Карпатська весна. Яка вона?
Усі ми з нетерпінням чекаємо весни, прагнемо вдихнути на повні груди теплого чистого повітря, відчути енергію променів сонця, торкнутись долонями тендітних квітів.
Але так само очікує відлиги природа, яка нас оточує. Однією з найулюбленіших для закарпатців квіток є барвінок. Він символізується з весільними обрядами. Старожили кажуть, що колись дівчата плели навесні з нього вінки і пускали на воду, щоб причарувати юнаків.
Найрідкіснішою квіткою Карпат є едельвейс. Росте він на недоступних скелях над ущелинами. Є багато легенд про «шовкову косицю». Згідно однієї з них, квітку висівали карпатські чарівниці та обіцяли молодим парубкам, що якщо вони подарують їм цю рідкісну рослину, вийдуть за них заміж. Не відчуваючи небезпеки, хлопці вирушали на пошуки едельвейсів. Але лише небагатьом вдалося досягти мети – більшість зривалися зі скель та гинули на втіху чарівницям. Нареченим нещасливцям не залишалось нічого іншого, як оплакувати своїх коханих. Їхні сльози щорічно з’являються на квітках едельвейсу маленькими крапельками нектару.
Серед дерев першою брунькує верба. Слід зазначити, що найдавніше дерево в карпатських лісах – ялина (смерека). Її походження пов’язане з крейдяним періодом мезозойської ери. І вже на світанку виникнення людства вона використовувалась як рослина-цілитель через свої фітонцидно-бактерицидні властивості. Найвисокогірніше дерево – сосна. Представниць хвойної породи виявлено на схилі гори Піп Іван Чорногорський на висоті 2010 м над р.м. Дерево невибагливе, має широку екологічну амплітуду, може рости на кам’янистих сухих скелях і розсипищах з нерозвиненим шаром ґрунту. Рекордсменом за висотою можна вважати модрину європейську в Рахові. Коли її зрубали у віці 140 років, вона мала висоту 54 метри.
У тварин навесні теж пора пробудження. У березні в молодих ведмедиць народжуються ведмежата. З барлоги вони виходять у середині квітня. Тала вода підмочує їм бік, і звірі залишають зимове сховище. Насамперед вирушають шукати мурашники, розламують гнилі пні і витягають із них личинок жуків, викопують цибулини й бульби рослин, ловлять жаб тощо.
У цей же час народжуються зайченята та з’являється потомство у білки. Чотири тижні очі білченят закриті, але у півторамісячному віці вони вже швидко бігають, добре тримаються на гілках.
Вовки влаштовують нори найчастіше у глухих, зарослих ярах, обов’язково недалеко від води. У березні-квітні у старих вовчиць з’являються ранні виводки: 8—10 сліпих вовченят. Мати годує їх молоком, піклується про них, хоробро захищає. У вихованні дитинчат допомагає і батько-вовк, який приносить здобич, навчає вовченят полювати.
Також весною у числі повертаються додому пернаті. Серед птахів, що мешкають у лісах Карпат, найбільша тривалість життя (у неволі): сокола – 162, орла, беркута, крука, ворони – 70-80, дрозда – 20, синиці – 9 років. Найвище з усіх у польоті піднімаються орли – 7 500 м, ластівки – 4 000 м, журавлі – 2 400 м. Найбільшу швидкість розвиває сокіл – 320 км/год., але тільки падаючи на здобич. Гранична швидкість польоту орла – 190 км/год., сокола – 150 км/год., качок – 100-110, гусей – 90, шпака – 80, ластівки – 74, горобця – 56. Найдовший язик у зеленого дятла – 14 см, висувається такий язик на відстань, що в чотири рази перевищує довжину дзьоба.
Загалом, природа Карпат багата на унікальний тваринний та рослинний світ. Українська частина гір складає лише 10,3 відсотка від їх загальної площі, але тут зосереджено понад 1,5 тис. об’єктів природно-заповідного фонду, площею майже півмільйона гектарів (8,6 відсотка). У Закарпатті знаходиться 457 об’єктів природно-заповідного фонду на площі 151 тис. га (11,7 відсотка), серед яких Карпатський біосферний заповідник, Ужанський національний природний парк, Національний природний парк “Синевир”, Регіональний ландшафтний парк “Зачарований край”, 18 заказників загальнодержавного значення, 25 заказників місцевого значення, 9 пам’яток природи загальнодержавного значення, 365 пам’яток місцевого значення. Але краще все один раз побачити, ніж сто разів прочитати, чи почути…
Марина Алдон
Залишити коментар