КОНЦЕПЦІЯ СТВОРЕННЯ ОБОРОНОЗДАТНОГО УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

arm_richnycia_11

КОНЦЕПЦІЯ СТВОРЕННЯ ОБОРОНОЗДАТНОГО УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

В умовах сусідства України з агресивною, авторитарною державою, зовнішня та внутрішня політика якої будується на антиукраїнських ідеях і має за мету знищення української державності, стає очевидною невідворотність подальшого протистояння в усіх сферах, включаючи можливе повномасштабне військове вторгнення.

Відтак, постає необхідність перебудови засадничих принципів функціонування українського суспільства та узгодження цих принципів із новою доктриною захисту територіальної цілісності та незалежності України.

Враховуючи очевидну нездатність державних збройних угруповань оперативно та гнучко відповідати на виклики військової агресії та подолати наслідки діяльності розгалуженої мережі диверсантів та провокаторів, які діють спільно з членами організованих злочинних угруповань і деякими представниками злочинного олігархату, необхідне залучення до захисту суспільного порядку та суверенітету України патріотично налаштованих громадян та громадських організацій.

Крім того, очевидною є необхідність якнайшвидшого відтворення мобілізаційного потенціалу українського суспільства, суттєво знищеного за попередні роки.

Означені вище цілі можуть бути досягнуті за рахунок прийняття Верховною Радою України та швидкого впровадження в життя органами виконавчої влади низки взаємопов’язаних нормативних актів, що покликані створити механізми гуртування патріотичних громадян України, їх співпраці з органами охорони правопорядку та Збройними силами України. Крім того, наслідком цих заходів передбачається підвищення обороноздатності суспільства в цілому, як за рахунок відкриття можливості для самозахисту кожному окремому громадянинові в мирний час, так і за рахунок створення дієвих механізмів формування громадянських збройних формувань (у тому числі ополчення) у разі виникнення військової загрози ззовні.

Першим законом, що має бути ухвалений, є Закон України «Про зброю», який серед іншого надасть громадянам України право на придбання та носіння вогнепальної зброї. За загальною практикою, за призначенням стрілецька зброя розподіляється на три категорії:

1) Бойова зброя (призначена для вирішення бойових та оперативно-службових завдань, що знаходиться на озброєнні державних воєнізованих організацій);

2) Службова зброя (призначена для використання посадовими особами державних органів та співробітниками підприємств, установ і організацій, що мають особливі статутні завдання);

3) Цивільна зброя (призначена для використання громадянами України з метою самозахисту, для полювання, колекціонування, зайняття спортом тощо).

Закон України «Про зброю» має створити правові основи для обігу цивільної та службової (в частині юридичних осіб приватного права) зброї та забезпечити зокрема наступне:

– Вільний обіг травматичної та газової зброї, характеристики якої не перевищують певні, визначені законом, межі;

– Можливість для громадян України дієвої самооборони шляхом надання права на придбання, носіння та застосування короткоствольної нарізної зброї, та інших видів вогнепальної зброї виключаючи автоматичну;

– Створення ефективної, але не забюрократизованої, системи контролю над обігом зброї та видачі дозволів на придбання зброї;

– Врегулювання системи виробництва та торгівлі цивільною та службовою зброєю і бойовими припасами;

– Надання юридичним особам приватного права України права придбавати вогнепальну зброю та використовувати її для виконання статутних завдань.

Бойова зброя не є предметом цивільного обігу та за загальним правилом не може використовуватись в якості службової зброї, за виключенням окремих, прямо передбачених законодавством, випадків.

Наступним кроком має бути створення правових засад та правил для використання зброї в діяльності приватних організацій та об’єднань громадян (т.з. юридичних осіб приватного права).

Першим з низки необхідних законів є Закон України «Про громадські об’єднання сприяння обороні України». Цей Закон має забезпечити:

1) Надання особливого правового статусу об’єднанням патріотично налаштованих громадян України, які створюються з метою сприяння захисту суверенітету та територіальної цілісності України;

2) Створення правових засад для співробітництва громадських об’єднань зі Збройними силами України з метою патріотичного виховання громадян, проходження ними початкової військової підготовки та навчання;

3) Створення правових засад для співробітництва громадських об’єднань з органами внутрішніх справ та Держаною прикордонною службою України, залучення учасників об’єднань до охорони громадського порядку та державного кордону.

Створення громадських об’єднань сприяння обороні України та надання їм відповідного правового статусу дозволить створити осередки патріотичного виховання молоді по всій території України, створити організаційні передумови для формування додаткового мобілізаційного резерву з числа патріотично налаштованих громадян України, який, для підсилення органів правопорядку, у короткий час може бути залучено до виконання завдань з охорони громадського порядку та державного кордону.

Крім того, можливе врегулювання окремими законами питання використання вогнепальної зброї приватними охоронними структурами та іншими підприємствами, установами і організаціями, що мають особливі статутні завдання.

Ще одним елементом створення обороноздатного суспільства є зміна воєнної доктрини України, щонайменше в частині комплектації Збройних сил України особовим складом та створення мобілізаційних ресурсів.

В Україні мають бути створені сучасні Збройні сили, організація та формування яких має відбуватись за зразком армії Швейцарської Конфедерації. Україна повинна повернутись до загального військового обов’язку та створення військового резерву за рахунок громадян, які служили в лавах Збройних сил України та інших державних збройних формувань. Крім того, є необхідним створення правових, організаційно-технічних умов для формування народного ополчення та розробка доктрини його використання для боротьби з зовнішніми чи внутрішніми загрозами.

Повернення загального військового обов’язку має бути пов’язано з загальним підвищенням боєздатності збройних сил, забезпеченням матеріально-технічної бази для реального військового вишколу військовослужбовців, забезпечення набуття ними практичних навичок використання сучасних видів озброєнь тощо.

Високий рівень боєздатності має підтримуватись за рахунок проведення регулярних навчань та тренувань резервістів у мирний час.

Також, з метою скорочення термінів, необхідних для мобілізації резервістів, є доцільною передача резервістам (всім або частині, згідно із затвердженими мобілізаційними планами) на відповідальне зберігання ручної стрілецької зброї, набоїв та військового спорядження відповідно до військової спеціальності.

Окремою складовою оновленої воєнної доктрини України має стати докорінне технічне переозброєння Збройних Сил України, розробка нових високотехнологічних видів озброєння. Для цього, за потреби, слід ініціювати перегляд міжнародних договорів України, які обмежують Україну у нарощуванні озброєнь.

На міжнародному рівні слід ініціювати багатосторонні переговори державами Балто-Чорноморського регіону зі створення системи спільної безпеки. Також слід налагодити і посилити співробітництво у військовій сфері із Іраном та Індією.

Слід підкреслити, що вказані вище кроки є взаємопов’язаними та мають бути реалізовані системно. Лише їх системне впровадження дасть можливість створити в Україні суспільство, здатне оперативно та ефективно зреагувати на акти зовнішньої та внутрішньої агресії, починаючи від забезпечення права окремого громадянина на негайний збройний опір протиправним посяганням, через залучення учасників громадських організацій, які пройшли відповідну початкову підготовку, до охорони правопорядку в окремих місцевостях, і до загальної мобілізації військовозобов’язаного населення у разі повномасштабної збройної агресії інших держав.

ЗАКОНОТВОРЧА РЕФЕРЕНТУРА

СОЦІАЛ-NАЦІОНАЛЬНОЇ АСАМБЛЕЇ

КАЛЕНДАР ПІДПРИЄМЦЯ

кп

КАЛЕНДАР ПІДПРИЄМЦЯ

 

27 червня, п’ятниця

Останній день подання

-повідомлення платника податку про прийняття рішення щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємства у 2015 р.

Останній день сплати

-авансових внесків з податку на прибуток за червень

-ПДВ за травень платниками, у яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю

-податку на доходи фізичних осіб з нарахованого, але не виплаченого доходу за травень

-земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (крім громадян) за травень

-фіксованого сільськогосподарського податку за травень

-збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства за травень

-збору за користування радіочастотним ресурсом України за травень.

За матеріалами Хустської ОДПІ

Головного управління Міндоходів у Закарпатській області

Шановні краяни!

бронежилет

Шановні краяни!

Наші солдати воюють у зоні АТО, вони нормально не захищені, їм потрібні засоби захисту. Для того, щоб заступити в наряд, вони змушені позичати обладунки у побратимів, оскільки бронежилетів не вистачає. Гроші для військових збирають, як можуть. Наприклад, через дзвінки та смс-ки на платний номер. Однак ці кошти поки що “зависли” в повітрі, а армію протрібно озброювати і оснащувати засобами безпеки уже.

Звертаюся до всіх мешканців Хустщини. Ми хочемо екіпірувати 500 воїнів, адже в «гарячих точках» гинуть наші співвітчизники (у тому числі й закарпатці), справжні патріоти, молодий квіт нації. Зокрема, тільки з Хустського району призвано 50 осіб. Отже, закликаю допомогти закупити бронежилети захисникам нашої Вітчизни. Солдатам потрібні надійні сертифіковані засоби безпеки, а один бронежилет коштує приблизн6о 2-2,5  тис. грн. Прошу всіх сільських голів, небайдужих земляків допомогти зібрати кошти, врятувати людські життя!

Більш детальну інформацію можна отримати в Хустській РДА.

Контактний тел.: 5-21-75 (приймальня)

Іван Рогач,

голова Хустської райдержадміністрації

Звільнення – це шанс відкрити свою справу!

87090384_4763760_img_94a567dc8b915b554c2833bfa29d9096_1_

Звільнення – це шанс відкрити свою справу!

Євгенія Синюк – колишня безробітна, яка перебувала на обліку в Хустському МРЦЗ. Жінка пригадує: «Мені завжди подобалося дарувати людям гарний настрій, хотілося самореалізації, якогось креативу. Отже,  довелося  замислитися над трансформуванням своєї професійної кар’єри. Саме тоді я звернулась до центру зайнятості за допомогою».

Євгенію зацікавила інформація про можливість отримання допомоги по безробіттю одноразово для організації підприємницької діяльності. Вона вирішила стати приватним підприємцем,  адже це співпало з її бажанням отримати фінансовому незалежність і можливість працювати на себе, займаючись улюбленою справою.

У процесі навчання за напрямком «Підприємництво та бізнес-планування» пані Євгенія склала бізнес-план та успішно захистила його. Потім зареєструвалася як приватний підприємець та отримала допомогу по безробіттю одноразово. І це стало початком позитивних змін у житті жінки.

Колишня безробітна орендувала приміщення в адмінбудівлі Нижньоселищенської сільської ради та відкрила відкрила кафе «Сінема». Слід зазначити, що це не просто кав’ярня, а дуже цікавий дозвіллєвий заклад, де немає дискотек, не реалізовуються алкогольні та тютюнові  вироби, та натомість проходить чимало тематичних творчих вечорів для активної молоді.  Кафе співпрацює з громадською організацією «Молот», сільським БК. Тут проходять чемпіонати з настільних ігор – більярду, тенісу, шахів, різні концерти, джазові вечори. Також для дітей є спеціальна гральна кімната з іграшками, кульками, розмальовками.  Відвідувачі можуть користуватись інтернет-послугами, насолоджуватись файєр-шоу, виступами музичних колективів.

-Втрата роботи в наш час – річ малоприємна. Людина позбавляється не тільки стабільного заробітку, але й упевненості в своїх силах, – впевнена  Євгенія Синюк. – Однак, як кажуть, усе, що робиться – до кращого. Можливо, у вас просто з’явився шанс докорінно змінити життя.

Марина Алдон

Допомога армії – одне з першочергових завдань закарпатців

x_4e20d353

Допомога армії – одне з першочергових завдань закарпатців

Досі не вщухають воєнні дії на території України, досі доводиться з дня на день нашим хлопцям воювати з ворогом, відстоюючи інтереси нашої країни, відстоюючи можливість наших дітей дихати чистим повітрям свободи й не знати страшного слова «ВІЙНА».

Досі доводиться матерям військових жити зі страхом в серці, з хвилюванням за життя синів, але з гордістю, що виховали справжніх героїв, спроможних навіть ціною власного життя рятувати тисячі мирних людей. Ця війна зачепила кожного та згуртувала всю Україну – всі ми, із завмиранням серця ловимо випуски новин, слідкуємо за розвитком АТО й переживаємо за тих, у чий дім прийшла біда.

Без сумніву, проймаєшся гордістю за тих українських вояків, котрі вірні військовій присязі, не стають на коліна перед знахабнілими російськими агресорами, з останніх сил намагаються боронити техніку, життя та спокій мирних жителів у зоні АТО.

Слава Богу, що на двадцять четвертому році Незалежності до нас, нарешті, “дійшло”: будь-яка революція чогось варта, коли вона вміє захищатися. Збагнув це й український народ (принаймні – в переважній своїй більшості). Тому гасло “Народ і армія – єдині!” – це вже не просто слова, а усвідомлена і владою, і суспільством об’єктивна реальність. Тисячі, якщо не мільйони співгромадян намагаються матеріально допомогти нашим Збройним Силам, хоч частково надолужити те, що було бездарно розтрачено всіма українськими президентами.

Особливу повагу заслуговують громадяни, готові реальними справами на практиці допомагати нашій армії. Адже не секрет, що державного фінансування і в мирний час не вистачало, а зараз – і поготів. Військові потребують всього – від бойових машин до банальних побутових речей.

Не лишаються осторонь і підприємці, громадські організації Закарпаття, депутати рад різних рівнів. Депутат Закарпатської обласної ради Степан Деркач взяв активну участь у забезпеченні військовослужбовців. Сьогодні він передав для потреб військовослужбовців 100 спальних мішків та п’ять тисяч пляшок мінеральної води.

Командування Закарпатського ОВК сподівається, що до меценатської ініціативи депутата Степана Деркача, по підтримці військових, які зараз виконують важливі для держави функції, долучаться й інші краяни-патріоти.

 

“Дзеркало Закарпаття”

На Хустщині дільничний затримав любителя наркотичного «кайфу»

0b312c560ad95f748d3bc98348ca0a9f

На Хустщині дільничний затримав любителя наркотичного “кайфу”

В одному з сіл Хустського району на сусідньому городі ріс конопляний кущ, допоки він не потрапив у поле зору 34-річному непрацюючому жителю, який полюбляв у молоді роки покурювати травку.

Так, як чоловік багато часу проводив вдома, то вийшовши одного дня в огород побачив  у сусіда, що в нього заростях росте «екзотичний» кущ. Підійшовши до нього близенько чоловік впізнав рослину, і викопаний кущ приніс  додому. Вирішив його на горищі засушити, а потім цю рослину використовувати у своє задоволення.

Коли кущ добре підсох чоловік вирішив його порізати на дрібні шматочки та скласти в поліетиленовий пакет, і час від часу трохи кайфонути. Як рідні його не благали щоб він цю справу кинув, але чоловік на їхні прохання відмахувався рукою. Він мовляв, що курити коноплю буде рідко тільки  для підняття настрою. А щоб переконатися що це дійсно травка, чоловік вирішив перевірити на собі, і відчув її присмак, що це дійсно конопля, і цей дармовий «подарунок» природи вирішив залишити у себе.

Старший дільничний інспектор міліції  майор міліції Віктор Войнагій, отримав оперативну інформацію , що на його обслуговуючій дільниці один із мешканців у себе вдома тримає висушену коноплю готову до вживання.

Згідно ухвали рішення суду правоохоронцями у будинку чоловіка, було проведено обшук під час якого знайшли в пакеті висушену коноплю.

Під час спілкування з людиною  правоохоронцям стало відомо, що він знав що наркотичні засоби зберігати заборонено, і за це передбачено кримінальну відповідальність, але вважав, що коноплю він буде використовувати лише для власних потреб.

Слідчим дану подію внесено до Єдиного реєстру за ст. 309 ч.1 «Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту» Кримінального Кодексу України. Долю любителя кайфу буде вирішувати суд.

Агнеса Куртяк,

Хустський МВ УМВС

Десять років викреслено із життя колишнього в’язня із Хустщини

l_franck-buckley-maison

Десять років викреслено із життя колишнього  в’язня із Хустщини

Їх називають “раніше судимими” або «зеками». Про своє колишнє життя у в’язниці розповів один із мешканців Хустщини, який побував по той бік колючого дроту.

Петро виріс у бідній сільській родині. Бігав з хлопчаками  босоніж вулицями рідного села, ганяв м’яча на футбольному полі, ловив метеликів… Підростаючи хлопець попав під вплив поганої компанії. Зі своїми «новими друзями»  у 16 років Петро перший раз скоїв крадіжку, а потім все пішло, як по маслу крадіжка за крадіжкою. Через своє захоплення юнаку довелося уже у свої 16 років отримати перше покарання – умовний термін. А вже у свої 18років за скоєння тяжкого злочину потрапив до тюрми на 12років. Але за зразкову поведінку він відсидів девять років та сім місяців.

Переступивши поріг другої «рідної» домівки Петро познайомився із всіма традиціями та звичаями тюремного життя. Тут він зустрів нових друзів та попробував перший раз в житті чифір (напій що виготовляється шляхом виварювання висококонцентрованої заварки чаю і має психоактивну дію).

Під час перебування терміну здобув середньо-спеціальну освіту маляра-штукатура та оператора швейного виробництва. Навчаючись паралельно і працював з восьмої до двадцятої години щоденно, окрім вихідних. У вільний від роботи час дивився телевізор та відвідував бібліотеку. За таким стилем життя Петро і незчувся, як за колючим дротом, пролетіло майже десять років ув’язненого життя…

Вийшовши на волю Петро на повні груди вдихнув «вільного» повітря, подивився на безхмарне небо і виришів  для себе, що більше ніколи не повернеться за грати.

Сьогодні на першому життєвому плані у Петра стоять два важливих питання: знайти роботу та одружитися із дівчиною, яка на нього вірно чекала увесь цей строк.

Агнеса Куртяк,

Хустський МВ УМВС

Кримські «біженці» облюбували Закарпаття

Circaetus-gallicus_s2885

Кримські «біженці» облюбували Закарпаття

Змієїд – птаха з родини яструбових, занесена до Червоної книги. Досить рідкісний на території України пернатий гніздиться переважно на узвишшях, серед густих лісів. Ареалом його проживання традиційно вважаються Кримські гори. Однак невелика кількість представників цього виду зустрічається й у Карпатах.

-Змієїда раніше я бачив у дитинстві всього раз, – розповідає 65-річний хустянин Петро Пойда. – Кажуть, що ця птаха, якщо відчуває небезпеку, може переселятись у інші місця. Не знаю, чи це правда, але  у цьому році у нас справді розвелося багато птахів-хижаків. Від весни мені зустрічались більше 20 змієїдів –  і в Городилові, і в Рокосові, і в Данилові, і в Колешельові… Справа в тому, що я багато мандрую лісами, збираю гриби, ягоди, лікарські рослини, люблю побути наодинці з природою. Може, пернаті відчувають мою духовну єдність із навколишнім світом і не ховаються…

shorttoedeagle1

Змієїдів пан Петро зустрічав не тільки на Хустщині, але й на Рахівщині та у Виноградівському районі. Кілька разів птахи підлітали так близько, що вдалося їх навіть сфотографувати.

Слід зазначити, що пернаті хижаки харчуються вужами, зміями, ящірками та жабами, яких останнім часом у нашому краї розвелося справді багато. Тож те, що «крилатих кримчан» у нас побільшало, скоріш за все, зумовлено «кулінарним розмаїттям» їхнього раціону, адже гостинна закарпатська земля дає можливість пернатим вполювати справді «царські» обіди.

А, можливо, змієїди мігрували до нас, як біженці… з анексованої території…

Марина Алдон

Дільничний інспектор міліції – візитна картка обличчя правоохоронних органів

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Дільничний інспектор міліції – візитна картка обличчя правоохоронних органів

 

Кожен із нас хоча б раз у житті опинявся в ситуації, коли виникла необхідність звернутися до дільничного інспектора міліції. Як правило, ми ретельно оцінюємо його роботу лише тоді, коли несподівано на нас навалюються біди чи негаразди.

Сьогодні в Хустському міськвідділі міліції по штату є 39 дільничних інспекторів міліції. З початку року самими тільки дільничними розглянуто 1205 заяв згідно Закону України «Про звернення громадян», а також до адміністративної відповідальності притягнуто 590 дебоширів. На профілактичному обліку перебуває 413громадян , з яких 103 раніше судимі громадянита розкрито 64 злочини. Навантаження на одного дільничного дуже велике – на кожного інспектора приходиться близько трьох з половиною тисяч мешканців, а це тисячі сімей, громадян різного роду занять та вподобань. Тому служба дільничного нелегка та клопітка, психологічно тяжка та виснажлива.

 20140507_114443

Начальник сектору майор міліції Василь Сливка говорить, що хорошим дільничним можна стати лише через певний відрізок часу. Дільничний має цінність лише тоді, коли його знають люди. Тому хороший дільничний – це той, хто сумлінно пропрацював не менше 3-х, 4-х років. Але є й такі дільничні інспектори, які працюють уже більше 8-ти років, а це: майор міліції Віктор Войнагій, майор міліції Іван Ворон, майор міліції Юрій Ворон, майор міліції Василь Бляшинець, майор міліції Іван Росоха, капітан міліції Олександр Дорошенко та інші. Багато з молодих, хто приходить працювати у відділ дільничних інспекторів міліції, намагаються як найкраще опанувати професію та подають великі надії, як наприклад, лейтенант міліції Павло Можарович, лейтенант міліції Іван Томишин, лейтенант міліції Василь Корсак, старший лейтенант міліції Іван Продан.

 

Також, оперативно-розшукові заходи по встановленню та затриманню злочинців базуються на інформації дільничних інспекторів міліції, так як вони знають жителів своїх районів обслуговування, більше з ними спілкуються і дізнаються про події та пригоди раніше всіх інших працівників підрозділів. Саме тому в складі оперативної групи, що виїжджає на виклик, обов’язково є дільничний, який один із перших розпочинає по квартирний обхід будинку, спілкується із жителями, так як має довіру громадян та хто з них може надати .

 

Дільничний інспектор міліції – вагома постать у правоохоронній структурі. Він перебуває у безпосередньому тісному зв’язку із населенням і саме тому є організатором охорони громадського порядку на території, яку обслуговує. Надзвичайно широке коло функцій дільничного інспектора, напружений ритм робочого дня, постійні психологічні та фізичні перевантаження, не завжди належні умови праці роблять цю професію дуже важкою. Адже у дільничного інспектора – найбільший перелік функціональних обов’язків, а в сільській місцевості він є єдиним представником органів внутрішніх справ. Половина від загальної кількості звернень і повідомлень, що надходить від громадян, знаходиться саме у його компетенції.Тому не матеріальні блага, а довіра та щира вдячність громадян є найвищою оцінкою діяльності дільничних інспекторів міліції – підсумовує начальник міліції Василь Турдай.

Агнеса Куртяк,

Хустський МВ УМВС

Чи такі страшні ГЕС, як їх «малюють»?

photo.php

Чи такі страшні ГЕС, як їх «малюють»?
Фахово — про плюси і мінуси малої гідроенергетики на Закарпатті

Майже одразу після прийняття закарпатською облрадою у листопаді 2011 року досить утопічного рішення про будівництво у краї 330 гідроелектростанцій, ця тема тут набула певної «моди». Вже навіть вигравши суд, і, фактично, скасувавши названий у народі «Проект-330», місцеві громадські активісти від екології продовжують нищівну критику малої гідроенергетики, забувши про те, що ГЕС на Закарпатті з’явилися ще 70 років тому. Про те, чи справді малі ГЕС такі небезпечні, як їх «малюють», і яку користь вони здатні принести закарпатцям, дізнавався наш кореспондент.

Закарпатській гідроенергетиці вже 70 років!

Піднявши деякі архівні документи, з’ясовуємо, що малі гідроелектростанції дериваційного типу — Оноківська та Ужгородська — з’явилися на річці Уж ще в далекому 1943-му році. Основне обладнання для них у 1941-му випустила празька фірма ЧКД «Каплан». Станції запустили в дію угорські фахівці, а от гідростанцію середньої потужності — Теребля-Ріцьку — збудували вже невдовзі після війни. Усі три станції вже десятки разів окупилися і тепер фактично дарують Закарпаттю електроенергію…
Згідно статистичних даних, основний обсяг електричної енергії на енергоринок у Закарпатті відпускають гідроелектростанції — 98,8%; на загальнодержавному ринку їхня частка становить 5,2%. В загальноукраїнському балансі на область припадає менш ніж 1,0% виробленої електроенергії.
Водночас Закарпаття використовує майже 1,8 млрд. кіловат-годин електроенергії, виробляючи її близько 150 млн. кВт/год. Проте, провідні науковці України від біології й екології в один голос підтверджують, що Закарпаття має найбагатший енергопотенціал у країні (6,45 млрд кВт/год. на рік), наділений розгалуженою річковою системою (понад 9 тис. річок і потічків), особливо потужною в передгірських та гірських районах. Ці водні артерії є основним ресурсом для побудови ГЕС, які за умови застосування досконалих технологій, можуть стати альтернативним екологічно безпечним джерелом енергії.
Аби не сварити між собою закарпатських фахівців від громадської екології та науковців-екологів, за роз’ясненнями теми малих ГЕС звертаємося до спеціаліста всеукраїнського рівня, доктора технічних наук, завідувача кафедри туризму Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу Людмили Архипової.

Дериваційні ГЕС — найбільш безпечніші для довкілля

— В Україні, за винятком окремих станцій, розвиток малої енергетики розпочався лише у 2008 році, і тут щось треба робити, щоб це було екологічно безпечно і щоб ми найменше порушували навколишнє середовище, — каже Людмила Миколаївна. А загалом у питанні гідроенергетики потрібно, перш за все, розуміти різницю між -мікро, -міні і малими ГЕС, — розповідає пані Людмила. — Їх розрізняються за встановленою потужніствію. Відповідно до 100 кВт, 100-1000 та 1000-10000 кВт. Максимальна потужність ГЕС, які вважаються малими встановлена нормативними документами кожної країни. Наприклад, в деяких Європейських країнах малими вважаються ГЕС до 30000 кВт (або 30 МВт). Реально в межах Карпатського регіону 10МВт можна отримати на основній (середній) течії р.Дністер, можливо й на р.Тиса в залежності від типу станції. За типом поділяють на греблеві (з улаштуванням водосховища сезонного або річного регулювання стоку) та дериваційні (перекидання частини стоку за межами основного русла (труба або дериваційний канал). Тоді улаштовується підпір 2-3 м (та ж гребля з невеличким водосховищем без можливості регульованої акумуляції води).
Апріорно за впливом на довкілля більш безпечними вважаються дериваційні станції. Всі ті, що будуються останнім часом, саме такі. Взагалі малі ГЕС у всьому світі належать до екологічно чистих (зелених, відновлюваних, нетрадиційних) джерел енергії. В Україні прийнята Енергетична стратегія до 2030 року, де про це йдеться мова (можна знайти в повному вигляді в Інтернеті).

Екологічний вплив малих ГЕС є локальним…

Що ж до шкоди від ГЕС, то, за словами Людмили Миколаївни, по великому рахунку будь-яка антропогенна діяльність наносить шкоду довкіллю в більшій чи меншій мірі. Навіть туристичні стежки сприяють знищенню і переселенню деяких видів флори і фауни. Тому і улаштування ГЕС в межах будівельного майданчику порушує грунтовий покрив, збільшує викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря від будівельної техніки, підвищує рівень електромагнітного випромінювання, шумовий вплив (все в межах санітарної зони близько 50 м), дещо змінює гідрологічний режим (в межах довжини деривації). Відсутність рибопропускних та рибозахисних пристроїв найбільше впливатиме на гідробіонтів.
— На мою думку, якщо в руслі по-за межами дериваційного каналу залишати меженний стік (протягом цілого року на рівні мінімальної середньомісячної витрати маловодного року 75% забезпеченості), висихання русла не спостерігатиметься, — переконана фахівець. — А вцілому увесь екологічний вплив малих ГЕС є локальним. За межами санітарної зони вимірювані параметри навколишнього середовища будуть на рівні фонових. Але проведення оцінки впливу на навколишнє середовище та екологічного моніторингу експертами рекомендується.
Що ж до органів, котрі повинні займатися дозволами і контролем за будівництвом малих ГЕС, Людмила Архипова каже: «Порядок надання дозволу на будівництво встановлюється законодавчими актами, якими передбачено проведення оцінки впливу на навколишнє середовище та екологічна експертиза проектів. Контроль за будівництвом знаходиться в межах компетенції відповідних державних органів. Але на мою думку робота з громадськістю за зарубіжним досвідом повинна проводитись інвестором. В його інтересах зацікавити, переконати сільську громаду в перевагах своїх інвестицій, яка надає в оренду землю під будівництво. Нажаль, в Україні немає Закону про стратегічну екологічну оцінку, згідно якого закордоном фахівцями визначаються території, місця для перспективних інвестицій.

Потужність ГЕС не повинна перевищувати 5 МВт

Сьогодні місця улаштування малих ГЕС в Україні визначаються інвесторами, що не завжди обгрунтовано і з екологічної точки зору в тому числі. Проблемність ситуації на сьогодні в Закарпатті повязана з практичною відсутністю роботи з населенням, громадськістю з боку інвесторів. Потрібно з шляху протистояння перейти на шлях компромісів, домовленностей та соціальних угод.
Ще раніше на засіданні Координаційної ради з питань будівництва об’єктів малої гідроенергетики в Івано-Франківській області Людмила Архіпова висловила думку, що потужність малих ГЕС у регіоні має бути обмежена 5 МВт і то на більших річках – Дністрі, Пруту, а на всіх менших річках – 1-1,5-2 МВт. Експерт також зауважила, що Карпатський регіон, куди входять Закарпатська, Львівська, Івано-Франківська і Чернівецька області, є найпотужнішим гідроенергетичним регіоном України.
Причому, уточнила вона, найбільший гідроенергетичний потенціал має Закарпаття.
За словами науковця, екологічно безпечний потенціал річок Карпатського регіону становить 15% від їх валових гідроенергетичних потужностей.

Павло БІЛЕЦЬКИЙ