У Хусті стартував КВН

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

У Хусті стартував КВН

 У четвер, 27 березня, в Хусті відбувся міський чемпіонат учнівської ліги КВН, відроджений після кілької років “мовчання” управлінням культури, молоді і спорту. Темою конкурсу веселих та кмітливих було шкільне життя. Молодь добре підготувалася до інтелектуально-гумористичного поєдинку і дарувала присутнім у залі щирі посмішки та хороший настрій. Сім команд під час конкурсів «привітання», «розминка» та «домашнє завдання» зуміли продемонструвати впевненість у собі,  відчуття сцени, хороший вокал, неординарний підхід до гумору. Принаймні, усі учасники заявили на серйозність намірів і бажання боротися за звання найкращих. Школярі показували міні-вистави, пісенні, танцювальні пародії, жарти, пантоміму…

А визначало переможців журі у складі: начальника управління культури, молоді і спорту Хустської міської ради В.В.Власюка, спеціаліста управління культури, молоді і спорту Хустської міської ради Т.М.Гайдур, завідувача відділом театрального мистецтва Хустської школи мистецтв Н.С.Гержик, методиста управління освіти, релігій та у справах національностей І.М.Валантир, керівника гуртків Хустського центру науково-технічної творчості учнівської молоді В.М.Ігнатка, журналіста газети «Вісник Хустщини» М.Й.Штефуци та керуючого справами виконавчого комітету Хустської міської ради В.М.Сабадоша.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Тож після цікавої та напруженої гри місця розподілились так:

1.Хустської спеціалізованої школи IIII ступенів №1 ім. А.Волошина «Волошки» (капітан Магдалина Довжанин).

2.Хустської загальноосвітньої школи IIII ступенів  №4 «ООН» (капітан Михайло Король).

3.Хустської загальноосвітньої школи IIII ступенів №2 «Веселка» (капітан Володимир Піскун).

4.Хустської гімназії-інтернату «Наша Інтернаша» (капітан Андрій Ковач).

4.Хустської загальноосвітньої школи III ступенів з угорською мовою навчання «Угорські чебуреки» (капітан Алла Міллер).

5.Хустської загальноосвітньої школи IIII ступенів №5 «Всі зміни на краще» (капітан Неля Вовк).

6.Хустського навчально-виховного комплексу №1 «В десятку» (капітан Роман Шуберт).

Команди-переможці було нагороджено грамотами та кубками від Хустської міської ради.

Наступна гра – серед студентської ліги міського чемпіонату ігор КВН пройде 1 квітня.

 Мирослава Пойда.OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Володимир Власюк: «Культура – це не тільки пісні і танці»

В Власюк

Володимир Власюк: «Культура – це не тільки пісні і танці»

Начальник управління культури, молоді та спорту Хустської міської ради Володимир Власюк – людина добре знана не тільки в області, але й далеко за її межами. Він є активним учасником самодіяльного духового оркестру, церковного хору греко-католицького Свято-Вознесенського собору, співпрацює з закордонними художниками, артистами, діячами мистецтв. Для нього робота – це життя, а життя – робота.

Сьогодні ми попросили В.В.Власюка розповісти про найяскравіші сторінки культурного життя Хуста, поділитися проблемами та здобутками мистецької галузі міста.

-Володимире Володимировичу, ви працюєте в галузі культури не перший рік. Що вдалося зробити на посаді начальника?

-Зроблено чимало, хоча, звісно, хотілося б більшого. Але моя діяльність – це не тільки, як вважає більшість, «пісні і танці», це – всебічна робота з охорони культурної спадщини, бібліотечної та музейної справи, концертної діяльності, мистецької освіти. Часом кожне маленьке «досягнення» дається з дуже великими зусиллями, бо кожна справа впирається і в гроші, і у виконавців і ще дуже і дуже в багато чинників.

І все ж… У 2003 році вдалося відкрити Хустську міську дитячо-юнацьку спортивну школу «Хуст-Нарцис», в якій сьогодні на 6-ти відділеннях навчається 445 учнів; у 2006 році – Хустську міську картинну галерею, фонд якої наразі нараховує більше 300 робіт; започатковано художні пленери «Хуст-АРТ» та скульптурний «Мелодія каменю», в яких беруть участь митці з Польщі, Словаччини, Угорщини, Хорватії, Боснії-Герцеговини, Швеції, Кувейту, Південної Кореї, Білорусії, Литви, Латвії, Молдови та України; було укладено угоди про міжнародне культурне співробітництво між містами Хуст і Ліпани (Словаччина), Сніна (Словаччина), Лєско (Польща), в рамках яких колективи художньої самодіяльності неодноразово брали участь у Подвігорлацькому фольклорному фестивалі «Під Бескидом зелененьким» в м. Сніні, «Міжнародному фольклорному фестивалі Культур Карпатських» в м. Лєско, художніх пленерах в містах Ліпани і Сніна, спортивних змаганнях в Сніні; було капітально відремонтовано міський стадіон «Карпати», міську ДЮСШ «Хуст-Нарцис», краєзнавчий музей, міську картинну галерею, міську бібліотеку, закуплено інструменти, меблі, комп’ютерну техніку в усі установи культури і спорту та в школу мистецтв, костюми для аматорських «зразкових» і «народних» колективів; утворено такі чудові гурти, як дитячий зразковий хореографічний колектив «Хустяночка» (2006р.) керівник Ірина Гнепа, дитячий зразковий фольклорний гурт «Цімборики» (2010р.) керівник Наталія Шимша, народний фольклорний ансамбль «Троїсті музики» (2010р.) керівник Олександр Анишинець, міський духовий оркестр «Нарцис» (2011р.) керівник Іван Петенко. Ці колективи є не тільки нашою гордістю, але й окрасою Срібної Землі, їх завжди запрошують на фестивалі не тільки в Україні, але і за кордоном.

Спільно з Ігнатко Валерієм Михайловичем з 2003 року було започатковано в місті регулярне проведення інтелектуальних ігор «Що? Де? Коли?» серед школярів, а згодом, починаючи з 2009 року вже й серед студентів ліцеїв, коледжів і вузів, які діють у нашому місті. Цьогоріч 27 березня започатковуємо «шкільну» та «студентську» ліги міського чемпіонату КВН.

У 2007 році мені поталанило бути співавтором грантового проекту «Сніна-Хуст – разом задля розвитку туризму Карпатського біосферного ареалу», що реалізовується у рамках Програми Європейського інструменту співробітництва і партнерства Угорщина – Словаччина – Румунія – Україна 2007-2013, який було схвалено у Європейському союзі. За виділені у 2013 році на реалізацію цього проекту кошти, для проведення святкових заходів у місті, міськрада придбала велику сцену й подіум розміром 10х12м., звукову та освітлювальну апаратуру, 10 біотуалетів, 8 наметів, започатковано І-й міжнародний фольклорний фестиваль «БІЛІ НАРЦИСИ», а у міському парку планується збудувати за ці грантові кошти великий фонтан та дитячий ігровий майданчик.

-Ви згадали, що проводите чимало творчих акцій для митців. Як же відбувається співпраця з художниками?

-Торік у Хустській міській картинній галереї з майстрами пензля було проведено чимало неординарних та цікавих виставок. Зокрема: загальну експозицію «Хуст очима митців», фотовиставку М. Деяка, М. Пацкана (Хуст), персональні виставку М. Петера (Тячів), О. Цюпко (Хуст), М. Кінч (Міжгір’я), М. Тегзе (Виноградів), виставку графіки О.Певсе (Хуст), І Дем’ян (Велятино), М. Ковач та А. Стасюк та інших. Можливо це не багато, але в підсумку за рік у міській галереї було представлено 595 робіт (живопис, графіка, скульптура, батик та фотографія)55 авторів. Крім того, наші митці взяли участь у міжнародних та регіональних пленерах: «Сянок 2013» (Польща), «Хортобадь 2013» (Угорщина), «Яворна – 2013» (Словаччина), «Іоким Осоговський 2013» (Македонія).

-А які цікаві заходи проходили останнім часом у музеї?

-Перш за все зазначу, що у напрямку науково-освітньої діяльності працівниками Хустського краєзнавчого музею було проведено дослідження та надано історичні довідки щодо дерев’яних церков та видатних діячів минулого сторіччя у Закарпатті, опрацьовано матеріали по Карпатській Україні та хустській вишиванці, зібрано й систематизовано літературудля видання туристичного довідника «Дерев’яні храми Хустщини». Також прийнято на комісію від населення 46 експонатів, які поповнили фонди музею. Відновлено й зал «Природи», який завжди був найцікавим для малечі.

Щодо заходів, то в музеї протягом року було проведено:виставку ужгородської художниці Людмили Кучеренко, випускників Дитячої авторської художньої школи ім.Ласло Гайду, експозицію робіт художнього та декоративно-прикладного мистецтва вихованців Хустської спеціальної школи-інтернату І-ІІст. для слабочуючих дітей, спільно з товариством угорської культури з м.Берегова проведено театралізоване свято «День Бетлена». Також проведено багато екскурсій як для дітей, студентів, так і для дорослих.

-Що можете сказати про роботу Хустської центральної міської бібліотеки?

Проникнення комп’ютерів у наше життя дещо «забирає»  користувачів бібліотеки, адже в Інтернеті сьогодні можна прочитати будь-яке нове друковане видання, як і отримати різноманітну інформацію для написання рефератів у школах, контрольних та курсових в інститутах. Вважаю, що бібліотека має постійно трансформувати свою діяльність, підлаштовуючись під запит користувача, бути активним членом громадянського суспільства.

Слід зазначити, що незважаючи на деякі труднощі, Хустській центральній міській бібліотеці все ж вдаєтьсязадовольняти духовні потреби краян. У культурно-просвітницькій установі проходять зустрічі з відомими письменниками і поетами, зокрема, нещодавно відбулося знайомство з творчістю переможцяцьогорічної Шевченківської премії Мирослава Дочинця та лауреата Шевченківської премії 2012 року Петра Мідянки. Резонанс цих заходів у місті виявився настільки позитивним, що до бібліотеки записалося багато шанувальників творчості літераторів. Крім того, бібліотека має в користуванніпрактично всі твори М. Дочинця, В. Білича, І. Хланти, І. Петровція, П. Мідянки, які автори подарували на зустрічах із читачами в Хустській бібліотеці, і що дає можливість читачам знайомитись із творчістю земляків. У міській бібліотеці кожен останній четвер  проходять зібрання членів літературно-мистецького об’єднання «Верховинська плеяда криниця», на яких майстри пера обмінюються думками, читають вірші, обговорюють проблеми культурного життя краю.

Також у 2013 році працівниками бібліотеки за спонсорські кошти було придбано 128 примірників книг на суму 5000 гривень. Це твори найбільш рейтингових авторів: Люко Дашвар, М.Дочинця, О.Роя, Б.Смолл, А.Крісті, Н.Андреєвої, В.Шкірі.

А створення власного сайту дало можливість знайомити користувачів не тільки з найбільш цікавими моментами життя бібліотеки, а й головне експрес-повідомленнями інформувати краян про нову або цікаву літературу, яка є в бібліотеці.

-Гадаю. Слід віддати належне й Хустській школі мистецтв, адже в основному призери та переможці різноманітних виставок, фестивалів і конкурсів є учнями і викладачами цієї творчої мистецької учбової установи…

-Так. Відділ театрального мистецтва підготував і показав ряд цікавих вистав, приймав активну участь в шкільних та міських концертах до Дня виводу військ з Афганістану, до 8 Березня,з нагоди 200-річчя від народження Т. Шевченка, у фестивалі творчості людей з обмеженими можливостями «Долина нарцисів», у мітингу-реквіємі до річниці голодомору в Україні тощо. Крім того, вихованка відділу О. Беч стала дипломантом ХХІІ Всеукраїнського відкритого конкурсу читців ім. Т.Шевченка м. Київ (викладач Н.С.Гержик), а В.Бахно та О.Поп посіли треті місця на ХІ обласному конкурсі українського художнього слова ім. І. Ірлявського (викладач Н.С.Гержик).

Призовими місцями порадували й учні відділу музично-теоретичних дисциплін. Зокрема, перемогу місце на обласному конкурсі солістів – вокалістів виборов ЯрославРакушинець, «срібло» дісталось Богдану Ботару, а «бронзу» здобула Кароліна Борис (викладач Неля Чолан). Катерина Альбрехт та Тімея Томищ (викладач Оксана Липчей) стали дипломантками обласного конкурсу словацької пісні «Золотий соловей», Тімея Томищ взяла участь у Всеукраїнському конкурсі «Бурштинові нотки» (м. Рівне ), а Діана Фекете викладач (Неля Деяк)та Тімея Томищ – у обласному фестивалі-конкурсі «Іван Попович збирає таланти».

Радують здобутками і відділ образотворчого мистецтва та авторська художня школа ім. Л.Гайду. Зокрема, на обласному дитячо-юнацькому конкурсі образотворчого мистецтва «Легенди Карпат» перші місця здобули: Яна Фединець (графіка), Іванна Сабадош (скульптура), Анастасія Борсук, (декоративно-прикладне мистецтво) – викладач Ласло Гайду, а також Євгенія Рішко– ІІ місце (скульптура, викладач Едіта Пашко), Оксана Ворон– ІІ місце (графіка, викладач Ласло Гайду), Олександра Ігнатко– ІІІ місце (живопис, викладач Ласло Гайду). Крім того, учні авторської художньої школи Ласло Гайду стали переможцями Всеукраїнського конкурсу від журналу «Малятко» – «Мій рідний край» (м. Київ):Євгенія Шкробинець, Іванна Сабадош – І місце, Анастасія Рішко – ІІ місце, Домініка Павлишинець, Владіна Величканич – ІІІ місце. На міському відкритому конкурсі з писанкарства Марія Дубляк посіла перше, а Анастасія Борсук – друге місця (традиційна писанка, викладач Ласло Гайду).

Учні відділу хореографічного мистецтва взагалі є учасниками всіх свят, що проводяться в Хусті. Крім того, вихованці відділення є лауреатами та переможцями багатьох конкурсів. Серед здобутків Ірини Гнепи у 2013 році – ІІ місце в категорії молодші класи на обласному конкурсі хореографічної майстерності, І місце на обласному фестивалі хореографічної майстерності ім. Й.Волощука (Великий Бичків),ІІ місце на Міжнародному фестивалі-конкурсі «Солнечна Болгарія-2013» в м.Балчік, перемога на Всеукраїнському конкурсі народної хореографії ім. М.Вантуха у Львові (премія – сертифікат на 5тис.грн. на пошиття костюмів) та в І Міжнародному фольклорному фестивалі «Білі нарциси» (Хуст).

Вихованка відділу фортепіано СільвіяДжумурат (викладач Тамара Нікітіна) виборола третє місце в категорії (А) на обласному конкурсі індивідуальних виконавців учнів старших класів, а АнастасіяМочар (викладач І.П.Фединишинець) стала дипломантом Міжнародного конкурсу юних виконавців «Подільський водограй» (Вінниця).

Учні та викладачі відділу духових інструментів теж показали добрі результати роботи. Зокрема, Естер Мочар взяла участь у Всеукраїнському конкурсі «Бурштинові нотки» в м. Рівне, Антоніна Курта виборола «срібло» на обласному конкурсі індивідуальних виконавців учнів старших класів, Катерина Кващук здобула ІІ місце (викладач С. Січ), а Максим Петренко– ІІІ місце (викладач В.Бобик).

Відділ струнно-смичкових інструментів виступив на обласному конкурсі струнних та камерних ансамблів (взяли участь 3 колективи школи мистецтв м. Хуст: ансамбль скрипалів учнів молодших класів (кер. М.Ракушинець), ансамбль скрипалів учнів старших класів (кер. А.Січ), квінтет скрипалів (кер. О.Нодь).

Відрадно, що вихованець відділу народних інструментів Олександр Порада (викладач С. Паштецька) нещодавно став лауреатом І премії Всеукраїнського конкурсу баяністів–акордеоністів «Візерунки Прикарпаття», що проходив у м. Дрогобич, лауреатом ІІІ премії на Міжнародному конкурсі «Закарпатський едельвейс» (м.Ужгород), лауреатом ІІІ премії Міжнародного конкурсу «Весняний бал» (м. Ужгород), а також лауреатом ІІ премії обласного конкурсу народних інструментів.

-Володимире Володимировичу, а які заходи планується провести міською радою до дня міста?

-Буде багато цікавинок. Та поки що – це сюрприз для хустян. Скажу лише, що день міста святкуватимемо 11 травня. Однак до цієї дати на краян чекає низка заходів, серед яких, виставки, спортивні змагання, ІІ Міжнародний фестиваль «Білі нарциси», Міжнародний фестиваль інвалідів-візочників «Долина нарцисів», визначення переможців номінацій «Гордість міста», також буде чимало конкурсів, розваг, атракціонів для дітей…

-Спасибі за розмову і хай здійсняться всі ваші плани та задуми. Творчого натхнення і життєвих перемог!

Розмову вела Марина Штефуца.

 

Про світанок свободи Хуста можна дізнатись у краєзнавчому музеї

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Про світанок свободи Хуста можна дізнатись у краєзнавчому музеї

У музеї експонується виставка, присвячена подіям Карпатської України та Карпатській Січі. Ціла музейна кімната заповнена експонатами 75-літньої давнини. Виставка працює вже другий рік, однак цими днями її було поповнено новими цікавими матеріалами.

Свідки історії розкривають нам таємні досі сторінки тогочасного життя міста над Тисою. Чимало речей часів Карпатської України зберігається і в фондосховищі. Є тут і щоденники скаутів, і друковані видання 1939 року, і форма воїна Карпатської Січі, і поштові марки, і конверти, й багато іншого. Одним з найцінніших експонатів вважається прапор Карпатоукраїнської держави, який прикрашав будинок Сойму під час героїчних, та в той же час і сумнозвісних подій.

На виставці представлено світлин державних та громадських діячів, книжки, газети, афіші театру «Нова сцена».

-Переважну більшість  експонатів передали до музею самі хустяни – очевидці тих подій. У нас є також багато документів про Августина Волошина. – зазначив старший науковий співробітник Хустського краєзнавчого музею Борис Прокопів. – У виставковій залі представлені й побутові предмети, якими користувалися тодішні урядовці.

Крім того, у одному з приміщень картинної  галереї працює тематична виставка, на якій представлено роботи чотирьох львівських художників, які відобразили власне бачення Карпатоукраїнських подій.

Іза плете великодні кошики на всю країну

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Іза плете великодні кошики на всю країну

Село Іза на Хустщині – єдине в Україні спеціалізується на плетінні великодніх кошиків. Місцеві жителі самі вирощують лозу для своїх виробів, створюють із неї ексклюзивні речі. Лозоплетіння – головний спосіб заробітку в Ізі.

Уздовж центральної вулиці майже біля кожної хати справжня виставка найнеординарніших  виробів. Чого тут тільки не побачиш — столи, стільці, крісла-гойдалки, шафи, полички, тумбочки, скрині для білизни, будиночки для тварин, абажури, вази, хлібниці, таці, тарілки, підставки, обплетені бутлі й пляшки. Туристи з усієї області приїжджають сюди на сувенірами. Діти просять від батьків придбати їм плетених коників, качечок і журавликів, навіть… чималого тракторця, велосипед чи сани. Дорослі ж «отоварюються» речами, які можуть згодитись у господарстві, бо ж самих тільки кошиків ізяни виплітають більше двох сотень видів.

Плетена хата

Справді багата фантазія у мешканців села, яке ще йменують павучиним, бо трудяться, плетуть ізяни цілорічно, мов павуки, звісно, у доброму сенсі слова. Та й вчаться мистецтву лозоплетіння тут із дитинства.

Найбільше вражають елементи декору ізян та плетені. Цікавим є й посуд із лози, підставки для квітів. Загалом, складається враження, що ізянам не треба купувати в дім абсолютно нічого – вони все можуть зробити своїми руками, з тоненьких вербових гілок. Хто його знає, може, через кілька років тут плестимуть навіть будинки.

Родинна справа

В Ізі лозоплетінням займаються сотні років. Володіє ремеслом уже не одне покоління селян. Ніколи перед мешканцями невеликого населеного пункту не виникало питання, чим засадити землю. Саме вербу, а не кукурудзу, помідори чи картоплю  вирощують тут  на ділянках.

-Старожителі з вуст в уста переповідають бувальщину, – розповідає майстер лозоплетіння, директор Ізянського будинку культури  Віра Вучкан. – Жив колись на цих землях дуже бідний чоловік на ім’я Іван Кашко. Пішов він одного разу на річку, нарубав лози і виплів кошик із неочищеного пруття. Продав його на ринку, а згодом спробував очистити гілки і зробив кращий кошик для грибів. Потім виготовив підставку для бутлів — із двома ручками. Навчив того ремесла і двох своїх синів. Відтак люди почали ще більше фантазувати, вигадувати візерунки. Все більше кошиків продавали, збагачувалися. І так вже завелося в Ізі, що не знати тут плести кошики – ганьба.

Зі слів Віри Михайлівни, є в селі справжні віртуози лозоплетіння, метри ремесла. Одним з таких можна назвати 85-річного Михайла Кашківа. Де він тільки не побував зі своїми диво-витворами! Ще за радянських часів його роботи виставлялись в московському ВДНГ. Тоді ізянина було нагороджено золотою медаллю, яку він з гордістю показує онукам і сьогодні. Ще одним професіоналом, яким гордиться село, є  Василь Чохняй – учасник Міжнародної виставки лозоплетіння, що проходила кілька років тому в Польщі. Наш земляк виплів із лози рибу в людський зріст, за що його було нагороджено грамотою ІІІ ступеня та грошовою винагородою, розміром 500 доларів.

Сама ж В. М. Вучкан не є корінною ізянкою – народилась у Тячівському районі, та як тільки переїхала на Хустщину, зразу ж уподобала народне ремесло плетіння кошиків. До речі, її чоловік, вінничанин, теж навчився плести і зараз виготовляє із лози декоративні склянки для квітів.

Великодні кошики

Головна «спеціалізація» ізян – великодні кошики, які добре реалізовуються на ринках усієї України.  Дехто навіть умудряється везти лозові вироби в Росію, Білорусь, європейські країни.

Сьогодні ізяни не просто плетуть кошики, вони перетворюють кожен виріб  на дизайнерську авторську річ – декорують мереживом, тканиною та квітами. Щороку майстри експериментують із формою, поєднанням різних видів лози. Неординарно виглядає на кошику вишивана «спідничка» з тканини, яку майстрині доповнюють пасхальною серветкою, вишитою хрестиком.

-Під час роботи в Ізі заведено співати. – ділиться Віра Вучкан. – однією з найрозповсюдженіших пісень є:

Ой плету кошарину,  вінок заплітаю,

 Та я собі за миленьким  кожен час гадаю.

 Тепер плетуть кошарини, давно плели коші,

 Та все люди говорили,  що є з руща гроші.

Сама Віра Михайлівна вже виплела більше тисячі корзин, вона дає для молоді та гостей села майстер-класи з лозоплетіння, охоче ділиться таємницями ремесла.

На жаль, у цьому році ціна пасхального кошика дуже низька (приблизно 25 гривень), тому в Хусті на центральному ринку купити «кошарку» проблематично. Ізяни воліють перечекати економічну кризу, ніж віддавати плоди своєї праці за безцінь. Але в самому селі можна легко придбати будь-яку плетену ексклюзивну та потрібну в господарстві річ.

Марина Алдон.

 

У Хусті, в єдиній в Україні спецшколі для дітей з мистецьким нахилом, навчають майбутніх акторів

гра з лялькою

27 березня – Міжнародний день театру

У Хусті, в єдиній в Україні спецшколі для дітей з мистецьким нахилом, навчають майбутніх акторів

Хустська СШ І-ІІІ ст. №6 (директор Іннеса Чернянчук) є справжньою кузнею творчих кадрів. Не дарма в народі цю альма-матер називають школою-комплекс або ЗОШ з естетичним вихованням. Загальноосвітній навчальний заклад об’єднаний зі школою мистецтв є маленьким університетом акторської майстерності для дітлахів. Крім того, тут вчаться й художники, хореографи, вокалісти та віртуози гри на різних музичних інструментах. Але мова сьогодні піде саме про юних театралів та їхніх наставників.

Побавитись із ляльками люблять усі

Самодіяльний зразковий дитячий ляльковий театр було створено на базі театрального відділу Хустської школи мистецтв у 1993 році. Першим його керівником Сергій Гержик. Сьогодні колектив очолює Людмила Сміх.

-Ми вчимо вихованців акторської майстерності у формі гри. Навіть маленькі першокласники дуже стараються зіграти свої лялькові ролі, – розповідає Людмила Євгеніївна. – Заняття практикуємо спочатку у формі гри, поступово нарощуючи складність. Відрадно, що відділення непогано забезпечене ляльками. Переважно виготовлені вони руками вчителів та самих діток, хоча певну кількість ляльок та аудіотехніку було придбано за кошти Хустської міської ради.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Ляльковий театр бере активну участь у всіх міських, районних, обласних, святах, оглядах, конкурсах. Колектив неодноразово був учасником і переможцем обласного конкурсу театрального мистецтва „Юні зірки Мельпомени”, обласного конкурсу українського художнього слова ім. Івана Ірлявського та обласного театрального фестивалю-конкурсу ім. Всеволода Майданного.

Кращими маленькими акторами на сьогодні є Олександр Волос, Ірина Якубець, Вікторія Альбрехт, Валерій Вайдулич, Сергій Волошин, Віталія Лойка, Дарина Палій, Андрій Романюк, Яна Турчинова (переможці конкурсу «Юні зірки Мельпомени» у Берегові). Хоча всі наші вихованці дуже старанні, дисципліновані та обдаровані.

Серед останніх зіграних вистав «Як Юрко-легінь із нечистою силою боровся» у обробці Сергія Гержика, «Маруся Чурай» Ліни Костенко,  „ Новорічний колобок” М. Карасьова,„Курочка ряба на новий лад”Н. Шейка–Медведєва та інші. В основному, крім конкурсів та фестивалів, учасники лялькового театру виступають перед вихованцями дитячих садків, учнями підготовчих груп загальноосвітніх шкіл, на різних міських урочистостях.

У театрі грають навіть вчителі-предметники

Хустська СШ І-ІІІ ст. №6 – одна з небагатьох у області, де навіть педагоги, що ведуть загальноосвітні дисципліни широко долучаються до мистецтва. Зокрема, в освітній установі вже чотири роки працює «доросла» театральна трупа.

-Поки що наш колектив не має назви, адже всі трудимось на добровільних засадах і абсолютно безкоштовно, – наголошує керівник трупи і викладач театрального відділу школи Юлія Рєпіна. – Але вже маємо непогані творчі здобутки і торік посіли друге місце на обласному фестивалі ім. Всеволода Майданного за «Кайдашеву сімю» Івана Нечуя-Левицького. В репертуарі у нас також вистави «За двома зайцями» та «По ревізії» Марка Кропивницького.

Приємно, що серед учасників колективу вчителі різних відділів, навіть педагоги початкової ланки, багато молодих освітян. Зокрема, Вікторія Якобчук, Артур Маслей, Ярослав Стойка, Тетяна Дуда, Неля Деяк, Марина Білинець та інші.

Не дарма кажуть, що театр – це така кафедра, з якої можна сказати світу багато добра, це  унікальна можливість спробувати себе в ролі творця. Бо ж постановник, режисер, актор може самотужки створити власну матерію світобачення. Саме театральне мистецтво, на мою думку, є найглибшим у своїй першооснові. Навіть кіно є тільки відображенням реальності, а театр – це сама реальність.

Зі школяра – в артисти

Спешкола дає всебічний творчий розвиток учням, бо поруч із обов’язковими дисциплінами вони вивчають мистецькі предмети. У стінах освітньої установи формується не просто обдароване покоління молоді, але й майбутні артисти.

-Крім базових знань наші вихованці вивчають майстерність актора, гру з лялькою, сценічну мову, хор, ритміку (хореографію), історію мистецтв та багато інших цікавих предметів. – ділиться завідувач театрального відділення школи мистецтв Наталія Гержик. – Тому не дивно, що більшість випускників легко стають студентами вишів відповідного профілю. Крім акторів серед колишніх наших учнів багато телеведучих, журналістів, режисерів.

Отриманий досвід у стінах школи  – безцінний, і стає в пригоді не лише під час вистав. Навчаючись театрального ремесла, учні розвивають у собі чуйність, вміння імпровізувати, взаємодіяти і жити в команді, знаходити нестандартні та ефективні рішення за будь-яких обставин. Вони стають більш уважними та впевненими у собі, починають дослуховуватись до співрозмовника, творчо мислити,  опановувати інформацію, сміливо висловлювати думки, ідеї, жити й творити нестандартно. Захоплюючі ігри й тепла атмосфера роблять нелегкий шлях розвитку й вдосконалення цікавим і приємним.  Ми не ставимо собі за мету виховання абсолютно з кожного учня професійного актора, а лише підхоплюємо краще в дитині і допомагаємо їй стати яскравою, мислячою, впевненою в собі особистістю.

Наше основне бажання і завдання – розкрити і примножити творчий, креативний, індивідуальний талант у кожному учневі. А те, що більшість колишніх вихованців продовжують фахове навчання у мистецьких ВУЗах – тільки радує.

Марина Алдон.