У Хусті пройшов районний конкурс «Воскресни, писанко!»

P1020526

У Хусті пройшов районний конкурс «Воскресни, писанко!»

Цими днями в Хустському районному центрі науково-технічної творчості учнівської молоді пройшов  конкурс  «Воскресни, писанко!». Учасниками передвеликоднього творчого заходу стали вихованці двадцяти чотирьох  загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ст. та семи – І-ІІ ст. (загалом було представлено 813 робіт).

Під час мистецького поєдинку діти мали чудову нагоду не лише долучитися до чудової української традиції створення маленьких пасхальних шедеврів, але й позмагатися за визнання свого таланту. Учні виявили неабияку фантазію і в кожну роботу вкладали глибоку життєву мудрість пращурів, власне розуміння краси, щедрість художнього обдарування, безпосередність сприйняття навколишнього світу.

Слід зазначити, що кожний навчальний заклад представив як індивідуальні, так і колективні великодні вироби, виготовлені заздалегідь. Крім писанок, мальованок, крашанок, крапанок, витинанок у традиційному стилі та з бісеру, з атласних стрічок, орігамі, школярі презентували ще й плетені кошики та вишиті серветки.

Під час визначення переможців журі оцінювало художній рівень композиції, її оригінальність, майстерність та авторську оригінальність. Отже, серед навчальних закладів І-ІІІ ст. І місце посіли Кошелівська, Крайниківська та Липовецька ЗОШ, серед учбових установ І-ІІ ст. – Кошелівська ЗОШ (Руня).

Студентська ліга КВН розважала хустян на 1 квітня

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Студентська ліга КВН розважала хустян на 1 квітня

Перше квітня традиційно вважається днем розіграшів та жартів. Навіть за чорний гумор ніхто не ображається. Головне, аби  витівка була доречною та смішною. В цей день прийнято не просто розказувати анекдоти, а піднімати настрій оточуючим.

Тож у перший день другого весняного місяця в Хусті пройшло свято гумору – студентська ліга КВК.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Темою конкурсу веселих та кмітливих було гасло: «В перший раз у перший клас». За звання кращої команди боролись студенти трьох навчальних закладів: медичного коледжу «Монада» («Супершпроти, капітан Оксана Ількова), Карпатського інституту підприємництва («Бригада в кліточку», капітан Марія Бринзяник) та Закарпатського державного базового медичного коледжу «Шалена макарена», капітан Марія Гриньо). У перерві присутніх у залі розважали переможці учнівської студентської ліги – вихованці СШ №1 «Волошки» та ЗОШ №4 «ООН».

Конкурс почався з привітання команд, далі продовжився розминкою. Чудову підготовку показали учасники під час домашнього завдання. Тут було все: впевненість у собі,  відчуття сцени, хороший вокал, неординарний підхід до гумору, згуртованість. Запекла боротьба тривала до самого кінця. Переможця визначити було важко. Отже, усі учасники показали хороший рівень підготовки та щосили боролися за звання кращих.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Тож в результаті усі три команди отримали від начальника управління, культури, молоді та спорту Володимира Власюка і голови журі, керуючого справами Хустської міської ради Василя Сабадоша почесні грамоти та кубки.

Володимир Власюк, начальник управління культури, молоді та спорту Хустської міської ради

Великодні писанки руками дітей

2012_0321барбізон0034

Великодні писанки руками дітей

Мудрі люди кажуть: “У світі доти існуватиме любов, доки люди писатимуть писанки”. Кожна писанка – це ніби маленький світ. Тут і небо із зорями, і вода з рибами, і дерево життя з оленями й птахами, і засіяне поле, і трибанні церкви – усе це вималюване у певному порядку для того, аби підтримати лад та рівновагу у нашому світі. Але крім писанок існують ще й витинанки, карашнки, крапанки… Чого тільки не роблять з яйцем, перетворюючи його у мистецький великодній атрибут.   Тож якою повинна бути справжня писанка? Про це та інше ми попросили розповісти керівника дитячої авторської художньої школи Ласло Гайду.

— Історія писанок як символу весняного відродження природи сягає у далеке минуле і пов’язана з ритуалом весняного відродження на землі. – поділився Ласло Іванович. – Перетворювати звичайне куряче яйце на чарівну писанку за старих часів уміла кожна слов’янська жінка. Хранителька домашнього вогнища повинна була з року в рік «оновлювати світ». Для цієї святої справи їй, окрім яєць, потрібні були: непочата вода, непочатий вогонь, нові горщики, нова полотняна серветка, бджолиний віск, свічка, фарби, розламана надвоє кісточка-вилка, узята з півнячих грудок.

2013_0327виставка-15р0047 (2)

Непочатий вогонь добував господар сім’ї, непочату воду господиня брала опівночі з семи джерел. Фарби добували з пелюсток квітів, кори, коріння і листя дерев. Узор майстрині не вигадували, а списували з торішніх писанок – з року в рік, від бабусь-прабабусь. А до предметів, причетних до приготування писанок, ніхто, окрім самої господині, не смів навіть торкатися.

 P4260252

Так писали писанки наші далекі предкині, наші прабабусі. Ця традиція нараховує вже близько 8 тисяч років. Звичайно ж, з часом правила писання спростилися. Вода проста, кип’ячена, писанок – спеціально виготовлений у вигляді невеликої металевої воронки, а фарби беруться як «від Бога, так і від людей». Але традиція проминула всі труднощі і змогла вижити й донині.

— Під час навчання діти отримують розгорнуту інформацію про історію українського писанкарства, можуть освоїти декілька технік, ознайомитись із найпоширенішими символами на писанках, — зазначає директор авторської школи. – Крім писанок учні вчаться робити ікони.

Відрадно, що вихованці Л.І.Гайду не тільки освоюють ази писанкарства, але й гідно представляють Хуст на різноманітних конкурсах. Зокрема, цьогоріч, вихованка Ласло Івановича, учениця Хустської СШ І-ІІІ с. №6  Марія Дубляк посіла два перші місця (1-ше – в номінації «Традиційна писанка» та 2-ге за кращу композицію писанок) у міському відкритому конкурсі з писанкарства, а за кращу колективну роботу другу сходинку посіли учні Хустської СШ І-ІІІ с. №6.

— Як же правильно власноруч зробити писанку? — не могла не поцікавитися у співрозмовника.

— Спочатку треба розчинити фарбу у воді. Для цього беруться півлітрові банки з 2/3 води. Температура води має бути не нижче 38 і не вище 42 градусів. Яєчко треба добре помити у теплій воді й легенько промокнути рушником або серветкою. Мити яйце краще без мила. Далі обираємо орнамент писанки, який би хотіли відтворити. Й легенько наносимо олівцем лінії малюнка. Лінії треба робити ледь помітними, щоб їх не було видно крізь фарбу. Опісля розігріваємо писачок над свічкою, набираємо у нього віск й наводимо спочатку лінії й місця, які за задумом малюнка мають бути білими. Опісля на кілька секунд занурюємо яйце в оцет, одразу витягуємо й на 2-3 хвилини обережно кладемо у банку з жовтою фарбою (або якою іншою світлою фарбою). Коли вийняли яйце, обережно обтираємо його від залишків фарби. Далі наводимо воском інші деталі малюнка, які мають бути зафарбовані цим кольором. І так від найсвітлішого до найтемнішого кольорів. Остання фарба, в яку занурюємо писанку, чорна.

Раніше на Великдень писанками вітали один одного родичі і друзі. Зазвичай, писали від 15 писанок і більше. 1-2 клали до великоднього кошика на посвячення, 2-3 — залишали на кладовищі, 1-2 — віддавали священику в церкві. Частину роздавали дітям, що приходили в гості. До речі, малюкам дарували світлі, яскраві писанки. Господарям — із зображенням 40 клинців, кривульок та безконечників. Старців обдаровували чорно-білими писанками з «небесними мостами» і «поясами». Дівчата вручали своїм коханим червоні писанки. А хлопці тим дівчатам, які їм подобаються, підносили на Великдень хустинку або намисто, — натяк на сподіване весілля. На найкращих писанках дівчата настоювали воду, а потім нею вмивалися, щоб бути «гарними як писанка».

Як вважає Л.І.Гайду, сучасних зразків писанок є небагато, хороші зразки може створити не далеко не кожен писанкар, а тільки той, що має добру основу народної школи писанкарства. На його думку, народні писанки відрізняються композицією, колористикою, вони пройшли шліфування віками. Мистецтво писання писанок настільки консервативне, що не можна було вносити будь-які свої зміни. Бабця писала, донька писала, внучка пише. Не можна було нічого змінити, як не можна міняти слів молитви. Та все ж вносилися якісь елементи, які покращували композицію. Це давнє і вічно молоде мистецтво увібрало в себе художню вивершеність, багатство сюжетних композицій, неповторність кольорових гам. Серед найважливіших і найстаріших писанкових символів було Сонце – джерело життя, оновлення та надії. Кожен реґіон України має своє характерне поєднання барв і композицій, укладених віками у певну систему інформаційних кодів, які сьогодні читаємо як орнамент, зачаровуючись його багатством та неповторністю, трактуючи писанку мініатюрним твором мистецтва. Проте історичний та моральний аспекти цього прадавнього символу людства залишаються на сьогодні мало вивченими.

Тож не будемо забувати, що мова великодніх орнаментів – це мова добра, оберегу та миру. Прислухаймось до неї, поєднаймо свої руки і серця у символічному колі, в центрі якого найпрекрасніша писанка Всесвіту – Земля.

Марина Алдон

 

Володимир Власюк: «Культура – це не тільки пісні і танці»

В Власюк

Володимир Власюк: «Культура – це не тільки пісні і танці»

Начальник управління культури, молоді та спорту Хустської міської ради Володимир Власюк – людина добре знана не тільки в області, але й далеко за її межами. Він є активним учасником самодіяльного духового оркестру, церковного хору греко-католицького Свято-Вознесенського собору, співпрацює з закордонними художниками, артистами, діячами мистецтв. Для нього робота – це життя, а життя – робота.

Сьогодні ми попросили В.В.Власюка розповісти про найяскравіші сторінки культурного життя Хуста, поділитися проблемами та здобутками мистецької галузі міста.

-Володимире Володимировичу, ви працюєте в галузі культури не перший рік. Що вдалося зробити на посаді начальника?

-Зроблено чимало, хоча, звісно, хотілося б більшого. Але моя діяльність – це не тільки, як вважає більшість, «пісні і танці», це – всебічна робота з охорони культурної спадщини, бібліотечної та музейної справи, концертної діяльності, мистецької освіти. Часом кожне маленьке «досягнення» дається з дуже великими зусиллями, бо кожна справа впирається і в гроші, і у виконавців і ще дуже і дуже в багато чинників.

І все ж… У 2003 році вдалося відкрити Хустську міську дитячо-юнацьку спортивну школу «Хуст-Нарцис», в якій сьогодні на 6-ти відділеннях навчається 445 учнів; у 2006 році – Хустську міську картинну галерею, фонд якої наразі нараховує більше 300 робіт; започатковано художні пленери «Хуст-АРТ» та скульптурний «Мелодія каменю», в яких беруть участь митці з Польщі, Словаччини, Угорщини, Хорватії, Боснії-Герцеговини, Швеції, Кувейту, Південної Кореї, Білорусії, Литви, Латвії, Молдови та України; було укладено угоди про міжнародне культурне співробітництво між містами Хуст і Ліпани (Словаччина), Сніна (Словаччина), Лєско (Польща), в рамках яких колективи художньої самодіяльності неодноразово брали участь у Подвігорлацькому фольклорному фестивалі «Під Бескидом зелененьким» в м. Сніні, «Міжнародному фольклорному фестивалі Культур Карпатських» в м. Лєско, художніх пленерах в містах Ліпани і Сніна, спортивних змаганнях в Сніні; було капітально відремонтовано міський стадіон «Карпати», міську ДЮСШ «Хуст-Нарцис», краєзнавчий музей, міську картинну галерею, міську бібліотеку, закуплено інструменти, меблі, комп’ютерну техніку в усі установи культури і спорту та в школу мистецтв, костюми для аматорських «зразкових» і «народних» колективів; утворено такі чудові гурти, як дитячий зразковий хореографічний колектив «Хустяночка» (2006р.) керівник Ірина Гнепа, дитячий зразковий фольклорний гурт «Цімборики» (2010р.) керівник Наталія Шимша, народний фольклорний ансамбль «Троїсті музики» (2010р.) керівник Олександр Анишинець, міський духовий оркестр «Нарцис» (2011р.) керівник Іван Петенко. Ці колективи є не тільки нашою гордістю, але й окрасою Срібної Землі, їх завжди запрошують на фестивалі не тільки в Україні, але і за кордоном.

Спільно з Ігнатко Валерієм Михайловичем з 2003 року було започатковано в місті регулярне проведення інтелектуальних ігор «Що? Де? Коли?» серед школярів, а згодом, починаючи з 2009 року вже й серед студентів ліцеїв, коледжів і вузів, які діють у нашому місті. Цьогоріч 27 березня започатковуємо «шкільну» та «студентську» ліги міського чемпіонату КВН.

У 2007 році мені поталанило бути співавтором грантового проекту «Сніна-Хуст – разом задля розвитку туризму Карпатського біосферного ареалу», що реалізовується у рамках Програми Європейського інструменту співробітництва і партнерства Угорщина – Словаччина – Румунія – Україна 2007-2013, який було схвалено у Європейському союзі. За виділені у 2013 році на реалізацію цього проекту кошти, для проведення святкових заходів у місті, міськрада придбала велику сцену й подіум розміром 10х12м., звукову та освітлювальну апаратуру, 10 біотуалетів, 8 наметів, започатковано І-й міжнародний фольклорний фестиваль «БІЛІ НАРЦИСИ», а у міському парку планується збудувати за ці грантові кошти великий фонтан та дитячий ігровий майданчик.

-Ви згадали, що проводите чимало творчих акцій для митців. Як же відбувається співпраця з художниками?

-Торік у Хустській міській картинній галереї з майстрами пензля було проведено чимало неординарних та цікавих виставок. Зокрема: загальну експозицію «Хуст очима митців», фотовиставку М. Деяка, М. Пацкана (Хуст), персональні виставку М. Петера (Тячів), О. Цюпко (Хуст), М. Кінч (Міжгір’я), М. Тегзе (Виноградів), виставку графіки О.Певсе (Хуст), І Дем’ян (Велятино), М. Ковач та А. Стасюк та інших. Можливо це не багато, але в підсумку за рік у міській галереї було представлено 595 робіт (живопис, графіка, скульптура, батик та фотографія)55 авторів. Крім того, наші митці взяли участь у міжнародних та регіональних пленерах: «Сянок 2013» (Польща), «Хортобадь 2013» (Угорщина), «Яворна – 2013» (Словаччина), «Іоким Осоговський 2013» (Македонія).

-А які цікаві заходи проходили останнім часом у музеї?

-Перш за все зазначу, що у напрямку науково-освітньої діяльності працівниками Хустського краєзнавчого музею було проведено дослідження та надано історичні довідки щодо дерев’яних церков та видатних діячів минулого сторіччя у Закарпатті, опрацьовано матеріали по Карпатській Україні та хустській вишиванці, зібрано й систематизовано літературудля видання туристичного довідника «Дерев’яні храми Хустщини». Також прийнято на комісію від населення 46 експонатів, які поповнили фонди музею. Відновлено й зал «Природи», який завжди був найцікавим для малечі.

Щодо заходів, то в музеї протягом року було проведено:виставку ужгородської художниці Людмили Кучеренко, випускників Дитячої авторської художньої школи ім.Ласло Гайду, експозицію робіт художнього та декоративно-прикладного мистецтва вихованців Хустської спеціальної школи-інтернату І-ІІст. для слабочуючих дітей, спільно з товариством угорської культури з м.Берегова проведено театралізоване свято «День Бетлена». Також проведено багато екскурсій як для дітей, студентів, так і для дорослих.

-Що можете сказати про роботу Хустської центральної міської бібліотеки?

Проникнення комп’ютерів у наше життя дещо «забирає»  користувачів бібліотеки, адже в Інтернеті сьогодні можна прочитати будь-яке нове друковане видання, як і отримати різноманітну інформацію для написання рефератів у школах, контрольних та курсових в інститутах. Вважаю, що бібліотека має постійно трансформувати свою діяльність, підлаштовуючись під запит користувача, бути активним членом громадянського суспільства.

Слід зазначити, що незважаючи на деякі труднощі, Хустській центральній міській бібліотеці все ж вдаєтьсязадовольняти духовні потреби краян. У культурно-просвітницькій установі проходять зустрічі з відомими письменниками і поетами, зокрема, нещодавно відбулося знайомство з творчістю переможцяцьогорічної Шевченківської премії Мирослава Дочинця та лауреата Шевченківської премії 2012 року Петра Мідянки. Резонанс цих заходів у місті виявився настільки позитивним, що до бібліотеки записалося багато шанувальників творчості літераторів. Крім того, бібліотека має в користуванніпрактично всі твори М. Дочинця, В. Білича, І. Хланти, І. Петровція, П. Мідянки, які автори подарували на зустрічах із читачами в Хустській бібліотеці, і що дає можливість читачам знайомитись із творчістю земляків. У міській бібліотеці кожен останній четвер  проходять зібрання членів літературно-мистецького об’єднання «Верховинська плеяда криниця», на яких майстри пера обмінюються думками, читають вірші, обговорюють проблеми культурного життя краю.

Також у 2013 році працівниками бібліотеки за спонсорські кошти було придбано 128 примірників книг на суму 5000 гривень. Це твори найбільш рейтингових авторів: Люко Дашвар, М.Дочинця, О.Роя, Б.Смолл, А.Крісті, Н.Андреєвої, В.Шкірі.

А створення власного сайту дало можливість знайомити користувачів не тільки з найбільш цікавими моментами життя бібліотеки, а й головне експрес-повідомленнями інформувати краян про нову або цікаву літературу, яка є в бібліотеці.

-Гадаю. Слід віддати належне й Хустській школі мистецтв, адже в основному призери та переможці різноманітних виставок, фестивалів і конкурсів є учнями і викладачами цієї творчої мистецької учбової установи…

-Так. Відділ театрального мистецтва підготував і показав ряд цікавих вистав, приймав активну участь в шкільних та міських концертах до Дня виводу військ з Афганістану, до 8 Березня,з нагоди 200-річчя від народження Т. Шевченка, у фестивалі творчості людей з обмеженими можливостями «Долина нарцисів», у мітингу-реквіємі до річниці голодомору в Україні тощо. Крім того, вихованка відділу О. Беч стала дипломантом ХХІІ Всеукраїнського відкритого конкурсу читців ім. Т.Шевченка м. Київ (викладач Н.С.Гержик), а В.Бахно та О.Поп посіли треті місця на ХІ обласному конкурсі українського художнього слова ім. І. Ірлявського (викладач Н.С.Гержик).

Призовими місцями порадували й учні відділу музично-теоретичних дисциплін. Зокрема, перемогу місце на обласному конкурсі солістів – вокалістів виборов ЯрославРакушинець, «срібло» дісталось Богдану Ботару, а «бронзу» здобула Кароліна Борис (викладач Неля Чолан). Катерина Альбрехт та Тімея Томищ (викладач Оксана Липчей) стали дипломантками обласного конкурсу словацької пісні «Золотий соловей», Тімея Томищ взяла участь у Всеукраїнському конкурсі «Бурштинові нотки» (м. Рівне ), а Діана Фекете викладач (Неля Деяк)та Тімея Томищ – у обласному фестивалі-конкурсі «Іван Попович збирає таланти».

Радують здобутками і відділ образотворчого мистецтва та авторська художня школа ім. Л.Гайду. Зокрема, на обласному дитячо-юнацькому конкурсі образотворчого мистецтва «Легенди Карпат» перші місця здобули: Яна Фединець (графіка), Іванна Сабадош (скульптура), Анастасія Борсук, (декоративно-прикладне мистецтво) – викладач Ласло Гайду, а також Євгенія Рішко– ІІ місце (скульптура, викладач Едіта Пашко), Оксана Ворон– ІІ місце (графіка, викладач Ласло Гайду), Олександра Ігнатко– ІІІ місце (живопис, викладач Ласло Гайду). Крім того, учні авторської художньої школи Ласло Гайду стали переможцями Всеукраїнського конкурсу від журналу «Малятко» – «Мій рідний край» (м. Київ):Євгенія Шкробинець, Іванна Сабадош – І місце, Анастасія Рішко – ІІ місце, Домініка Павлишинець, Владіна Величканич – ІІІ місце. На міському відкритому конкурсі з писанкарства Марія Дубляк посіла перше, а Анастасія Борсук – друге місця (традиційна писанка, викладач Ласло Гайду).

Учні відділу хореографічного мистецтва взагалі є учасниками всіх свят, що проводяться в Хусті. Крім того, вихованці відділення є лауреатами та переможцями багатьох конкурсів. Серед здобутків Ірини Гнепи у 2013 році – ІІ місце в категорії молодші класи на обласному конкурсі хореографічної майстерності, І місце на обласному фестивалі хореографічної майстерності ім. Й.Волощука (Великий Бичків),ІІ місце на Міжнародному фестивалі-конкурсі «Солнечна Болгарія-2013» в м.Балчік, перемога на Всеукраїнському конкурсі народної хореографії ім. М.Вантуха у Львові (премія – сертифікат на 5тис.грн. на пошиття костюмів) та в І Міжнародному фольклорному фестивалі «Білі нарциси» (Хуст).

Вихованка відділу фортепіано СільвіяДжумурат (викладач Тамара Нікітіна) виборола третє місце в категорії (А) на обласному конкурсі індивідуальних виконавців учнів старших класів, а АнастасіяМочар (викладач І.П.Фединишинець) стала дипломантом Міжнародного конкурсу юних виконавців «Подільський водограй» (Вінниця).

Учні та викладачі відділу духових інструментів теж показали добрі результати роботи. Зокрема, Естер Мочар взяла участь у Всеукраїнському конкурсі «Бурштинові нотки» в м. Рівне, Антоніна Курта виборола «срібло» на обласному конкурсі індивідуальних виконавців учнів старших класів, Катерина Кващук здобула ІІ місце (викладач С. Січ), а Максим Петренко– ІІІ місце (викладач В.Бобик).

Відділ струнно-смичкових інструментів виступив на обласному конкурсі струнних та камерних ансамблів (взяли участь 3 колективи школи мистецтв м. Хуст: ансамбль скрипалів учнів молодших класів (кер. М.Ракушинець), ансамбль скрипалів учнів старших класів (кер. А.Січ), квінтет скрипалів (кер. О.Нодь).

Відрадно, що вихованець відділу народних інструментів Олександр Порада (викладач С. Паштецька) нещодавно став лауреатом І премії Всеукраїнського конкурсу баяністів–акордеоністів «Візерунки Прикарпаття», що проходив у м. Дрогобич, лауреатом ІІІ премії на Міжнародному конкурсі «Закарпатський едельвейс» (м.Ужгород), лауреатом ІІІ премії Міжнародного конкурсу «Весняний бал» (м. Ужгород), а також лауреатом ІІ премії обласного конкурсу народних інструментів.

-Володимире Володимировичу, а які заходи планується провести міською радою до дня міста?

-Буде багато цікавинок. Та поки що – це сюрприз для хустян. Скажу лише, що день міста святкуватимемо 11 травня. Однак до цієї дати на краян чекає низка заходів, серед яких, виставки, спортивні змагання, ІІ Міжнародний фестиваль «Білі нарциси», Міжнародний фестиваль інвалідів-візочників «Долина нарцисів», визначення переможців номінацій «Гордість міста», також буде чимало конкурсів, розваг, атракціонів для дітей…

-Спасибі за розмову і хай здійсняться всі ваші плани та задуми. Творчого натхнення і життєвих перемог!

Розмову вела Марина Штефуца.

 

У Хусті, в єдиній в Україні спецшколі для дітей з мистецьким нахилом, навчають майбутніх акторів

гра з лялькою

27 березня – Міжнародний день театру

У Хусті, в єдиній в Україні спецшколі для дітей з мистецьким нахилом, навчають майбутніх акторів

Хустська СШ І-ІІІ ст. №6 (директор Іннеса Чернянчук) є справжньою кузнею творчих кадрів. Не дарма в народі цю альма-матер називають школою-комплекс або ЗОШ з естетичним вихованням. Загальноосвітній навчальний заклад об’єднаний зі школою мистецтв є маленьким університетом акторської майстерності для дітлахів. Крім того, тут вчаться й художники, хореографи, вокалісти та віртуози гри на різних музичних інструментах. Але мова сьогодні піде саме про юних театралів та їхніх наставників.

Побавитись із ляльками люблять усі

Самодіяльний зразковий дитячий ляльковий театр було створено на базі театрального відділу Хустської школи мистецтв у 1993 році. Першим його керівником Сергій Гержик. Сьогодні колектив очолює Людмила Сміх.

-Ми вчимо вихованців акторської майстерності у формі гри. Навіть маленькі першокласники дуже стараються зіграти свої лялькові ролі, – розповідає Людмила Євгеніївна. – Заняття практикуємо спочатку у формі гри, поступово нарощуючи складність. Відрадно, що відділення непогано забезпечене ляльками. Переважно виготовлені вони руками вчителів та самих діток, хоча певну кількість ляльок та аудіотехніку було придбано за кошти Хустської міської ради.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Ляльковий театр бере активну участь у всіх міських, районних, обласних, святах, оглядах, конкурсах. Колектив неодноразово був учасником і переможцем обласного конкурсу театрального мистецтва „Юні зірки Мельпомени”, обласного конкурсу українського художнього слова ім. Івана Ірлявського та обласного театрального фестивалю-конкурсу ім. Всеволода Майданного.

Кращими маленькими акторами на сьогодні є Олександр Волос, Ірина Якубець, Вікторія Альбрехт, Валерій Вайдулич, Сергій Волошин, Віталія Лойка, Дарина Палій, Андрій Романюк, Яна Турчинова (переможці конкурсу «Юні зірки Мельпомени» у Берегові). Хоча всі наші вихованці дуже старанні, дисципліновані та обдаровані.

Серед останніх зіграних вистав «Як Юрко-легінь із нечистою силою боровся» у обробці Сергія Гержика, «Маруся Чурай» Ліни Костенко,  „ Новорічний колобок” М. Карасьова,„Курочка ряба на новий лад”Н. Шейка–Медведєва та інші. В основному, крім конкурсів та фестивалів, учасники лялькового театру виступають перед вихованцями дитячих садків, учнями підготовчих груп загальноосвітніх шкіл, на різних міських урочистостях.

У театрі грають навіть вчителі-предметники

Хустська СШ І-ІІІ ст. №6 – одна з небагатьох у області, де навіть педагоги, що ведуть загальноосвітні дисципліни широко долучаються до мистецтва. Зокрема, в освітній установі вже чотири роки працює «доросла» театральна трупа.

-Поки що наш колектив не має назви, адже всі трудимось на добровільних засадах і абсолютно безкоштовно, – наголошує керівник трупи і викладач театрального відділу школи Юлія Рєпіна. – Але вже маємо непогані творчі здобутки і торік посіли друге місце на обласному фестивалі ім. Всеволода Майданного за «Кайдашеву сімю» Івана Нечуя-Левицького. В репертуарі у нас також вистави «За двома зайцями» та «По ревізії» Марка Кропивницького.

Приємно, що серед учасників колективу вчителі різних відділів, навіть педагоги початкової ланки, багато молодих освітян. Зокрема, Вікторія Якобчук, Артур Маслей, Ярослав Стойка, Тетяна Дуда, Неля Деяк, Марина Білинець та інші.

Не дарма кажуть, що театр – це така кафедра, з якої можна сказати світу багато добра, це  унікальна можливість спробувати себе в ролі творця. Бо ж постановник, режисер, актор може самотужки створити власну матерію світобачення. Саме театральне мистецтво, на мою думку, є найглибшим у своїй першооснові. Навіть кіно є тільки відображенням реальності, а театр – це сама реальність.

Зі школяра – в артисти

Спешкола дає всебічний творчий розвиток учням, бо поруч із обов’язковими дисциплінами вони вивчають мистецькі предмети. У стінах освітньої установи формується не просто обдароване покоління молоді, але й майбутні артисти.

-Крім базових знань наші вихованці вивчають майстерність актора, гру з лялькою, сценічну мову, хор, ритміку (хореографію), історію мистецтв та багато інших цікавих предметів. – ділиться завідувач театрального відділення школи мистецтв Наталія Гержик. – Тому не дивно, що більшість випускників легко стають студентами вишів відповідного профілю. Крім акторів серед колишніх наших учнів багато телеведучих, журналістів, режисерів.

Отриманий досвід у стінах школи  – безцінний, і стає в пригоді не лише під час вистав. Навчаючись театрального ремесла, учні розвивають у собі чуйність, вміння імпровізувати, взаємодіяти і жити в команді, знаходити нестандартні та ефективні рішення за будь-яких обставин. Вони стають більш уважними та впевненими у собі, починають дослуховуватись до співрозмовника, творчо мислити,  опановувати інформацію, сміливо висловлювати думки, ідеї, жити й творити нестандартно. Захоплюючі ігри й тепла атмосфера роблять нелегкий шлях розвитку й вдосконалення цікавим і приємним.  Ми не ставимо собі за мету виховання абсолютно з кожного учня професійного актора, а лише підхоплюємо краще в дитині і допомагаємо їй стати яскравою, мислячою, впевненою в собі особистістю.

Наше основне бажання і завдання – розкрити і примножити творчий, креативний, індивідуальний талант у кожному учневі. А те, що більшість колишніх вихованців продовжують фахове навчання у мистецьких ВУЗах – тільки радує.

Марина Алдон.

 

Мирослав Дочинець став лауреатом премії ім. Т.Г.Шевченка

Мирослав Дочинець став лауреатом  премії  ім. Т.Г.Шевченка

дочинець

Цими днями наш земляк Мирослав Дочинець став лауреатом найпрестижнішої в Україні Шевченківської премії.

Закарпатського письменника, який народився і виріс у Хусті, а зараз проживає в місті Мукачево, номінували одразу за два романи – “Криничар” та “Горянин”.

Вирішальне засідання Комітетету з Національної премії України імені Тараса Шевченка відбулося 14 лютого й рішення ухвалили більшістю голосів. Відтак, Мирослав Дочинець стане володарем преміальних  520 тисяч гривень. Саме такий розмір грошової винагороди цьогоріч, у 2 рази більший, ніж минулі роки. Офіційно імена цьогорічних лауреатів премії мають оголосити в день народження Т.Шевченка, 9 березня.

Слід зазначити, що у 2012 році найвищу державну нагороду в галузі літератури вручили Петру Мідянці.

 

Наша землячка потрапила до Вікіпедії

wikipedia1

Наша землячка потрапила до Вікіпедії

80-річна Таміла Висіцька по-юнацькому тендітна, енергійна, часто забігає до редакції нашої газети, шукає у підшивках матеріали, в архівах документи і працює, пише, видає все нові й нові перли… Цю дивовижну хустянку знаю давно, в першу чергу завдяки її мудрій та неординарній доньці – Інессі Чернянчук (директор Хустської СШ І-ІІІ ст.. №6 та школи мистецтв), і завжди дивуюся – скільки у неї творчих планів, ідей, завзяття, ентузіазму… Та яким було моя здивування, коли знайшла відомості про нашу землячку в найпопулярнішому інтернет-ресурсі – Вікіпедії. Небагато закарпатців можуть похизуватися тим, що про них є згадка у всесвітній вільній енциклопедії. 

(більше…)

Імперія танцю Ірини Гнепи

Імперія танцю Ірини Гнепи

p2100449-707x1024

Мистецтво танцю нікого не залишає байдужим, воно притягує і зачаровує неповторністю, багатогранністю, красою, залишаючи після себе шлейф емоцій і пристрасті… Танець відкриває нові можливості, стимулює до вдосконалення і надає впевненості в собі. Ніколи не пізно почати танцювати, головне — робити це із задоволенням.

Слід зазначити, що заняття хореографією дозволяють дитині всебічно гармонійно розвиватися, приносять користь для здоров’я — фізичні навантаження, пластика, гнучкість, красива постава. Великий плюс бальних та народних танців — виховання правильних взаємин між дівчинкою і хлопчиком, а в подальшому між чоловіком і жінкою, хороших манер і ставлення одне до одного. Хореографія  розвиває людину як особистість, додають впевненості, навчає проявляти себе і досягати поставлених цілей.

(більше…)