорично не купую нічого й цікавлюся, чому не йде на ринок.

-Там хороші місця зайняли перекупки, – запевняє незнайомка, яка назвала себе Марією. – Та й хто від мене там щось придбає, коли тут, у центрі, можна знайти товар на всякий смак…

Питаю в жінки, яка купує поруч кріп, чому не йде на ринок.

-А я з роботи вибігла на хвилинку, не маю часу. Беру там, де ближче, – відповідає вона і квапливо кладе зелень до повного поліетиленового пакета, в якому проглядаються й інші продукти…

Слід зазначити, що торгівля в недозволених місцях є протизаконною і відноситься до адмінпорушень (ст. 160 Кодексу України про адміністративні порушення – «торгівля з рук у невстановлених місцях», і ст. 164 цього ж Кодексу – «порушення правил підприємницької діяльності»), що «тягне за собою» накладення  штрафу, розміром  від одного до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі або без такої.

Однак відповідальність не лякає «стихійників». Міліціянтам, які складають адміністративні протоколи, винахідливі бабусі умудряються задиктувати дані сусідів чи навіть знайомих із інших районів.

До речі, Хустська міська рада нещодавно запропонувала певній категорії дрібних торговців безкоштовні місця на ринку. Проте, як не прикро, навіть такі кроки влади назустріч громаді не дали позитивного результату. Вкотре крамарки не захотіли залишати улюблених точок розташування.

І ще один парадокс. Чомусь на центральному міському ринку ті ж молоко, сир та сметана зажди дешевші, ніж на вулиці. Але ж бабці, які збувають товар нелегально, не платять ніяких податків, тож мали б «тримати марку» хоча б низькою ціною. Та де там! Вони хочуть «здерти» з покупця «останню шкіру», адже роблять «ведмежу послугу» – пропонують сільськогосподарську продукцію прямо в центрі міста, від якого, до речі, до ринку не більше, ніж п’ятдесят кроків… А ще – торговки смітять, псують естетичний вигляд Хуста та створюють перешкоди у пересуванні перехожих. Хоча… над цим вони не думають…

Отож, час подумати нам… чи варто купувати харчові продукти не з прилавку, а з узбіччя запиленої вулиці…

Марина Алдон

У Хусті почали маркувати російські товари

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

У Хусті почали маркувати російські товари

Зокрема, у супермаркеті «Вопак» уже кілька днів маркують російську продукцію, біля товару країни-окупанта видніється триколор.

У крамниці зауважили, що були готові до того, що впаде попит на цю продукцію, тому й почали менше її закупляти. Водночас економічного збитку після маркування, переконують, не зазнали.

вопак-Дуже добре, що здалеку видно, яка продукція належить державі-агресору,  – зауважує один з покупців, хустянин Петро Шманьо. – Дочка дуже любить продукцію торгової марки «Растішка», але побачивши біля йогуртів російський прапор, зразу попросила, щоб ми підшукали український аналог товару, який, до речі, дитині дуже сподобався.

– Якщо раніше покупець не звертав особливої уваги на виробника, то сьогодні ситуація зворотня: споживач максимально і добровільно підтримує вітчизняного виробника. Російські товари майже перестали купувати, – заявила одна з продавчинь, пані Тетяна.

Слід зазначити, що найближчим часом позначити російський продукт повинні усі крамниці: і великі, і маленькі. Такі дії, зі слів державних мужів, повинні принести подвійну вигоду: покупець зможе вибрати на свій смак товар, а по-друге, більший попит буде на українську продукцію.

Марина Алдон

У Хусті знайдено старовинний герб міста

Y9eVeOSMW9A

У Хусті знайдено старовинний герб міста

Уже кілька днів Інтернетом «гуляє» інформація про те, що в Хусті під час робіт з реконструкції центру було знайдено старовинний бетонний герб міста. Одні вважають, що знахідка становить історичну цінність і її було виготовлено у VIII сторіччі, інші стверджують, що раритету принаймні 500 років і він є справжнім мистецьким шедевром . «Ходять» легенди і про місце виявлення гербу і навіть про те, де він зараз знаходиться… Щоб з’ясувати, що же за «скарб» насправді знайшли комунальники, ми звернулися за роз’ясненнями до заступника Хустського міського голови Івана Фетька.

-Під час копання котловану під фонтан, працівниками комунальних служб  було виявлено доволі цікаву річ – бетонний герб Хуста. Це – колишній корпус під флагшток, так звана основа для щогли зі стягом. – зазначив для «Карпатського об’єктива» пан Іван. – Припускаємо, що знахідка «оздоблювала»  центр міста у 1939 році, тобто вона є свідком подій Карпатської України. Приблизно такий корпус під щоглу флагштоку можемо побачити і на архівних світлинах тих часів. Доказом може бути напис, зроблений угорською мовою. Наразі герб знаходиться в міській раді, але незабаром його буде використано при облаштуванні центру, встановлено так, щоб кожен бажаючий міг роздивитись чи сфотографуватись поруч.

Ad-V2wRs9xoJgxlnCLe85s

Ще одним підтвердженням того, що кругла основа під флагшток пролежала під землею не 13 і не 5 сторіч є те, що на гербі, крім Замкової гори зображено руїни фортеці, як символ незламного волелюбного населеного пункту. Справа в тому, що блискавиця влучила у порохову вежу замку у липні 1766 року, зруйнувавши частину кам’яної величної споруди. Фортеця знову постраждала від сильної грози у 1798 році, коли стихія зруйнувала південно-східну вежу. Після цього твердиню вже ніколи не відбудовували. Отже, старішою за 216 років знахідка бути просто не може! У 1919 році Хуст і навколишні райони опинилися під владою Чехословаччини, а в 1939 році місто над Тисою знову перейшло до рук Угорщини. Найімовірніше, що бетонний герб у місті над Тисою було встановлено саме в цей період.

Звичайно, точний вік знахідки встановлюватимуть експерти, але все одно старовинний герб має неабияке значення для хустян. Свідок історичних подій слугуватиме нагадуванням мешканцям закарпатського містечка про героїчні кроки боротьби наших краян заради українського майбутнього.

Марина Алдон

«Карпатський об’єктив»

Останки Золотої Орди в Хусті

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Останки Золотої Орди в Хусті

Цікавий і доволі неординарний раритет, що вже півстоліття зберігається у Хустському краєзнавчому музеї, чомусь незаслужено обділений увагою. У культурному осередку більше двох тисяч експонатів, але два із них – справжня наукова цінність. Це – культова статуетка богині Шакті та дві ритуальні мавпочки, загублені в місті монголо-татарським військом  у період золотоординського нашестя.

Експонати  із ХІІІ сторіччя, ніби машина часу, повертають нас у ту сиву давнину, коли Закарпаття було ще слабо заселеним краєм, де в густих пралісах ховалися чужинці зі зброєю в руках, а наші предки займалися виключно землеробством та скотарством…

-Цінна знахідка дійшла до нас завдяки щасливому збігу обставин. У жовтні 1967-го хустянин Іван Бріндзен, що мешкав неподалік Замкової гори, копав котлован для будинку. На глибині двох метрів лопата вперлася у щось тверде. Чоловік розгорнув ґрунт руками і помітив позолочену бронзову фігурку. Обережно вийняв її, почистив і зрозумів, що це – якесь східне божество,  – розповідає науковий працівник музею Світлана Дорогій. – Знахідку пан Іван віддав Олексію Рущаку, першому директору і засновнику нашого музею. Фігурку було насаджено на дерев’яну підставку, та, на жаль, вона розсипалася, коли її знімали, щоб роздивитись і вивчити детальніше. Всередині статуетка виявилась порожнистою, у самому ядрі містився шматок зітлілого пахучого дерева. До речі, крім Шакті Іван Бріндзен знайшов ще двох бронзових мавпочок. Усі експонати пройшли експертизу, за результатами якої було встановлено, що їхній вік – не менше сім сотень років.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Слід зазначити, що старовинні культові речі невеликі за розміром, мавпочки можуть поміститись на долоні, а скульптурка Шакті – всього 15х18 сантиметрів.

-Шакті вважалася індійською або ведичною богинею розуму, яка володіла енергією всесвіту та силою космічного простору. Древні язичники вірили, що вона є однією з найважливіших божеств у пантеоні, що дає початок усьому живому, як мати, жінка, прародичка. Її зображали грізною і жорстокою, проте вона виступала в ролі захисниці людей. Хустська Шакті оздоблена намистом із людських черепів, а з її відкритого рота видніються звірині ікла, – ділиться знаннями старший науковий співробітник Хустського краєзнавчого музею Борис Прокопів. – На час походу до нашого краю монголо-татари не сповідували іслам, вони поклонялися ідолам і були дуже жорстокими. Гадаю, що в похід статуетку взяли для захисту війська, як талісман. Справа в тому, що згідно індійських вірувань, Шакті додавала сили, успіху в бою і, як Фенікс, відроджувала з попелу все, що зітлівало. Отже, вояки були твердо переконаними, що маючи при собі статуетку покровительки, їхнє військо буде нездоланним.  Слід зазначити, що 60-тисячна монголо-татарська армія на чолі з ханом Батиєм, вторгнувшись на територію сучасного Закарпаття у 1241 році, спустошувала на своєму шляху все, а населення грабувала та забирала в полон. Це була справді могутня рушійна сила.

-Про те, що фігурка жінки з піднятими догори руками є язичницькою богинею, закарпатські краєзнавці дізналися від головного охоронця відділу Сходу Державного Ермітажу Катерини Ракітної (Петербург, Росія), до якої звернулися за роз’ясненнями. Експерт пояснила, що виявлена в Хусті  статуетка-ідол  є фрагментом бронзової скульптурної групи, що змальовувала якихось грізних божеств ламаїзму, і має велику наукову цінність, – зазначила директор Хустського краєзнавчого музею Ірина Пригара. – Шакті, згідно східного культу, виховувала справжніх чоловіків, воїнів, загарбників. Що ж стосується мавпочок, то вони вважалися символом родючості і доповнювали собою головну богиню, робили її більш могутньою. Згадайте Чінгісхана, що славився силою-силенною дітей…  Досі дивує, яким чином неписьменні язичники могли бути такими вправними солдатами.

Цікаво, що древні експонати, які є нагадуванням про могутні цивілізації, ніби випромінюють якусь дивну енергетику азійських степів. Серед туристів багато охочих сфотографуватися біля статуеток та похитувати перед знайомими світлинами із останками Золотої Орди. Для самих же хустян старовинні експонати є нічим іншим, як монголо-татарськими бовванами, але, з іншого боку, і символами несхитності духу та відваги, бо ж орди хана Батия, від яких тремтіла уся Європа, захопити Хустський замок так і не змогли.

Марина Алдон

Вдалий виступ хустських «Цімбориків»

10308208_10202273605430115_805346734101963157_n

Вдалий виступ хустських «Цімбориків»

28 червня на базі Музею Івана Гончара відбувся Всеукраїнський дитячий фольклорний фестиваль «ОРЕЛІ». На заході унікальність своїх регіональних традицій представляли діти з Хмельниччини, Київщини, Миколаївщини, Закарпаття, Черкащини та Волині.

10371981_868671149829125_7054094225646603606_n

Честь нашої області на мистецько-культурному святі представляв дитячий зразковий фольклорний гурт “Цімборики” із Хуста. Відрадно, що наші краяни показали справжню феєрію талантів і виявився кращим із-поміж інших дитячих фольклорних гуртів.

10273809_716587875070784_1210680710169096924_n

Додому вихованці фольклорного колективу повернулись із масою позитивних вражень та подякою від організаторів.

10492127_868671073162466_3400511570706383429_n

Офіційно на фестивалі місця не присуджували, та як зазначив директор Музею Івана Гончара Петро Гончар, юні хустяни  виступили найкраще, діти поводились на сцені вільно, невимушено, професійно,  їхні чудові концертні номери доповнювали прекрасні костюми та глибинний репертуар.

 

10494622_244107585786445_5658652901487642720_n

-Ми зпрезентували унікальність нашої народно-пісенної культури, дали сорокахвилинний концерт, – поділилася враженнями від поїздки керівник гурту Наталія Шимша. – Останнім номером діти заспівали закарпатську народну пісню, яка є Гімном Небесної сотні – “Пливе кача по Тисині” (солісти Богдан Ботар і Кароліна Борис). Це був Фурор! Усі присутні на фестивалі встали, слухали, плачучи. Натовп вигукував: “Слава Україні! Героям Слава!” А далі почалося щось неймовірне: інтерв’ю з провідними мас-медійниками, професійні фотосесії, фото на згадку з Міністром культури України п.Євгеном Ніщуком. Приємно також, що нам відзняли безкоштовний відеоролик. Люди підходили і дякували… Наступного дня, у неділю, ми пішли на Майдан і у пам’ять про загиблих під час трагічних подій на Грушевського та під час бойових дій на Сході заспівали “Пливе кача”…  Емоції переповнюють досі…

10516838_868668823162691_8901218761697016912_n

Слід зазначити, що це вже не перший блискучий виступ хустського фольклорного колективу на фестивалі «Орелі», а юні «Цімборики» разом зі своєю мудрою наставницею із року в рік підкорюють усе більше мистецьких висот, пропагуючи унікальну народно-пісенну культуру історичної Мараморощини.

Марина Алдон

P.S. Гурт “Цімборики” висловлює велику подяку підприємцю Андрію Борису за фінансову підтримку, завдяки якій колектив здійнив поїздку на фестиваль.