У Хусті, в єдиній в Україні спецшколі для дітей з мистецьким нахилом, навчають майбутніх акторів

гра з лялькою

27 березня – Міжнародний день театру

У Хусті, в єдиній в Україні спецшколі для дітей з мистецьким нахилом, навчають майбутніх акторів

Хустська СШ І-ІІІ ст. №6 (директор Іннеса Чернянчук) є справжньою кузнею творчих кадрів. Не дарма в народі цю альма-матер називають школою-комплекс або ЗОШ з естетичним вихованням. Загальноосвітній навчальний заклад об’єднаний зі школою мистецтв є маленьким університетом акторської майстерності для дітлахів. Крім того, тут вчаться й художники, хореографи, вокалісти та віртуози гри на різних музичних інструментах. Але мова сьогодні піде саме про юних театралів та їхніх наставників.

Побавитись із ляльками люблять усі

Самодіяльний зразковий дитячий ляльковий театр було створено на базі театрального відділу Хустської школи мистецтв у 1993 році. Першим його керівником Сергій Гержик. Сьогодні колектив очолює Людмила Сміх.

-Ми вчимо вихованців акторської майстерності у формі гри. Навіть маленькі першокласники дуже стараються зіграти свої лялькові ролі, – розповідає Людмила Євгеніївна. – Заняття практикуємо спочатку у формі гри, поступово нарощуючи складність. Відрадно, що відділення непогано забезпечене ляльками. Переважно виготовлені вони руками вчителів та самих діток, хоча певну кількість ляльок та аудіотехніку було придбано за кошти Хустської міської ради.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Ляльковий театр бере активну участь у всіх міських, районних, обласних, святах, оглядах, конкурсах. Колектив неодноразово був учасником і переможцем обласного конкурсу театрального мистецтва „Юні зірки Мельпомени”, обласного конкурсу українського художнього слова ім. Івана Ірлявського та обласного театрального фестивалю-конкурсу ім. Всеволода Майданного.

Кращими маленькими акторами на сьогодні є Олександр Волос, Ірина Якубець, Вікторія Альбрехт, Валерій Вайдулич, Сергій Волошин, Віталія Лойка, Дарина Палій, Андрій Романюк, Яна Турчинова (переможці конкурсу «Юні зірки Мельпомени» у Берегові). Хоча всі наші вихованці дуже старанні, дисципліновані та обдаровані.

Серед останніх зіграних вистав «Як Юрко-легінь із нечистою силою боровся» у обробці Сергія Гержика, «Маруся Чурай» Ліни Костенко,  „ Новорічний колобок” М. Карасьова,„Курочка ряба на новий лад”Н. Шейка–Медведєва та інші. В основному, крім конкурсів та фестивалів, учасники лялькового театру виступають перед вихованцями дитячих садків, учнями підготовчих груп загальноосвітніх шкіл, на різних міських урочистостях.

У театрі грають навіть вчителі-предметники

Хустська СШ І-ІІІ ст. №6 – одна з небагатьох у області, де навіть педагоги, що ведуть загальноосвітні дисципліни широко долучаються до мистецтва. Зокрема, в освітній установі вже чотири роки працює «доросла» театральна трупа.

-Поки що наш колектив не має назви, адже всі трудимось на добровільних засадах і абсолютно безкоштовно, – наголошує керівник трупи і викладач театрального відділу школи Юлія Рєпіна. – Але вже маємо непогані творчі здобутки і торік посіли друге місце на обласному фестивалі ім. Всеволода Майданного за «Кайдашеву сімю» Івана Нечуя-Левицького. В репертуарі у нас також вистави «За двома зайцями» та «По ревізії» Марка Кропивницького.

Приємно, що серед учасників колективу вчителі різних відділів, навіть педагоги початкової ланки, багато молодих освітян. Зокрема, Вікторія Якобчук, Артур Маслей, Ярослав Стойка, Тетяна Дуда, Неля Деяк, Марина Білинець та інші.

Не дарма кажуть, що театр – це така кафедра, з якої можна сказати світу багато добра, це  унікальна можливість спробувати себе в ролі творця. Бо ж постановник, режисер, актор може самотужки створити власну матерію світобачення. Саме театральне мистецтво, на мою думку, є найглибшим у своїй першооснові. Навіть кіно є тільки відображенням реальності, а театр – це сама реальність.

Зі школяра – в артисти

Спешкола дає всебічний творчий розвиток учням, бо поруч із обов’язковими дисциплінами вони вивчають мистецькі предмети. У стінах освітньої установи формується не просто обдароване покоління молоді, але й майбутні артисти.

-Крім базових знань наші вихованці вивчають майстерність актора, гру з лялькою, сценічну мову, хор, ритміку (хореографію), історію мистецтв та багато інших цікавих предметів. – ділиться завідувач театрального відділення школи мистецтв Наталія Гержик. – Тому не дивно, що більшість випускників легко стають студентами вишів відповідного профілю. Крім акторів серед колишніх наших учнів багато телеведучих, журналістів, режисерів.

Отриманий досвід у стінах школи  – безцінний, і стає в пригоді не лише під час вистав. Навчаючись театрального ремесла, учні розвивають у собі чуйність, вміння імпровізувати, взаємодіяти і жити в команді, знаходити нестандартні та ефективні рішення за будь-яких обставин. Вони стають більш уважними та впевненими у собі, починають дослуховуватись до співрозмовника, творчо мислити,  опановувати інформацію, сміливо висловлювати думки, ідеї, жити й творити нестандартно. Захоплюючі ігри й тепла атмосфера роблять нелегкий шлях розвитку й вдосконалення цікавим і приємним.  Ми не ставимо собі за мету виховання абсолютно з кожного учня професійного актора, а лише підхоплюємо краще в дитині і допомагаємо їй стати яскравою, мислячою, впевненою в собі особистістю.

Наше основне бажання і завдання – розкрити і примножити творчий, креативний, індивідуальний талант у кожному учневі. А те, що більшість колишніх вихованців продовжують фахове навчання у мистецьких ВУЗах – тільки радує.

Марина Алдон.

 

Які іноземні мови найпопулярніші серед хустян?

lexica-sankt-peterburg1357785954

Які іноземні мови найпопулярніші серед хустян?

Кажуть, скільки мов ти знаєш, стільки разів ти людина. Дійсно, наше Закарпаття завжди було дуже колоритним у мовному питанні. Наші предки вільно розмовляли українською, угорською, словацькою, чеською, румунською, німецькою, російською… Зараз, на жаль, багато хто не знає досконало навіть власної мови.

Проте з огляду на останні події в державі і підписання урядом України Асоціації з ЄС число тих, хто бажає вивчити якусь іноземну мову різко зросло. Наші краяни почали розуміти, що заробітчанство, яким вони роками заробляли на хліб у сусідній Росії припиняється, тож почали виявляти бажання оволодіти мовою однієї з країн Європейського союзу.

Цими днями в одній із соцмереж було проведено опитування, яку іноземну мову хотіли б вивчити хустяни. Звичайно, отримані результати не претендують на 100 відсотків достовірності, оскільки в акції взяли участь тільки ті, хто користується послугами глобальної мережі. Цікаво, що Інтернет-респонденти виявили найбільше бажання опанувати англійську. На другому місті – німецька і замикає трійку – угорська. Здивувало, чому ніхто з опитаних не захотів вивчати російську. Напевно, просто старші краяни вільно володіють нею, адже вивчали у школі, вишах, а молодь більше прагне до спілкування з іноземцями європейських країн.

Що стосується питання самого вивчення найпопулярнішої в Хусті англійської мови. Знайти репетитора для дорослої людини не так то й просто. Вчителі мають вдосталь «клієнтів» серед учнів, яким знання мови Великої Британії просто необхідне для того, щоб скласти випускні тести і стати студентом ВУЗу. Багато хто з молоді планує продовжити навчання за кордоном.

Серед тих небагатьох педагогів, хто таки погоджується навчати мови Даніеля Дефо  тих, кому за 30, ціни різні. Від 10 до 50 доларів за годину. Часто ціна залежить ще й від того, чи має «учень» хоча б базові знання з англійської, бо ж навчати з «нуля» дорослу людину не так то й легко.

Звичайно, попитом користуються онлайн-курси. Це так зване дистанційне навчання. Воно має свої переваги – не виходячи з дому у вільний від роботи час людина вчить слова, вимову, граматику… але є й недоліки – відсутність «живого спілкування», ніхто не підправить, якщо допущена помилка.

Вивчити німецьку в Хусті важче – бракує освітянських кадрів, хоча, з іншого боку є генетичні носії мови, котрі до цих пір не виїхали до Німеччини.

Угорська мова, незважаючи на те, що половина старшого покоління хустян (ті, кому за 60 років) більш-менш вільно володіють нею і в місті над Тисою є школа з угорською мовою навчання, не є дуже популярною. В основному мова найближчого сусіда потрібна мешканцям райцентру для працевлаштування, отримання освіти чи громадянства Угорщини.

Цікаво й те, що досить непрестижною серед хустян виявилась французька. Не виявляють особливої зацікавленості краяни й до чеської та румунської мов, а на запитання, чи хотіли б вони вивчити, скажімо, китайську, відповідають негативно.

І все ж, уміння спілкуватись мовою іншої держави ніколи не може бути зайвим, бо знання ніхто в торбі не носить. Але не варто забувати слова великого Кобзаря: «І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь»!

Марина Алдон.

 

Моніторинг знань чи обкрадання батьків?

Моніторинг знань чи обкрадання батьків?

мНаші чиновники дуже люблять експериментувати… але проводять шокову терапію державні мужі на найобізнанішій категорії населення – медиках та освітянах. Чим же заслужили стражі здоров’я та сіячі мудрого, доброго, вічного до себе таке особливе ставлення? На жаль, не відомо… Та зупинимось сьогодні на освітянських проблемах.

Діти – найвразливіша когорта українців, у яких тільки но формується психіка і власне  бачення світу та подій в державі. Проте навіть вони знають, що у Міністерстві освіти України з ними вирішили провести серію не дуже вдалих експериментів… йдеться про моніторинг знань учнів.

…На одному з інтернет-форумів нещодавно я натрапила на розпачливе вчительське зізнання: “Обклали моніторингами, як матюками на базарі!”. Стосується такий сплеск емоцій проведенням у школах моніторингу “залишкових” знань. Згідно з цим «ноу-хау»  Дмитра Табачника передбачено здійснити всеукраїнську перевірку освітнього рівня школярів серед учнів 5-х класів за курс початкової школи (1–4 класи) з п’яти предметів (українська мова, математика, Я і Україна, основи здоров’я  та іноземна мова); для учнів 10-х класів за курс основної школи (5–9 класи) з 12 предметів (українська мова, українська література, історія України, всесвітня історія, алгебра, геометрія, біологія, географія, фізика, хімія, технології, іноземна мова).

У вчителів відразу виникають запитання. Наприклад таке: навіщо тоді нещодавно ті самі учні складали державну підсумкову атестацію (у 4 та 9 класі)? Кому потрібна така дивовижна завантаженість учителя та школяра? Невже можновладці вирішили «затупити» ціле покоління дітей   ?

Та справа в іншому – у грошах! А вони, як відомо, творять дива. Збірник тестів з одного предмету коштує близько 20 гривень. Ніби то й не багато. Та підрахуємо… Для п’ятикласника за всі вкупі «книжечки» батькам доведеться викласти 100 гривень, а для десятикласника – 240. Візьмемо до уваги, що в Хусті є 461 учень п’ятого класу і 262 учні 10-х класів. Виконаємо просту математичну дію – множення. Виходить – 46100 та 62880 гривень, додаємо – отримуємо – 108980 гривень. Отже, таку суму матиме Міністерство освіти України за реалізацію тестових книг тільки в одному маленькому місті, тобто, в Хусті! Навіть якщо половина цих коштів – навар реалізаторів, то все одно сума виходить чимала! А де ж тоді безкоштовна освіта?

Тепер подивимось, що виходить у розрізі держави…

5-й клас: 397 700 учнів х 5 предметів х 10 грн = 19 885 000 грн.

10-й клас: 256 000 учнів х 12 предметів х 10 грн = 30 720 000 грн.

Зведемо ці дві суми… і вийде просто космічна цифра – 50 605 000

Відтак загальна вартість збірників становить більше 50 млн грн.

 Цікаво, та чомусь у Міністерстві не взяли до уваги те, що педагогам би слід якось оплатити додаткову підготовку вихованців до проведення моніторингу, а також те, що ксерокопії пробних тестів вони роблять для учнів за власні кошти… Перевірка результатів моніторингу також не оплачується… працівникам відділів освіти, які повинні керувати процесом, також не передбачаються преміальні. Тож… заради кого, чи чого здійснюється це «маски-шоу»?  Школярі від нього точно розумнішими не стануть!

Напрошується логічний висновок, що уся ця так звана перевірка знань є всього-навсього бізнесовим чи освітньо-політичним проектом уряду, така собі планована акція відмивання коштів простих громадян.

Марина Штефуца.

 

 

Педагогічна майстерня в Рокосові

Педагогічна майстерня в Рокосові

P028218_2Цими днями на базі Рокосівської ЗОШ І-ІІІст. відбувся робочий  з’їзд молодих вчителів  району української  та світової літератур під назвою”Педагогічна майстерня в Школі молодого вчителя української  та світової літератур “. У роботі з’їзду взяли участь 8 вчителів – філологів на чолі з методистом районного відділу освіти Н.М. Подолей та О.Ю. Андьол.

(більше…)