У Хусті гостювали Юрій Луценко та Петро Порошенко

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

У Хусті гостювали Юрій Луценко та Петро Порошенко

Першотравень хустяни та гості міста над Тисою зустрічали весело. У центрі, на майдані Незалежності, у цей день було дуже велелюдно. На зустріч із кандидатом у президенти Петром Порошенком приїхали представники Виноградівського, Іршавського, Тячівського, Рахівського районів. Розважали учасників зібрання народні артисти України Тарас Петриненко та Тетяна Горобець. Їхні мелодійні та запальні пісні створювали святкову атмосферу.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Першим перед громадою виступив голова ініціативи Третя Українська Республіка Юрій Луценко. Він зазначив, що толерантний і в етнічному, і в мовному відношенні закарпатський народ повинен бути прикладом національної терпимості для всієї України. Державний діяч підкреслив, що політики – це інструменти людей, будівельники нової держави, тож вони повинні забезпечити суспільство чесним і прозорим судом, професійною прокуратурою, доступною медициною та якісною освітою.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Відтак до присутніх на зібранні звернувся Петро Порошенко. Він розповів про поїздку на Схід, про спільні передвиборчі домовленості із Віталієм Кличком та Миколою Томенком, поділився згадками про трагічні події на Євромайдані та політичними планами на найближче майбутнє. Також кандидат у президенти закликав краян неодмінно прийти на вибори та висловити власну позицію, щоб забезпечити легітимність волевиявлення.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Під час поїздки до столиці Карпатської України Петра Порошенка супроводжували голова Закарпатської обласної ради Іван Балога та голова облдержадміністрації Валерій Лунченко.

Марина Алдон

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Чи перекриють субсидії нові тарифи на газ?

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Чи перекриють субсидії нові тарифи на газ?

Українці – народ витривалий, привчений до економії. Закарпатці ж у плані комунальних заощаджень – одні з лідерів у державі. Будуючи величезні триповерхові котеджі, більшість наших краян мешкають у крихітних літніх кухнях. Щоб зекономити витрати за електроенергію та газ, чимало сімей туляться в малогабаритних кімнатах, перекриваючи радіатори в інших приміщеннях та не вмикаючи нічого зайвого з електропристроїв…

З 1 травня газ для населення дорожчає більш, ніж наполовину

Національна комісія з регулювання енергетики визначилась з новими тарифами на газ для побутових споживачів. Тож рахунки за травень ми отримаємо вже за новими тарифами, які на 40-60% вищі за попередні.  Отже, найближчим часом на нас чекає справжній ціновий шок.

Уже в цьому місяці власники квартир з центральним опаленням, які використовують газ лише для приготування їжі, повинні платити за блакитне паливо 1,182 грн. за кубометр, якщо мають лічильник, і 1,299 грн., якщо лічильника немає. Ті споживачі, які використовують не більше 2500 кубометрів газу на рік, мають сплачувати 1,089 грн. за кубометр за наявності лічильника і 1,197 грн. без облікового пристрою. Якщо сімя споживає від 2500 до 6000 м3 газу на рік, то для неї тариф становить 1,788 грн. із лічильником та 1,965 – без нього. Власник маєтку, на опалення якого йде понад 6000 кубометрів палива на рік, повинен сплатити 3,645 грн. за м3 (4,011 грн., якщо лічильника немає).

На жаль, «листи щастя», для більшості мешканців міста над Тисою й раніше були випробуванням на вміння адаптуватися до стресів, а тепер, в умовах «затягування пасків» взагалі стануть справжнім іспитом на витримку нервової системи… Бо ж середня зарплата в Хусті становить 2427 грн., у той час, як чимало краян отримують  «на руки» лише трохи більшу суму… Якщо ж брати до уваги й пенсії, то  кількість «бідняків» зросте в кілька разів…

Особливості призначення субсидій

Субсидія  – це безготівкова фінансова підтримка малозахищених краян. Фактично вона є державною компенсацію частини витрат на оплату спожитих послуг. Багато хто з мешканців міста над Тисою сподівається, що може розраховувати на цей вид адресної допомоги.

-Умови надання житлово-комунальної квоти не змінилися. Як і раніше, субсидія надається власнику житла за умови, якщо всі члени сім’ї працездатного віку працюють, зареєстровані у центрі зайнятості або навчаються, – запевняє начальник відділу державних соціальних допомог виконавчого комітету Хустської міської ради Лариса Пацкан. – Щоб оформити субсидію, потрібно звернутися у відділ соцдопомог, маючи при собі мати паспорт, ідентифікаційний код, будинкову книгу, пенсійне посвідчення, трудову книжку (для пенсіонерів), довідку про доходи за останні півроку перед місяцем звернення (для працюючих), довідку про розмір земельної ділянки, довідку про склад осіб, зареєстрованих у житловому приміщенні та квитанції про останню сплату послуг. Крім того, слід заповнити  заяву встановленого взірця та відповідну декларацію. Хустянам також варто знати, що для того, щоб не вистоювати довжелезні черги, на прийом можна попередньо записатися.

Слід зазначити, що субсидія не призначається, якщо уповноважений власник житла та особи, зареєстровані разом з ним мають у своєму володінні або користуванні дружини (чоловіка, неповнолітніх дітей) в сукупності більше ніж одне житлове приміщення (будинок), загальна площа яких в сумі перевищує встановлені норми володіння або користування загальною площею житла. Також на комунальні пільги не можна розраховувати, якщо власник житла і особи, зареєстровані разом з ним в житловому приміщенні (будинку), мають у своєму володінні або володінні їх дружин (чоловіків, неповнолітніх дітей) два або більше транспортних засобів (механізмів), підлягають державній реєстрації та обліку в Державтоінспекції. У випадку придбання житла, субсидія для відшкодування витрат на оплату комунальних послуг призначається не раніше чим через рік з місяця купівлі будинку (квартири).

Якщо будь-хто із зареєстрованих у житловому приміщенні протягом 12 місяців перед зверненням за призначенням субсидії здійснив покупку земельної ділянки, квартири (будинку), автомобіля, транспортного засобу (механізму), будівельних матеріалів, інших товарів довгострокового вживання або сплатив послуги з навчання, будівництва, ремонту квартири (будинку) або автомобіля, транспортного засобу (механізму), телефонного (у тому числі мобільного) зв’язку і т. п., окрім житлово-комунальних послуг в межах норм споживання і медичних послуг, пов’язаних із забезпеченням життєдіяльності, на суму, яка на час звернення перевищує 10-кратну величину прожиткового мінімуму для зазначених осіб, то теж не має право на отримання безготівкової фінансової допомоги на оплату спожитих послуг.

Важливо, що раніше призначені субсидії не підлягають перегляду і перерахунку. Однак надання субсидії може призупинитись за поданням житлово-експлуатаційних організації, житлово-будівельних (житлових) кооперативів, об’єднань співвласників багатоквартирного будинку та організацій, що надають житлово-комунальні послуги, якщо громадянин, якому призначено субсидію, не сплачує відповідну частку спожити тих послуг, за винятком випадків, пов’язаних із затримкою виплати заробітної плати, пенсії тощо, яка підтверджується відповідними документами. Громадяни, яким призначили комунальну квоту для відшкодування оплати житлово-комунальних послуг зобов’язані щомісячно сплачувати свою обов’язкову частку витрат, крім випадків, коли вартість фактично використаної послуги менша, ніж обов’язкова частка витрат на оплату цієї послуги (споживачі повинні сплачувати її фактичну вартість).

До речі, у минулому році до відділ соціальних допомог нарахував 425 субсидії хустянам, їхній середній розмір складав 315 гривень.

Чи врятує субсидія від зубожіння?

Навіть із усіма видами соціальної підтримки платити за газ доведеться. Більшість краян так і не отримають омріяних субсидій, бо офіційно не працюють, а отже доказів їхнього реального доходу немає. Центр зайнятості теж не надасть відповідного документу про перебування на обліку, якщо людина працюючи нелегально, туди не зверталася. Але це ще півбіди…

Разом з вартістю газу подорожчають і продукти, зокрема, хліб. Космічна ціна блакитного палива може вплинути на цінову політику у різних сферах народного господарства. Нестабільний курс гривні теж грає свою далеко не позитивну роль…

Тож як будемо виживати – відомо тільки Богу…

-Більшу частину пенсії  я витрачаю на ліки, – з гіркотою ділиться 74-річна хустянка Валерія Дан. – За світло та газ платить зять, продукти купує донька. Зарплати у дітей невеликі, а ще й онучка – студентка, навчається на платномувідділенні. Грошова скрута ще більше дасть за себе знати взимку, коли отримаємо квитанції за спожиті комунальні блага. Тож думаємо, як перейти на альтернативне опалення дровами.

Кажуть, що живучість нашого народу – річ неймовірна. І як не дивно, та навіть слово «криза» вже нікого не лякає. Ми так натерпілись від «покращень» минулого уряду, що зараз із гарячим серцем та холодним розумом обмірковуємо план дій на найближчу перспективу…  Та як би там не було, але хотілося б нарешті хоч якихось позитивних змін та реального підвищення рівня життя.

Марина Алдон

 

Хустський залізничний вокзал – музейний раритет чи пляма на візитці міста?

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Хустський залізничний вокзал – музейний раритет чи пляма на візитці міста?

Якщо, як стверджує народна мудрість, людинузустрічають за одежею…  то перше враження про місто складається з вокзалу. Гості Хуста, потрапивши на територію залізничної станції, певно, думають, що їх везла до колишньої столиці Карпатської України машина часу, а не потяг… і опинились вони не в сучасному європейському містечку, а в середньовічному селі… Допотопна будівля вокзалу дивиться на мандрівників «облупленими» скляними очима піввікових вікон. Обшарпаний фасад, трухлявий дах, старезні дерев’яні двері, ржаві труби… навіюють на людей далеко не найкращі естетичні почуття. А ті, кому доводиться зайти в приміщення чекальної зали, просто шоковані жахливим внутрішнім «дизайном» будівлі. Маленька кімнатка, де подорожуючі купують квитки, ще в гіршому стані.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

-Вокзал побудовано у 30-ті роки минулого сторіччя. Останній раз його впорядковували років 20 тому, – розповідає заступник міського голови з комунальних питань Микола Аннишинець. – На жаль, будівля підпорядковується не Хустській міськраді, а Львівській залізниці, тож проведенням ремонтів мали б займатися представники установи з сусідньої області. Проте… і вони цього не роблять, а приміщення вокзалу не просто руйнується, а знаходиться в аварійному стані. Нещодавно, в рамках місячника саночистки, міський голова Володимир Кащук зобов’язав власника провести благоустрій привокзальної території, адже захаращена будівля псує враження про населений пункт у всіх, хто користуючись залізничним транспортом, опиняється в місті над Тисою.

Проте, прогулявшись  привокзальною площею, якихось слідів ремонтних робіт я не помітила… Отже довелося звернутися за  роз’ясненнями до начальника станції «Хуст» Володимира Процишина. Коментувати ситуацію головний залізничник міста відмовився, єдине, що зазначив – ремонту ніякого не буде і не планується. Стосовно ж будь-якої іншої інформації, повідомив, що говоритиме виключно через офіційне подання, яке рекомендував направити зразу до начальника Закарпатської обласної залізниці.

Дивує, чому пан Володимир, замість того, щоб визнати жалюгідне становище вокзалу, відмовляється говорити з представниками ЗМІ про очевидні речі. Адже можна якось по-людськи просто пояснити  відсутність грошей, а не посилатися на нікому непотрібні листи до вищестоящого  начальства.

Походжаючи пероном і роздивляючись відвалену штукатурку вокзального «обличчя», я зустрічала туриста з Вінниці. Вирішила запитати, що він думає про хустську станцію.

-Мене давно не дивують занедбані провінційні вокзали. Проте від містечка, що знаходиться в такому мальовничому краї і майже в центрі Європи, чекав чогось більшого, – зізнався Микола Прилипко. – Ця споруда ніби валиться на очах, тріскаються стіни, проглядають цеглини. Крім того, довкола незатишно…

-Квитки постійно дорожчають, залізниця заробляє непогані гроші, а вони осідають у когось в кишенях. – долучається до розмови мешканка міста над Тисою Єва Попович, – Особисто мені навіть страшно заходити в приміщення, щоб купити квиток. Підлога настільки гнила, здається, що ось-ось провалиться…

Гадаю, відповідальним особам залізниці не завадило б прислухатися до зауважень, зробити висновки, бо зовнішній вигляд вокзалу не тільки не приваблює гостей райцентру, а відлякує навіть самих хустян…

Марина Алдон

 

Таємниці хустського церковного годинника

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Таємниці хустського церковного годинника

Годинник – ніби об’єктив, що віддзеркалює світопростір  між миттю й вічністю, між духовним і тлінним, між життям і смертю. Кожного ранку, проходячи повз старовинний костел святої Анни, задивляюсь  на круглий пристрій для вимірювання часу, і ніби поринаю в сиву глибину віків… Скільки всього в маленькому містечку над Тисою пов’язано з цим середньовічним годинником, скільки невідомого нам приховує він, але… вперто мовчить, відраховуючи хвилини і сповідаючи тільки про плин годин та настання нової доби…

Свідок історії

-Колись це велике кругле око оздоблювало Хустський замок. Згідно переказів, після того, як у кам’яну фортецю влучила блискавка, вона втратила стратегічну цінність і в 1799 р. тогочасний угорський уряд дозволив краянам розібрати східну частину замку, а будівельний матеріал використати для будівництва римо-католицької церкви, – розповідає краєзнавець Василь Андьол. – Годинник, який нині знаходиться на церкві, тоді ж зняли із поруйнованої вежі. Він дивом уцілів після пожежі і сьогодні вважається безцінною реліквією міста.

До речі, під час встановлення годинника на костелі, виявилося, що пошкоджено в ньому тільки годинниковий механізм, який згодом було змінено. Із першого ж дня, незалежно від того, яка влада була у Хусті, середньовічний свідок історії показує виключно середньоєвропейський час.

Хустський Біг Бен

-Дід часто переповідав мені легенду про те, що перший міський воєвода на ім’я Хуст, привіз із Відня цінний подарунок – величезний годинник, отриманий від князя за перемоги в боях. Щоб бідні краяни, у яких не було грошей на придбання власних кишенькових чи наручних годинників теж мали користь із австрійського презенту, воєвода встановив годинник на найвищій вежі замку, аби мелодія дзвонів сповіщала хустян про час, – запевняє пан Василь. – Тож гіпотетично, нашому старожилу може бути стільки ж років, як і самому Хусту. Однак це тільки припущення.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA-Те, що джерелом будівельного матеріалу для храму стали руїни Хустського замку – нині ні в кого не викликає сумнівів,  – ділиться знаннями куратор церкви святої Анни Степан Товт. – Підтвердженням цьому є напис на одній зі стін латинською мовою: «Нарцис Хуст мембран суму, Нон вікте, сед лацеранте – Екстет ут етерні форціор ара Деї», що в перекладі означає «Це частина Хустського замку, зруйнованого, але непереможного – найбільш сильного у престолі живого Бога».  Як свідчать архівні документи, цей напис зроблено у 1802 р. ксьонзом піаністичного ордену Вікентієм Шимеліусом (Шимоншичем). Проте, історія появи годинна оповита низкою таємниць. Усі офіційні та релігійні документи згоріли під час однієї з пожеж у храмі. Тож, щоб довідатись правду, потрібно проводити ціле наукове дослідження, їхати в архіви Угорщини та Румунії і вивчати історію.

Сучасне життя раритетного годинника

Храмовий годиннику Хусті – справжнісінький музейний експонат. Він, ніби серце міста, здається, б’ється безперестанку вже багато сторіч… Хоча… час помітно накладає свою руку й на нього. Бо ж вічного немає нічого. Таємничим велетнем віків дивиться хронометр із башти на заклопотану юрбу і небесне птаство…

-З 2006 року я відповідаю за роботу годинника. У ньому є три механізми, так звані лебідки, які без втручання можуть працювати протягом 36 годин. Щоб хустський Біг Бен не зупинився, періодично доводиться його підкручувати. Крім мене старовинний пристрій обслуговує годинникар Бейло Вайнраух, – каже куратор костелу, – бо складна конструкція потребує професійного догляду. А працює годинник так: пружина приводить у рух маятник, який через рівні проміжки часу впливає на колісний годинниковий механізм, за рахунок цього починають рухатися стрілки на циферблаті. Підраховано, що хвилинні стрілки проходять за рік відстань приблизно 100 кілометрів. До речі, церковний раритет є частиною архітектурного комплексу костелу і його циферблати дивляться на усі чотири сторони світу.

Слід зазначити, що за радянської влади годинник не сповіщав сигналом про години, бій курантів на культових спорудах, церковні дзвони вважались поза законом. Потім певний час годинниковий пристрій, вийшовши з ладу, не працював. Полагодили годинник аж у 90-х роках.  На жаль, дати виготовлення на ньому немає. Але точно відомо, що перший камінь храму було закладено в 1800 році, а перші богослужіння проведено у 1812 році. Годинник вмурований у вежу настільки точно, що, однозначно, це могли зробити тільки будівельники під час спорудження костелу. Тож навіть у випадку, якщо це не антикварний годинник із замкової фортеці, то йому наразі вже все одно більше двох сотень років.

Мешканці Хуста вірять: якщо потрапити на вежу в той момент, коли дзвонить годинниковий дзвін, і загадати бажання – воно обов’язково здійсниться! Тільки мало хто наважується це зробити.

Та як би там не було, але часомір на церковній вежі костелу святої Анни є своєрідною візитківкою Хуста. Багато туристів, крім славнозвісної Нарцисової долини, бажають сфотографувати діючий механічний годинник (однин із найстаріших у Європі), який виготовили ремісники ще тоді, коли не було ні токарних, ні фрезерних верстатів!

Марина Алдон

 

 

 

Туристична Хустщина чекає на відкриття курортного сезону

P9090433

Туристична Хустщина чекає на відкриття курортного сезону

Закарпаття – квітучий мальовничий край, який приваблює туристів у будь-яку пору року і Хустщина, звичайно ж, не є винятком. Після анексії Криму, наш регіон залишається найбільш привабливим у туристичному плані як для земляків, так і для іноземців. Чим же ми можемо здивувати гостей? У першу чергу – чистими ріками, рахманними потічками, гірськими краєвидами, свіжим карпатським повітрям та гостинністю…

Першочергове завдання – надати притулок кримським біженцям

OLYMPUS DIGITAL CAMERA-Усі ми люди і розуміємо проблеми інших, зі співчуттям ставимося до тих, хто вимушений покинути власну домівку і шукати притулку на чужині. Найчастіше мешканці Кримського півострову втікають через страх за своє життя і майбутнє власних дітей. Особливо бояться утисків та репресій татари… Тож ми радо приймемо і їх, і інших кримчан, – підкреслює заступник керівника апарату Хустської РДА Валерій Янюк. – Я багато років очолював сектор туризму і добре знаю, що наш гостинний народ готовий поділитись останньою скоринкою хліба з гостями. Ми проводимо роботу з пошуку закладів для розміщення біженців із сільськими головами, бібліотекарями та просто охочими допомогти житлом. Зокрема, представниками Хустської районної ГО «Русинський зелений туризм «Нарцис», спілки громадян «Сільський зелений туризм» у селищі Вишково, за сприяння сектору туризму відділу культури та туризму райдержадміністрації, проводиться моніторинг наявності вільних місць та можливого прихистку громадян у приватних сільських садибах. Наразі попередню згоду на розміщення кримчан надали: туристично-оздоровчий комплекс «Нарцис»(може прийняти50 осіб), садиби у селах Нижній Бистрий – 5 сімей, Березово – 10 сімей, Бороняво – 5 сімей, Драгово – 1 сім`ю, Золотарьово – 1 сім`ю , смт. Вишково – 4 сім`ї. Загалом, враховуючу можливості приватних сільських садиб, на території Хустщини можна розмістити більше 70 осіб (дані постійно уточнюються).

А над Хустом небо чисте, приїжджай до нас, туристе!

Якщо робити акцент на відпочинку мешканців інших областей в Закарпатті, то для того, щоб туристи до нас приїхали, потрібно їх переконати у тому, що вони не пошкодують за витрачені кошти. Звичайно, Хустщина не може похизуватись якісними дорогами, морським узбережжям, катанням на яхтах, але зате ми маємо прекрасні природні блага…

MEDION DIGITAL CAMERA

Туристично-рекреаційна галузь є однією з пріоритетних напрямків розвитку економіки Хустського району. Мальовничі ландшафти, цілющі мінеральні джерела, термальні води, чани, купелі, кінний спорт, багаті культурні, історичні, етнічні традиції, широка мережа санаторно-лікувальних закладів дають можливість розвивати різні види туристичної діяльності, – розповідає головний спеціаліст сектору туризму Хустської РДА Вікторія Попович. – Крім зимових катань на лижах, у нас проводяться літні сходження на гору Менчул, висотою 1501 м, сплави по ріках, екскурсії до визначних куточків краю. Крім того, своєрідною візитною картою Хустщини є її величні старовинні архітектурні споруди: 4 унікальні дерев’яні архітектурні пам’ятники: у с. Крайниково — церква св.Михайла (1662 року); в с. Сокирниця — церква св.Миколая Чудотворця (1709 року); в с. Александріївка – церква св.Параскеви (перша половина XVIІ ст.) та у с.Данилово – церква св.Миколая (1779 року). До того ж, не закохатися в наші казкові краєвиди практично неможливо…

Санаторне село Шаян конкурує з маленькими садибами

На Хустщині вже впродовж багатьох років розвивається зелений туризм. Адже уся мудрість традицій Срібної землі прихована саме у сільському побуті та шанобливому ставленні  до рідного краю. Саме тому справжнє єднання з природою мешканці великих міст шукають у віддалених населених пунктах, де ще більш-менш збереглася незайманість довкілля.

20-Цими днями я запропонував очільнику Закарпатської облдержадміністрації Валерію Лунченку зробити своєрідний меседж для голів ОДА із інших регіонів – запросити їх відпочити на кілька днів у нас, повезти їх у прикордонну зону Угорщини, щоб на власні очі побачили життя в Європі. При цьому керманичі східних областей могли б оцінити переваги нашого краю в туристичному плані. Крім того, я виступив із пропозицією зробити відеоролик російською мовою для мешканців Донеччини, Луганщини, Харківщини, у якому вони б змогли побачити принади закарпатської природи, гостинність наших людей і те, що Закарпаття – це унікальний куточок української землі, де у мирі і злагоді між собою живуть представники різних національностей і де ніколи не виникає мовних проблем. Це була б соціальна реклама і ми могли б попросити цих голів ОДА розмістити ролик на регіональних телеканалах, – поділився думками В. В. Янюк. OLYMPUS DIGITAL CAMERA– Що ж стосується самого дозвілля та «полювання за враженнями», то справді неповторною місцевістю є у нас курортна зона Шаяна. На території села розміщено багато оздоровниць, зокрема: санаторій «Шаян», «Перлина Прикарпаття», «Карпатія», «Вісак», «Еней Лаз», «Мараморош», «Мисливський дім» та багато інших. Крім того, у Велятині є профілакторій «Теплі води», у Ракоші – оздоровчо – лікувальний  табір  «Колосок», у Хусті – ТОК «Нарцис», ОЛК «Урожай» тощо. Але це далеко не все… Останнім часом набуває все більшої популярності саме зелений туризм, який найбільш розвинений у смт. Вишково та в селах: Нижній Бистрий, Вільшани, Зольотарьово, Бороняво, Березово, Драгово… До речі, ініціатором створення в першого в районі приватного сектору з прийому та обслуговування туристів стали викладачі двох Вишківських шкіл. Ще у 2000 р. вони створили спілку «Сільський зелений туризм». А от у с. Нижній Бистрий дев’ять родин за сприяння Швейцарського бюро співробітництва в Україні (у рамках проекту Forza) навіть пройшли навчання з правил ведення туристичного бізнесу. Слід зазначити, що відпочинок у приватному секторі стає все більш популярним, адже крім нормального житла, кожне село має чим гордитися, зокрема, хоча б традиційними народними промислами: лозоплетінням, ткацтвом, вишиванням, гончарством , різьбленням по дереву, які розкривають витоки та джерела народної культури. Мальовничі місця регіону дозволяють вибрати цілу дозвіллєву програму за вподобанням: рибалка, збирання грибів, малини, ожини, чорниць, лікарських рослин. Перебування в сільській місцевості дає змогу міським жителям долучитись до національної екзотики.

Отже, у нас є що показати гостям! Шанси на вітчизняний відпочинок прогнозують навіть у турфірмах, які займались закордонним напрямком, а мешканці хустини завжди раді туристам!

Марина Алдон