СИМВОЛ ВЕЛИКОДНЯ — НА ДОПОМОГУ ВІЙСЬКОВИМ

01

СИМВОЛ ВЕЛИКОДНЯ — НА ДОПОМОГУ ВІЙСЬКОВИМ

Найрізноманітніші прояви писанкарства можна було знайти сьогодні на Театральній площі в Ужгороді. Шкрябанки, крапанки, квілінг, мармурованки, писанки, оздоблені папером та нитками — це лише невеликий перелік виробів, які продавали для того, аби зібрати кошти для воїнів. Цього квітневого дня біля Закарпатського академічного обласного театру ляльок «Бавка» розцвіло писанкове дерево.

02
Сьогодні кожен охочий за символічну ціну міг придбати собі розмальоване яєчко з живого дерева, і цим самим підтримати армію. Виготовляли ці писанки протягом двох тижнів, поки проводилися майстер класи для дітей із усього Закарпаття. «Приблизно 200 писанок подарували дітлахи та майстри писанкарства. Крім того кожен міг повчитися, як саме робити писанки», — розповіла Тетяна Поринець, співорганізатор акції «Створи писанку — допоможи військовому». Вона показала різні цікаві техніки писанкарства, такі, як мармурування: у посудину із водою капають спеціальні фарби. На поверхні створюється унікальний візерунок, який сам «лягає» на яйце, опущене у воду. «Це просто, і навіть дворічний малюк уже може таким способом зробити писанку!», — додала Тетяна.

04
Одночасно на Театральній відбулася виставка-ярмарок писанок та інших атрибутів Великодня, на якій свої роботи представили школярі із Ужгорода. Організатор заходу Галина Ігнацевич, методист управління освіти, переконана, що такі події створюють особливу атмосферу свята, яка передається кожному перехожому, яка надихає та нагадує про найважливіше — духовність. «Ми надзвичайно задоволені заходом, адже власноруч зроблені писанки та обереги — це те, що передало енергію Божої благодаті для кожного, хто прийшов на виставку. Акція тривала недовго — всього годину, проте ми відчуваємо, що захід видався просто чудовим! Ми не лише вкотре привернули увагу до писанкарства, але і показали, наскільки талановиті наші школярі», — зазначила пані Галина.

05
Організаторами цих двох заходів є управління освіти Ужгородської міської ради, навчально-виховні заклади міста Ужгород, Закарпатський музей народної архітектури та побуту, ГО «Молодіжні ініціативи Закарпаття», Закарпатський осередок ВГТ «Бойківщина XXI століття». Інформаційний партнер — ГО «Закарпатська громада».

Марічка Черничко, Прес-служба ГО «Закарпатська громада»

Зацвіли нарциси (Фото, відео)

Зацвіли нарциси

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

У сонячнім віночкові весни виблискують нарциси…
Маленькі квіточки́, як ті перлини… ніби діаманти…
Листочки – малахітові човни біля горянки-Тиси…
Всміхаються до них стрункі ялини, заздрять їм троянди…

Білосніжні нарциси знову вкрили духмяним квітом притисянську долину Хуста. Здається, ніжні бутони квітів, тягнуться до неба, адже, за легендою, ці альпійські рослини спустилися з гір, а ще раніше – з’явилися на світ із уламків зірок…

Унікальне природне явищевходить до переліку “7 природних чудес України”.

Щороку нарциси розквітають порізному, усім керує природа: дощі, холод, посуха. Втім краса долинив оточенні Карпатських гір дивує і в інші пори року, – зауважує начальник ПНДВ «Долина нарцисів» Олександр Навроцький. – Зокрема, у березні рясним білим килимом красуються шафрани весняні, потім – самі нарциси, а відтак – і осінній синій шафран…

-Окрім альпійського вузьколистого нарциса , у Долині висаджено ще майже п’ять сотень видів рослин. Багато з них занесені до Червоної книги, – розповідає працівниця заповідника Олена Бабич. Жінка більше 30 років працює тут інспектором і знає кожну травинку.

Нарциси ростуть у заповіднику острівцями. Пік цвітіння випадає на середину  травня. Однак цьогоріч вони забуяли значно раніше. Щороку сюди приїжджають більше 17 тисяч туристів із різних куточків нашої держави та з Польщі, Німеччини, Угорщини, Чехії, США, Японії, Китаю.

До речі, красою нарцисів захоплювалися завжди. Квітка надихала художників, поетів, музикантів. У Стародавньому Римі можновладці вітали нарцисами воїнів-переможців. У Прусії рослина вважалася символом любові та щастя, а в Греції – уособленням самозакоханості й гордовитості.

У Хусті ж існує легенда про появу диво-квітки на узбережжі Тиси. Згідно переказів, у Хустському замку жила князівська родина. У подружжя була красуня-донька Руся, в яку таємно закохався гончар Іванко. На день повноліття князівни до замку прийшли багато сановитих гостей та городян з дорогими гостинцями. Іванко теж вирішив зробити подарунок дівчині – дивну вазу, на якій мерехтіли, наче живі, квіти білого нарциса. У цю мить Руся закохалася в парубка, і почали вони крадькома зустрічатись у мальовничій долині. Та одного разу князь довідався про це і так озвірів, що схопив Іванкову вазу та кинув її з княжої гори. Розсипалась вона дрібним дощем, а коли зійшло сонце, долина вкрилася білозеленим нарцисовим килимом. Відтоді щовесни поблизу Хуста розквітають прекрасні квіти, ща нагадують краянам про непереможну силу кохання.

Марина Алдон

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Розписуємо писанку. Майстер-клас від Іванки Сабадош

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Розписуємо писанку. Майстер-клас від Іванки Сабадош

Писанка – частина нашої культури, символ весни, оновлення, воскресіння Христа та пробудження природи. Які ж бо гарні, барвисті та цікаві символічно-космічні мотиви на звичайнісіньких курячих яйцях. Чи не кожна дитина мріє навчитися цьому мистецькому ремеслу…

Сьогодні пропоную вашій увазі майстер–клас від маленької писанкарики, 8-річної хустянки, учениці авторської художньої школи Ласло Гайду Іванки Сабадош.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Спочатку продуваємо яйця, миємо їх, сушимо. Розводимо харчові фарби, готуємо свічку, писачок.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Беремо простий олівець і наносимо на яйце лінії, а потім візерунок. Якщо важко придумати власний, можна знайти в Інтернеті і перемалювати. Так роблять усі початківці. Згодом у цьому не буде потреби, бо придумати власний оригінальний витвір цікавіше, ніж відтворювати чужий.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Запалюємо свічку і на полум’ї нагріваємо писачок, набираємо в нього віск і повторюємо всі наші дії з самого початку, але вже писаком і воском. Періодично нагріваємо писак, щоб віск не охолоджувався.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Коли все готово, то занурюємо писанку  у фарбу. Тут діє принцим – спочатку потрібно використовувати світлі відтінки, поступово переходячи до темніших. Скажімо, ми потримали яйце кілька хвилин у жовтому барвнику, воно зафарбувалось, а те, що вкрито воском, залишилось білим. Виймаємо акуратно писаночку і кладемо в серветочку, легенько промокаємо і даємо обсохнути.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Далі знову нагріваємо писачок і наводимо те, що має бути жовтим. Після цього. опускаємо писанку в червону фарбу. Дістаємо, даємо обсохнути і беремося до заключного етапу – зняття воску.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Писаночку тримаємо біля полум’я 2-3 секунди і швиденько витираємо паперовою серветкою.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Ось і все. Писанка готова! Бажаю всім щасливих Великодніх свят!

 

Марина Алдон

Північні олені майже тридцять років живуть на околиці Ізи

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Північні олені майже тридцять років живуть на околиці Ізи

Єдина в Україні ферма, де розводять північних оленів, розквартирована в селі Іза, що на Хустщині.  Плямисті мешканці Сходу є одним із символів невеличкого населеного пункту, так званою візитківкою. Сюди приїжджають туристи з усіх куточків України, Угорщини, Чехії, Польщі, Австрії, Голландії…

Плямисті емігранти

Батьківщиною плямистих оленів є Приморський край, проте до Закарпаття вони потрапили з Калінінградської області. Датою створення оленячої ферми вважається 1987рік. Саме тоді, після ліквідації колгоспу, завезли перших рогатих красенів. Але після розпаду Радянського Союзу ферма стала збитковою, зарплату працівникам не виплачували, за тваринами не доглядали, що призвело до різкого скорочення чисельності стада. І тільки в 2003 році фермерське господарство отримало друге життя. Ферму орендував місцевий підприємець Михайло Бугаш.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Територія господарства-пасовища, куди входить і частина лісу, складає майже 60 гектарів. Все обійстя обнесено високою дротяною огорожею. – розповідає пан Михайло. – Господарство, а зараз це 150 оленів, збиткове, але хочемо збудувати тут туристичний комплекс, “родзинкою” якого повинні бути олені.  Дітям завжди цікаво з ними «спілкуватися», пригощаючи соковитою травою.

Найбільша цінність оленя – панти

Щовесни олені скидують роги. Зараз саме настала та пора, коли вони прощаються зі своєю найбільшою гордістю.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Раніше ферма маланепогані прибутки, збуваючи роги фармацевтам на виробництво пантокрину. Зараз невигідно продавати, бо дуже низькі на них ціни. Тому зрізані роги консервуємо у 50-градусному спирті. Так вони можуть зберігатися дуже довго,– охоче ділиться інформацією Михайло Михайлович. – Панти (те, що залишається від відрізаних рогів) виростають кожен день на 4-5 сантиметрів. За 2 місяці вони мають необхідні розміри. Слід зазначити, що з пантокрилу виготовляють медичні препарати, які застосовують при перевтомі, неврастенії, неврозах, слабкому серцевому м’язі, гіпотонії, для підвищення працездатності, для засоби лікування деяких чоловічих недугів.

Взагалі оленячі роги – річ унікальна. Вони не пустотілі, як у корів, а мають пористу структуру.Оскільки кількість відростків залежить від віку, за рогами можна сказати, скільки тваринці років.

Боязливі «сміливці»

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

На вигляд олені дуже миролюбні, хоча їм не подобається, коли їх лащать, чіпають за шию чи просто гладять – спрацьовує інстинкт самозбереження, набутий природою.

агородою за ласку може стати добрий копняк передніми ногами. Доглядачі парнокопитних твердять – сила польоту від такого удару – до 15 метрів, – усміхається господар ферми. –  Б’ються олені й між собою. Проте лише у період гону – восени. Сильніший самець може мати у своєму гаремі п’ять, а то й десять – двадцять самок. Слабак же лишається сам. Все просто – природній відбір. Крім того, тваринимають чудовий слух, гострий зір, прекрасну інтуїцію.  Людину вони відчувають за три кілометри. А якщо заховалися у лісі, точно знаємо, що через годину буде гроза чи дощ.

Невибагливі вегетаріанці

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

-Олені харчуються переважно мохом, корою, бруньками або водними рослинами. Полюбляють також гілки та листочки верб і беріз, насіння кедрів. Найбільше їдять вночі, коли довкола спокійно й тихо, – зі знанням справи каже Михайло Бугаш. – Слід зазначити, що малюк уже через три дні після народження втікає до лісу. До мами приходить лише поїсти, і постійно на одне й теж місце. Через кілька місяців оленятко вже ласує кормами, а у чотири роки стає зовсім дорослим. До смаку плямистим мешканцям ферми навіть яблука та хліб. Влітку тварини випасаються, а взимку олені тамують голод зерном і сіном. Проте доводиться закуповувати й комбікорм …До речі, пристосованість північного оленя до харчування лишайниками дозволяє йому жити там, де інші види копитних вижити не можуть. Просто вони – витривалі тварини, адже їхньою батьківщиною вважаються просторі, безлісі райони арктичної тундри, хвойні ліси та гірські райони тайги.

Цікаво, що благородні олені настільки полюбили закарпатську землю, що почуваються тут, як удома. А заради улюблених сухарів вони навіть кланяються перед господарем, як циркові тварини.

Марина Алдон

 

Карпатська весна. Яка вона?

весна

Карпатська весна. Яка вона?

Усі ми з нетерпінням чекаємо весни, прагнемо вдихнути на повні груди теплого чистого повітря, відчути енергію променів сонця, торкнутись долонями тендітних квітів.

Але так само очікує відлиги природа, яка нас оточує. Однією з найулюбленіших для закарпатців квіток є барвінок. Він символізується з весільними обрядами. Старожили кажуть, що колись дівчата плели навесні з нього вінки і пускали на воду, щоб причарувати юнаків.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Найрідкіснішою квіткою Карпат є едельвейс. Росте він на недоступних скелях над  ущелинами. Є багато легенд про «шовкову косицю». Згідно однієї з них, квітку висівали карпатські чарівниці та обіцяли молодим парубкам, що якщо вони подарують їм цю рідкісну рослину, вийдуть за них заміж. Не відчуваючи небезпеки, хлопці вирушали на пошуки едельвейсів. Але лише небагатьом вдалося досягти мети – більшість зривалися зі скель та гинули на втіху чарівницям. Нареченим нещасливцям не залишалось нічого іншого, як оплакувати своїх коханих. Їхні сльози щорічно з’являються на квітках едельвейсу маленькими крапельками нектару.

5464912_large

Серед дерев першою брунькує верба. Слід зазначити, що найдавніше дерево в карпатських лісах – ялина (смерека). Її походження пов’язане з крейдяним періодом мезозойської ери. І вже на світанку виникнення людства вона використовувалась як рослина-цілитель через свої фітонцидно-бактерицидні властивості. Найвисокогірніше дерево – сосна. Представниць хвойної породи виявлено на схилі гори Піп Іван Чорногорський на висоті 2010 м над р.м. Дерево невибагливе, має широку екологічну амплітуду, може рости на кам’янистих сухих скелях і розсипищах з нерозвиненим шаром ґрунту. Рекордсменом за висотою можна вважати модрину європейську в Рахові. Коли її зрубали у віці 140 років, вона мала висоту 54 метри.

білка

У тварин навесні теж пора пробудження. У березні в молодих ведмедиць народжуються ведмежата. З барлоги вони виходять у середині квітня. Тала вода підмочує їм бік, і звірі залишають зимове сховище. Насамперед вирушають шукати мурашники, розламують гнилі пні і витягають із них личинок жуків, викопують цибулини й бульби рослин, ловлять жаб тощо.

У цей же час народжуються зайченята та з’являється потомство у білки. Чотири тижні очі білченят закриті, але у півторамісячному віці вони вже швидко бігають, добре тримаються на гілках.

Вовки влаштовують нори найчастіше у глухих, зарослих ярах, обов’язково недалеко від води. У березні-квітні у старих вовчиць з’являються ранні виводки: 8—10 сліпих вовченят. Мати годує їх молоком, піклується про них, хоробро захищає. У вихованні дитинчат допомагає і батько-вовк, який приносить здобич, навчає вовченят полювати.

дятел

Також весною у числі повертаються додому пернаті. Серед птахів, що мешкають у лісах Карпат, найбільша тривалість життя (у неволі): сокола – 162, орла, беркута, крука, ворони – 70-80, дрозда – 20, синиці – 9 років. Найвище з усіх у польоті піднімаються орли – 7 500 м, ластівки – 4 000 м, журавлі – 2 400 м. Найбільшу швидкість розвиває сокіл – 320 км/год., але тільки падаючи на здобич. Гранична швидкість польоту орла – 190 км/год., сокола – 150 км/год., качок – 100-110, гусей – 90, шпака – 80, ластівки – 74, горобця – 56. Найдовший язик у зеленого дятла – 14 см, висувається такий язик на відстань, що в чотири рази перевищує довжину дзьоба.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Загалом, природа Карпат багата на унікальний тваринний та рослинний світ. Українська частина гір складає лише 10,3 відсотка від їх загальної площі, але тут зосереджено понад 1,5 тис. об’єктів природно-заповідного фонду, площею майже півмільйона гектарів (8,6 відсотка). У Закарпатті знаходиться 457 об’єктів природно-заповідного фонду на площі 151 тис. га (11,7 відсотка), серед яких Карпатський біосферний заповідник, Ужанський національний природний парк, Національний природний парк “Синевир”, Регіональний ландшафтний парк “Зачарований край”, 18 заказників загальнодержавного значення, 25 заказників місцевого значення, 9 пам’яток природи загальнодержавного значення, 365 пам’яток місцевого значення. Але краще все один раз побачити, ніж сто разів прочитати, чи почути…

Марина Алдон

Хуст розквітає весняними барвами

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Хуст розквітає весняними барвами

Після виснажливої як у політичному, так і в погодному плані зими, природа нарешті інтенсивно оживає. Дерева вкриваються рясними білими, рожевими, червоними та жовтими квітами. На гілках з’являються тендітні бруньки, молоді листочки.

Земля жадібно вбирає тепло квітневого сонця і допомагає фіалками, тюльпанам, нарцисам розпустити лагідні бутони.

Хуст квітує! Ніби вдягнені у святкове намисто, вздовж міських вулиць красуються магнолії, вишні, черешні та витончені крони сакур…

Замкова гора дрібно всипана барвінком, кульбабою, дикими лісовими рослинами…

Символ Хуста – нарцис теж тягне до неба свої білосніжні вуста, ніби усміхаючись перехожим міста над Тисою.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Марина Алдон

Магія весняних квітів

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Магія весняних квітів

З настанням традиційного весняного потепління, кожному з нас хочеться вдихнути життя на повні груди, відчути оновлення природи та оздобити квітами двір, город, присадибну ділянку, балкон чи підвіконня…

Зараз клумби у звичному сенсі слова, коли рослини висаджували у бетонні горщики, використані старі шини, уже відійшли в минуле. Та й мальви-чорнобривці все рідше висаджують господині перед хатою…

Тож які модні тенденції квітникарства у цьому році? Якими рослинами оздоблювати свої газони? Які з квітів найбільш підходять для ландшафтного дизайну?

Пеларгонія – бренд сезону

-Якщо ще кілька років тому для озеленення дворів та балконів найбільшим попитом користувались петунії, то зараз у нас здебільшого купують пеларгонію, яка в народі зветься «герань».  Тут є своя «фішка», – ділиться власник мережі квіткових магазинів у Хусті Володимир Піскун. – Справа в тому, що петунія однорічна, а герань – багаторічна. Тож вибравши рослини улюбленого сорту та відповідної кольорової гами, вони зможуть радувати око протягом тривалого часу. Правда, взимку їх необхідно зберігати у приміщенні. Обидві квітки розквітають на початку весни і буяють прекрасними бутонами аж до пізньої осені.

Зі слів Володимира Олександровича, краяни також полюбляють сульфінії та бегонії, також братики, маргаритки. У ціновому еквіваленті цьогоріч їхня вартість залишилась незмінною. Крім того, підприємець у власній теплиці вирощує  конюшину, м’яту – для газонів, туї – для альпійських гірок, хлорофітум, традесканції, амариліс, крокуси тюльпани, лілії, маргаритки, гіацинти – для озеленення клумб. Квітникар запевняє, що в цьому сезоні у нього з’явилося  багато нових видів рослин, у тому числі й екзотичних.

Краса альпійських лугів на городі

Альпінарій та рокарій сьогодні став частиною життя багатьох, хто живе в приватному секторі, або має заміську дачу.Краса кам’яних скель, зарослих дивовижними рослинами, завжди привертала увагу любителів прекрасного. Саме тому садівники часто намагаються відтворити на своїй ділянці окремі елементи гірського краєвиду.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

-Для ландшафтного дизайну найчастіше в нас купують туї та рослини хвойних порід, здебільшого низькорослі. Вони ідеально підходять як для альпінаріїв, так і для рокаріїв. Із квітів радимо іриси, які просто ідеально виглядають поблизу штучної водойми та гвоздики, які різнобарв’ям додають «яскравих плям» будь-якій дизайнерській моделі присадибної ділянки чи двору, – зауважує продавець квіткового магазину Надія Клекнер. –  Крім самих рослин, у нас є вітаміни та добрива, газонна трава, ґрунт, агроволокно, каміння тощо.

Оазис на балконі

На дачній і садовій ділянці можна, звичайно, зробити мальовниче природне диво. Але ті, хто проживає у багатоквартирному будинку позбавлені цієї радості.

-Відсутність площі для заняття квітникарством  – не проблема для творчих людей, – заспокоює дизайнер Надія Поп. –  Для реалізації садових фантазій можна використати терасу, балкон і навіть звичайнісіньке підвіконня, яке, за бажання, легко перетворюється  на квітучий оазис, котрий вирізняє оселю з-поміж інших сірих міських фасадів.

– Зробити квітник нескладно. Найпростіший спосіб – купити готові розквітлі рослини в ящику чи підвісному горщику, – радить пані Надія. – У квіткових крамничках можна придбати розсаду фіалки, незабудки, маргаритки, петунії тощо. Вартість – від 10 гривень за маленький кущ та до 50 – за великий горщик уже розквітлих рослин. Готовий ящик із кількома видами квітів продають за 150 гривень. Якщо балкон засклений, рослини на ньому можуть квітнути цілий рік. Насіння купувати вигідніше – і дешевше, і більший вибір сортів квітів. Із розсади ж варто вирощувати дворічні рослини, скажімо, фіалки. До речі, на балконі дуже добре почуваються кімнатні троянди. Також тут можна вирощувати їстівні рослини: пряні трави (шавлію, розмарин, крес-салат, базилік, м’яту, лаванду), декоративний перець, карликові помідори, полуниці, що в’ються.

Напевно, без квітів наше життя було б безбарвним.Адже вони додають нам настрою, втішають запахом та вродою. Але щоб рослини приносили справжнє задоволення та незабутні враження, доглядати за ними потрібно з особливою любов’ю… Бо тільки тепло рук, чисті наміри і добре серце сповнюють зелені насадженням позитивною енергетикою, яку вони потім сторицею повертають господарям…

Марина Алдон

Маленький шматочок раю в теплицях “ІЗА-Б.А.Т.Е.”

xexvtr

Маленький шматочок раю в теплицях “ІЗА-Б.А.Т.Е.”

Гордістю закарпатського села Іза вважаються кошики з лози і сучасне тепличне підприємство, створене на базі колишньої колгоспної теплиці. Сьогодні Іза-Б.А.Т.Е. – добре обладнане господарство, де чисто і затишно, як вдома. З 2011 року очолює підприємство справжній професіонал Закула Айюбович Аббасов.

– Впродовж року ми вирощуємо 1,5 тис. т екологічно чистих огірків, наші кущі-ліани (насіння купуємо в Голландії) досягають в довжину 15 метрів, а полем, яке оснащене краплинним зрошуванням, керує комп’ютер. Власне так на нашому тепличному комбінаті з’являються на світ огіркита помідори, – розповідає Закула Аббасов. – А ринок збуту продукції великий – від Закарпаття, до Донецька та країн близького зарубіжжя.

 1-47-44

У величезних відсіках теплиці томатні кущі простягаються рівними, як нитки, рядами. Довжелезні триметрові смарагдові пагінці в’ються до самої стелі. На кожному кущику приблизно з десяток томатних кетягів, верхівки усіяні яскраво-жовтими квітками. Протягом сезону цих овочів тут збирають 400 тон з гектара.

– Відразу відзначу, що овочі у нас плодоносять по спіральній системі: у верхній частині куща соковиті кетяги, ще зелені, а ті, які знизу, завтра-післязавтра дозріють. – охоче ділиться досвідом Закула Айюбович. –  Коли зберемо стиглі плоди, стебло ніби тягнеться до сонечка і виструнчується догори.

Цікаво, що дійсно можна побачити, як на землі товсті зелені ліани в’ються довкола помідорного ряду і при цьому верхівка куща продовжує зростати і плодоносити. Томати-Довгань, здається, справжнє диво природи.

 5-23

– Не природи, а генетики, – заперечує директор теплиці. –  В рослини видаляють бічні пагони, щоб формувалася сильна верхівка. Висіяли високопродуктивні гібриди томатів в кінці минулого року, за місяць пересадили молоді сходи в мат-брикети з кокосової соломи. А за чотири – зібрали перший урожай соковитих плодів “.

Проте насіння дива-овочів недешеве. Одне зернятко томатного гібрида коштує майже дві гривні. У 2011 році закарпатські аграрії пробували вирощувати ізраїльські сорти: “Грациела” і “Шарлота”, в цьому ж – домінують продуктивні голландські гібриди “Бесса” і “Раїса”.

У коридорі теплиці теж все акуратно. Там поки що «відпочиває» техніка. А з боків видніються декілька величезних баків.

– Тут готують живильний коктейль для рослин, –  відразу ж пояснює керівник Іза-Б.А.Т.Е. – Агроном за допомогою комп’ютерної програми розраховує, скільки саме магнію, кальцію і інших живильних речовин необхідно для певної фази зростання рослини. Після цього з кожного бака автоматично до резервуару спеціальної установки, недавно купленої в Ізраїлі, закачується потрібна кількість екологічно чистих добрив. За декілька хвилин живильна суміш готова. Далі вона «транспортується» до кореневої системи кожної рослини за допомогою трубки (все автоматизовано).

А запліднюють квіти огірків і томатів спеціальні тепличні джмелі. У кожній “смугастій” сім’ї налічується близько сотні комах, працюють вони протягом двох місяців (на гектар потрібно чотири смугастих родини).

Колись в Закарпатті діяло декілька потужних тепличних комбінатів. Сьогодні – в ізянських теплиць немає конкурентів у області. Об’єм інвестицій в цей бізнес – більше 1,5 млн. доларів США. Тут працює близько 160 місцевих жителів.

ogurec-01

Незважаючи на економічні проблеми в країні, пан Закула сміливо долає перешкоди, йде вперед і веде за собою колектив.

– Я віруюча людина і у всьому покладаюся на Господа, яких-небудь особистих секретів успіху не маю, вважаю, що для того, щоб чогось досягти, треба дуже багато працювати. Сам на роботі провожу 16-20 годин, – посміхається начальник тепличного підприємства.

Кажуть, що враження про співрозмовника формується в перші хвилини знайомства, бо ж як стверджує народна мудрість: «по одежі зустрічають, а по розуму проводжають». І слід зазначити, що З.А.Аббасов володіє якоюсь притягуючою кармою, своєрідним магнетизмом, з ним хочеться спілкуватися і слухати його цікаві розповіді про теплицю. Він – блискучий приклад сучасного успішного підприємця, відмінний керівник, сильна, оптимістична, покладиста ділова людина, а його підприємство – одне з кращих в країні.

 

Марина Штефуца.

Почалося масове винищення підсніжників

Фото авторське

Фото авторське

Почалося масове винищення підсніжників

Цими днями перед центральним ринком міста над Тисою та й у самому центрі Хуста з’явилися перші букети весняних квітів. Підсніжники та проліски коштують недорого – 3 гривні за букетик, але продають їх цілими корзинами.

З незапам’ятних часів ці дивовижні квіти росли на Карпатських схилах та радували наших краян. Але протягом сторіч їх так інтенсивно знищували, тож на сьогодні деякі види рослин знаходяться під загрозою зникнення. Згідно з положеннями CITES, міжнародна торгівля підсніжниками – чи то цибулинами, чи то живими, чи мертвими квітами, є незаконною без дозволу CITES. Це стосується також гібридів та іменних сортів.

Однак «мисливці поза законом» все одно рвуть рідкісні чудеса флори і несуть їх на ринки. Там букетики охоче розкуповують любителі романтики. У іншому разі тендітні бутони весняних первістків просто в’януть і реалізатори їх спокійно викидають…  Коло винищення замикається.

З року в рік у лютому-березні фахівці екологічних держінспекцій проводять рейди з метою припинення забороненої торгівлі рослинами, проте стихійність процесу повністю під контроль взяти неможливо, доки є попит на безцінний товар. Щоб посприяти збереженню рідкісних первоцвітів, радимо при виявленні факту торгівлі підсніжниками звертатись до служителів закону, обов’язок яких – стягувати штраф з браконьєрів і відбити у них бажання заробити на тому, що повинно належати майбутнім поколінням Землі.

Марина Алдон