Колишні випускники Мукачівської Єврейської гімназії відзначили 90-річчя установи та відправили амуніцію військовим

DSC_0297

Колишні випускники Мукачівської Єврейської гімназії відзначили 90-річчя установи та відправили амуніцію військовим

2 вересня  в м. Мукачево відбулось відзначення 90-то річчя заснування Єврейської гімназії. Встановили меморіальну дошку.

У часи створення Єврейська гімназія завоювала почесне ім’я серед євреїв Центральної і Східної  Європи. За 20 років її існування у освітній установі навчилося 1400 учнів. Вперше двері  «альма-матер» відчинилися у вересні 1924 року. Тоді там навчалися учні із 1-го до 12-го класів. Улітку 1926 року заклад офіційно визнала влада Чехословаччини. Незважаючи на те, що класи були змішаними, дівчатка і хлопчики сиділи за партами в окремих рядах. Шикарна будівля навчального закладу мала в розродженні ошатну тренажерну залу. Вона вважалася культурним центром громади – тут проводились лекції, конференції тощо. Кількість учнів постійно зростала. Так, у  1938-1939 н.р. в гімназії нараховувалось 390 вихованців.

DSC_0196

“Ми вивчали латинь, англійську мову і літературу. Читали Леніна і Маркса, Толстого, Кроніна та інших письменників. З запалом сперечались і базікали і дуже любили хизуватись своїми знаннями перед дівчатами”. (Перец Літман “Подросток из Мункача” – Воспоминания выжившего.)

DSC_0183

Навчання у єврейській гімназії Мукачева офіційно було призупинено 3  листопада 1938 року, після передачі міста над Латорицею  Угорщині. Однак уже в січні 1939 року заклад знову відкрив свої двері і навчання відновилось на івріті та угорській мові. Школа функціонувала до 18 квітня 1944 року, коли видали наказ, згідно якого євреї мали переїхати в гетто.

Зараз у будівлі функціонує Мукачівський кооперативний торгівельно-економічний коледж.

DSC_0099

На святкування з нагоди 90-х роковин колишньої гімназії з’їхалися євреї з Америки та Ізраїлю. Були і безпосередньо випускники установи.

Організатори  свята п. Алла Агафонова та Аліна Кац продумали все до дрібниць. Приємно, що незважаючи на щільний графік, Мукачівський міський голова знайшов час та можливість відвідати захід. Золтан Ленд’єл привітав учасників урочистостей та розповів їм про сучасне Мукачево з такою любов’ю та гордістю, що кожен, присутній на святкуванні зрозумів – це справжній господар. Згадав пан Золтан і про сильні сторони та економічні показники. З боку запрошених на ювілей гімназії, не обійшлося й без дитячих спогадів, адже раніше майже половину населення міста над Латорицею становили євреї. Недарма ж Мукачево вважалося, завдяки підприємницькій «жилці» його мешканців, центром торгівлі області.

Гостей привітав також відомий у краї підприємець та меценат, колишній мукачівець, пан Ровт Алекс, який уже впродовж багатьох років підтримує різноманітні культурні проекти краю. Змістовним і цікавим також був виступ пані Рут Фікслер, батьки якої народилися в Заакарпатті. Вона продемонструвала відмінні знання історії краю, хоча сама народилася в Ізраїлі.

DSC_0055

На завершення офіційної частини не обійшлося без шофара.  Всі отримали пам’ятні сувеніри на згадку.  А спілкування продовжилось у невимушеній обстановці в ресторані готелю “Зірка”

Яна Величканич

P.S. Хочеться відзначити, що всі, хто мав слово, висловлювали побажання якнайшвидшого миру на Сході України. І це були не лише пусті побажання, бо ж кому, як не євреям знати, що таке війна. До речі, громада відправила в зону бойових дій військову амуніцію нашим бійцям. У свою чергу, Хустська єврейська община но чолі з Володимиром Кацом теж була серед запрошених. Громада приймає активну участь у житті краю.

У Хусті почали маркувати російські товари

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

У Хусті почали маркувати російські товари

Зокрема, у супермаркеті «Вопак» уже кілька днів маркують російську продукцію, біля товару країни-окупанта видніється триколор.

У крамниці зауважили, що були готові до того, що впаде попит на цю продукцію, тому й почали менше її закупляти. Водночас економічного збитку після маркування, переконують, не зазнали.

вопак-Дуже добре, що здалеку видно, яка продукція належить державі-агресору,  – зауважує один з покупців, хустянин Петро Шманьо. – Дочка дуже любить продукцію торгової марки «Растішка», але побачивши біля йогуртів російський прапор, зразу попросила, щоб ми підшукали український аналог товару, який, до речі, дитині дуже сподобався.

– Якщо раніше покупець не звертав особливої уваги на виробника, то сьогодні ситуація зворотня: споживач максимально і добровільно підтримує вітчизняного виробника. Російські товари майже перестали купувати, – заявила одна з продавчинь, пані Тетяна.

Слід зазначити, що найближчим часом позначити російський продукт повинні усі крамниці: і великі, і маленькі. Такі дії, зі слів державних мужів, повинні принести подвійну вигоду: покупець зможе вибрати на свій смак товар, а по-друге, більший попит буде на українську продукцію.

Марина Алдон

Олександр Сейпі: «У зоні АТО перебувають четверо хустян»

хлопці служать

Олександр Сейпі: «У зоні АТО перебувають четверо хустян»

В умовах війни з російським агресором на Сході України сьогодні одне з найгостріших питань – це забезпечення наших військових продуктами та спорядженням, рівень їхньої підготовки до умов бойових дій. Наразі бійці новоствореного батальйону проходять навчання на Ужгородському полігоні. Чи є між ними мешканці Хустщини, як проходить призов до лав Збройних сил у нашому краї, як готують солдатів до участі в антитерористичній операції? Про це та інше ми попросили розповісти військового комісара Хустського об’єднаного міського військового комісаріату Олександра Сейпі.

-Олександре Балінтовичу, колись неподалік Хуста, у Криві працював полігон, де проводились навчання, можна було навчитися стріляти. Що з ним зараз?

-Він є діючим і сьогодні, там планово проходять стрільби (підпорядковується Виноградову). Звичайно, в умовах мирного часу заняття проводились не так часто, але полігон був дієздатним і раніше.

-А чи проводиться призов юнаків до армії?

-Минулорічний осінній призов на строкову службу мав бути останнім. Однак, через непросту ситуацію в державі, цього року юнаків знову призивають до армії. 17-го березні Указом Президента в Україні була оголошена часткова мобілізація. 17 квітня 2014 року Верховна Рада України підтримала Постанову “Про додаткові заходи щодо зміцнення обороноздатності України у зв’язку з агресією Російської Федерації”.

Постанова містить рекомендації від Верховної Ради відновити призов до рядів Збройних Сил України, а Міністерству оборони України – розгорнути навчально-тренувальні табори для добровольців, яких слід залучати до служби у військовому резерві та загонах територіальної оборони. Для посилення військової підготовки та патріотичного виховання рекомендується розширити вивчення курсу “Захист Вітчизни”, відновити діяльність військових кафедр при вищих навчальних закладах. На жаль, сьогодні Збройні Сили України після багатьох років недостатньої уваги з боку держави перебувають у досить незручному стані. Потрібно вживати заходів із реформування, модернізувати як військову техніку, так і навички особового складу. Проте наразі захищати мир і спокій держави призиваються переважно ті, хто має досвід служби в армії.

-Чи є такі, хто категорично відмовився від служби?

-Так. Маємо двох мешканців Хустщини, які не з’явились до військкомату. Їхні справи передано до правоохоронних органів.

-Чи воює хтось із Хуста та району в зоні АТО?

-Наразі там перебувають 4 краян.

-Чи є жертви серед наших земляків?

-Слава Богу, серед загиблих хустян немає.

-Цими днями Інтернет облетів ролик із одним з військовополонених. Молодий чоловік у кадрі сказав, що він із Хуста. Проте згодом на багатьох сайтах з’явилося спростування, буцімто, бранець терористів – із Ужгорода. Що вам відомо про цей випадок?

-Хлопець у кадрі справді не є хустянином, він дійсно з обласного центру. Відомо, що на сьогодні терористи звільнили трьох полонених з Ужгорода.

-Який середній вік військових, що воюють на Сході?

-90 відсотків – від 20 до 40 років. Сержанти – до 50, молодші офіцери – до 55, а старші офіцери – до 60 років.

-Скільки хустян проходять навчання на полігоні в Оріховцях?

 -З міста над Тисою і району – всього 70 осіб. Загалом там тренуються близько двохсот бійців. Під час навчань солдати опановують воєнне ремесло, отримують навички, необхідні для несення військової служби.

-Чи всі, після отримання повістки, одразу з’являються до військомату?

-На жаль, у нас чимало заробітчан, які часом знаходяться за межами області, а то й держави. Тому закликаю всіх, хто приїхав із сезонних робіт, прийти до військкомату для уточнення даних за адресою: м.Хуст, вул. Дружби, 11-А, кабінети 215, 206.

-Спасибі за розмову. Бажаю нам всім миру, а керівництву – відновити спокій в державі.

Розмовляла Марина Штефуца

КОНЦЕПЦІЯ СТВОРЕННЯ ОБОРОНОЗДАТНОГО УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

arm_richnycia_11

КОНЦЕПЦІЯ СТВОРЕННЯ ОБОРОНОЗДАТНОГО УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

В умовах сусідства України з агресивною, авторитарною державою, зовнішня та внутрішня політика якої будується на антиукраїнських ідеях і має за мету знищення української державності, стає очевидною невідворотність подальшого протистояння в усіх сферах, включаючи можливе повномасштабне військове вторгнення.

Відтак, постає необхідність перебудови засадничих принципів функціонування українського суспільства та узгодження цих принципів із новою доктриною захисту територіальної цілісності та незалежності України.

Враховуючи очевидну нездатність державних збройних угруповань оперативно та гнучко відповідати на виклики військової агресії та подолати наслідки діяльності розгалуженої мережі диверсантів та провокаторів, які діють спільно з членами організованих злочинних угруповань і деякими представниками злочинного олігархату, необхідне залучення до захисту суспільного порядку та суверенітету України патріотично налаштованих громадян та громадських організацій.

Крім того, очевидною є необхідність якнайшвидшого відтворення мобілізаційного потенціалу українського суспільства, суттєво знищеного за попередні роки.

Означені вище цілі можуть бути досягнуті за рахунок прийняття Верховною Радою України та швидкого впровадження в життя органами виконавчої влади низки взаємопов’язаних нормативних актів, що покликані створити механізми гуртування патріотичних громадян України, їх співпраці з органами охорони правопорядку та Збройними силами України. Крім того, наслідком цих заходів передбачається підвищення обороноздатності суспільства в цілому, як за рахунок відкриття можливості для самозахисту кожному окремому громадянинові в мирний час, так і за рахунок створення дієвих механізмів формування громадянських збройних формувань (у тому числі ополчення) у разі виникнення військової загрози ззовні.

Першим законом, що має бути ухвалений, є Закон України «Про зброю», який серед іншого надасть громадянам України право на придбання та носіння вогнепальної зброї. За загальною практикою, за призначенням стрілецька зброя розподіляється на три категорії:

1) Бойова зброя (призначена для вирішення бойових та оперативно-службових завдань, що знаходиться на озброєнні державних воєнізованих організацій);

2) Службова зброя (призначена для використання посадовими особами державних органів та співробітниками підприємств, установ і організацій, що мають особливі статутні завдання);

3) Цивільна зброя (призначена для використання громадянами України з метою самозахисту, для полювання, колекціонування, зайняття спортом тощо).

Закон України «Про зброю» має створити правові основи для обігу цивільної та службової (в частині юридичних осіб приватного права) зброї та забезпечити зокрема наступне:

– Вільний обіг травматичної та газової зброї, характеристики якої не перевищують певні, визначені законом, межі;

– Можливість для громадян України дієвої самооборони шляхом надання права на придбання, носіння та застосування короткоствольної нарізної зброї, та інших видів вогнепальної зброї виключаючи автоматичну;

– Створення ефективної, але не забюрократизованої, системи контролю над обігом зброї та видачі дозволів на придбання зброї;

– Врегулювання системи виробництва та торгівлі цивільною та службовою зброєю і бойовими припасами;

– Надання юридичним особам приватного права України права придбавати вогнепальну зброю та використовувати її для виконання статутних завдань.

Бойова зброя не є предметом цивільного обігу та за загальним правилом не може використовуватись в якості службової зброї, за виключенням окремих, прямо передбачених законодавством, випадків.

Наступним кроком має бути створення правових засад та правил для використання зброї в діяльності приватних організацій та об’єднань громадян (т.з. юридичних осіб приватного права).

Першим з низки необхідних законів є Закон України «Про громадські об’єднання сприяння обороні України». Цей Закон має забезпечити:

1) Надання особливого правового статусу об’єднанням патріотично налаштованих громадян України, які створюються з метою сприяння захисту суверенітету та територіальної цілісності України;

2) Створення правових засад для співробітництва громадських об’єднань зі Збройними силами України з метою патріотичного виховання громадян, проходження ними початкової військової підготовки та навчання;

3) Створення правових засад для співробітництва громадських об’єднань з органами внутрішніх справ та Держаною прикордонною службою України, залучення учасників об’єднань до охорони громадського порядку та державного кордону.

Створення громадських об’єднань сприяння обороні України та надання їм відповідного правового статусу дозволить створити осередки патріотичного виховання молоді по всій території України, створити організаційні передумови для формування додаткового мобілізаційного резерву з числа патріотично налаштованих громадян України, який, для підсилення органів правопорядку, у короткий час може бути залучено до виконання завдань з охорони громадського порядку та державного кордону.

Крім того, можливе врегулювання окремими законами питання використання вогнепальної зброї приватними охоронними структурами та іншими підприємствами, установами і організаціями, що мають особливі статутні завдання.

Ще одним елементом створення обороноздатного суспільства є зміна воєнної доктрини України, щонайменше в частині комплектації Збройних сил України особовим складом та створення мобілізаційних ресурсів.

В Україні мають бути створені сучасні Збройні сили, організація та формування яких має відбуватись за зразком армії Швейцарської Конфедерації. Україна повинна повернутись до загального військового обов’язку та створення військового резерву за рахунок громадян, які служили в лавах Збройних сил України та інших державних збройних формувань. Крім того, є необхідним створення правових, організаційно-технічних умов для формування народного ополчення та розробка доктрини його використання для боротьби з зовнішніми чи внутрішніми загрозами.

Повернення загального військового обов’язку має бути пов’язано з загальним підвищенням боєздатності збройних сил, забезпеченням матеріально-технічної бази для реального військового вишколу військовослужбовців, забезпечення набуття ними практичних навичок використання сучасних видів озброєнь тощо.

Високий рівень боєздатності має підтримуватись за рахунок проведення регулярних навчань та тренувань резервістів у мирний час.

Також, з метою скорочення термінів, необхідних для мобілізації резервістів, є доцільною передача резервістам (всім або частині, згідно із затвердженими мобілізаційними планами) на відповідальне зберігання ручної стрілецької зброї, набоїв та військового спорядження відповідно до військової спеціальності.

Окремою складовою оновленої воєнної доктрини України має стати докорінне технічне переозброєння Збройних Сил України, розробка нових високотехнологічних видів озброєння. Для цього, за потреби, слід ініціювати перегляд міжнародних договорів України, які обмежують Україну у нарощуванні озброєнь.

На міжнародному рівні слід ініціювати багатосторонні переговори державами Балто-Чорноморського регіону зі створення системи спільної безпеки. Також слід налагодити і посилити співробітництво у військовій сфері із Іраном та Індією.

Слід підкреслити, що вказані вище кроки є взаємопов’язаними та мають бути реалізовані системно. Лише їх системне впровадження дасть можливість створити в Україні суспільство, здатне оперативно та ефективно зреагувати на акти зовнішньої та внутрішньої агресії, починаючи від забезпечення права окремого громадянина на негайний збройний опір протиправним посяганням, через залучення учасників громадських організацій, які пройшли відповідну початкову підготовку, до охорони правопорядку в окремих місцевостях, і до загальної мобілізації військовозобов’язаного населення у разі повномасштабної збройної агресії інших держав.

ЗАКОНОТВОРЧА РЕФЕРЕНТУРА

СОЦІАЛ-NАЦІОНАЛЬНОЇ АСАМБЛЕЇ

Сьогодні чергова річниця чорнобиської катастрофи

9452_big

Сьогодні чергова річниця чорнобиської катастрофи

28 років тому, 26 квітня 1986 року, смертоносний радіоактивний  вогонь Чорнобиля опалив українську землю і душі мільйонів співвітчизників язиками апокаліптичного полум’я.

чорнобиль

Зоря Полин згадується в Об’явленні Івана Богослова, як одна з кар Господніх за гріхи людства.

«І засурмив третій Ангол, і велика зоря спала з неба, палаючи, як смолоскип. І спала вона на третину річок та на водні джерела. А ймення зорі тій Полин. І стала третина води, як полин, і багато з людей повмирали з води, бо згіркла вона…»

Аварія на ЧАЕС увійшла в історію, як найбільша техногенна катастрофа, що привела до негативних екологічних, медичних, соціально-економічних наслідків не тільки в нашій державі, але й у всьому світі.

23103897

З іншого боку, Чорнобиль – це не лише трагедія, але й своєрідний символ безмежної мужності багатьох тисяч наших земляків. Чорнобильська катастрофа завдяки самопожертві ліквідаторів аварії стала зразком жертовності в ім’я Батьківщини, в ім’я мільйонів людей та прийдешніх поколінь. Ризикуючи своїм життям та здоров’ям, ліквідатори виконали громадянський обов’язок і захистили людство від подальшого розповсюдження радіації.

Час не загоїв чорнобильських ран, не стер у пам’яті важкі й героїчні події, імена мужніх людей, які виявили жертовність, високий патріотизм і ціною власного життя й здоров’я зупинили ядерну катастрофу.

chernobul

Сьогодні ми згадуємо не тільки про трагічні сторінки історії України, але й про кожного, хто поклав своє життя на вівтар служіння народу, хто мужньо захищав рідну землю від невідомої небезпеки.

Дзвони Чорнобиля попереджують і застерігають людство від легковажного захоплення можливістю отримати невичерпне джерело енергії завдяки розчепленню атома.

На жаль, після вибуху на ЧАЕС минуло чверть століття… і багатьох ліквідаторів уже немає серед живих. А наша влада так і не назбирала коштів, аби назавжди втихомирити атом. Біля станції і зараз не все гаразд із радіацією.

Угорське громадянство – шлях до Євроінтеграції?

Угорське громадянство – шлях до Євроінтеграції?

26bОстанні події в державі змусили багатьох замислитись над майбутнім не тільки України, але й над своїм власним… Що нас чекає через місяць, рік, десятиліття? А в нашому краї у людей взагалі почалось, так би мовити, роздвоєння особистості – чи залишатись підданим своєї землі, чи оформляти документи про громадянство найближчої країни-сусідки?

Хочемо до Євросоюзу

Закарпаття географічно знаходиться у центрі Європи , тож не дивно, що наші земляки хочуть жити, не ізольовано, як у колишньому Союзі, а вільно переміщатися територією інших держав, працювати за кордоном, навчати дітей у престижних світових ВУЗах. Але з українським паспортом робити це доволі складно, тож спритні співвітчизники вирішили вдатися до хитрощів – оформити подвійне громадянство. Хоча де-юре в Україні це заборонено, та де-факто 30 відсотків мешканців Хустщини мають документи інших держав. Найбажанішою в плані отримання паспорту для мешканців Срібної землі є чомусь Угорщина. А отже й офіційно на Закарпатті нараховується майже 9 тисяч українців, що мають угорське громадянство.

«Допоможемо отримати угорський паспорт. Усе офіційно!»

Оголошеннями про допомогу отримання громадянства інших держав просто рясніє Інтернет. Паспорт Румунії можна придбати за 2 тис. доларів, Угорщини – за 9 тисяч євро, Чехії – за 7 тисяч. Для оформлення громадянства Угорщини навіть створені спеціалізовані сайти. Юридичні фірми, які надають подібні послуги, часом навіть не приховують своїх контактних телефонів та адрес  офісів. Хоча, можливо, вони і неіснуючі. Тому багато хто пропонує зв’язуватися через скайп. Однак всі вони обіцяють одне – через 6-11 місяців кожний заявник стовідсотково отримає омріяний паспорт громадянина ЄС. При чому, не відмовляючись від свого рідного.

Немає сумнівів, що сервісом активно користаються наші краяни. Інакше б і потреби у такій кількості сайтів-посередників не було. Більшість фірм гарантують отримання паспорту Угорщини у три етапи: підписання договору, пошук родинних коренів клієнта, оформлення паперів, присяга, отримання сертифікату про громадянство та паспортів.

«Присягаю на вірність Угорщині…»

Слід зазначити, що закарпатцеві стати громадянином Угорщини доволі просто. Що для цього потрібно?

 По-перше, не мати судимостей. По-друге, володіти угорською мовою, і, по-третє, мати угорські корені. Однак  наш регіон протягом тривалого часу входив до складу Австро-Угорщини, тож автоматично, усі, хто народився на закарпатській землі до 1944 року, вважаються угорцями і справжня національність для країни-сусідкиособливого значення не має.

І все ж є кілька деталей, які особисто мене не влаштовують…

По-перше, це –  заміна імені. Якщо, скажімо, вас звати Миколою,  то доведеться стати Мікловшем, якщо Степаном — Іштваном, якщо Олександром — Шандором, Світланам пропонують називатись Гойналкою або Жужаною, Маринам, Марянам – Маріями. Цікаво, що аналоги імен вибирають працівники консульства, а не сампретендент на іноземне громадянство.

По-друге, дуже зачіпає сам текст присяги, яку необхідно скласти на вірність чужій державі. Звучить він так: «Я… урочисто обіцяю, що вважаю Угорщину своєю батьківщиною. Буду вірним громадянином Угорщини, буду поважати й дотримуватися її законів і Конституції. Усіма своїми силами захищатиму свою батьківщину й і вірно служитиму їй. Допоможи мені, Боже».

Здавалося б, дрібнички, але якщо вдуматися, це є зреченням від самого себе (імені, яким нарекли батьки) та від Вітчизни, колиски, яка дала життя, мову та багаті національні традиції…

Україна чи Європа?

З іншого боку, чимало наших політиків мають насправді підпільні паспорти інших держав, володіють чималим бізнесом у Європі, заощадження тримають у світових банках…  Чиновники самі показують «приклад» простому електоратові, власними діями спонукають людей до того, що тисячі краян хочуть виїхати жити за межі батьківщини.

До речі, соціологи підрахували, що на отримання угорського громадянства можуть претендувати близько сорока відсотків населення Закарпаття. І більшість краян справді щиро прагнуть цього, бо тоді безперешкодно зможуть їздити до друзів чи родичів до Франції, Англії, Італії і навіть до США. Крім того, іноземний документ дає можливість набагато легше знайти роботу у Європі, придбати авто передових брендових виробників, відпочивати в будь-якому куточку земної кулі за спрощеною системою…

А, між іншим, у світі все більше поширюються множинні ідентичності, суспільство не змушує обирати одну спадщину. Міжнародне право не має загальної заборони щодо подвійного громадянства. Але коли ми житимемо так, щоб повернулись додому ті, хто виїхав з України 5, 10 чи 20 років тому?