Громада Хустщини вдруге пікетувала РЕМ

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Громада Хустщини вдруге пікетувала РЕМ

У п’ятницю, 23 травня, група громадських активістів Хустщини, підприємців, представників Правого сектору та Конгресу українських націоналістів, разом з депутатами Хустської районної ради Володимиром Волощуком, В’ячеславом Гуком та Петром Пригарою навідались до Хустського району електромереж за поясненнями щодо завищених тарифів на підключення споживачів та передоплати за електроенергію.

Слід зазначити, що це вже друга спроба громади краю достукатись до сердець представників  Закарпатобленерго. Протестувальники висунули три основні вимоги: зняття обов’язкових авансових платежів із підприємців, зниження тарифів при підключенні споживачів і компенсація витрат тим фізичним чи юридичним особам, які раніше встановили трансформатори, або провели лінії електропередач власним коштом.

Надати пояснення присутнім на зібранні намагався заступник генерального директора, технічний директор ПАТ «Закарпатобленерго» Олександр Білак.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

-Поняття «попередня оплата», яку використовує Товариство не є якоюсь вигадкою, – зазначив пан Білак. – Навпаки – це – пряма норма , передбачена пунктом 6.6. правил користування електричною енергією, затверджена НКРЕ. У правилах йдеться, що «оплата електроенергії, яка відпускається споживачу, здійснюється споживачем, як правило, у формі попередньої оплати у розмірі вартості заявленого обсягу споживання на відповідний розрахунковий або плановий період». При цьому початок та тривалість цього періоду для розрахунку плати за спожиту електроенергію, форма та порядок, терміни здійснення планових платежів та кінцевого розрахунку зазначаються у договорі між постачальником електричної енергії та споживачем.

Проте відповіді представника «Закарпатобленерго» так і не пролили світло на те, чому енергетична установа  диктує саме таку цінову політику в Закарпатті, у той час як подібних авансових платежів немає ні у Львівській, ні в Івано-Франківській областях.

Відтак почались дебати між підприємцями та представниками обленерго.

Як зауважив депутат Хустської райради Володимир Волощук, енергетики, як монополісти, нав’язують власні  умови підприємцям. Скажімо, вимагають аванс за споживання електроенергії на 2 місяці наперед.

-Якщо є віртуальна заборгованість, то у тебе просто без попередження відключать світло, – заявив пан Володимир. – Також невідомо, чому якщо споживач використав більше електроенергії, він повинен платити більший тариф. Звідки він береться. Чому через збитки, завдані цією фірмою (після перепаду напруги згорів холодильник, телевізор, інша побутова техніка) монополіст не несе ніякої відповідальності.

Громадський активіст Роман Келемен запропонував підрахувати Олександр Білаку вартість підключення споживачів, адже ціна лічильника приблизно 500 грн., кабеля – 500 грн., роботи електика – 1000 грн. Максимум сума витрат може складати 2,5 – 3 тис. грн., але не 13 тис., як вимагає сплачувати Хустський РЕМ.

У своїх виступах присутні на зібранні навели низку прикладів свавілля енергочиновників.

Підприємці одноголосно висловили пропозицію про реприватизацію монопольного підприємства і попросили начальника Хустського РЕМу Ярослава Керечана написати заяву на звільнення. При цьому представник «Закарпатобленерго» зателефонував генеральному директору фірми Віктору Петрову і повідомив його про вимоги пікетувальників і попросив розглянути заяву очільника Хустського району електромереж про розірвання трудового договору.

DSC06276-1024x768

Громадські активісти створили робочу групу, яка повинна вивчити діяльність компанії-енергомагната.

Після цього пікетувальники навідались до Хустської міжрайонної прокуратури, де зустрілися з прокурором Юрієм Беламутом і написали кілька заяв стосовно діяльності Хустської РЕМу та щодо зведення міні-ГЕС у Нижньому Бистрому.

 Марина Алдон

 “Карпатський об’єктив”

Василь Турдай провів прес-конференцію щодо виборів

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

У Хусті журналісти цікавилися у правоохоронців безпекою під час виборівпозачергових виборів Президента України

Сьогодні майже чи не в кожного громадянина нашої держави на устах можна почути розмови про безпеку позачергових виборів Президента України. На цю тему вирішили із очільником міліції Василем Турдаєм поговорити і місцеві ЗМІ Хустщини.

Під час прес-конференції журналістів цікавили такі головні питання, як безпека виборчої документації, транспортування бюлетенів, протоколів, списків виборців та озброєні невідомі люди, які недавно перебували на території Хустщині.

Василь Турдай розповів, що нами розроблено план заходів щодо забезпечення правопорядку і громадської безпеки під час проведення передвиборної кампанії та виборів Президента України. Щоденно мною особисто проводяться ретельні інструктажі особового складу, де працівники націлюються на витримку, уникнення провокацій, ввічливе ставлення до громадян, особливо під час проведення передвиборної агітації, ужиття рішучих заходів для припинення протиправних дій, суворе дотримання законодавства України. До охорони виборчих бюлетенів та громадського порядку в приміщеннях дільничних виборчих комісій буде залучено весь особовий склад працівників міліції. Так, в с. Шаян  з м. Києва на відпочинок приїхало 9 громадян. Для перевірки даної інформації на місце виїхали члени слідчо-оперативної групи. Перевіркою було встановлено, що у одного громадянина була зброя на яку є відповідний дозвіл на носіння та зберігання її, згідно чинного законодавства. Дана подія була зареєстрована по якій, було прийняте рішення. Щодо інших зборів Правого сектору, теж були відповідні реагування та прийняті рішення.

 

Агнеса Куртяк,

Хустський МВ УМВС

У Хусті говорили про «таємниці» малої ГЕС у Нижньому Бистрому

10356545_650039561744641_1956741026_n

У Хусті відкрили всі «таємниці» будівництва малої ГЕС у Нижньому Бистрому

Незважаючи на те, що питання спорудження будівництва малої ГЕС у Нижньому Бистрому на Хустщині вже обговорюється близько трьох років, громада села та району попросила забудовників вчергове розказати про плани, перспективи, користь, можливі загрози від будівництва даної ГЕС. Відтак сьогодні 21 травня у Хусті представники ТОВ «Акванова Девелопмент» за участі фахівців-екологів, іхтіологів, науковців, громади Нижнього Бистрого, районної влади та громадських активістів детально зупинилися на всіх етапах будівництва ГЕС.

Презентація у райцентрі Хустщини викликала неабиякий інтерес: зала засідань місцевої райради, де проходила розмова, була переповнена. Презентувала проект представник замовника ТОВ «Акванова-Девелопмент» Юлія Листрова. Пані Юлія зокрема повідомила спочатку про саме ТОВ «Акванова Девелопмент», яка займається спорудженням і реконструкцією малих ГЕС по всій Україні. Відтак детально зупинилася на параметрах проекту малої ГЕС у Нижньому Бистрому та принципах її роботи. Із презентації та графічного матеріалу видно, що мала ГЕС працюватиме вже після турбін Теребле-Ріцької ГЕС у середній течії р. Ріка.

Майбутня електростанція зможе запобігати паводкам, не змінюватиме склад річкової води, пропускатиме рибу через спеціальні рибоходи та очищувати річку від сміття. Таким регулюючим засобом стане надувна гребля, яка буде працювати за умови високого рівня води у річці. В разі виникнення повені надувна гребля автоматично здувається, внаслідок чого підтоплення практично буде рівне нулю. З правої сторони греблі розміщена рибопропускна споруда, яка дозволить рибі та іншим водним тваринам подолати побудовану дамбу. Коли в літній період річка міліє, греблю спускають і вона не перешкоджатиме руху потоку. Обладнання такого типу використовують в Україні вперше, це може слугувати вдалим прикладом для інших проектів.

 В кінці каналу ГЕС знаходиться розширювальний резервуар за яким розміщені сміттє-затримуючі решітки, які забезпечують захист від попадання сміття до приточної частини ГЕС (в основному листя та дрібні гілки залишаються на захисних решітках водозабірної споруди).

На презентації був присутній і представник Всеукраїнської екологічної ліги та Форуму екологічного порятунку Закарпаття Олег Лукша. До слова, фахівці Всеукраїнської екологічної ліги з Києва ще на початках проектування дали позитивний висновок щодо місця розташування МГЕС у Нижньому Бистрому, оскільки за Чехословаччини тут уже був прокладений дериваційний канал для млина чи лісопилки. Відтак екологи цієї організації дійшли висновку, що дана ГЕС не створюватиме екологічних і природоохоронних проблем і навіть має зняти деякі існуючі проблеми.

Про флору і фауну навколо майбутньої ГЕС доповідали фахівці біологи та іхтіологи сусідньої Львівської області: гідробіолог, незалежний експерт-еколог, кандидат біологічних наук, представник ПП «Центр ЛТД» Микитчак Тарас та іхтіолог, незалежний експерт з екології карпатської іхтіофауни, член громандської організації «Громадський інститут охорони природи» (м.Львів) Володимир Лєснік. Природознавці розповіли про свої дослідження води, риби та навколишнього середовища у контексті впливу на нього МГЕС. Спеціалісти з’ясували, що вплив ГЕС на флору і фауну навколо неї є мінімальним і що більше на забруднення річки Ріка впливає сміттєзвалище у Міжгір’ї та потік того ж сміття яке викидують у річку самі ж жителі Хустщини.

10356599_650039648411299_1845553046_n

У свою чергу, заступник генерального директора, технічний директор ПАТ «Закарпаттяобленерго» Білак Олександр зупинився на важливості розробки альтернативних джерел електроенергії. На його думку, малі ГЕС, побудовані на водних артеріях Закарпаття за умови застосування досконалих технологій, можуть стати альтернативним екологічно безпечним джерелом енергії і значно заощадити запаси вугілля, мазуту, нафти та газу. Загалом презентації проекту, попри те, що її кілька разів намагалися зірвати агресивно налаштовані провокатори, що представляли противників майбутнього будівництва, дала чимало вичерпних відповідей на запитання громади.

Прес-служба ТОВ «Акванова Девелопмент»                         

Факти про спорудження малої ГЕС у Нижньому Бистрому

10379133_647281778687086_734963041_n

Факти про спорудження малої ГЕС у Нижньому Бистрому

Україна, маючи значний потенціал для розвитку відновлювальних джерел енергії, сьогодні, на жаль, має лише близько 1% «зеленої» енергетики в енергобалансі країни. У таких умовах цілком логічним є необхідність у стимулюванні будівництва та відновлення мікро ГЄС, проектна потужність яких складає до 100 кВт та від 100 до 500 кВт включно. Одним із таких проектів є спорудження такої ГЕС у Нижньому Бистрому на межі Хустського та Міжгірського районів.

Перш за все варто сказати, що рішення про будівництво ГЕС приймалося не один день. До того науково-експертна рада Всеукраїнської екологічної ліги (громадська організація, що спеціалізується на екологічній безпеці та підвищенню рівня екологічної освіти та культури населення) схвалили інспектований проект МГЕС на р. Ріка в с. Нижній Бистрий та визнали його доцільним і таким, що відповідає екологічним критеріям безпечності. Спеціалісти також з’ясували, що у проекті ТОВ “Акванова Девелопмент” дотримані всі вимоги узгодження місця спорудження ГЕС із владою та громадськістю. Найцікавішим є те, що в цьому місці річки 100 років тому вже був прокопаний той самий дериваційний канал, на виході з якого течія води працювала для сільської лісопилки та старовинного млина.

Мала ГЕС працюватиме вже після турбін Теребля-Ріцької ГЕС, у середній течії р. Ріка, і не тільки не створюватиме екологічних і природоохоронних проблем, але навіть має зняти деякі існуючі проблеми. Будівництво малої ГЕС допоможе подолати екологічні негаразди, що виникають час від часу, зокрема паводки чи пересихання річки. Таким регулюючим засобом стане надувна гребля, яка буде працювати за умови високого рівня води у річці. Коли в літній період річка міліє, греблю спускають і вона не перешкоджатиме руху потоку. Обладнання такого типу використовують в Україні вперше, це може слугувати вдалим прикладом для інших проектів.

Під час водопілля гребля буде автоматично здуватись і пропускати воду по звичайному руслу річки, не затоплюючи при цьому верхнього б’єфу. Що ж до пересихання річки, то цього не відбудеться завдяки передбаченій в проекті рибопропускній споруді. Рибохід не лише дає можливість рибі та іншим водним тваринам подолати побудовану дамбу, він ще забезпечує попуск з водосховища санітарного мінімуму води, необхідного для існування флори та фауни у річці нижче дамби. На думку експертів, експлуатація ГЕС на р. Ріка поблизу с. Н. Бистрий Хустського району буде мати мінімальний локальний вплив на стан навколишнього середовища цієї місцевості.

До слова, компанія, котра планує будівництво малої ГЕС у Нижньому Бистрому, бере на себе зобов’язання після закінчення робіт відновити повністю весь ландшафт і гарантує повне збереження місцевої флори і фауни, а також підтримуватиме зарибнення річок, братиме активну участь у соціально-економічному розвитку села.

Іван Дубовий

Хустяни блокували Хустський РЕМ (ФОТО, ВІДЕО)

10320515_645025715573522_97199356466385215_n

Хустяни блокували Хустський РЕМ

 

15 травня мешканці Хустщини, підприємці та депутати Хустської районної ради Володимир Волощук та В’ячеслав Гук за підтримки координаторів Правого сектору Василя Мересії і Семена Грици навідались до Хустського РЕМу. Однак, на жаль, керівник району електромереж – Ярослав Керечанин не захотів спілкуватись із громадськістю. Тільки після блокування роботи РЕМу начальник з’явився на зустріч із краянами.

Слід зазначити, що на попередній сесії Хустської райради присутніх на засіданні обурив звіт начальника Хустського РЕМ. Було запропоновано прийняти рішення про звернення до керівництва ВАТ «Закарпаттяобленерго» щодо перегляду тарифів на послуги, авансових оплат та рекомендувати звільнити начальника РЕМу пана Керечанина. Проте за це рішення проголосували тільки 6 депутатів. Це викликало неводоволення громади.

10382631_645026302240130_8122075948119576797_n

Не сподіваючись на підтримку народних обранців, мешканці району та суб’єкти підприємницької діяльності Хустщини, обурені нарахуванням авансових виплат за два місяці наперед, згідно заказаної потужності споживання, підвищенням тарифів на підключення і масовим відключенням споживачів, самі стали на захист своїх прав. Громада вимагала пояснень від начальника РЕМу стосовно того, чому авансові платежі не зараховуються в оплату електроенергії, а залишаються на рахунках підприємства. Фактично такі розрахунки є безоплатним кредитом, який надається представниками біснесу Хустському району електромереж. При цьому за користування коштами підприємство не сплачує ніяких процентів споживачам. Начальник Хустського РЕМу не зміг дати вичерпної відповіді ні на це питання, ні роз’яснити вартість тарифів на виготовлення технічних умов при підключенні споживачів, які виходять за межі розумних розрахунків.

10384030_645025548906872_8422912081411232975_n

Як не прикро, та зловживаючи своїм монопольним становищем ВАТ «Закарпаттяобленерго», необґрунтовано піднімає ціни на свої супутні послуги та створює краянам різні бюрократичні перепони щодо отримання послуг та проводить безпідставне відключення споживачів.

10382773_645026208906806_8014428656320997532_n

Громада висунула свої письмові вимоги керівництву Хустського РЕМу і пообіцяла, що якщо її не почують і не стануть на захист інтересів мешканців району, то наступної п’ятниці о 10.00 год. блокуватиме Хустську міжрайонну прокуратуру.

«Ми не збираємось утримувати за рахунок власних податків ні енергетичних монополістів, ні прокуратуру, ні інші правоохоронні органи» – заявили учасники акції.

 

Роман Келемен

Фото, відео автора

«Золоті» енергоносії Хустщини розорюють підприємців

1309703215_article

«Золоті» енергоносії Хустщини розорюють підприємців

На жаль, сьогодні економіка нашої держави у реанімаційному стані, підприємствам важко виживати в умовах кризи, втрачаються робочі місця, малий та середній бізнес «дише на ладан».

До мене, як до депутата Хустської районної ради, неодноразово зверталися мешканці краю та підприємці, обурені діяльністю Хустського РЕМу стосовно нарахування попередніх виплат за два місяці наперед, згідно замовленої потужності споживання. Викликає подив, чому авансові платежі не зараховуються в оплату електроенергії, а залишаються на рахунку підприємства. Фактично це є безплатним кредитом, який надають підприємці РЕМу. При цьому, за користування коштами район електромереж нічого не сплачує споживачам.

Слід зазначити, що те, хто є власником обленерго – таємниця. З іншого боку, зрозуміло, що енергетична сфера приватизована чиновниками високого рівня, які і створюють різні бюрократичні перепони населенню. Щоб «лампочка Ілліча» загорілась на приватних фірмах, підприємцям доводиться долати цілу серію паперових митарств, а ще – щомісяця викидати гроші на благо олігархів.

Вважаю, що фірма, від якої залежить життєдіяльність інших галузей, повинна бути повністю власністю держави і не створювати комунальної монополії, адже ні фізичні, ні юридичні особи не мають можливості вибирати, послугами якої енергетичної установи користуватися і кошти краян осідають в одній кишені. Немає також чітких підрахунків за спожиті кошти і рентабельність «електичного» бізнесу важно зрозуміти простому споживачу. Крім того, техумови, підведення електроенергії від будинку до стовпа та встановлення лічильника коштує від 5 до 15 тисяч. грн., а мінімальна заробітна плата 1200 грн.

Чиновники місцевих РЕМів диктують підприємцям власні утопічні умови, мотивуючи свої дії тим, що обленерго закуповує електроенергії від НКРЄ. Але ж не можна, скажімо, купити одяг чи взуття, двічі за нього заплативши, спочатку – на два місяці наперед, а потім – після отримання товару. Звичайно, це нелогічно і суперечить світовій практиці надання комунальних послуг.

Отже досить вводити підприємців у матеріальний колапс і створювати енергетичну кабалу. Хотілося б, щоб прокуратура надала правову оцінку порушенням з боку Хустського РЕМу, а енергетики краю перестали пускати «пил у очі» місцевим мешканцям та представникам бізнесу. Настав час працювати ефективно, чесно та прозоро.

В’ячеслав Гук, депутат Хустської районної ради

Чи перекриють субсидії нові тарифи на газ?

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Чи перекриють субсидії нові тарифи на газ?

Українці – народ витривалий, привчений до економії. Закарпатці ж у плані комунальних заощаджень – одні з лідерів у державі. Будуючи величезні триповерхові котеджі, більшість наших краян мешкають у крихітних літніх кухнях. Щоб зекономити витрати за електроенергію та газ, чимало сімей туляться в малогабаритних кімнатах, перекриваючи радіатори в інших приміщеннях та не вмикаючи нічого зайвого з електропристроїв…

З 1 травня газ для населення дорожчає більш, ніж наполовину

Національна комісія з регулювання енергетики визначилась з новими тарифами на газ для побутових споживачів. Тож рахунки за травень ми отримаємо вже за новими тарифами, які на 40-60% вищі за попередні.  Отже, найближчим часом на нас чекає справжній ціновий шок.

Уже в цьому місяці власники квартир з центральним опаленням, які використовують газ лише для приготування їжі, повинні платити за блакитне паливо 1,182 грн. за кубометр, якщо мають лічильник, і 1,299 грн., якщо лічильника немає. Ті споживачі, які використовують не більше 2500 кубометрів газу на рік, мають сплачувати 1,089 грн. за кубометр за наявності лічильника і 1,197 грн. без облікового пристрою. Якщо сімя споживає від 2500 до 6000 м3 газу на рік, то для неї тариф становить 1,788 грн. із лічильником та 1,965 – без нього. Власник маєтку, на опалення якого йде понад 6000 кубометрів палива на рік, повинен сплатити 3,645 грн. за м3 (4,011 грн., якщо лічильника немає).

На жаль, «листи щастя», для більшості мешканців міста над Тисою й раніше були випробуванням на вміння адаптуватися до стресів, а тепер, в умовах «затягування пасків» взагалі стануть справжнім іспитом на витримку нервової системи… Бо ж середня зарплата в Хусті становить 2427 грн., у той час, як чимало краян отримують  «на руки» лише трохи більшу суму… Якщо ж брати до уваги й пенсії, то  кількість «бідняків» зросте в кілька разів…

Особливості призначення субсидій

Субсидія  – це безготівкова фінансова підтримка малозахищених краян. Фактично вона є державною компенсацію частини витрат на оплату спожитих послуг. Багато хто з мешканців міста над Тисою сподівається, що може розраховувати на цей вид адресної допомоги.

-Умови надання житлово-комунальної квоти не змінилися. Як і раніше, субсидія надається власнику житла за умови, якщо всі члени сім’ї працездатного віку працюють, зареєстровані у центрі зайнятості або навчаються, – запевняє начальник відділу державних соціальних допомог виконавчого комітету Хустської міської ради Лариса Пацкан. – Щоб оформити субсидію, потрібно звернутися у відділ соцдопомог, маючи при собі мати паспорт, ідентифікаційний код, будинкову книгу, пенсійне посвідчення, трудову книжку (для пенсіонерів), довідку про доходи за останні півроку перед місяцем звернення (для працюючих), довідку про розмір земельної ділянки, довідку про склад осіб, зареєстрованих у житловому приміщенні та квитанції про останню сплату послуг. Крім того, слід заповнити  заяву встановленого взірця та відповідну декларацію. Хустянам також варто знати, що для того, щоб не вистоювати довжелезні черги, на прийом можна попередньо записатися.

Слід зазначити, що субсидія не призначається, якщо уповноважений власник житла та особи, зареєстровані разом з ним мають у своєму володінні або користуванні дружини (чоловіка, неповнолітніх дітей) в сукупності більше ніж одне житлове приміщення (будинок), загальна площа яких в сумі перевищує встановлені норми володіння або користування загальною площею житла. Також на комунальні пільги не можна розраховувати, якщо власник житла і особи, зареєстровані разом з ним в житловому приміщенні (будинку), мають у своєму володінні або володінні їх дружин (чоловіків, неповнолітніх дітей) два або більше транспортних засобів (механізмів), підлягають державній реєстрації та обліку в Державтоінспекції. У випадку придбання житла, субсидія для відшкодування витрат на оплату комунальних послуг призначається не раніше чим через рік з місяця купівлі будинку (квартири).

Якщо будь-хто із зареєстрованих у житловому приміщенні протягом 12 місяців перед зверненням за призначенням субсидії здійснив покупку земельної ділянки, квартири (будинку), автомобіля, транспортного засобу (механізму), будівельних матеріалів, інших товарів довгострокового вживання або сплатив послуги з навчання, будівництва, ремонту квартири (будинку) або автомобіля, транспортного засобу (механізму), телефонного (у тому числі мобільного) зв’язку і т. п., окрім житлово-комунальних послуг в межах норм споживання і медичних послуг, пов’язаних із забезпеченням життєдіяльності, на суму, яка на час звернення перевищує 10-кратну величину прожиткового мінімуму для зазначених осіб, то теж не має право на отримання безготівкової фінансової допомоги на оплату спожитих послуг.

Важливо, що раніше призначені субсидії не підлягають перегляду і перерахунку. Однак надання субсидії може призупинитись за поданням житлово-експлуатаційних організації, житлово-будівельних (житлових) кооперативів, об’єднань співвласників багатоквартирного будинку та організацій, що надають житлово-комунальні послуги, якщо громадянин, якому призначено субсидію, не сплачує відповідну частку спожити тих послуг, за винятком випадків, пов’язаних із затримкою виплати заробітної плати, пенсії тощо, яка підтверджується відповідними документами. Громадяни, яким призначили комунальну квоту для відшкодування оплати житлово-комунальних послуг зобов’язані щомісячно сплачувати свою обов’язкову частку витрат, крім випадків, коли вартість фактично використаної послуги менша, ніж обов’язкова частка витрат на оплату цієї послуги (споживачі повинні сплачувати її фактичну вартість).

До речі, у минулому році до відділ соціальних допомог нарахував 425 субсидії хустянам, їхній середній розмір складав 315 гривень.

Чи врятує субсидія від зубожіння?

Навіть із усіма видами соціальної підтримки платити за газ доведеться. Більшість краян так і не отримають омріяних субсидій, бо офіційно не працюють, а отже доказів їхнього реального доходу немає. Центр зайнятості теж не надасть відповідного документу про перебування на обліку, якщо людина працюючи нелегально, туди не зверталася. Але це ще півбіди…

Разом з вартістю газу подорожчають і продукти, зокрема, хліб. Космічна ціна блакитного палива може вплинути на цінову політику у різних сферах народного господарства. Нестабільний курс гривні теж грає свою далеко не позитивну роль…

Тож як будемо виживати – відомо тільки Богу…

-Більшу частину пенсії  я витрачаю на ліки, – з гіркотою ділиться 74-річна хустянка Валерія Дан. – За світло та газ платить зять, продукти купує донька. Зарплати у дітей невеликі, а ще й онучка – студентка, навчається на платномувідділенні. Грошова скрута ще більше дасть за себе знати взимку, коли отримаємо квитанції за спожиті комунальні блага. Тож думаємо, як перейти на альтернативне опалення дровами.

Кажуть, що живучість нашого народу – річ неймовірна. І як не дивно, та навіть слово «криза» вже нікого не лякає. Ми так натерпілись від «покращень» минулого уряду, що зараз із гарячим серцем та холодним розумом обмірковуємо план дій на найближчу перспективу…  Та як би там не було, але хотілося б нарешті хоч якихось позитивних змін та реального підвищення рівня життя.

Марина Алдон

 

Драгівчани власним коштом ремонтують дороги в селі

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Драгівчани власним коштом ремонтують дороги в селі

Дороги на Хустщині  нагадують американські гірки і не витримують жодної критики. Останній раз ямковий ремонт проводився більше, ніж рік тому, і то не всюди. Проїхати кілометр шляху автівкою можна  не набагато швидше, аніж пройти пішки. Тож місцеві селяни уже давно вимірюють відстань не довжиною шляху, а хвилинами, за яку вони її долають.

Під час негоди «автобани» стають схожими на велику суцільну калюжу. У окремих населених пунктах люди скаржаться, що через їхні села навіть відмовляються їхати рейсові автобуси.

Щоб не чекати «милостині» від автодору, який, до речі, теж погано фінансується, група активістів із Драгова взялась сама лагодити центральну дорогу.  Зі слів місцевих мешканців, відрізок автошляху Драгово-Вільшани не ремонтували більше п’яти років. Тож селяни самі проявили ініціативу і взялись до справи. Заливають краяни, правда, центральну вулицю села не асфальтом, а  бетоном, але переконані, що так буде навіть ефективніше. Роботи проводяться власним коштом драгівчан і працюють вони не абияк, а на совість, бо ж автомобілі, які відмовляються їздити на «танкодромах» Хустщини, доводиться ремонтувати чи не щомісяця, а витрати все одно ніхто не компенсовує. На жаль, така ж невтішна ситуація з дорожніми артеріями практично на всій території Закарпаття.

Ентузіазм жителів Драгова дивує, але й радує. Адже з ранку до ночі люди метушаться не в себе по господарству, а на дорозі, хоча справ і вдома вистачає. Озброєні лопатами, тачками, сапами і «залізними конями», драгівчани проторюють шлях у Європу власним прикладом, докорінно змінюючи і себе, і власний населений пункт.

Марина Алдон,

“Карпатський об’єктив”

Фото Агнеси Куртяк

Михайло Ільницький згадує про Чорнобиль із власних світлин

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Михайло Ільницький згадує про Чорнобиль із власних світлин

26 квітня 1986 року – одна з найтрагічніших дат в історії людства: на четвертому блоці Чорнобильської атомної електростанції за 110 кілометрів від столиці України Києва, майже в центрі Європи, сталася аварія, яку обґрунтовано кваліфікують як найбільшу в світі техногенну й екологічну катастрофу.

Михайло Ільницький народився у 1966році в с.Руське Мокре,Тячівського району у сімї військового. Вже змалку Михайла батько виховував до дисципліни та принципіальності, порядку та порядності. Цими чеснотами він втілював у ньому дух справжнього чоловіка та достойного громадянина своєї держави.

Після навчання середньої загально – освітньої школи Михайло служив в Мукачівському прикордонному загоні. З дитинства виховуючись у військовому дусі, а також під час служби в армії хлопець твердо вирішив, що стане правоохоронцем. Батьки підтримали вибір сина, і благословили на нелегку міліцейську ниву.

Наказом начальника УМВС України в Закарпатській області молодшого сержанта міліції Михайла Ільницького, було призначено на посаду інспектора дорожньо-патрульної служби Хустського взводу.

Незабаром на Ільницького чекав новий наказ про направлення його в м. Чернобиль, для несення служби та  охорони громадського порядку. Як інспектор ДПС, зразково ніс службу на постах ВДАІ по периметру зони відчуження; супроводжував вантажні автомобілі з будівельними матеріалами, для будівництва саркофага. У радіаційній зоні Михайлу Ільницькому довелось перебувати близько півтори місяця. Сьогодні майже кожного разу при вільній хвилині Михайло Ільницький бере до рук фотоальбом, з чорнобілими фотографіями де є зображені його друзі-колеги та чорнобильська атомна електростанція.

Після «радіаційних днів» Михайло Ільницький повертається в рідне Закарпаття. Поступає в Орловську(Росія) середньо-спеціальну школу міліції. Після навчання службу продовжив у Тячівському ДАІ РВ УМВС України в Закарпатській області ; у 2007році був переведений в ДАІ та АТІ з обслуговування м. Хуст та Хустського району, а вже у 2012році був переведений до Хустського міськвідділу міліції на посаду оперативного чергового.

Наразі пан Михайло перебуває на заслуженому відпочинку та виховує трьох дітей.

Агнеса Куртяк,

Хустський МВ УМВС

Історія одного жебрака або Сліпий серед «незрячих»

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Історія одного жебрака або Сліпий серед «незрячих»

Зазвичай у ЗМІ прийнято писати про людей видатних,висвітлювати діяльність політиків, чиновників чи постатей, які залишили  творчі або виробничі автографи в історії краю, прославили місто, область, державу. Чомусь, ніби не помічаючи, що діється довкола,  ми щодня проходимо повз тих, хто стоїть із простягнутою рукою… Звикли, зачерствіли, збайдужіли? А, до речі, у кожного із жебраків своя доля і свої причини старцювання…

Важке дитинство

Володимир ріс у звичайній сільській родині на Хустщині. Здається, нічим не відрізнявся від однолітків, любив ганяти м’яча, бавитись у піжмурки,  непогано навчався у школі… Та щойно йому виповнилось  дев’ять років, у родині сталось лихо – несподівано помер батько. Незабаром мати вдруге вийшла заміж і народила сестричку. Вітчим від першого дня незлюбив пасинка, обділяв у всьому, нерідко давав стусанів ні за що. Якщо сестра щось розбивала, завжди діставав Володимир.

Одного разу Марта одягнула мамині туфлі на підборах і вирішила походити в дорослому взутті на подвір’ї. Та несподівано маленька дитяча нога підвернулась, дівчинка впала і зламала руку.  Вітчим у той час був на роботі. Мати сама відвезла доньку в лікарню.  Медики зробили все необхідне, наклали гіпс і відпустили дівчинку додому. Увечері, коли Семен Георгійович повернувся і побачив доньку з перев’язаною рукою, суворо спитав у чому справа. Марта розповіла. Тоді чоловік щосили почав лупцювати пасинка. Хлопець втікав від жорстоких побоїв, та на ганку вітчим його зловив і зіштовхнув зі сходів…

Отямився хлопець уже в лікарні. Як виявилось, світ для нього змарнів, пожух… Володимир почав втрачати зір…

Шалене кохання

Юність у Володимира Рущака пройшла теж не дуже солодко. Щойно отримав шкільний атестат, назавжди покинув родину. На жаль, мати помічала тільки нового чоловіка і сестру, а син, наче був нерідним…

Із-за хвороби очей, нормальну роботу в Хусті знайти не міг, тож через УТОС влаштувався робітником на ламповому заводі, щоб заробити хоч на оплату квартири та харчі. Колеги порадили оформити інвалідність. Тож Володимир подався у районний відділ соціального забезпечення. І там зустрів її… фатальну жінку, любов свого життя. Великі сині очі незнайомки здавались уламками неба, а кучері русявого волосся, обрамляючи бездоганний овал світлого обличчя, нагадували колоски пшениці. 

Єва сиділа в інвалідному візку і Володимир, фантазуючи через поганий зір, яка ж вона насправді, мимоволі торкнувся теплої долоні жінки… і серце забилось так, ніби от-от вискочить із грудей.  З того часу вони почали зустрічатись. Проте родина коханої була проти їхніх стосунків, вважаючи, що Володимир – пройдисвіт, який полює за житлом.  Йому тоді було 24, а їй – 42. Велика різниця у віці не лякала чоловіка, навпаки, поруч із нею він відчував себе більш впевнено і отримував саме ту порцію ласки і тепла, яку недоодержав у дитинстві від матері.

Сумісне життя було нелегким, бо весь час потрібно було збирати гроші на операції – то Єві на спині, то Володимиру на сітківці. Періодично сапомочуття покращувалось, періодично – погіршувалось. У обох… Мешкало подружжя в хаті Єви, куди час від часу навідувались її близькі, щоб попсувати обом нерви. Але їх об’єднувало головне – кохання, для якого усі перепони здавались тимчасовими…

Проте однієї зимової ночі Єви не стало… Вона померла від інсульту. Раптово. І сонце, ніби навіки згасло.

Чарівна сопілка

Володимир дуже важко переживав втрату єдиної в житті близької людини. Залишившись наодинці з горем, нерви почали здавати, зір інтенсивно погіршувався. Він уже майже нічого не бачив.

Тоді смерть здавалась найкращим порятунком від мук. Але довелось жити… долати депресію…

-Щось у душі зламалось, мені було байдуже, чи завтра наступить, чи доба триватиме вічно – згадує Володимир Рущак. – Я міг дуже довго не виходити з дому, тижнями не їсти, тільки пити воду. Відчував, що опускаюсь на соціальне дно.

Одного разу чоловік почув, як сусідський хлопчик грає на сопілці. Мелодія лунала так голосно і дзвінко, що Володимиру теж захотілось спробувати, бо колись, іще маленьким, саме гри на цьому інструменті його навчав рідний батько. Нахлинули спогади…

 -Покликав Максимка. Попросив «дудку». І ніби поринув у інший простір. Та мить була такою солодкою і щасливою! – ділиться В.Рущак. – За кілька днів батьки хлопчика подарували мені таку ж чарівну паличку. Із того часу з сопілкою не розлучаюся.

Життя навпомацки

Зараз Володимир із паличкою, на дотик вивчає горбисту дорогу перед собою. Щоб пересуватись містом, щодня доводиться прикладати титанічних зусиль. Та він іде… щоб «заробити» на хліб щоденний грою на одній із вулиць Хуста.

Хтось називає чоловіка симулянтом, хтось дорікає за жебракування,  хтось навіть насміхається, та мало кому відома важка доля цієї далеко непересічної людини. Бо є в душі старця Божа іскра, грає він не так, як вчать у вишах, не за правилами нотної грамоти, а серцем, імпровізує, за слухом відтворює будь-який мотив…

-Тростина – мій поводир, – усміхається чоловік, – а сопілка – годувальниця. До сліпоти я вже звик, як до невідворотного фатуму. Не бідкаюсь, бо розкошує нині мало хто. Якби не постійна потреба в ліках, до того ж недешевих, не випрошував би милостиню від перехожих. Але пенсії не вистачає… Жити складно, але не безнадійно…

До речі, колись вважалося, що позбавлення людини можливості бачити є більшою карою, ніж смерть. Цар Едіп для спокути власної провини не вбивав, а осліпив себе. Шекспір також переконував, що фізична загибель є меншим нещастям, аніж сліпота. А скільки співчуттів викликають досі оспівані Шевченком кобзарі, бандуристи, лірники… Утім, сьогодні нерідко «сліпий» натовп метушливо проходить повз незрячих і навіть не замислюється, якими обділеними почуваються в суспільстві ті, хто живе в постійній темряві…

Марина Алдон,

«Карпатський об’єктив»