Хустяни – переможці Міжнародного конкурсу в Болгарії

Хустяни – переможці Міжнародного конкурсу в Болгарії

image2035Цими днями вихованці дитячого зразкового ансамблю «Хустяночка» під керівництвом Ірини Гнепи повернулися з VІ Міжнародного музично-хореографічного фестивалю «Сонячна Болгарія», щопроходив на мальовничому узбережжі Чорного моря у м.Балчику (Болгарія).  Додому дітки вже вдруге привезли достойні нагороди –премію І ступеня  у номінації «Хореографія».

Окрім творчих здобутків, маленькі хустяни збагатилися безліччю неповторних і незабутніх вражень, адже окрім насиченої програми виступів впродовж двох тижнів мали не менш інтенсивний відпочинок. Організатори подбали про цікаве дозвілля гостей та учасників фестивалю – морські прогулянки, розваги у басейні та водні атракціони, квести, ігри та екскурсії – тож нудьгувати юним  танцюристам було ніколи. Добрі враження залишили про себе хустяни і в господарів мистецького заходу. «Вони такі щирі, відкриті та багаті на вигадку, що не хочеться з ними розлучатися», – говорили на прощання болгари.

Слід зазначити, що високих творчих здобутків діти досягли завдяки своїй наставниці– Ірині Гнепі, яка вміє створити довкола себе  атмосферу справжньої любові до прекрасного, потяг до вічних духовних цінностей, прагнення зберігати та примножувати найкращі традиції музичної культури.

Марина Алдон

Горіла «Волга», палала…

fire_001b

Горіла«Волга», палала…

За невідомих обставин на одній із вулиць Хуста у гаражному приміщенні, у якому знаходився автомобіль марки ГАЗ-2410, трапилась пожежа.

На місце події терміново виїхала слідчо-оперативна група, яка встановила, що вогнем пошкоджено автомобіль покрівлю даху та побутові речі. Потерпілих під час пожежі, на щастя,  немає. Наразі встановлюється матеріальні збитки та причина спалаху вогню.

 

Агнеса Куртяк,

Хустський МВ УМВС

Який насправді інтерес у опонентів малих ГЕС?

image003-779277

Який насправді інтерес у опонентів малих ГЕС?

Або чому «зелені піонери» не працюють над вирішенням насправді болючих екологічних проблем Закарпаття

Тема спорудження на Закарпатті малих ГЕС обговорюється у області уже не перший рік. Так місцеві екологи, котрі, в основному, не мають ні сертифікації, ні будь-яких юридичних повноважень, а часто й відповідної освіти, збурюють громади гірських сіл і районів, розповідаючи про жахливі засухи, затоплення земель та інші екологічні «катастрофи». Та, мабуть, ніхто з цих «зелених піонерів» не розповідає людям правду про такі ГЕС. І правду про особистий інтерес у боротьбі з малими ГЕС…

Почнемо з того, що питання будівництва малих ГЕС на Закарпатті у першу чергу розпочинається з контакту з місцевою громадою. Це важлива передумова проектування таких ГЕС. Зауважте, саме з громадою певного села, а не з активістами з Ужгорода, Мукачева, Хуста чи Берегова, котрі перед місцевими виборами намагаються «набити» собі ціну через ніби-то захист екології. Мова йде про закарпатських містечкових крикунів-активістів, котрі чомусь вважають, що мають право вирішувати за громаду самого певного села. Вони, мов папуги продовжують повторяти тези своїх побратимів-грантоїдів з Ужгорода, котрі, у свою чергу, мають прямий фінансовий інтерес у боротьбі з малими ГЕС на Закарпатті. Який? А дуже простий: ці люди, котрі позиціонують себе, як фахові екологи (при чому під екологією вони розуміють, в основному, лише боротьбу з ГЕС) отримують сотні тисяч євро у вигляді грантів зі США та Європи під тему захисту довкілля. Для отримання цих грошей, ужгородські екологи вже наперед склали графік боротьби з малими ГЕС на Закарпатті. Навіть знаючи, що проект певної малої ГЕС отримав схвальні відгуки серйозних науково-екологічних установ, фіхівців та місцевої громади.

Аби не бути голослівними, пропонуємо на ваш розсуд думки фахівців всеукраїнського рівня, котрі, щоправда, не мають відношення до екологічних грантів, і займаються екологією виключно як наукою, а не як хобі чи піар-акцією.

 Директор Державного підприємства “Науково-дослідний центр екологічного маркетингу та інжинірингу Національної академії наук України, кандидат фізико-математичних наук Ярослав Куценко. Переваги діяльності міні-ГЕС очевидні, — каже експерт. — Це і постійно поновлюваний самою природою запас енергії, простота експлуатації і відсутність забруднення навколишнього середовища. Крім того, не слід забувати і про соціальну складову питання, адже від діяльності на території села такої малої ГЕС виграє громада: бюджет отримує стабільні надходження, ремонтуються дороги, освітлюються вулиці, рівень напруги в мережах стабілізується і т.д. Зараз в Україні діє щонайменше 15 законів, які сприяють розвитку альтернативних джерел енергії. А що, зараз закінчиться бум із малою гідроенергетикою, наступна на черзі яка — сонячна? І які будуть аргументи у противників? А, там, мовляв, землі забирають. І знову нікого не будуть цікавити аргументи, що під сонячні електростанції виділяються неактивні землі, не рілля. Та так можна до абсурду дійти.

Разом з тим, я не розумію, що таке форум екологічного порятунку Закарпаття, який так «опікується» малими ГЕС? І чому свою діяльність вони зосередили на малих ГЕС? Екологія – це наука, яка виникла на стику біології, фізики, хімії, медицини, філософії. Врешті-решт це має стати філософією нашого життя – збереження довкілля для майбутнього. А тут якийсь однобокий підхід виходить. Чому в нас нема екологічного порятунку від засилля АЗС, від сміття, не вирішуються питання відходів, вирубки лісів, подивіться, що з річками робиться. Не секрет, що у Закарпатській області ефективно працює біля 10% очисних споруд. То чому не займаємося зменшенням викидів у навколишнє середовище? Тобто чому не працюємо над вирішенням насправді болючих екологічних проблем, яких на сьогодні на Закарпатті чимало?

Провідний вчений України, професор, доктор біологічних наук Андрій Ковальчук — Країни, котрі можна ставити у приклад за рівнем використання гідроенергетичного потенціалу, здебільшого використовують малі ГЕС: в Австрії обсяг такого виробництва енергії складає майже 10%, в Швейцарії – 8,3%, Швеції – 3%, Іспанії – 2,3%, — розповідає професор. — Надзвичайно велику роль малі ГЕС грають і в Німеччині. А в такій близькій для закарпатця Чехії малі ГЕС виробляють половину всієї електроенергії країни. Показовий факт – вже після того, як тамтешні гідроелектростанції запрацювали, згідно з соціологічними дослідженнями, їхню роботу почали схвалювати 57% громадян Чехії. Досить актуальне питання для нашого краю…

До речі, завдяки ГЕС можна вирішити не тільки проблему власної електроенергії. Зокрема, будівництвом ГЕС, наприклад, Швейцарія не тільки забезпечила власну енергетичну безпеку, а й «закрила» питання з повенями. Ще з ХIX століття цю країну найбільше топило. Звідти масово виїжджали люди в пошуках кращої долі. Проте завдяки правильній політиці в державі вони припинили рубку своїх лісів, потім побудували ГЕС, створили потрібну кількість водойм і таким чином повені фактично припинилися…

Аби не ходити далеко, можна взяти приклад існування нещодавно збудованої малої ГЕС у селі Тур’я Поляна на Перечинщині. Тут поряд із міні-ГЕС знаходиться величезне форелеве господарство. Це, напевно — найкращий приклад того, що така ГЕС і флора та фауна можуть безпечно співіснувати. Технологічно все зроблено так, що шляхи проходу риби залишилися у природному стані, відтак електроенергію там виробляють, не завдаючи шкоди довкіллю….

Разом з тим, чим далі, тим більше світові експерти-екологи сходяться на думці, що критикують альтернативну енергетику ті, хто заробляє на традиційному паливі – нафті, газові.Адже представники корпорацій, що займаються видобуванням традиційних енергоносіїв суттєво втрачають від запровадження відновлювальних джерел. Саме з їхньої подачі з’являються різноманітні громадські та екологічні рухи, що виступають проти розвитку нових типів енергії.

Іван Попович

У Хусті перефарбовують автомобільний міст

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

У Хусті перефарбовують автомобільний міст

У Хусті триває глобальний благоустрій. Цими днями у Хусті працівники Хустської ДЕД під керівництвом Олександра Яковініча приступили до фарбування опорних стінок та перил на автомобільному мості через річку Ріка.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

-Збираємо сміття, наводимо лад, підправляємо нерівності та перефарбовуємо огорожу мосту, – каже майстер Василь Вовчок. – Хоч міст і не старий, сучасний, але перила вже давно втратили ошатний вигляд. Тож хочемо його трохи модернізувати, зробити кращим, адже щодня через наше місто проїжджають сотні гостей… а може й більше.

Літнє оздоровлення в Хусті триває…

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Літнє оздоровлення в Хусті триває…

Надворі літо, розпал оздоровчої кампанії. Перед батьками вкотре постає питання, куди подіти своїх малюків на час канікул. Через втрату кримських лікувальних та оздоровчих закладів, закарпатські школярі втратили можливість відпочити на чорноморському узбережжі . У зв’язку з напруженою ситуацією на Сході, матері не хочуть відпускати своїх час і на Одещину.  Отже перед владними структурами та освітянами постає нелегке питання, як забезпечити учням ефективне та цікаве дозвілля, враховуючи ще й подорожчання путівок до дитячих таборів. Тож як і де відпочивають школярі колишньої столиці Карпатської України ми попросили розповісти Хустського міського голову В.П.Кащука.

-Володимире Павловичу, у попередні роки обдаровані діти мали право на пільгове оздоровлення. Чи збереглася ця тенденція цього літа?

-Так. І до речі, перемог у цьому році в талановитих школярів навіть стало більше. У 2013-2014 рр. учні навчальних закладів Хуста здобули 43 призові місця на предметних олімпіадах  третього рівня та одне – на всеукраїнському етапі. Звичайно, це хороший показник як для невеликого містечка. До речі, цьогоріч хустські школярі здебільшого посідали перші-другі сходинки наукового п’єдесталу (торік було більше третіх). Крім того, маємо шість переможців обласного туру захисту робіт Малої академії наук. Отже, якісний показник суттєво покращився. Але крім наукових здобутків, у дітей є ще й чимало творчих перемог на різноманітних конкурсах, фестивалях, а також на спортивних змаганнях. Їхні успіхи ми не маємо права не помітити, не відзначити, не заохотити юнь для подальшої роботи над собою…

-І скільки учнів плануєте оздоровити?

-Наразі закуплено тридцять путівок на суму 96 тисяч гривень (на серпень) для оздоровлення талановитих та обдарованих учнів, призерів обласних олімпіад ІІІ-ІV етапів, призерів обласних та міжнародних мистецьких конкурсів у таборі «Петрос», що на Івано-Франківщині біля «Буковелю». Це, між іншим, унікальний компактний юнацький оздоровчий комплекс у дуже мальовничому місці, серед казкового карпатського пралісу. Діти проживають у двоповерхових дерев’яних котеджах, із ними займаються професійні педагоги, проводять вікторини, квести, конкурси, змагання.

Крім того, протягом червня вже оздоровлено 1043 дітей (у тому числі 25 сиріт, 13 інвалідів, 135 – із багатодітних родин, 7 – із сімей чорнобильців, 196 малюків, що перебувають на диспансерному обліку у лікувальних закладах, 13 учнів, які знаходяться на внутрішньо шкільному обліку, а також 109 обдарованих юнаків та дівчат). До речі, у пришкільних таборах із денним перебуванням оздоровлено 883 дітей (із них 110 – вихованців Хустської гімназії-інтернату) і 160 школярів (серед яких 7 – через управління культури, молоді і спорту) – у стаціонарних таборах.

До речі, показник оздоровлення у пришкільних таборах міста складає 26 відсотків і є найвищим у області.

На оздоровлення дітей у пришкільних таборах із денним перебуванням використано 164597 грн. (у тому числі 41 тис. грн. – на гімназію-інтернат) із загального та спеціального фондів.

-Незабаром наші діти поїдуть відпочивати до інших областей, а чи прийматиме Хуст відпочивальників, скажімо, зі Сходу?

– Звичайно. Протягом липня-серпня на базі турбази «Нарцис» оздоровлюватимуться майже 180 діток із інших куточків нашої держави.

-А чи немає проблем із виплатою відпускних вчителям?

-Ні. У травні-червні освітянам було виплачено 3 036 334 грн. відпускних та 820 414 грн. матеріальної допомоги на оздоровлення. Із них: школам міста – 2 257 727 грн. відпускних і 627 308 грн. – на оздоровлення, Хустській гімназії-інтернату – 510 106 грн. відпускних і 112 278 грн. – на оздоровлення, ДНЗ – 241 780 грн. відпускних і 79 430 грн. – на оздоровлення.  Щодо інших освітянських підрозділів (центр науково-технічної творчості учнівської молоді, методкабінет, централізована бухгалтерія), то вони отримали 26 721 грн. відпускних і 1 398 грн. – оздоровчих коштів. Зарплата за червень склала 1 807 082 грн. (279 515 грн. – гімназія-інтернат, 925 258 грн. – школи, 540 274 грн. – ДНЗ). Інші підрозділи управління освіти – 62 035 грн.

Незважаючи на те, що рік кризовий, працюємо над тим, щоб у жовтні, до професійного свята,  педагоги були відзначені преміями (за умови нормального наповнення бюджету) більшими , ніж у попередні роки.

Розумію, що праця вчителя складна, виснажлива та надзвичайно відповідальна. Саме завдяки нашим сіячам мудрого, доброго і вічного ми маємо стільки перемог на різноманітних конкурсах та олімпіадах, у нас росте гідна, патріотично налаштована, талановита молодь. А отже старання педагогів маємо цінувати і не забувати, що саме вчитель своєю подвижницькою діяльністю запалює у дитячих серцях вогонь таланту, відкриває молоді дорогу у велике життя, учить юнь жити чесно та любити Вітчизну.

-Дякую за розмову.

Розмовляла Марина Штефуца

У Хусті пройшов концерт у підтримку єдності України

P6192091

У Хусті пройшов концерт у підтримку єдності України

«Діти проти війни», «Єдина Україна» або просто «Мир»  – ці слова та гасла разом із синьо-жовтими прапорцями, квітами й сердечками згуртували юних хустян довкола спільної акції під гаслом «Хай сонце нам сяє».

P6192092Патріотично налаштована молодь міста над Тисою зібралась у неділю, 22 червня, на звітний концерт клубу «Еліт» задля того, щоб показати краянам не тільки хореографічне мистецтво, але й закликати громадськість колишньої столиці Карпатської України боронити мир та підтримати родини тих, хто зараз стоїть на варті кордонів  рідної землі на Сході.

Зворушливі цікаві композиції більше, ніж сотні вихованців клубу спортивного танцю віком від двох до двадцяти років, дарували присутнім у залі незабутні емоції.

У зв’язку з тим, що нині існує реальна загроза суверенітету та територіальній цілісності України, ми закликаємо самопроголошених лідерів ЛНР та ДНР, поки не пізно, зупинитись, згадати, що у них теж є родини, які не хочуть війни, – підкреслила керівник КСТ «Еліт» Владислава Костак. – Зазвичай наші концерти проходять весело й піднесено, але у цьому році сталася трагічна і страшна подія, яка не могла не знайти відлуння в маленьких гарячих серцях. Тому ми вирішили показати здебільшого українські патріотичні номери і присвятити акцію саме тим подіям, що відбуваються нині на Сході України. Діти, які через війну втратили радість дитинства і які зараз відпочивають у Хусті, як ніхто поважають нашу ініціативу та розуміють її важливість та актуальність.

Марина Алдон

«Карпатський об’єктив»

Вшанували пам’ять жертв війни…

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Вшанували пам’ять жертв війни…

У неділю, 22 червня, у День скорботи й вшанування пам’яті жертв війни в Україні, перші керівники міста та району поклали вінки та квіти до Монумента Слави. Схилили голови перед загиблими в найбільшій в історії людства війні, віддали данину поваги і любові за їхній героїзм і жертовність.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Недільного ранку 22 червня, 73 роки тому, без оголошення війни на територію Радянського Союзу вторглися німецько-фашистські загарбники. У перші ж години на захист Вітчизни піднялися тисячі осіб. Ціна перемоги була великою…

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Найжорстокіші випробування і нелюдські страждання, колосальні жертви і скалічені долі, загублене дитинство і втрачена юність – таке не стирається… Ця трагічна подія навіки вкарбувалась у пам’яті нашого народу. Згадаймо в цей день кожного, хто поклав своє життя, борючись за наше мирне майбутнє, за свободу та незалежність свого народу, – наголосив міський голова Володимир Кащук.

 

Леся Медвідь

 

Друге життя пластикових пляшок, або пластиковий креатив

6514_LG

Друге життя пластикових пляшок, або пластиковий креатив

Одна з вічних проблем нашого суспільства – сміття. Як би ми не прибирали, відходи все одно є і будуть. Тому замислилась, а може домашній непотріб можна якось використати… щоб було і гарно, і цікаво, і в господарстві згодилось…

Ідей використання пластикових пляшок в Інтернеті багато. Але на колір і смак…

Слід зазначити, що вироби з пластикової тари можуть бути найрізноманітнішими: це і предмети домашнього вжитку, і посуд, і меблі, і елементи декору для присадибної ділянки, і альтанки, і годівниці для птахів чи домашніх тварин, і штучні дерева, і квіти, і вазони, і навіть система зрошення, чи будинок.

До речі, для фантастичних витворів можна використовувати не тільки пляшки з-під води, але й від кетчупу, гірчиці, кремів, миючих засосів…

Для дітей – радість, а для батьків втіха та користь!

Ось такі іграшки можна виготовити разом з малюками… і цікаво, й незвично…

kids-2q-e136203953324018385447752153074

green_socled-e1362038862510757027_mc2fd4f3fb41f

Крім іграшок можна разом з малюками можна змайструвати пластикові ігри. Скажімо, кораблики для змагань – у кого швидше припливе до берега…

flessenboot_b

Або такий різнобарвний кегельбан (фарбувати вироби слід акрилом).

кк

І навіть справжній човен!

BottlesUp_plasticbottleboat_2

Можна створити незвичні підставки під чашки, або придумати елементи посуду.

63769913_1283957410_bowl554b693c3b9a5d57e12de5bc09d40ed00

Або меблі

1390915881_virobi-z-plyashok923091_582899545067923_1500249094_n

Чи світильники

300x447x9f251ff5febfb74753cc9d620879f8c02.jpg.pagespeed.ic_.kpp0rpbh1Z2

000003_20130610_3

До речі, прикраси із пластику виглядають дуже стильно…

recycled-bottles-necklacea2c24ea8-e1363719859848

Але вершиною пластикового мистецтва усе ж, гадаю, є садові скульптури.

77911713_large_fdgfd

89811047_original123199be-662b-4d08-8750-438a1c82ce651390915820_virobi-z-plastikovih-plyashok-dlya-sadu94b6dc9a3cb963f02068f7be52469c1f2e35c3122975251

Хтось же із пляшок робить альтанки, теплиці, зводить будинки

22648359glass_house19_15

Фантазії майстрів немає межі. Думаю, варто спробувати кожному, адже дуже приємо зробити щось екстравагантне власними руками…

Марина Алдон

Єдиний в Закарпатті державний заклад для дітей з особливими потребами потребує розширення

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Єдиний в Закарпатті державний заклад для дітей з особливими потребами потребує розширення

Кажуть, здорова дитина – щаслива родина. Та як бути тим батькам, у кого маля має вроджені чи набуті патології розвитку. Ці маленькі сонечка так само хочуть світити для своїх близьких крихітними оченятами, сповненими радості життя. Донедавна в Хусті родини, у яких є діти з обмеженими фізичними можливостями, не мали спеціального закладу, де б їхні чада могли пройти реабілітацію, соціальну адаптацію та просто провести дозвілля разом з однолітками з подібними проблемами.

Та два роки тому в місті над Тисою відкрився єдиний у області державний навчально-реабілітаційний Центр для дітей з обмеженими фізичними можливостями.

2

-Будівництво закладу розпочалося ще у 2001 році, але так складалися обставини, що виникало чимало перепон,  тож відкриття  установи переносилося із року в рік. Прискорити процес намагалися меценати, багодійники і просто не байдужі люди не лише з нашого краю, а й із інших країн Європи. Зокрема зведенням, облаштуванням та благоустроєм займалися доброчинні організації зі Швейцарії, Данії, Голландії, Австрії, Угорщини, – розповідає директор навчально-реабілітаційного Центру Мар’яна Альбрехт. – Слід зазначити, що в 2012 році заклад відчинив двері для 22 діток. Тоді була одна група для дошкільнят і дві – для початкової школи. Наразі у Центрі 43 вихованці, віком від 3 до 10 років (2 дошкільні групи та 3 початкові класи).

Оглядаючи просторі ошатні кімнати просто не віриться, що заклад знаходиться на території нашої країни. Тут усе облаштовано згідно євростандартів, приміщення чисті, гарні, довкола багато іграшок, тренажерів для рухливих ігор, квітів… І порядок «кидається в очі» уже з першої хвилини перебування в закладі, адже при вході в установу, люб’язні вихователі пропонують замінити взуття на бахіли…

-Наші вихованці забезпечені всім необхідним. До їхніх послуг ліфт, подарований голландцями, візочки, завезені угорцями, зал лікувальної фізкультури, кабінети масажу, фізіотерапевтичний, – каже пані Мар’яна. – З дітьми працюють психолог, логопед, інструктор з лікувальної фізкультури, масажист. Вчителі і вихователі креативні, добре підготовлені, відповідальні. Ми ж не просто дитсадок-школа, а заклад, де малята проходять навчання, виховання та реабілітацію у комплексі. Працюємо згідно індивідуальних планів, які складаються з урахуванням стану здоров’я та фізичних можливостей кожної конкретно дитини. На заняттях велика увага відводиться руховим іграм, які мають велике значення. Навантаження у іграх відповідає руховому режиму, одночасно виховується увага,  точність, швидкість реакції, координація важких рухів. Практикуємо арт-терапію, казкотерапію, психологічні тренінги.

Цікаво, що кабінет очільниці навчально-реабілітаційного Центру оздоблений витворами дитячих рук. Усі вони акуратні та неординарні, а головне – зроблені з великою любов’ю.

-З гордістю можу сказати, що всі наші підопічні  – це обдаровані діти, але їм необхідна підтримка. Тож наше завдання – зробити все для того, щоб вони змогли повірити у себе. Через творчість діти діляться з оточуючими своїм внутрішнім світом, почуттями, думками, поглядами, – запевняє Мар’яна Степанівна. – На групі продовженого дня малюки опановують художнє та декоративно-прикладне мистецтво. Вазочки, підсвічники, ведмедики, малюночки з підручних матеріалів, роботи фарбами, вироби з пластиліну – це неповний перелік того, за що беруться маленькі дитячі ручки. Крім того, малюки ще й співають, декламують вірші та готують цілі концертні програми для батьків.Кожен може відчути себе співаком, танцюристом, вчителем, актором, спробувати себе в різних ролях. І, що найважливіше, діти мають можливість розширити своє коло спілкування, підтримують один одного, діляться досвідом, знаходять друзів.

Виходячи на подвір’я, куди директор закладу запрошує мене, щоб показати новий казковий майданчик для ігор на свіжому повітрі, невільно стаю свідком репетиції до свята Букваря. Усміхнені обличчя діток, мелодійний спів, іскорки в очах вихованців закладу переконують краще за будь які слова в тому, що дітлахи справді почуваються тут затишно, добре та спокійно.

 -Ми перебуваємо на балансі відділу освіти Хустської РДА, тобто держава оплачує за нас комунальні послуги, виплачує зарплату та забезпечує харчуванням. Крім того, підприємці міста нерідко допомагають побутовими речами. Скажімо, принесуть ксероксний папір… – розмірковує Мар’яна Альбрехт. – Загалом, ні на що не скаржимось, окрім одного… Катастрофічно бракує приміщень для розширення. Хочеться створити для діток хоча б повну початкову ланку – 1-4 класи, не кажучи вже про те, що було б дуже добре на базі Центру влаштувати повноцінну школу (1-11 класи). А ще – потрібна територія для спортивного майданчика…

IMG_7230

 Дійсно, в Хусті немає спеціальної школи для дітей з неврологічними вадами та проблемами опорно-рухового апарату, а здобуваючи освіту в такому закладі, як навчально-реабілітаційний Центр, юнь змогла б повноцінніше розвиватись та освоювати ази наук за сприятливих умов, у середовищі самовідданих сіячів мудрого, доброго та вічного…

Покидаючи заклад, задумалась… адже згідно офіційних даних, в Україні проживає близько 2,5 млн дітей, які потребують особливої уваги та піклування. Далеко не всі вони забезпечені найнеобхіднішим… І все ж ці дітки – мужні та щирі душею, готові завжди прийти на допомогу та не здаватися за будь-яких обставин. Надія – це те що змушує їх жити і йти вперед. А саме такі заклади, як Хустський державний навчально-реабілітаційний центр спонукають як малюків, так і їхніх близьких разом прагнути змін на краще, не дають опустити руки і покірно пливти за течією життя.

Марина Алдон

Карпатський об’єктив

Улюбленим місцем відпочинку закарпатців є не моря, а озера

P5301420

Улюбленим місцем відпочинку закарпатців є не моря, а озера

Анексія Криму, напружена політична ситуація в державі, військові дії на Сході, притік біженців у Закарпаття… Здається, зовсім не до відпочинку… але ж буяє літо, триває сезон відпусток, хочеться хоч трохи, та все ж відпочити, відключитись від проблем…

Куди ж їдуть наші краяни цьогоріч? Де відновлюють сили? Чи все ж залишаються вдома? Щоб з’ясувати, завітала в гості до кількох туристичних агентств…

-Крим не особливо користувався попитом серед мешканців  області й раніше, а зараз – жодного замовлення, – ділиться менеджер однієї з турфірм пані Віторія, – Радше наші клієнти їздили на Одещину. Однак сьогодні кількість бажаючих відпочити у межах держави мінімальна. Взагалі Закарпаття розташоване так, що краяни більш активно проводять відпустки у Європі, ніж у себе на батьківщині. Найбільше замовлень путівок до Хорватії, Болгарії, Греції та Туреччини. Проте рекордсменом сміливо можу назвати озеро Балатон, що в Угорщині. Полюбляють наші співвітчизники ще Шацькі озера, проте й туди у цьому році замовлень одиниці.

 -Кількість проданих путівок на літні місяці скоротилась наполовину, – ділиться спостереженнями представниця іншого агентства, – Думаю, на це вплинула не тільки  ситуація на Сході, мобілізація  чоловіків, АТО, але на й цінова політика, курс долара. У гривневому еквіваленті путівки подорожчалина 7-10%, а зарплати ж виплачують у вітчизняній валюті…

Звичайно, вигідне географічне розташування нашої області, наявність закордонного паспорту чи не у кожного другого закарпатця, дозволяє мешканцям краю вибирати найвигідніші пропозиції туристичних операторів, шукати «місце під сонцем» у тій державі, де дозволяє гаманець.

Опитавши через одну з соціальних мереж краян, охочих відпочити за кордоном, дійшла висновку, що середня тривалість відпочинку нашого брата становить щонайбільше два тижні. Насамперед це пов’язано із тим, що більшість людей просто не можуть дозволити собі витратити на поїздки більше ні коштів, ні часу. Тільки кожен десятий може піти у гарантовану законом відпустку на три тижні, а то й на місяць. Понад третина опитаних відпочивають від 3 до 7 днів. При цьому 68% туристів витрачають на відпочинок до 5 тисяч гривень, ще 32% — до 3 тисяч. Люди обмежують відпускний бюджет, як тільки можуть, бо не очікують підвищення зарплатні у другій половині року. Тому не воліють витрачати гроші невідомо на що… воліють відкладати зароблені кошти на «кращі часи».

Ті, хто не планує їхати за кордон, звертаються до внутрішнього туризму. Найпопулярніший спосіб відпочинку у межах області: Синевир, Солотвино, Шипіт…

-Навіщо кудись мандрувати, коли поруч така природа, – усміхається мешканець Велятина Петро, – візьмемо палатку і на два тижні з друзями облаштуємось на березі Тиси. Не той настрій, щоб подорожувати зараз, коли в країні біда.

-Три дні з родиною ми провели на Рахівщині, біля озера Герешаска. Мальовничі краєвиди Срібної землі повинні стати «родзинкою» вітчизняного турбізнесу. Ми маємо запрошувати гостей з інших куточків України до себе, залучати інвесторів, а не витрачати кошти на далекі заморські поїздки, – розмірковує рокосівчанка Галина.

-Через два тижні із дочкою вирушимо до Шаяна. Купили одну путівку на двох. Там чудова оздоровниця, цілюща мінеральна вода, непогане лікування для тих, у кого проблеми з органами травлення. А щоб «не паритися» у номері, будемо ходити купатись на озеро. Воно, до речі, чудово облаштоване, там є човни, катамарани, дитячі атракціони, альтанки, – каже хустянка Марія.

До речі, у цьому сезоні зросла кількість індивідуальних мандрівників. Люди домовляються через Інтернет зі знайомими, які виїхали на постійне місце проживання за кордон, про взаємний прихисток за принципом «я до тебе, а ти – до мене». Тобто, наші їдуть до них, скажімо, на тиждень, а вони – до нас.Особливо цей тренд помітний серед молоді, яка вільно почуває себе у світі завдяки знанню іноземних мов і стрімкому розвитку мережевих інформаційних технологій, які допомагають самостійно знаходити житло, транспорт, а також організовувати дозвілля.

Ще одна цікава тенденція — зростання популярності подієвого туризму, зокрема, внутрішнього. Йдеться про короткий кількаденний відпочинок з метою відвідин фестивалів, концертів, змагань. Таким чином кількість подорожей серед наших співвітчизників зростає, але їхня тривалість скорочується. Взагалі, на сьогодні більшість туристів не користуються послугами туроператорів та сертифікованих засобів розміщення.Хоч інтерес до подорожей і зростає, але кожен при цьому намагається знайти найбільш оптимальний спосіб відпочинку, щоб здешевити поїздку.

З іншого боку, що не може не радувати, цьогоріч побільшало охочих відвідати наш край. Зокрема, зі слів власниці приватної садиби у Вишкові пані Ірми, зелений туризм поступово починає набирати популярності серед відпочивальників. До Хустщини найчастіше навідуються кияни, вінничани та чернігівці, а також угорці, словаки, швейцарці, німці. Приваблюють гостей чисті ріки, мінеральна вода, термальні ванни, гори та низькі ціни.

Не дуже охоче відпускають закарпатські матері у цьому році й діток до таборів, розташованих за межами області, як виняток тільки оздоровниці Болгарії та Хорватії. Проте, будемо сподіватись, що ситуація в державі незабаром стабілізується і наші краяни відпочиватимуть як і раніше – спокійно та весело.

Марина Алдон