Фото Яни Величканич
Біженців зі Сходу у Хусті щодалі більше…
До міста над Тисою поступово прибувають біженці з Донеччини та Луганщини. Уже другий тиждень у Хусті мешкають кілька родин з Сходу України. З тривогою в серці люди покидають рідні домівки і їдуть на чужину, щоб врятувати дітей від пострілів сепаратистів та озброєних російських військових.
-На сьогодні у нас проживають три родини з 13 осіб зі Слов’янська. Між ними є зовсім маленькі три-чотири річні дітки, – розповідає Хустський міський голова Володимир Кащук. – За спонсорські кошти вони забезпечені усім необхідним – як харчуванням, так дахом над головою. Ми поселили їх у готель «Хуст». Крім того, одна родина (двоє дорослих, двоє малюків) із Донецької області проживають у одного з наших волонтерів, завідувача відділом з питань діяльності правоохоронних органів, мобілізаційної роботи та надзвичайних ситуацій Михайла Дудаша. Деякі переселенці, що не перебувають на обліку, мешкають у своїх знайомих хустян. Міська рада намагається всіляко підтримувати ці сім’ї, адже усі ми християни і не можемо залишити співвітчизників зі Сходу сам на сам із бідою. У всіх родинах, що тимчасово переїхали до міста над Тисою, є неповнолітні діти. До речі, стараємось їх влаштувати у дитсадки, а чоловікам – знайти роботу. Один з біженців наразі вже працює у підприємця Михайла Мандрика.
– Це страшно, коли у державі таке твориться, коли боїшся виходити на вулицю, відпускати дитину в магазин за хлібом, – скаржиться журналістам «Карпатського об’єктива» пані Тетяна з Луганщини. – Спочатку люди не приймали серйозно проголошення ДНР, ЛНР… Це вже потім почали боятися, коли з’явились озброєні люди, які почали вбивати тих, хто їм не подобається… Чимало активістів зникли безвісти. Далі з’явилися танки, військові… Тож ми вирішили задля безпеки переїхати на Закарпаття. Тут гарна природа, чисте свіже повітря, недалеко – ліс, гірська річка. Думаю, малюкам піде на користь такий вимушений «відпочинок».
-Умови хороші, годують нормально. Але вдома все одно краще… – зітхає інша «тимчасова» хустянка пані Вікторія. – Я готова на весь світ казати, що дикість називати мешканців Західної України фашистами, адже зустрічаю тут дуже добрих, віруючих людей.
Марина Алдон
