У Хусті визначали кращу медсестру Закарпаття

9

У Хусті визначали найкращу медсестру серед медичних закладів Закарпаття (ФОТО, ВІДЕО)

Найкращу медсестру області визначали під час фінального етапу обласного конкурсу «Ескулап-професіонал», що пройшов у четвер в Хусті на базі медичного коледжу.
У Хусті визначали найкращу медсестру серед медичних закладів Закарпаття (ФОТО, ВІДЕО)

Участь у конкурсі взяли сімнадцять учасниць – фіналісток районних змагань. Серед них представники трьох центрів первинно медико-санітарної допомоги (Мукачівського, Свалявського та Берегівського), переможниця конкурсу медсестер серед обласних закладів та фіналістки змагань з районних лікарень.

Такий загальнообласний конкурс медичних сестер в області проводиться вперше. Дотепер в Закарпатті проходили змагання для амбулаторій загальної практики сімейної медицини та фельдшерсько-акушерських пунктів. За словами Андріанни САВИЧ – президента Асоціації медичних сестер Закарпатської області, такі конкурси допомагають підвищувати професійний рівень медсестер,обмінятися досвідом, стимулюють до самовдосконалення та навчання.

У програмі конкурсу – три тури.

Перший – тестування. За 60 хвилин медсестри повинні були відповісти на 60 питань з терапії, хірургії, педіатрії та невідкладних станів. У другому турі конкурсантки демонстрували вже практичні навички з медсестринства по терапії, хірургії та педіатрії. Також комісією бралося до уваги й вміння пояснити необхідність тих чи інших маніпуляцій пацієнту, доброзичливість та уважність, індивідуальний підхід до кожного.

5

Чи не найбільше емоцій та захоплення викликав третій тур конкурсу «Талановита людина – талановита у всьому» . Фейєричні виступи конкурсанток які співали, грали на акордеоні, танцювали, декламували вірші, демонстрували вишивки різними стилями, вироби з бісера та інші різноманітні витвори мистецтва, щоразу викликали шквал аплодисментів. Суворе журі довго радилось, а потім винесло вердикт: за останній конкурс всі учасниці отримали найвищий бал, оскільки оцінити неоцінне неможливо – талант ціни не має.

фото

Відтак було остаточно підбито підсумки змагань. Третє місце посіла конкурсантка з Берегівської районної лікарні – Марінна Бабій, друге – у рахівчанки Сніжани Пранничук, а перше – у господарів змагань – хустян. 29-річна операційна сестра з Хустської рай лікарні Мирослава Жуковська показала найкращий результат за підсумками всіх змагань. І саме вона як переможниця змагань представлятиме Закарпаття у загальноукраїнському конкурсі, який відбудеться восени у Черкасах.

Закарпаття-онлайн      

«Зорепад» данилівських талантів

MwfOIsRe-Wk

«Зорепад» данилівських талантів

Виявлення обдарованих учнів,розвиток їх творчих здібностей – один із важливих напрямків роботи класних керівників Данилівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів. Тому вже стало традицією проведення у школі свята «Ми маємо таланти». Цього року такий загально-шкільний виховний захід проведено 24 квітня. Учні 1-11 класів продемонстрували чудове ви-конання пісень,декламування віршів,акторські здібності. По-дитячому щиро прозвучав вірш «Дитяча молитва» у виконанні учнів першого  класу Івана Шимона та Вероніки Дудаш . Сподобався глядачам виступ учениці другого класу Владислави Орос, яка продекламувала віршик А.Григорука «Переплутанка». Зачарували присутніх виконанням пісень «Мені сорочку мама вишивала…», «У маминому дворику»  учениці четвертого класу Яна Роман та Анастасія Чебуракова, а також учениці третього класу, які виконали пісню «Посмішка».

На святі панувала чудова, дружня атмосфера. Підняли настрій глядачам неординарні інсценівки, які показали  учні п’ятого класу («Один день із шкільного життя» ), сьомого класу («Спортивні бабці», «Ґудзик»), восьмого класу («Дві куми») та дев’ятого класу («На екзамені з англій-ської мови»), а також жартівливі  частушкиу виконанні шестикласників. На романтичний, поетичний лад налаштували присутніх у залі учениця десятого класу Тетяна Дудаш з поезією Лесі Українки «Contraspemspero» та учениця одинадцятого класу Наталія Гивстеш, яка прочитала власний вірш «Темрява».

«Незвичний зорепад»дитячих талантів, влаштований у школі, додав  учасникам свята не тільки хорошого настрою, а й віри у власні сили, у власний талант.

В.Густей, заступник директора з виховної роботи Данилівської ЗОШ І-ІІІ ст.

Конкурс «Розмалюй писанку» від банку «Надра»

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Конкурс «Розмалюй писанку» від банку «Надра»

Незабаром – велике християнське свято – Великдень. Чудо Христового Воскресіння об’єднує всіх людей вірою у перемогу світла над темрявою, добра над злом, життя над смертю. У цей час люди відкривають Богу свої душі, просять наповнити їх духовною силою і надією. Символом Великодня, без сумніву, є паска. І невід’ємний атрибут святкування –  писанка.  Виготовлення писанок пов’язувалося з дохристиянським народним звичаєм зустрічі весни, пізніше – з Великоднем.

Чудовим великоднім подарунком для дітей став уже традиційний конкурс «Розмалюй писанку», яку проводить благодійний фонд «Дитячий світ», заснований ПАТ КБ «Надра». Цьогоріч майстер-клас з писанкарства було проведено для учнів Хустської ЗОШ І-ІІІ ст. У святковій події взяли участь директор Ужгородського регіонального управління ПАТ КБ «Надра» Анжела Тіссен та начальник Хустського відділення Іван Густей.

  Українська писанка в світі є символом нашого народу. Українська писанка, це не просто красиво і яскраво розмальоване яєчко до Великодня , це – оберіг. Оберіг, де кожен колір і символ має своє значення, яке віками передавалось від покоління до покоління. Діти своїми маленькими рученятами відтворюють наше минуле, – зазначила директор Ужгородського регіонального управління ПАТ КБ «Надра» Анжела Тіссен. Завдяки таким творчим заходам діти знайомляться з народними ремеслами, традиціями писанкарства, у них виховується любов до свого народу, повага до його традицій, минулого і сучасного, бажання пізнавати свята, звичаї, святкування; відкрити зміст і значення святкування Великодня.         

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Провела майстер-клас із учнями 4-А класу (кл.кер. В.Й.Ільканич) писанкарка з 20-річним досвідом Олександра Пригара.

 – Історія писанок як символу весняного відродження природи сягає в далеке минуле і пов’язана з ритуалом весняного відродження на землі. Християни, які перейняли звичай писати писанки, побачили в ньому знак воскресіння і вічного життя. Писанка стала символом радості і воскресіння. -зазначила Олександра Василівна.

 Під час майстер-класу з писанкарства діти отримали не тільки цікаву теоретичну інформацію про історію писанки та її різвиди, а й мали змогу власноруч розписати великоднє яєчко. Діти демонстрували свою майстерність у розписуванні яєць традиційною народною технікою. Було надзвичайно дивитися як діти за допомогою воску, фарби та писачки створювали справжні художні твори. Кожна робота  – це справжній витвір мистецтва, який чарував своєю вишуканістю, оригінальністю, неповторністю.

 Конкурс “Розмалюй писанку”, який проводить благодійний фонд «Дитячий світ», заснований ПАТ КБ «Надра», є доброю нагодою плекання в дітей поваги і любові до народної культури і традицій, що є невід’ємною складовою процесу культурного і національного розвитку, а також обов’язковою умовою їхнього виховання. У свою чергу, юні писанкарі доказали, що вміють зберігати і навіть збагачувати це традиційне народне ремесло.

 Всі діти отримали за працю і винагороду – солодощі від організаторів акції і головне – масу позитивних емоцій, які залишаться у них надовго.

Сніжана Долгіна

“Калейдоскоп” відсвяткував першу річницю діяльності

7jE9HDcGw5w

“Калейдоскоп”  відсвяткував першу річницю діяльності

Усі ми родом з дитинства. А звідки воно починається? Можливо, з першої маминої колискової чи яскравої, з кольоровими малюнками  книжки казок, чи з першого візиту в дитячий садок…. А, можливо, дитинство починається  з “Калейдоскопу”. Так, саме з центру розвитку родини під навою “Калейдоскоп”, який цими днями відсвяткував першу річницю діяльності в нашому місті.

Першою ластівкою на Хустщині стало відкриття два роки тому такого цікавого закладу в смт. Вишково, ідейними натхненницями й засновницями якого стали Вікторія Імре та Ірина Федько. Новизна занять, креативність й позитив колективу центру завоювали прихильність не тільки молодих мам з Вишкова, а й із сусідніх сіл та районного центру. Тож “Калейдоскоп” почав розширювати свою географію, і рік тому його філіал з”явився в Хусті.  

184qQmw8Rko
Метою відкриття центру є гармонійний розвиток дитини. Заняття, під час яких панує тепла родинна атмосфера, проводяться разом із мамами, тому малеча безпосередньо  відчуває безпеку та батьківську любов. Вони тривають одну годину йспрямовані на загальний, фізичний, музичний та творчий розвиток маленької особистості. Цікаво, що мова викладання – українська, угорська чи англійська – обирається відвідувачами за бажанням.

NGcR-quyTMA
Двері “Калейдоскопу” широко відкриті для діток  від 6 місяців  і до шкільного віку. Адже саме в такому ранньому віці дуже важливо надатималечі як – найбільше корисної інформації і зробити це так, щоб вона сама хотіла її сприймати та пізнавати. Познайомившись з “Калейдоскопом”, у майбутньому  діткам  буде легше адаптуватися  в садочках, школах і в різних колективах загалом.

Також у центрі постійно проводяться сімейні свята, в яких беруть  участь усі члени родини та друзі.Тож кожен дорослий має можливість забути на кілька годин про щоденні турботи, відчути себе дитиною та потрапити в Світ казок і чарівництва.

 

Богдана КЛЕКНЕР            
 

У Хусті пройшов районний конкурс «Воскресни, писанко!»

P1020526

У Хусті пройшов районний конкурс «Воскресни, писанко!»

Цими днями в Хустському районному центрі науково-технічної творчості учнівської молоді пройшов  конкурс  «Воскресни, писанко!». Учасниками передвеликоднього творчого заходу стали вихованці двадцяти чотирьох  загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ст. та семи – І-ІІ ст. (загалом було представлено 813 робіт).

Під час мистецького поєдинку діти мали чудову нагоду не лише долучитися до чудової української традиції створення маленьких пасхальних шедеврів, але й позмагатися за визнання свого таланту. Учні виявили неабияку фантазію і в кожну роботу вкладали глибоку життєву мудрість пращурів, власне розуміння краси, щедрість художнього обдарування, безпосередність сприйняття навколишнього світу.

Слід зазначити, що кожний навчальний заклад представив як індивідуальні, так і колективні великодні вироби, виготовлені заздалегідь. Крім писанок, мальованок, крашанок, крапанок, витинанок у традиційному стилі та з бісеру, з атласних стрічок, орігамі, школярі презентували ще й плетені кошики та вишиті серветки.

Під час визначення переможців журі оцінювало художній рівень композиції, її оригінальність, майстерність та авторську оригінальність. Отже, серед навчальних закладів І-ІІІ ст. І місце посіли Кошелівська, Крайниківська та Липовецька ЗОШ, серед учбових установ І-ІІ ст. – Кошелівська ЗОШ (Руня).

Успіхи юних хористів

DSC_2741

Успіхи юних хористів

Нещодавно хорові колективи учнів старших (концертмейстер Валерія Маді) та молодших (концертмейстер Ірина Порада) класів Хустської школи мистецтв (під кер. Оксани Личей) взяли участь у V обласному конкурсі хорового мистецтва. У обласній філармонії змагалися  45 хорових гуртів зі шкіл естетичного виховання Закарпаття. Відрадно, що обидва колективи стали «срібними» призерами і отримали дипломи ІІ ступеня.

Крім того, ансамбль «Перлинка» (кер.О.Липчей, концертмейстер І.Порада) зайняв І місце в ІV обласному конкурсі вокальних колективів малих форм.

Мирослава Пойда

 

Беззахисні діти потребують допомоги держави

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Беззахисні діти потребують допомоги держави

8 квітня на базі Хустської міської ради пройшов навчальний семінар за участю начальника служби у справах дітей Закарпатської облдержадміністрації Світлани Якімеліної, завідувачки сектором правової роботи, соціального захисту дітей, профілактики злочинності та правопорушень служби у справах дітей Закарпатської ОДА Мар’яни Дорожко, а також начальників та спеціалістів служб у справах дітей.

Основним питанням, яке розглядалось на заході,  було опрацювання ряду нових нормативно-правових документів стосовно дітей, які за певних обставин опинилися у складних життєвих обставинах, та потребують захисту з боку держави.

Мирослава Скляр,

начальник служби у справах дітей

Хустської міської ради

 

У Хусті стартував КВН

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

У Хусті стартував КВН

 У четвер, 27 березня, в Хусті відбувся міський чемпіонат учнівської ліги КВН, відроджений після кілької років “мовчання” управлінням культури, молоді і спорту. Темою конкурсу веселих та кмітливих було шкільне життя. Молодь добре підготувалася до інтелектуально-гумористичного поєдинку і дарувала присутнім у залі щирі посмішки та хороший настрій. Сім команд під час конкурсів «привітання», «розминка» та «домашнє завдання» зуміли продемонструвати впевненість у собі,  відчуття сцени, хороший вокал, неординарний підхід до гумору. Принаймні, усі учасники заявили на серйозність намірів і бажання боротися за звання найкращих. Школярі показували міні-вистави, пісенні, танцювальні пародії, жарти, пантоміму…

А визначало переможців журі у складі: начальника управління культури, молоді і спорту Хустської міської ради В.В.Власюка, спеціаліста управління культури, молоді і спорту Хустської міської ради Т.М.Гайдур, завідувача відділом театрального мистецтва Хустської школи мистецтв Н.С.Гержик, методиста управління освіти, релігій та у справах національностей І.М.Валантир, керівника гуртків Хустського центру науково-технічної творчості учнівської молоді В.М.Ігнатка, журналіста газети «Вісник Хустщини» М.Й.Штефуци та керуючого справами виконавчого комітету Хустської міської ради В.М.Сабадоша.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Тож після цікавої та напруженої гри місця розподілились так:

1.Хустської спеціалізованої школи IIII ступенів №1 ім. А.Волошина «Волошки» (капітан Магдалина Довжанин).

2.Хустської загальноосвітньої школи IIII ступенів  №4 «ООН» (капітан Михайло Король).

3.Хустської загальноосвітньої школи IIII ступенів №2 «Веселка» (капітан Володимир Піскун).

4.Хустської гімназії-інтернату «Наша Інтернаша» (капітан Андрій Ковач).

4.Хустської загальноосвітньої школи III ступенів з угорською мовою навчання «Угорські чебуреки» (капітан Алла Міллер).

5.Хустської загальноосвітньої школи IIII ступенів №5 «Всі зміни на краще» (капітан Неля Вовк).

6.Хустського навчально-виховного комплексу №1 «В десятку» (капітан Роман Шуберт).

Команди-переможці було нагороджено грамотами та кубками від Хустської міської ради.

Наступна гра – серед студентської ліги міського чемпіонату ігор КВН пройде 1 квітня.

 Мирослава Пойда.OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Великодні писанки руками дітей

2012_0321барбізон0034

Великодні писанки руками дітей

Мудрі люди кажуть: “У світі доти існуватиме любов, доки люди писатимуть писанки”. Кожна писанка – це ніби маленький світ. Тут і небо із зорями, і вода з рибами, і дерево життя з оленями й птахами, і засіяне поле, і трибанні церкви – усе це вималюване у певному порядку для того, аби підтримати лад та рівновагу у нашому світі. Але крім писанок існують ще й витинанки, карашнки, крапанки… Чого тільки не роблять з яйцем, перетворюючи його у мистецький великодній атрибут.   Тож якою повинна бути справжня писанка? Про це та інше ми попросили розповісти керівника дитячої авторської художньої школи Ласло Гайду.

— Історія писанок як символу весняного відродження природи сягає у далеке минуле і пов’язана з ритуалом весняного відродження на землі. – поділився Ласло Іванович. – Перетворювати звичайне куряче яйце на чарівну писанку за старих часів уміла кожна слов’янська жінка. Хранителька домашнього вогнища повинна була з року в рік «оновлювати світ». Для цієї святої справи їй, окрім яєць, потрібні були: непочата вода, непочатий вогонь, нові горщики, нова полотняна серветка, бджолиний віск, свічка, фарби, розламана надвоє кісточка-вилка, узята з півнячих грудок.

2013_0327виставка-15р0047 (2)

Непочатий вогонь добував господар сім’ї, непочату воду господиня брала опівночі з семи джерел. Фарби добували з пелюсток квітів, кори, коріння і листя дерев. Узор майстрині не вигадували, а списували з торішніх писанок – з року в рік, від бабусь-прабабусь. А до предметів, причетних до приготування писанок, ніхто, окрім самої господині, не смів навіть торкатися.

 P4260252

Так писали писанки наші далекі предкині, наші прабабусі. Ця традиція нараховує вже близько 8 тисяч років. Звичайно ж, з часом правила писання спростилися. Вода проста, кип’ячена, писанок – спеціально виготовлений у вигляді невеликої металевої воронки, а фарби беруться як «від Бога, так і від людей». Але традиція проминула всі труднощі і змогла вижити й донині.

— Під час навчання діти отримують розгорнуту інформацію про історію українського писанкарства, можуть освоїти декілька технік, ознайомитись із найпоширенішими символами на писанках, — зазначає директор авторської школи. – Крім писанок учні вчаться робити ікони.

Відрадно, що вихованці Л.І.Гайду не тільки освоюють ази писанкарства, але й гідно представляють Хуст на різноманітних конкурсах. Зокрема, цьогоріч, вихованка Ласло Івановича, учениця Хустської СШ І-ІІІ с. №6  Марія Дубляк посіла два перші місця (1-ше – в номінації «Традиційна писанка» та 2-ге за кращу композицію писанок) у міському відкритому конкурсі з писанкарства, а за кращу колективну роботу другу сходинку посіли учні Хустської СШ І-ІІІ с. №6.

— Як же правильно власноруч зробити писанку? — не могла не поцікавитися у співрозмовника.

— Спочатку треба розчинити фарбу у воді. Для цього беруться півлітрові банки з 2/3 води. Температура води має бути не нижче 38 і не вище 42 градусів. Яєчко треба добре помити у теплій воді й легенько промокнути рушником або серветкою. Мити яйце краще без мила. Далі обираємо орнамент писанки, який би хотіли відтворити. Й легенько наносимо олівцем лінії малюнка. Лінії треба робити ледь помітними, щоб їх не було видно крізь фарбу. Опісля розігріваємо писачок над свічкою, набираємо у нього віск й наводимо спочатку лінії й місця, які за задумом малюнка мають бути білими. Опісля на кілька секунд занурюємо яйце в оцет, одразу витягуємо й на 2-3 хвилини обережно кладемо у банку з жовтою фарбою (або якою іншою світлою фарбою). Коли вийняли яйце, обережно обтираємо його від залишків фарби. Далі наводимо воском інші деталі малюнка, які мають бути зафарбовані цим кольором. І так від найсвітлішого до найтемнішого кольорів. Остання фарба, в яку занурюємо писанку, чорна.

Раніше на Великдень писанками вітали один одного родичі і друзі. Зазвичай, писали від 15 писанок і більше. 1-2 клали до великоднього кошика на посвячення, 2-3 — залишали на кладовищі, 1-2 — віддавали священику в церкві. Частину роздавали дітям, що приходили в гості. До речі, малюкам дарували світлі, яскраві писанки. Господарям — із зображенням 40 клинців, кривульок та безконечників. Старців обдаровували чорно-білими писанками з «небесними мостами» і «поясами». Дівчата вручали своїм коханим червоні писанки. А хлопці тим дівчатам, які їм подобаються, підносили на Великдень хустинку або намисто, — натяк на сподіване весілля. На найкращих писанках дівчата настоювали воду, а потім нею вмивалися, щоб бути «гарними як писанка».

Як вважає Л.І.Гайду, сучасних зразків писанок є небагато, хороші зразки може створити не далеко не кожен писанкар, а тільки той, що має добру основу народної школи писанкарства. На його думку, народні писанки відрізняються композицією, колористикою, вони пройшли шліфування віками. Мистецтво писання писанок настільки консервативне, що не можна було вносити будь-які свої зміни. Бабця писала, донька писала, внучка пише. Не можна було нічого змінити, як не можна міняти слів молитви. Та все ж вносилися якісь елементи, які покращували композицію. Це давнє і вічно молоде мистецтво увібрало в себе художню вивершеність, багатство сюжетних композицій, неповторність кольорових гам. Серед найважливіших і найстаріших писанкових символів було Сонце – джерело життя, оновлення та надії. Кожен реґіон України має своє характерне поєднання барв і композицій, укладених віками у певну систему інформаційних кодів, які сьогодні читаємо як орнамент, зачаровуючись його багатством та неповторністю, трактуючи писанку мініатюрним твором мистецтва. Проте історичний та моральний аспекти цього прадавнього символу людства залишаються на сьогодні мало вивченими.

Тож не будемо забувати, що мова великодніх орнаментів – це мова добра, оберегу та миру. Прислухаймось до неї, поєднаймо свої руки і серця у символічному колі, в центрі якого найпрекрасніша писанка Всесвіту – Земля.

Марина Алдон

 

Володимир Власюк: «Культура – це не тільки пісні і танці»

В Власюк

Володимир Власюк: «Культура – це не тільки пісні і танці»

Начальник управління культури, молоді та спорту Хустської міської ради Володимир Власюк – людина добре знана не тільки в області, але й далеко за її межами. Він є активним учасником самодіяльного духового оркестру, церковного хору греко-католицького Свято-Вознесенського собору, співпрацює з закордонними художниками, артистами, діячами мистецтв. Для нього робота – це життя, а життя – робота.

Сьогодні ми попросили В.В.Власюка розповісти про найяскравіші сторінки культурного життя Хуста, поділитися проблемами та здобутками мистецької галузі міста.

-Володимире Володимировичу, ви працюєте в галузі культури не перший рік. Що вдалося зробити на посаді начальника?

-Зроблено чимало, хоча, звісно, хотілося б більшого. Але моя діяльність – це не тільки, як вважає більшість, «пісні і танці», це – всебічна робота з охорони культурної спадщини, бібліотечної та музейної справи, концертної діяльності, мистецької освіти. Часом кожне маленьке «досягнення» дається з дуже великими зусиллями, бо кожна справа впирається і в гроші, і у виконавців і ще дуже і дуже в багато чинників.

І все ж… У 2003 році вдалося відкрити Хустську міську дитячо-юнацьку спортивну школу «Хуст-Нарцис», в якій сьогодні на 6-ти відділеннях навчається 445 учнів; у 2006 році – Хустську міську картинну галерею, фонд якої наразі нараховує більше 300 робіт; започатковано художні пленери «Хуст-АРТ» та скульптурний «Мелодія каменю», в яких беруть участь митці з Польщі, Словаччини, Угорщини, Хорватії, Боснії-Герцеговини, Швеції, Кувейту, Південної Кореї, Білорусії, Литви, Латвії, Молдови та України; було укладено угоди про міжнародне культурне співробітництво між містами Хуст і Ліпани (Словаччина), Сніна (Словаччина), Лєско (Польща), в рамках яких колективи художньої самодіяльності неодноразово брали участь у Подвігорлацькому фольклорному фестивалі «Під Бескидом зелененьким» в м. Сніні, «Міжнародному фольклорному фестивалі Культур Карпатських» в м. Лєско, художніх пленерах в містах Ліпани і Сніна, спортивних змаганнях в Сніні; було капітально відремонтовано міський стадіон «Карпати», міську ДЮСШ «Хуст-Нарцис», краєзнавчий музей, міську картинну галерею, міську бібліотеку, закуплено інструменти, меблі, комп’ютерну техніку в усі установи культури і спорту та в школу мистецтв, костюми для аматорських «зразкових» і «народних» колективів; утворено такі чудові гурти, як дитячий зразковий хореографічний колектив «Хустяночка» (2006р.) керівник Ірина Гнепа, дитячий зразковий фольклорний гурт «Цімборики» (2010р.) керівник Наталія Шимша, народний фольклорний ансамбль «Троїсті музики» (2010р.) керівник Олександр Анишинець, міський духовий оркестр «Нарцис» (2011р.) керівник Іван Петенко. Ці колективи є не тільки нашою гордістю, але й окрасою Срібної Землі, їх завжди запрошують на фестивалі не тільки в Україні, але і за кордоном.

Спільно з Ігнатко Валерієм Михайловичем з 2003 року було започатковано в місті регулярне проведення інтелектуальних ігор «Що? Де? Коли?» серед школярів, а згодом, починаючи з 2009 року вже й серед студентів ліцеїв, коледжів і вузів, які діють у нашому місті. Цьогоріч 27 березня започатковуємо «шкільну» та «студентську» ліги міського чемпіонату КВН.

У 2007 році мені поталанило бути співавтором грантового проекту «Сніна-Хуст – разом задля розвитку туризму Карпатського біосферного ареалу», що реалізовується у рамках Програми Європейського інструменту співробітництва і партнерства Угорщина – Словаччина – Румунія – Україна 2007-2013, який було схвалено у Європейському союзі. За виділені у 2013 році на реалізацію цього проекту кошти, для проведення святкових заходів у місті, міськрада придбала велику сцену й подіум розміром 10х12м., звукову та освітлювальну апаратуру, 10 біотуалетів, 8 наметів, започатковано І-й міжнародний фольклорний фестиваль «БІЛІ НАРЦИСИ», а у міському парку планується збудувати за ці грантові кошти великий фонтан та дитячий ігровий майданчик.

-Ви згадали, що проводите чимало творчих акцій для митців. Як же відбувається співпраця з художниками?

-Торік у Хустській міській картинній галереї з майстрами пензля було проведено чимало неординарних та цікавих виставок. Зокрема: загальну експозицію «Хуст очима митців», фотовиставку М. Деяка, М. Пацкана (Хуст), персональні виставку М. Петера (Тячів), О. Цюпко (Хуст), М. Кінч (Міжгір’я), М. Тегзе (Виноградів), виставку графіки О.Певсе (Хуст), І Дем’ян (Велятино), М. Ковач та А. Стасюк та інших. Можливо це не багато, але в підсумку за рік у міській галереї було представлено 595 робіт (живопис, графіка, скульптура, батик та фотографія)55 авторів. Крім того, наші митці взяли участь у міжнародних та регіональних пленерах: «Сянок 2013» (Польща), «Хортобадь 2013» (Угорщина), «Яворна – 2013» (Словаччина), «Іоким Осоговський 2013» (Македонія).

-А які цікаві заходи проходили останнім часом у музеї?

-Перш за все зазначу, що у напрямку науково-освітньої діяльності працівниками Хустського краєзнавчого музею було проведено дослідження та надано історичні довідки щодо дерев’яних церков та видатних діячів минулого сторіччя у Закарпатті, опрацьовано матеріали по Карпатській Україні та хустській вишиванці, зібрано й систематизовано літературудля видання туристичного довідника «Дерев’яні храми Хустщини». Також прийнято на комісію від населення 46 експонатів, які поповнили фонди музею. Відновлено й зал «Природи», який завжди був найцікавим для малечі.

Щодо заходів, то в музеї протягом року було проведено:виставку ужгородської художниці Людмили Кучеренко, випускників Дитячої авторської художньої школи ім.Ласло Гайду, експозицію робіт художнього та декоративно-прикладного мистецтва вихованців Хустської спеціальної школи-інтернату І-ІІст. для слабочуючих дітей, спільно з товариством угорської культури з м.Берегова проведено театралізоване свято «День Бетлена». Також проведено багато екскурсій як для дітей, студентів, так і для дорослих.

-Що можете сказати про роботу Хустської центральної міської бібліотеки?

Проникнення комп’ютерів у наше життя дещо «забирає»  користувачів бібліотеки, адже в Інтернеті сьогодні можна прочитати будь-яке нове друковане видання, як і отримати різноманітну інформацію для написання рефератів у школах, контрольних та курсових в інститутах. Вважаю, що бібліотека має постійно трансформувати свою діяльність, підлаштовуючись під запит користувача, бути активним членом громадянського суспільства.

Слід зазначити, що незважаючи на деякі труднощі, Хустській центральній міській бібліотеці все ж вдаєтьсязадовольняти духовні потреби краян. У культурно-просвітницькій установі проходять зустрічі з відомими письменниками і поетами, зокрема, нещодавно відбулося знайомство з творчістю переможцяцьогорічної Шевченківської премії Мирослава Дочинця та лауреата Шевченківської премії 2012 року Петра Мідянки. Резонанс цих заходів у місті виявився настільки позитивним, що до бібліотеки записалося багато шанувальників творчості літераторів. Крім того, бібліотека має в користуванніпрактично всі твори М. Дочинця, В. Білича, І. Хланти, І. Петровція, П. Мідянки, які автори подарували на зустрічах із читачами в Хустській бібліотеці, і що дає можливість читачам знайомитись із творчістю земляків. У міській бібліотеці кожен останній четвер  проходять зібрання членів літературно-мистецького об’єднання «Верховинська плеяда криниця», на яких майстри пера обмінюються думками, читають вірші, обговорюють проблеми культурного життя краю.

Також у 2013 році працівниками бібліотеки за спонсорські кошти було придбано 128 примірників книг на суму 5000 гривень. Це твори найбільш рейтингових авторів: Люко Дашвар, М.Дочинця, О.Роя, Б.Смолл, А.Крісті, Н.Андреєвої, В.Шкірі.

А створення власного сайту дало можливість знайомити користувачів не тільки з найбільш цікавими моментами життя бібліотеки, а й головне експрес-повідомленнями інформувати краян про нову або цікаву літературу, яка є в бібліотеці.

-Гадаю. Слід віддати належне й Хустській школі мистецтв, адже в основному призери та переможці різноманітних виставок, фестивалів і конкурсів є учнями і викладачами цієї творчої мистецької учбової установи…

-Так. Відділ театрального мистецтва підготував і показав ряд цікавих вистав, приймав активну участь в шкільних та міських концертах до Дня виводу військ з Афганістану, до 8 Березня,з нагоди 200-річчя від народження Т. Шевченка, у фестивалі творчості людей з обмеженими можливостями «Долина нарцисів», у мітингу-реквіємі до річниці голодомору в Україні тощо. Крім того, вихованка відділу О. Беч стала дипломантом ХХІІ Всеукраїнського відкритого конкурсу читців ім. Т.Шевченка м. Київ (викладач Н.С.Гержик), а В.Бахно та О.Поп посіли треті місця на ХІ обласному конкурсі українського художнього слова ім. І. Ірлявського (викладач Н.С.Гержик).

Призовими місцями порадували й учні відділу музично-теоретичних дисциплін. Зокрема, перемогу місце на обласному конкурсі солістів – вокалістів виборов ЯрославРакушинець, «срібло» дісталось Богдану Ботару, а «бронзу» здобула Кароліна Борис (викладач Неля Чолан). Катерина Альбрехт та Тімея Томищ (викладач Оксана Липчей) стали дипломантками обласного конкурсу словацької пісні «Золотий соловей», Тімея Томищ взяла участь у Всеукраїнському конкурсі «Бурштинові нотки» (м. Рівне ), а Діана Фекете викладач (Неля Деяк)та Тімея Томищ – у обласному фестивалі-конкурсі «Іван Попович збирає таланти».

Радують здобутками і відділ образотворчого мистецтва та авторська художня школа ім. Л.Гайду. Зокрема, на обласному дитячо-юнацькому конкурсі образотворчого мистецтва «Легенди Карпат» перші місця здобули: Яна Фединець (графіка), Іванна Сабадош (скульптура), Анастасія Борсук, (декоративно-прикладне мистецтво) – викладач Ласло Гайду, а також Євгенія Рішко– ІІ місце (скульптура, викладач Едіта Пашко), Оксана Ворон– ІІ місце (графіка, викладач Ласло Гайду), Олександра Ігнатко– ІІІ місце (живопис, викладач Ласло Гайду). Крім того, учні авторської художньої школи Ласло Гайду стали переможцями Всеукраїнського конкурсу від журналу «Малятко» – «Мій рідний край» (м. Київ):Євгенія Шкробинець, Іванна Сабадош – І місце, Анастасія Рішко – ІІ місце, Домініка Павлишинець, Владіна Величканич – ІІІ місце. На міському відкритому конкурсі з писанкарства Марія Дубляк посіла перше, а Анастасія Борсук – друге місця (традиційна писанка, викладач Ласло Гайду).

Учні відділу хореографічного мистецтва взагалі є учасниками всіх свят, що проводяться в Хусті. Крім того, вихованці відділення є лауреатами та переможцями багатьох конкурсів. Серед здобутків Ірини Гнепи у 2013 році – ІІ місце в категорії молодші класи на обласному конкурсі хореографічної майстерності, І місце на обласному фестивалі хореографічної майстерності ім. Й.Волощука (Великий Бичків),ІІ місце на Міжнародному фестивалі-конкурсі «Солнечна Болгарія-2013» в м.Балчік, перемога на Всеукраїнському конкурсі народної хореографії ім. М.Вантуха у Львові (премія – сертифікат на 5тис.грн. на пошиття костюмів) та в І Міжнародному фольклорному фестивалі «Білі нарциси» (Хуст).

Вихованка відділу фортепіано СільвіяДжумурат (викладач Тамара Нікітіна) виборола третє місце в категорії (А) на обласному конкурсі індивідуальних виконавців учнів старших класів, а АнастасіяМочар (викладач І.П.Фединишинець) стала дипломантом Міжнародного конкурсу юних виконавців «Подільський водограй» (Вінниця).

Учні та викладачі відділу духових інструментів теж показали добрі результати роботи. Зокрема, Естер Мочар взяла участь у Всеукраїнському конкурсі «Бурштинові нотки» в м. Рівне, Антоніна Курта виборола «срібло» на обласному конкурсі індивідуальних виконавців учнів старших класів, Катерина Кващук здобула ІІ місце (викладач С. Січ), а Максим Петренко– ІІІ місце (викладач В.Бобик).

Відділ струнно-смичкових інструментів виступив на обласному конкурсі струнних та камерних ансамблів (взяли участь 3 колективи школи мистецтв м. Хуст: ансамбль скрипалів учнів молодших класів (кер. М.Ракушинець), ансамбль скрипалів учнів старших класів (кер. А.Січ), квінтет скрипалів (кер. О.Нодь).

Відрадно, що вихованець відділу народних інструментів Олександр Порада (викладач С. Паштецька) нещодавно став лауреатом І премії Всеукраїнського конкурсу баяністів–акордеоністів «Візерунки Прикарпаття», що проходив у м. Дрогобич, лауреатом ІІІ премії на Міжнародному конкурсі «Закарпатський едельвейс» (м.Ужгород), лауреатом ІІІ премії Міжнародного конкурсу «Весняний бал» (м. Ужгород), а також лауреатом ІІ премії обласного конкурсу народних інструментів.

-Володимире Володимировичу, а які заходи планується провести міською радою до дня міста?

-Буде багато цікавинок. Та поки що – це сюрприз для хустян. Скажу лише, що день міста святкуватимемо 11 травня. Однак до цієї дати на краян чекає низка заходів, серед яких, виставки, спортивні змагання, ІІ Міжнародний фестиваль «Білі нарциси», Міжнародний фестиваль інвалідів-візочників «Долина нарцисів», визначення переможців номінацій «Гордість міста», також буде чимало конкурсів, розваг, атракціонів для дітей…

-Спасибі за розмову і хай здійсняться всі ваші плани та задуми. Творчого натхнення і життєвих перемог!

Розмову вела Марина Штефуца.