Зацвіли нарциси
У сонячнім віночкові весни виблискують нарциси…
Маленькі квіточки́, як ті перлини… ніби діаманти…
Листочки – малахітові човни біля горянки-Тиси…
Всміхаються до них стрункі ялини, заздрять їм троянди…
Білосніжні нарциси знову вкрили духмяним квітом притисянську долину Хуста. Здається, ніжні бутони квітів, тягнуться до неба, адже, за легендою, ці альпійські рослини спустилися з гір, а ще раніше – з’явилися на світ із уламків зірок…
Унікальне природне явищевходить до переліку “7 природних чудес України”.
–Щороку нарциси розквітають по–різному, усім керує природа: дощі, холод, посуха. Втім краса долинив оточенні Карпатських гір дивує і в інші пори року, – зауважує начальник ПНДВ «Долина нарцисів» Олександр Навроцький. – Зокрема, у березні рясним білим килимом красуються шафрани весняні, потім – самі нарциси, а відтак – і осінній синій шафран…
-Окрім альпійського вузьколистого нарциса , у Долині висаджено ще майже п’ять сотень видів рослин. Багато з них занесені до Червоної книги, – розповідає працівниця заповідника Олена Бабич. Жінка більше 30 років працює тут інспектором і знає кожну травинку.
Нарциси ростуть у заповіднику острівцями. Пік цвітіння випадає на середину травня. Однак цьогоріч вони забуяли значно раніше. Щороку сюди приїжджають більше 17 тисяч туристів із різних куточків нашої держави та з Польщі, Німеччини, Угорщини, Чехії, США, Японії, Китаю.
До речі, красою нарцисів захоплювалися завжди. Квітка надихала художників, поетів, музикантів. У Стародавньому Римі можновладці вітали нарцисами воїнів-переможців. У Прусії рослина вважалася символом любові та щастя, а в Греції – уособленням самозакоханості й гордовитості.
У Хусті ж існує легенда про появу диво-квітки на узбережжі Тиси. Згідно переказів, у Хустському замку жила князівська родина. У подружжя була красуня-донька Руся, в яку таємно закохався гончар Іванко. На день повноліття князівни до замку прийшли багато сановитих гостей та городян з дорогими гостинцями. Іванко теж вирішив зробити подарунок дівчині – дивну вазу, на якій мерехтіли, наче живі, квіти білого нарциса. У цю мить Руся закохалася в парубка, і почали вони крадькома зустрічатись у мальовничій долині. Та одного разу князь довідався про це і так озвірів, що схопив Іванкову вазу та кинув її з княжої гори. Розсипалась вона дрібним дощем, а коли зійшло сонце, долина вкрилася білозеленим нарцисовим килимом. Відтоді щовесни поблизу Хуста розквітають прекрасні квіти, ща нагадують краянам про непереможну силу кохання.
Марина Алдон